Реферат/курсовая – основы технологии асфальтобетона и растворов.
АГЕНТСТВО ПО ОБРАЗОВАНИЮ
МОСКОВСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ
СТРОИТЕЛЬНЫЙ УНИВЕРСИТЕТ
КУРСОВАЯ
РАБОТА
по дисциплине
«ОСНОВЫ ПРОМЫШЛЕННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ И
МАТЕРАЛОВЕДЕНИЕ»
Тема:
«Основы технологии
асфальтобетона и растворов».
СОДЕРЖАНИЕ
ВВЕДЕНИЕ…………………………………………………………………………….3
1.Классификация
строительных растворов…………………………………………..5
2.Свойства
строительных растворов………………………………………………….7
3.Виды
и применение строительных растворов………………………………………8
4.Выбор
вида, типа и марки асфальтобетона…………………………………………9
5.Оценка
качества исходных материалов……………………………………………12
5.1 Щебень…………………………………………………………………………….12
5.2 Песок………………………………………………………………………………13
5.3 Минеральный
порошок……………………………………………………………15
5.4 Битум………………………………………………………………………………17
6. Расчёт
состава минеральной части а/б……………………………………………18
6.1 Расчёт
по кривым плотных смесей………………………………………………19
6.2 Графический
метод………………………………………………………………..22
7. Выбор
оптимального содержания битума………………………………………..22
8. Технология
приготовления асфальтобетона………………………………………26
ЗАКЛЮЧЕНИЕ………………………………………………………………………..28
СПИСОК
ЛИТЕРАТУРЫ…………………………………………………………….29
ЗАДАЧИ……………………………………………………………………………….30
Введение
Асфальтобетоном
называют материал, который получают после
уплотнения асфальтобетонной смеси, приготовленной
в смесителях в нагретом состоянии щебня
или гравия, песка, минерального порошка
и битума в рационально подобранных соотношениях.
Если вместо битума применяют дёготь или
полимер, то соответственно материал называют
дёгтебетон или полимербетон.
Асфальтобетонные смеси являются
основным видом битумоминеральных
смесей. Существует большое количество
смесей, которые различаются по
крупности и количеству щебня, содержанию
природного или дроблёного песка, количеству
минерального порошка, вязкости битума.
В результате получают смеси с различной
структурой, которая и обеспечивает сопротивление
покрытий эксплуатационным воздействиям.
Смеси с большим содержанием щебня имеют
скелет из каменных частиц, который воспринимает
основную механическую нагрузку. Смеси,
состоящие из минерального порошка, песка
и битума, представляют собой асфальтовый
раствор.
Строительный
раствор — это искусственный
каменный материал, полученный в результате
затвердевания растворной смеси, состоящей
из вяжущего вещества, воды, мелкого заполнителя
(песка) и добавок, улучшающих свойства
смеси и растворов. По своему составу строительный
раствор является мелкозернистым бетоном,
и для него справедливы закономерности,
присущиебетонам. Среди большого
разнообразия растворов отдельные виды
их имеют много общего. В основу групповой
классификации положены следующие ведущие
признаки: плотность, вид вяжущего вещества,
назначение и физико-механические свойства
растворов.
Главное отличие асфальтобетона
от бетонов на минеральных
вяжущих заключается в его
термопластичности, т.е. размягчении
и снижении прочности до 0,8-1,0 МПа
в жаркие летние дни, когда
температура покрытия поднимается
до 50°С,
и повышении твёрдости и прочности до
10,0-15,0 МПа при отрицательной температуре
в зимнее время года.
Гранулометрический
состав асфальтобетонной смеси определяет
содержание пор в минеральной
части асфальтобетона, которое в
свою очередь определяет количество
битума в смеси и взаимосвязано с остаточной
пористостью. Оптимальная остаточная
пористость взаимосвязана с вязкостью
связующего вещества и комплексом эксплуатационных
факторов – транспортных, атмосферных,
климатических. Например, при маловязком
разжиженном битуме необходима высокая
пористость асфальтобетона, обеспечивающая
быстрое испарение лёгких фракций из битума
и как следствие повышение сопротивления
эксплуатационным факторам.
1.
Классификация строительных
растворов
По
плотности в сухом состоянии растворы
делят: на тяжелые
сплотностью 1500 кг/м3 и более,
для их изготовления применяют тяжелые
кварцевые или другие пески; легкие
растворы, имеющие плотность менее 1500
кг/м3, заполнителями в них являются
легкие пористые пески из пемзы, туфов,
шлаков, керамзита и других легких мелких
заполнителей.
