реферат найти Особливості впливу електричного струму на організм людини

Вплив електричного струму на організм людини — военная кафедра — referat-zona.ru

3. Вплив електричного струму на організм людини.

Проходячи через тіло людини, електричний струм справляє термічну, електролітичну, механічну та біологічну дію.

Термічна дія струму спричиняє опіки окремих ділянок тіла, нагрівання до високої температури органів, котрі знаходяться на шляху струму, викликаючи в них суттєві функціональні розлади.

Електролітична дія супроводжується розкладом органічної рідини, в тому числі і крові, порушенням її фізико-хімічного складу.

Механічна дія струму супроводжується розшаруванням, розривом тканин організму внаслідок електродинамічного ефекту, а також миттєвим вибухоподібним утворенням пари від перегрітої тканинної рідини та крові.

Біологічна дія струму проявляється через подразнення та збудження живих тканин організму, а також через розлад внутрішніх біоелектричних процесів.

Наведені вище дії електричного струму на організм людини нерідко спричиняють різні електротравми, котрі умовно поділяють на місцеві та загальні.

До загальних електротравм відноситься електричний удар при котрому відбувається збудження різних шарів м’язів тіла людини, що може викликати судоми, зупинку дихання і серця. Останнє пов’язане з фібриляцією — хаотичним скороченням окремих волокон серцевого м’яза (фібрил).

До місцевих електротравм відносяться опіки, металізація шкіри, електричні знаки, механічні пошкодження та електрофтальмія.

Опіки виникають внаслідок термічного ефекту при проходженні електричного струму через тіло людини, а також при зовнішньому впливі на нього електричної дуги. Зовнішній вигляд опіків може бути різним — від почервоніння шкіри та утворення пухирів з рідиною до обвуглення біологічних тканин.

Металізація шкіри пов’язана з проникненням в неї дрібних частинок металу при його плавленні під дією електричної дуги.

Механічні пошкодження зумовлені збудженням та судомним скороченням м’язів тіла, що може викликати їх розрив або пошкодження шкіри, вивих суглобів і навіть перелом кісток.

Електрофтальмія — запалення зовнішніх слизових оболонок очей внаслідок дії потужного ультрафіолетового випромінювання електричної дуги.

Чинники, що впливають на важкість ураження людини електричним струмом, різноманітні. Перш за все — це сила струму та час проходження його через організм людини, рід струму (змінний чи постійний), шлях струму в організмі людини; при змінному струмі — його частота. Сила струму залежить від напруги, під котрою опинилася людина, і сумарного електричного опору. Сумарний електричний опір включає в себе опір тіла людини, який визначається перш за все опором рогового шару шкіри. За відсутності пошкоджень шкіри та в сухому стані цей опір може складати сотні тисяч Ом. Якщо ці умови не виконуються, то опір шкіри спадає до 1 кОм. При великих напругах та при тривалому проходженні струму через тіло людини опір шкіри спадає ще більше, що спричиняє зростання сили струму та більш важкі наслідки ураження струмом. Внутрішній опір тіла людини не перевищує кількох сотень Ом і суттєвого значення не має.

На опір тіла людини впливає також фізичний та психічний стан, хворобливість, втома, голод, стан сп’яніння, емоційне збудження.

Допустимим вважається такий струм, при котрому людина може самостійно звільнитися від електричного кола. Його величина залежить від часу проходження струму через тіло людини.

Змінний струм порівняно з постійним більш небезпечний. При високих напругах (більше 500 В) небезпечніший постійний струм.

Найбільш небезпечним є змінний струм частотою 20… 100 Гц. Саме цьому діапазону відповідає струм промислової частоти. Зі всіх можливих шляхів протікання струму через тіло людини найбільш небезпечними є ті, при котрих уражаються головний або спинний мозок, серце та легені.

На важкість ураження електричним струмом впливають і параметри мікроклімату у виробничому приміщенні. Зростання температури, відносної вологості, швидкості руху повітря підвищують небезпеку ураження, оскільки вологовиділення (в тому числі виділення поту) зумовлюють зниження опору шкіри.

4. Дії населення і правила поведінки при аваріях на АЕС.

Рефераты:  реферат найти Процессуальные правоотношения, его субъекты

При аваріях на АЕС, на підприємствах атомної промисловості з викидом у зовнішнє середовище радіоактивних продуктів може бути радіоактивне зараження за межами території станції. Це призведе до опромінення населення і забруднення навколишнього середовища вище допустимого рівня, встановленого для нормальної роботи АЕС. При цьому на службовців впливає гама-опромінення. При отриманні сигналу про аварію на АЕС робоча зміна ховається у сховищах, а населення — у захисних спорудах. При цьому одягаються засоби індивідуального захисту, береться запас їжі, води, предметів першої необхідності. Якщо обставини змушують людей ховатись у квартирах або у виробничих приміщеннях, то потрібно провести герметизацію: прикрити тканиною вікна, у будинках з пічним опаленням перекрити труби. Слід пам’ятати, що дози опромінення значно менші під час перебування людей у різних будинках і спорудах. На зараженій місцевості потрібно поводитись дуже обережно: використовувати засоби індивідуального захисту, не ходити без потреби по вулиці. При виході зі сховища необхідно вдягати засоби індивідуального захисту органів дихання й шкіри. Режим поведінки людей на місцевості, зараженій радіонуклідами, їх трудова діяльність, час перебування у сховищах, укриття та інші питання вирішують органи самоврядування на підставі даних штабів ЦО. З населенням проводиться медична профілактика шляхом прийому протирадіаційних препаратів до і після опромінення.

У зв’язку з тим, що територія в радіусі 30 км підлягає тривалому радіоактивному зараженню, основним засобом захисту є евакуація. В першу чергу евакуйовуються діти дошкільного віку. В цьому разі збірні евакопункти не створюються, а евакуація проводиться безпосередньо від будинків. Евакуація проводиться на автомашинах і пішки у два етапи. На першому етапі людей підвозять транспортом до контрольно-перевірного пункту і висаджують там. На другому етапі евакуйовані проходять дозиметричний контроль, медичний огляд, при необхідності санітарну обробку і чистим транспортом розвозяться по пунктах розселення. Основним шляхом проникнення радіоактивних речовин в організм є органи дихання, травлення, шкіра. При проведенні ліквідації використовують протигази, респіратори, костюми Л-1. Одягати і знімати їх дозволяється тільки у спеціально відведених місцях. Після закінчення робіт необхідно пройти дозиметричний контроль для визначення ступеня ураження засобів індивідуального захисту, шкіри, потім пройти санітарну обробку. На ураженій території заборонено їсти, пити, лежати і сидіти на землі.

§

2. Психологічні властивості людини. Мислення.

Мислення — це процес пізнання. Наслідком мислення є думка. Здатність мислити — властивість людини.

Мислення — процес відтворення загальних властивостей предметів і явищ, знаходження закономірних зв’язків і відносин між ними.

Мислення дає змогу пізнавати те, чого ми безпосередньо не спостерігаємо, передбачити хід подій, результати наших власних дій, прогнозувати розвиток процесу і результати майбутніх дій; це здатність людини правильно і швидко виносити судження і приймати рішення.

Мислительні дії та операції. Мислення (розумові операції) складається з таких процесів, як порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, конкретизація, узагальнення, які взаємозв’язані та існують як система операцій, у якій дія кожної з них є зворотною операцією.

Порівняння визначає подібні і відмінні ознаки, властивості певних об’єктів. Все в світі пізнається не інакше, як через порівняння.

Аналіз — мислене розчленування об’єктів свідомості, виділення окремих їх частин, елементів, ознак і властивостей.

Синтез — мислене об’єднання окремих частин, ознак і властивостей об’єктів у єдине ціле. Аналіз і синтез є протилежними і водночас нерозривно пов’язаними між собою процесами.

Аналіз і синтез — протилежні і водночас нерозривно пов’язані між собою, постійно чергуються і переплітаються. Це основні операції мислення.

Абстрагування — мислене відокремлення одних ознак і властивостей від інших і від предметів, яким вони притаманні. Абстрактним є наукове мислення, тому що абстракція відіграє провідну роль в утворенні тих понять, у яких воно виявляється і якими оперує; абстракція готує основу для широких і ґрунтовних узагальнень.

Рефераты:  Реферат: Судебная власть -

Пізнання являє собою рух думки від конкретного до абстрактного і знову до конкретного.

Конкретизація — це перехід
від абстрактного до конкретного.

Узагальнення — розкриття загальних властивостей і відношень, що існують в реальній дійсності. Від глибини узагальнень залежить і коло передбачень, які може зробити людина.