По
виду вяжущего строительные растворы
бывают: цементные,
приготовленные на портландцементе или
его разновидностях; известковые
— на воздушной или гидравлической извести,
гипсовые — на основе гипсовых вяжущих
веществ — гипсового вяжущего, ангидритовых
вяжущих; смешанные
— на цементно-известковом вяжущем. Выбор
вида вяжущего производят в зависимости
от назначения раствора, предъявляемых
к нему требований, температурно-влажностного
режима твердения и условий эксплуатации
здания или сооружения.
По
назначению строительные растворы делят:
на кладочные для каменных
кладок и кладки стен
из крупных элементов; отделочные
для штукатурки, изготовления архитектурных
деталей, нанесение декоративных слоев
на стеновые блоки и панели; специальные,
обладающие некоторыми ярко выраженными
или особыми свойствами (акустические,
рентгенозащитные, тампонажные и т.д.).
Специальные растворы имеют узкое применение.
По
физико-механическим
свойствам растворы классифицируют
по двум важнейшим показателям: прочности
и морозостойкости, характеризующим долговечность
раствора. По величине прочности
при сжатии строительные растворы подразделяют
на восемь марок: 4, 10, 25, 50, 75, 100, 150 и 200. Растворы
М4 и 10 изготовляют на местных вяжущих
(воздушной и гидравлической извести и
др.). По степени морозостойкости в циклах
замораживания растворы имеют девять
марок морозостойкости: от F10 до F300.
Состав
раствора обозначают количеством (по
массе или объему) материалов на 1 м3
раствора или относительным соотношением
(также по массе или объему) исходных сухих
материалов. При этом расход вяжущего
принимают за 1. Для простых растворов,
состоящих из вяжущего и не содержащих
минеральных добавок (цементных или известковых
растворов) состав будет обозначен, например,
1:6, т. е. на 1 ч. вяжущего приходится 6 ч.
песка. Состав смешанных растворов, состоящих
из двух вяжущих или содержащих минеральные
добавки, обозначают тремя цифрами, например
1:0,4:5 (цемент:известь:песок). Однако следует
учитывать, что в цементных смешанных
растворах за вяжущее принимают цемент
совместно с известью.
В
качестве мелкого
заполнителя применяют: для тяжелых
растворов — кварцевые и полевошпатовые
природные пески, а также пески, полученные
дроблением плотных горных пород; для
легких растворов — пемзовые, туфовые,
ракушечные, шлаковые пески. Для обычной
кладки кирпича, камней правильной формы,
в том числе и блоков, наибольший размер
зерен песка не должен превышать 2,5 мм;
для бутовой кладки, а также замоноличивания
стыков сборных железобетонных конструкций
и для песчаного бетона — не более 5 мм;
для отделочного слоя штукатурки— не
более 1,2 мм.
Минеральные
и органические добавки
применяют для получения удобоукладываемой
растворной смеси при использовани портландцементов.
В качестве эффективных минеральных добавок
в цементные растворы вводят известь в
виде теста. Добавка извести в цементных
растворах повышает водоудерживающую
способность, улучшает удобоукладываемость
и дает экономию цемента. В качестве неорганических
дисперсных добавок применяют активные
минеральные добавки — диатомит, трепел,
молотые шлаки и т. д.
Поверхностно-активные
добавки используют для повышения
пластичности растворной смеси и уменьшения
расхода вяжущего, вводят в растворы десятые
и сотые доли процента от количества вяжущих.
В качестве поверхностно-активной органической
добавки применяют сульфитно-дрожжевую
бражку (СДБ), гидролизированную боенскую
кровь (ГК), мылонафт, гидрофобнопластифицирующую
добавку «флегматор» и др.
Требования
к качеству вяжущих, заполнителей,
добавок и воды такие же, как и к материалам,
применяемым для приготовления бетонов.
2.
Свойства строительных
растворов.
Основными
свойствами растворной смеси являются
подвижность, удобоукладываемость, водоудерживающая
способность, а растворов — прочность
и долговечность. Растворная смесь в зависимости
от состава может иметь различную консистенцию
— от жесткой до литой. Строительные растворы
для каменной кладки, отделки зданий и
других работ изготовляют достаточно
подвижными.
Подвижность
растворной смеси определяют глубиной
погружения в смесь металлического
конуса массой 300 г с углом при
вершине 30°.
Удобоукладываемость
— способность легко, с
минимальной затратой энергии укладываться
на основание тонким, равномерным по плотности
слоем, прочно сцепляющимся с поверхностью
основания. Растворная смесь,
приготовленная на одном портландцементе,
часто содержит мало цементного теста
и получается жесткой, неудобоукладываемой.
В таких случаях применяют добавки минеральных
или органических поверхностно-активных
пластификаторов.