Форми мислення. Розрізняють три форми мислення: судження, умовиводи, поняття.

Судження — це рух нашого мислення, ототожнення і розрізнення його об’єктів, переходи від поодинокого до загального, від конкретного до абстрактного і навпаки, від причини до наслідку, від частини до цілого.

Судження — форма мисленого відображення об’єктивної дійсності. В судженні ми завжди стверджуємо або заперечуємо наявність у певному об’єкті якихось ознак, властивостей, зв’язків з іншими об’єктами.

Судження є істинним, якщо воно адекватно відображає зв’язки та взаємовідносини, що існують в об’єктивній дійсності, і що перевіряється практично.

Міркування являє собою низку зв’язаних між собою суджень, спрямованих на те, щоб з’ясувати істинність якої-небудь думки, довести її або заперечити, відстояти її в суперечці.

Умовиводом називають таку розумову дію, або форму мислення, в якій з одного або декількох певним способом зв’язаних суджень, що відображають зв’язані відношення предметів чи явищ об’єктивної дійсності, виводиться нове судження. Умовиводи бувають індуктивні, дедуктивні та аналогічні.

Індуктивний умовивід — умовивід, в якому ми йдемо від фактів до узагальнень, від менш загальних до більш загальних суджень.

Дедуктивний умовивід — умовивід, в якому ми йдемо від загальних суджень до часткових і поодиноких.

Індукція і дедукція нерозривно пов’язані між собою в людському мисленні. За допомогою індукції робляться загальні висновки. Шляхом дедукції застосовуємо їх до нових ситуацій.

Аналогія — умовивід, що ґрунтується на подібності деяких ознак об’єктів.

Мислення є логічним, якщо хід думок правильно відображає зв’язок предметів, явищ об’єктивної дійсності.

Поняття формуються у процесі мислення, в судженнях і умовиводах про предмети і явища об’єктивної дійсності.

Кожне поняття характеризується певним обсягом і змістом. Обсяг поняття — це відображене в ньому коло об’єктів, а зміст — відображена в ньому сукупність їх істотних ознак.

Загальні поняття — поняття, в котрих відображаються істотні властивості класів предметів.

Конкретні поняття — поняття, в котрих відображаються певні предмети, явища чи їх класи з їх істотними ознаками, зв’язками і відношеннями.

Абстрактні поняття відображають ті чи інші властивості об’єктів відокремлено від них самих (хоробрість, добро, вартісність), які є завжди загальними.

Різновиди мислення. Мислення відбувається за загальними ознаками, спільними для всіх людей, водночас набуває відмінних особливостей залежно від змісту задач. Відповідно до цього мислення буває технічним, науковим, художнім тощо.

Технічне мислення спрямоване на розв’язання різних технічних задач.

Наукове мислення спрямоване на розв’язання теоретичних, наукових задач.

Художнє мислення виявляється у виконанні завдань художнього зображення особливостей дійсності, зокрема людей, їх життя, суспільних і виробничих відносин.

Індивідуальні відмінності в мисленні людей. Мислення за тих чи інших умов характеризується глибиною, послідовністю, самостійністю, критичністю, гнучкістю, швидкістю.

Глибина мислення характеризується вмінням людини проникнути в суть пізнаваних явищ, розкривати їх причини, дошукуватися їх основ, всебічно з’ясовувати їх зв’язки з іншими явищами об’єктивної реальності, передбачати хід подій.

Поверховість мислення протилежна глибині мислення. Це вдоволення частковим з’ясуванням зв’язків тих чи інших явищ, недостатня диференціація зрозумілого і незрозумілого, доведеного і недоведеного.

Послідовність мислення полягає в умінні людини дотримуватися його логічних правил, не суперечити самій собі в своїх міркуваннях, доводити і обґрунтовувати свої висновки, стежити за тим, щоб думки випливали одна з одної, не відхилялися від теми міркування; дотримуватися певного плану у викладі думок, контролювати їх хід. Послідовність — істотна властивість правильного мислення.

Рефераты:  Курсовая работа: Конституционно-правовая ответственность -

Самостійність мислення — вміння людини ставити нові проблеми, знаходити нові підходи до їх розв’язання, виявляти ініціативу в розв’язанні тих завдань, котрі постають у повсякденному житті. Це необхідна передумова новаторства в науці і техніці.