Водоудерживающая
способность характеризуется свойством
раствора не расслаиваться при транспортировании
и сохранять достаточную влажность
в тонком слое на пористом основании.
Растворная смесь, имеющая низкую водоудерживающую
способность, при транспортировании
расслаивается, а при
укладке на пористое основание
(керамический кирпич, бетон,
дерево,) быстро отдает ему воду. Степень
обезвоживания раствора может оказаться
столь значительной, что воды будет недостаточно
для твердения раствора и он не достигнет
необходимой прочности. Повышают водоудерживающую
способность минеральные и органические
пластификаторы.
Прочность затвердевшего раствора
зависит от активности вяжущего
вещества и величины цементно-водного
отношения.Прочность (Па)
растворов на портландцементе определяют
по формуле проф. Н. А. Попова:
Rр=0,25Rц(Ц/В-0,4),
где Rц
— активность цемента, Па; Ц/В — цементно-водное
отношение.
Приведенная
формула верна для растворов, уложенных
на плотное основание; при пористом основании,
которое отсасывает из раствора воду и
уплотняет этим раствор, прочность увеличивается
примерно в 1,5 раза.
Прочность
(Па) растворов зависит также от
расхода цемента и качества песка:
Rр=kRц(Ц
-0,05) 4,
где k —
коэффициент, для мелкого песка k= 1,4, для
среднего k = 1,8 и для крупного k = 2,2; Ц —
расход цемента, т/м3 песка.
Прочность
смешанных растворов зависит
также от вводимых в них тонкомолотых
добавок. Каждый состав цементного раствора
имеет свое оптимальное значение добавки,
при которой смесь обладает наилучшей
удобоукладываемостью и дает раствор
наибольшей прочности.
Прочность
раствора характеризуется, как отмечалось,
маркой.Марка раствора обозначается
по пределу прочности при сжатии образцов
размером 70,7X70,7X70,7 мм, изготовленных из
рабочей растворной смеси на водоотсасывающем
основании после 28-суточного твердения
их при температуре 15…25°С. Средняя относительная
прочность цементных растворов (в том
числе смешанных), твердеющих в условиях
нормального влажностного режима при
температуре 15…25°С в возрасте 3 суток,
составляет 0,25 от марочной 28-суточной
прочности, в возрасте 7 суток — 0,5; 14 сут
— 0,75; 60 сут — 1,2 и в 90 суточном возрасте
— 1,3. Если твердение цементных и смешанных
растворов происходит при температуре,
отличной от 15°С, то относительную прочность
этих растворов принимают по специальным
таблицам.
ниже
гидроизоляционного слоя, когда
грунт насыщен водой, т. е. в тех
случаях, когда необходимо получить
раствор высокой прочности и
водостойкости.
Цементно-известковые
растворы представляют
собой смесь цемента, известкового
теста, песка и воды. Эти растворы обладают
хорошей удобоукладываемостью, высокой
прочностью и морозостойкостью.Цементно-известковые
растворы применяют для возведения
подземных и надземных частей зданий.
Известковые
растворы обладают высокой пластичностью
и удобоукладываемостью, хорошо сцепляются
с поверхностью, имеют малую усадку. Они
отличаются довольно высокой долговечностью,
но являются медленнотвердеющими. Известковые
растворы применяют для конструкций, работающих
в надземных частях зданий, испытывающих
небольшое напряжение.
4.
Асфальтобетон. Выбор
вида, типа и марки.
Выбор вида, типа и марки асфальтобетона
необходимо выполнять в соответствии
с требованиями ГОСТ 9128 – 97
Основные
параметры и показатели:
1. В
зависимости от вида минеральной
составляющей подразделяют на щебеночные,
гравийные и песчаные.
2.Смеси
в зависимости от вязкости
используемого битума и температуры
при укладке подразделяют на:
а)горячие,
приготавливаемые с использованием вязких
и жидких нефтяных дорожных битумов
и укладываемые с температурой не менее
120 °С;
б)холодные,
приготавливаемые с использованием жидких
нефтяных дорожных битумов и укладываемые
с температурой не менее 5 °С.
3. Горячие
и холодные смеси-асфальтобетоны
а) Горячие
смеси и асфальтобетоны в зависимости
от наибольшего размера минеральных зерен
подразделяют на:
крупнозернистые
с размером зерен до 40 мм;
мелкозернистые
до 20 мм;
песчаные
до 5 мм.
б) Холодные
смеси подразделяют на мелкозернистые
и песчаные.
Асфальтобетоны из горячих смесей в зависимости
от величины остаточной пористости подразделяют
на виды:
высокоплотные
с остаточной пористостью от 1,0 до 2,5
%;
плотные
с остаточной пористостью св. 2,5 до 5,0
%;
пористые
с остаточной пористостью св. 5,0 до 10,0
%;
высокопористые
с остаточной пористостью св. 10,0 до 18,0
%.
Асфальтобетоны
из холодных смесей должны иметь остаточную
пористость свыше 6,0 до 10,0 %.
4. Щебеночные
и гравийные горячие смеси
и плотные асфальтобетоны в зависимости
от содержания в них щебня (гравия)
подразделяют на типы:
А с
содержанием щебня св. 50 до 60
%;
Б с содержанием
щебня св. 40 до 50 %;
В с содержанием
щебня св. 30 до 40 %.
Щебеночные
и гравийные холодные смеси и
соответствующие им асфальтобетоны
в зависимости от содержания в
них щебня (гравия) подразделяют на
типы Бх и Вх.
Горячие
и холодные песчаные смеси и соответствующие
им асфальтобетоны в зависимости от вида
песка подразделяют на типы:
Г и Гх – на песках
из отсевов дробления, а также на их смесях
с природным песком при содержании последнего
не более 30 % по массе;
Д и Дх – на природных
песках или смесях природных песков с
отсевами дробления при содержании последних
менее 70 % по массе.
Высокоплотные
горячие смеси и соответствующие
им асфальтобетоны содержат щебень свыше
50 до 70 % .
Проектирование
асфальтобетона:
Анализ
условий работы проектируемого асфальтобетона
в конструкции (транспортные нагрузки,
максимальные уклоны, геолого-климатические
условия);
Выбор
способа производства работ в
зависимости от погодно-климатических
условий и района строительства;
Выбор
исходных материалов;
Расчёт
состава асфальтобетона:
а) расчёт
состава минеральной части по кривым плотных
смесей:
цель –
получить минеральный состав с минимальным
количеством пустот.
Составы
могут быть непрерывные и прерывистые.
б) определение
оптимального количества битума:
определяем
опытным путём:
·
готовят смеси с разным количеством битума
щебень
и песок нагревают до 150 – 170°С,
битум
до 130 – 150°С,
смесь
до 140 – 160°С.
·
уплотняют при давлении 40 МПа.
Приготовление
и испытание контрольной смеси:
определяют
физико-механические показатели и сравнивают
с требованием ГОСТ.
Технические
требования к дорожному асфальтобетону
из горячих, плотных смесей:
В зависимости
от качественных показателей а/б
разделяют на три сорта (марки):
Предел
прочности при сжатии:
·
при 20°С ?
R20, МПа
·
при 50°С ?
R50, Мпа – характеризует здвигоустойчивость
·
при 0°С ?
R0, Мпа – характеризует хрупкость;
Коэффициент
водостойкости:
Кв = Rв/R20,
где Rв – предел прочности водонасыщенного
образца;
1.Коэффициент
водостойкости при длительном водонасыщении:
Квд = Rвд,
где Rвд – прочность образца после насыщения,
в течение 15суток;
4. Водонасыщение
по объёму, % [1 ? 4]%;
5.Пористость
минерального остова:
·
для типов А и Б не более 19%
·
для типов В, Г, Д не более 22%
1. Остаточная
пористость, % по объёму [2 ? 5]% – для плотных а/б.
Этапы
формирования структуры асфальтобетона:
1.Период
активного структурообразования протекает
в момент объединения битума с минеральным
материалом.
2.Сближение
структурных элементов смеси при её укладке
и уплотнения.
3.Период
стабилизации микроструктурных связей
в асфальтобетоне при эксплуатации покрытия.
Повышение
вязкости битума при охлаждении.
Повышение
вязкости битума за счёт улетучивания
лёгкого углеводорода, за счёт стабилизации
ориентированных молекул битума
или при появлении новообразования в зоне
контакта.
5.
Оценка качества
исходных материалов.
5.1
Крупный заполнитель(щебень):
Для приготовления щебня используют прочные
морозостойкие магматические, метаморфические
и осадочные горные породы, а также прочные
и морозостойкие медленноохлаждённые
металлургические шлаки.
Прочность
при сжатии горных пород должна быть
не менее 100…120 МПа, а осадочных карбонатных
пород металлургических шлаков – не
менее 80…100 МПа.
Показатель
прочности при износе в полочном
барабане для щебня из горных пород не
более25…35%, а для шлаков – не более 35%. Марки
по износу бывают: И 1, И2, И3, И4.