Критичність мислення полягає у здатності переглядати погляди, теорії, що вже склалися, змінювати їх, якщо вони вступають у суперечність з новими даними науки і практики.

Гнучкість мислення — вміння змінювати спосіб розв’язання проблеми, знаходити нові шляхи її розв’язання, бути вільним від шаблону в з’ясуванні питань, беручи при цьому до уваги конкретні обставини, за яких відбуваються ті чи інші явища, події.

Інертність мислення вимірюється часом, протягом котрого різні люди впорюються з одними і тими ж пізнавальними завданнями, правильно і обґрунтовано їх розв’язуючи.

Розрізняють три види мислення: наочне, діюче, пов’язане з практичною діяльністю; образне, при якому предмети безпосередньо не сприймаються, а уявляються в пам’яті (уявлення деяких технологічних операцій); абстрактне, коли вивчаються загальні поняття і закономірності.

Особливий тип мислення, характерний оператору — оперативне мислення, яке здійснюється в ході практичної діяльності та спрямоване на розв’язання практичних задач і характеризується швидкістю.

Властивості мислення, такі як швидкість, винахідливість, кмітливість, точність дії при раптовій зміні ситуації вимагають спеціального тренування як в реальних умовах, так і шляхом моделювання складних ситуацій чи окремих їх елементів за допомогою тренажерів і спецметодів.

Реферат найти особливості впливу електричного струму на організм людини

  • Класифікація умов праці за електробезпекою. Система захисту від дії електроструму. Правила устаткування електроустановок. Термічна, електролітична, механічна та біологічна дія струму. Технічне опосвідчення електроустановок. Захист від дії блискавки.

    реферат, добавлен 03.05.2009

  • Вивчення дії електричного струму на організм людини. Види уражень електричним струмом, врятування потерпілого та надання першої медичної допомоги при електротравмах. Надання характеристику протипожежним інструктажам та засобам пінного гасіння пожеж.

    контрольная работа, добавлен 22.09.2009

  • Дослідження законодавства у галузі гігієни праці. Фізіологічні особливості різних видів діяльності. Допустимі мікрокліматичні умови. Особливості впливу шкідливих речовин на організм людини. Нормування шкідливих речовин. Захист від шкідливої дії речовин.

    реферат, добавлен 22.10.2021

  • Вивчення видів токсичних рослин, які можуть викликати важкі чи смертельні отруєння людей. Особливості дії шкідливих бактерій в організмі людини. Аналіз основних інфекційних захворювань та їх збудників. Методи захисту від біологічних факторів небезпеки.

    презентация, добавлен 13.03.2021

  • Державні нормативно-правові акти про охорону праці. Економічне стимулювання і фінансування охорони праці. Оцінка ссоціально-економічної ефективності заходів щодо покращення охорони праці. Забезпечення пожежної безпеки. Дія електричного струму на організм.

    контрольная работа, добавлен 23.08.2021

  • Потрапляння електричного струму до електроприладів за допомогою розетки и вилки. Розгляд поняття про побутові електроприладів, електроосвітлювальних приладів, електронагрівальніих приладів, електромеханічних приладів, аудіотехнку та відеотехніку.

    презентация, добавлен 26.01.2020

  • Призначення першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання. Пошкодження організму, спричинені протіканням через нього електричного струму. Надання допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання. Організація хімічного контролю.

    реферат, добавлен 14.08.2021

  • Законодавство у галузі гігієни праці. Фізіологічні особливості різних видів діяльності. Допустимі мікрокліматичні умови. Вплив шкідливих речовин на організм людини та їх нормування. Захист від шкідливої дії речовин. Опалення, вентиляція, кондиціонування.

    реферат, добавлен 13.10.2021

  • Вивчення засобів захисту від небезпеки поразки електричним струмом при однофазному замиканні на корпус устаткування. Характер дії струму на організм людини. Аналіз небезпеки поразки струмом в різних електричних мережах. Захисні заходи в електроустановках.

    лабораторная работа, добавлен 22.07.2021

  • Забруднення хімічними речовинами життєвого середовища людини. Органічний та неорганічний пил. Шляхи надходження отрути в організм людини. Оцінка токсичних речовин. Гранично допустима концентрація шкідливої речовини та класифікація за ступенем дії.

    презентация, добавлен 16.04.2021

  • Оцените статью
    Реферат Зона
    Добавить комментарий