Щебень
для асфальтобетонных смесей должен
быть чистым, (по ГОСТ 8267 п.4.71 таблица 9)
не допускается содержание глинистых
и пылеватых частиц свыше 1%.(т.к в соответствии
с ГОСТ 25100 щебень гранитный является магматической
породой ) Форма зёрен щебня должна быть
приближена к тетраэдальной и кубовидной,
а поверхность к – шероховатой, что повышает
внутреннее трение и прилипание вяжущего.
Содержание зерен пластинчатой
(лещадной) и игловатой формы в щебне
и гравии должно быть, % по массе, не более:
15
– для смесей типа А и высокоплотных;
25
– для смесей типов Б,
Бх;
35
– для смесей типов В,
Вх.
Щебень для а/б смесей должен выдерживать
без разрушения не менее 50 циклов переменного
замораживания и оттаивания, а для нижнего
слоя покрытия – не менее 25 циклов. Отсюда
марки морозостойкости: F20, F25, F50.
Исходные
данные:
·
Щебень гранитный
– плотность
– 2,7г/см?
– марка
по прочности при раздавливании в цилиндре
– 1000
– марка
по износу в полочном барабане – ИII
– марка
по морозостойкости –F100
– зерновой
состав:
Таблица
2
– содержание
зёрен пластинчатой и игловатой формы,
%
фр.
5 – 10 мм – 16%
фр.
10 – 20 мм – 14%
Содержание
зёрен пластинчатой и игловатой
формы = (16*41 14*51)/(41 51)=14,89%(<25%)
Вывод:
по всем указанным выше показателям
щебень известняковый можно применить
для проектирования горячей асфальтобетонной
смеси типа Б, марки II.
5.2
Мелкий заполнитель
(песок):
Для приготовления асфальтобетонных смесей
применяют природные и дроблёные пески,
и отсевы продуктов дробления горных пород
и гравия. Песок должен быть чистым и содержать
пылевато-глинистых частиц не более 3%
по массе.
Природный
песок – неорганический сыпучий материал
с крупностью до 5 мм, образовавшийся
в результате естественного разрушения
скальных горных пород и получаемый
при разработке песчаных и песчано-гравийных
месторождений без использования специального
обогатительного оборудования.
Дроблёный
песок получают дроблением скальных
пород или кристаллических металлургических
шлаков. В зависимости от прочности
исходной горной породы дроблёный песок
делят на две марки: 800 и 400. Для первой из
них применяют горные породы с прочностью
при сжатии не ниже 80 МПа, а второй – не
ниже 40 МПа.
Песок
из отсевов дробления – неорганический
сыпучий материал с крупностью до
5 мм, получаемый из отсевов дробления
горных пород при производстве щебня и
из отходов обогащения руд черных и цветных
металлов и металлических ископаемых
и других отраслях промышленности.
Гранулометрический
состав песка должен обеспечивать получение
смеси с другими минеральными
материалами с наибольшей плотностью.
Из этих соображений для приготовления
асфальтобетона применяют крупно и среднезернистые
пески.
Исходные
данные:
·
Песок кварцевый
– плотность
– 2,62 г/см?
– содержание
загрязняющих примесей – 1,5 %
– зерновой
состав:
Таблица 3
модуль
крупности песка (Мк) без зерен
размером крупнее 5 мм по формуле
где А2,5,
А1,25, А063, А0315, А016
– полные остатки на сите с круглыми отверстиями
диаметром 2,5 мм и на ситах с сетками №
1,25; 063; 0315, 016,%.
Мк=(20 40 60 85 98)/100=3,0
Вывод:
группа песка по модулю крупности –
песок крупный II класса(в соответствие
с ГОСТ 8736-93 Песок для строительных дорог.
ТУ). В этом случае когда иметься крупный
или средний песок минеральный остов асфальтобетонной
смеси подбирают по принципу непрерывной
гранулометрии. По содержанию пылеватых
и глинистых частиц песок соответствует
требованиям ГОСТ и пригоден для приготовления
асфальтобетона.
5.3 Минеральный порошок:
Минеральный порошок получают помолом
известняков, доломитов и других карбонатных
пород с прочностью не менее 20МПа и содержанием
загрязняющих и глинистых примесей не
более 5%.
В
ряде случаев, в качестве минерального
порошка применяют порошкообразные
отходы промышленности – пыль уноса
цементных заводов, золы ТЭЦ.
Минеральный
порошок повышает прочность асфальтобетона,
но увеличивает его хрупкость, поэтому
содержание минерального порошка в смеси
должно быть минимальным, достаточным
лишь для придания а/б нормативной прочности
и плотности.
Функции
минерального порошка:
Для
минеральных порошков существует ГОСТ
52129 – 2003 «Порошки», по которому классифицируют
минеральные порошки:
МП
– 1 – порошки из карбонатных
пород не активированные и активизированные,
и из битуменозных пород;
МП
– 2 – порошки из некарбонатных
пород, твёрдых и порошкообразных
пород промышленного производства.
Технические
требования:
·
Тонкость помола должна быть такой, чтобы
при мокром рассеве проходила через сито
1,25 – 100%;
0,315
– 90 ?
95%;
0,071
– 70?80%;
· Пористость не более
35%;
· Набухание образцов
из смеси порошка с битумом не более 2,5%;
· Влажность не более
1%.
Эти
требования только для МП – 1.
Исходные
данные:
· Минеральный порошок
известняковый
Таблица 4
Таблица
5
| Наименование показателя | Результатыиспытаний | Требования ГОСТ Р 52129-2003 для марки МП-1 |
| Пористость, % Плотность, г/см3 Влажность, % Зерновой состав: мельче 1,25 мм -//- 0,315 мм -//- 0,071 мм | 252,6 0,8 100 | 35– Не более 1,0 Не |
Вывод:
минеральный порошок по показателям физико-механических
свойств соответствует ГОСТ Р 52129-2003 и
пригоден для приготовления асфальтобетона.
5.4 Битум:
Битумы – это органические вяжущие вещества,
состоящие из высоко молекулярных углеводородов:
нафтенового, метанового и ароматического,
а так же кислородных, сернистых и азотистых
производных.
Групповой
состав битума:
1. Масла
–молекулярная масса 300–500 а. е., r
< 1, содержание в битуме 40 – 60%.
2. Смолы
–молекулярная масса 500–1000 а. е., r»
1, содержание в битуме 20-40%.
3.Асфальтены-молекулярнаямасса1000–5000а.е.,r>1,содержание
в битуме10-25%.
4. Карбены,
карбоиды не растворимые в
бензоле.
5 .Асфальтогеновые
кислоты – r
> 1, их содержание определяет интенсивность
прилипания вяжущих к каменным материалам,
6 . Парафины
– ухудшают свойства битума, придавая
ему хрупкость.
Для
приготовления асфальтобетонных смесей
применяют нефтяные дорожные вязкие
и нефтяные дорожные жидкие битумы.
Для горячих и теплых асфальтобетонных
смесей I и II марок следует применять только
битумы марок БНД, а для горячих и теплых
асфальтобетонных смесей III и IV марок,
а также для асфальтобетонных смесей,
предназначенных для устройства оснований
и нижних слоев покрытий, наряду с битумами
марок БНД допускается также применение
марок БН соответствующей вязкости.
Битумы
марок БНД характеризуются более
широким температурным интервалом
пластичности и более высокой
теплостойкостью по сравнению с битумами
марок БН, обладают лучшими низкотемпературными
свойствами и сцеплением с поверхностью
минеральных материалов, но менее устойчивы
к старению.
Марку
вязкого битума, а также марку
жидкого битума выбирают в зависимости
от вида асфальтобетона, климатических
условий района строительства и категории
дороги, а для холодного асфальтобетона
– с учетом условий и сроков хранения
смеси на складе. Марку определяют по следующим
показателям:
– глубина проникания иглы (при 00
С, при 250 С);
– температура размягчения по кольцу и
шару, 0С;
– растяжимость , см. (при 00 С, при
250 С);
– температура хрупкости, 0С;
– температура вспышки, 0С;
– индекс пенетрации;
– содержание водорастворимых соединений,
%;
– изменение температуры размягчения после
прогрева, 0С.
6. Расчёт состава минеральной
части.
Одним из важнейших факторов определяющих
требуемое качество асфальтобетона, является
правильный выбор рационального соотношения
между минеральными компонентами смеси
(щебнем, песком и минеральным порошком),
обеспечивающего оптимальную плотность
(пористость) его минерального состава.
Расчёт
состава минеральной части асфальтобетона
может осуществляться несколькими
методами: по кривым плотных смесей
(табличный или аналитический), графическим,
графоаналитическим с использованием
ЭВМ. Независимо от выбранного способа
расчёта состава асфальтобетонных смесей,
основным показателем правильности расчёта
минеральной части является получение
смеси с минимумом пустот.
Достоинства
метода: он более точен, позволяет наглядно
убедится в правильном подборе минеральной
части по графическому изображению плавной
кривой, лежащей в границах ГОСТа.
Недостатки
метода: зачастую приходится несколько
раз выполнять расчет, потому что
процентное соотношение, проходящее по
требованиям для мелких фракций, не проходит
для более крупных.
6.1
Расчёт по кривым плотных
смесей
Расчет
1:
Таблица 6
Так
как, содержание минерального материала
на ситах с размером ячеек 0,16мм не
соответствует требованиям ГОСТ
9128-97 для непрерывной гранулометрии
необходимо увеличить содержание песка
за счет уменьшения щебня.
Расчет
2:
Таблица 7
| Минеральный материал | Содержание минерального материала,%, мельче данного размера,мм | |||||||||
| 20 | 15 | 10 | 5 | 2,5 | 1,25 | 0.63 | 0,315 | 0,16 | 0,071 | |
| Исходные минеральные материалы | ||||||||||
| Щебень | 94 | 91 | 43 | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| Песок кварцевый | 100 | 100 | 100 | 100 | 80 | 60 | 40 | 15 | 2 | 0 |
| Минер.порошок | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 96 | 93 | 81 | 75 |
| Расчётные данные | ||||||||||
| Щебень 39% | 52,6 | 51 | 24,1 | 1,1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| Песок кварцевый 52% | 39 | 39 | 39 | 39 | 31,2 | 23,4 | 15,6 | 5,9 | 0,8 | 0 |
| Минеральный порошок9% | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 8 | 7,7 | 7.4 | 6.5 | 6 |
| Итого | 97.2 | 95.9 | 73,8 | 54,9 | 44.8 | 35.6 | 26.1 | 14.3 | 7.4 | 6 |
| Требования ГОСТ 9128-97, тип Б, непрерыв. | 90-100 | 75-100 | 62-100 | 50-60 | 38-48 | 28-37 | 20-28 | 14-22 | 10-16 | 6-12 |
Для
непрерывной грануметрии данные
составы минеральных материалов
не соответствуют требованиям ГОСТ
9128-97, поэтому принимаем первый расчет
для прерывистого зернового состава
минеральной части.
Расчет
3:
Таблица 8
| Минеральный материал | Содержание минерального материала,%, мельче данного размера,мм | |||||||||
| 20 | 15 | 10 | 5 | 2,5 | 1,25 | 0.63 | 0,315 | 0,16 | 0,071 | |
| Исходные минеральные материалы | ||||||||||
| Щебень | 94 | 91 | 43 | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| Песок кварцевый | 100 | 100 | 100 | 100 | 80 | 60 | 40 | 15 | 2 | 0 |
| Минер.порошок | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 96 | 93 | 81 | 75 |
| Расчётные данные | ||||||||||
| Щебень 46% | 43.2 | 41.9 | 19.8 | 0.9 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| Песок кварцевый 46% | 46 | 46 | 46 | 46 | 36.8 | 27.6 | 18.4 | 6.9 | 0.9 | 0 |
| Минеральный порошок 8% | 8 | 8 | 8 | 8 | 8 | 8 | 7,7 | 7.4 | 6.5 | 6 |
| Итого | 97.2 | 95.9 | 73,8 | 54,9 | 44.8 | 35.6 | 26.1 | 14.3 | 7.4 | 6 |
| Требования ГОСТ 9128-97, тип Б, прерыв. | 90-100 | 80-100 | 70-77 | 50-60 | 38-60 | 28-60 | 20-60 | 14-34 | 10-20 | 6-12 |
Так
как, содержание минерального материала
на ситах с размером ячеек 0,16мм не
соответствует требованиям ГОСТ 9128-97 для
типа Б прерывной гранулометрии необходимо
увеличить содержания минерального порошка
за счет уменьшения щебня.
Расчет
4:
Таблица 9
| Минеральный материал | Содержание минерального материала,%, мельче данного размера,мм | |||||||||
| 20 | 15 | 10 | 5 | 2,5 | 1,25 | 0.63 | 0,315 | 0,16 | 0,071 | |
| Исходные минеральные материалы | ||||||||||
| Щебень | 94 | 91 | 43 | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| Песок кварцевый | 100 | 100 | 100 | 100 | 80 | 60 | 40 | 15 | 2 | 0 |
| Минер.порошок | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 96 | 93 | 81 | 75 |
| Расчётные данные | ||||||||||
| Щебень 43% | 40 | 39 | 18 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| Песок кварцевый 46% | 46 | 46 | 46 | 46 | 37 | 28 | 18 | 7 | 1 | 0 |
| Минеральный порошок 11% | 11 | 11 | 11 | 11 | 11 | 11 | 11 | 10 | 9 | 8 |
| Итого | 97 | 96 | 75 | 58 | 48 | 39 | 29 | 17 | 10 | 8 |
| Требования ГОСТ 9128-97, тип Б, прерыв. | 90-100 | 80-100 | 70-77 | 50-60 | 38-60 | 28-60 | 20-60 | 14-34 | 10-20 | 6-12 |
В соответствии с требованиями ГОСТ 9128-97
для плотных асфальтобетонов типа Б щебня
должно быть в смеси 40-50 %. Среднее значение
этого диапазона
Щ=(40 50)
/ 2=45 %
Поскольку
зерен крупнее 5 мм в щебне содержится
98 %, а в других компонентах (песке)
фракции крупнее 5 мм нет, то щебня требуется
Щ
=(45 / 98)100=46 %
Полученное
значение записываем в таблицу и
рассчитываем содержание в смеси каждой
фракции щебня (берем 46 % от значения каждой
фракции щебня).
Расчет
количества минерального порошка
На
основании требований ГОСТ 9128-97 определяем,
что частиц мельче 0,071 мм в минеральной
части асфальтобетона должно быть в пределах
6-12 % . Для расчета можно принять 6 %. Если
в минеральном порошке содержится 75% частиц мельче 0,071 мм,
то минерального порошка в смеси должно
быть
МП=(6
/ 75)*100=8 %
Полученное
значение вносим в таблицу и рассчитываем
содержание в смеси каждой фракции минерального
порошка, беря 8 % от значения каждой фракции.
Расчет
количества песка
Количество
песка в смеси составит
П=100
– (Щ МП)=100 – (46 8)=46 %
Вывод:
в результате метода по кривым плотных
смесей получили содержание щебня в
смеси 43%, песка 46%, минерального порошка
11%.
6.2 Графический метод
Графический метод позволяет определять
состав асфальтобетонной смеси точнее,
чем методом кривых смесей, но его основным
недостатком является то, что в результате
построений образуется большая зона неправильной
формы, что не позволяет точно определить
её центр, а значит и со сто процентной
точностью состав асфальтобетонной смеси.
Вывод:
в результате графического метода получили
содержание щебня в смеси 43 %, песка
46 %, минерального порошка 11 %.
7. Выбор оптимального
содержания битума.
Оптимальным
называется такое количество битума
в смеси, при котором прочность
асфальтобетона максимальна, а пористость
и водонасыщение выходят за пределы норм,
регламентируемых требованиями ГОСТ 9128
– 97. Избыток битума в смеси снижает прочность,
сдвигоустойчивость, пластичность асфальтобетона,
что приводит к образованию сдвигов покрытия
в жаркую погоду. Асфальтобетон с избытком
битума характеризуется малой величиной
водонасыщения. Недостаток битума снижает
прочность, морозостойкость (коррозионную
стойкость) асфальтобетона. Оптимальное
количество битума в асфальтобетонной
смеси можно определить двумя методами:
–
испытывая пробные составы смесей
с разным количеством битума,
в такое его содержание, которое
обеспечивает наибольшую прочность
асфальтобетона и остаточную
пористость, нормированную стандартом;
–
найти расчётом и опытными пробами
такое количество битума в смеси, при котором
будет получена остаточная пористость,
назначенная проектировщиком.
По
первому методу для определения
оптимального количества битума асфальтобетонной
смеси из минеральных материалов,
взятых в расчётных соотношениях, готовят
не менее трёх смесей с разным количеством
битума. Интервал изменения содержания
битума в смеси принимается обычно 0,5%
Рекомендуемое
содержание битума в горячих, высокоплотных
асфальтобетонных смесях для типа Б
– 5?
6.5 %. Выбираем 6%.
По
результатам графического метода получаем
точное содержание
–
щебня – 43 %
песка
– 46 %
минерального
порошка – 11 %
Для
выполнения опыта мне дано:
Таблица
10
| g ,г | g1,г | g2,г | g3,г | R20,МПа | R50,МПа | Rв,МПа |
| 661 | 380 | 662 | 667 | 2,8 | 1,9 | 2,6 |
g – масса образца, взвешенного на воздухе(mобр)
g1 –масса того же образца, но взвешенного
в воде
g2
– масса образца, выдержанного в воде
в течение 30 мин, а затем взвешенного на
воздухе
g3
– масса насыщенного водой образца, взвешенного
на воздухе
Размеры
образца:
d
= 71,4 мм
h
= 71,4 ± 1 мм
F
= 40 см?
Для
определения оптимального содержания
битума в асфальтобетоне мы готовим
три замеса битума с разным его
количеством.
Температура
нагрева:
смеси
140 – 160?С.
формы
90 – 100?С
Уплотнение
смеси происходит на прессе при давлении
40 МПа (16-ти тоннах).
Коэффициент
водостойкости асфальтобетона
Коэффициент
водостойкости показывает, на сколько
уменьшится прочность асфальтобетона
после водонасыщения. Он характеризует
сопротивление асфальтобетона разрушающему
воздействию воды, то есть выкрашиванию
и образованию выбоин в покрытии.
Определяем
по формуле:
где
– предел прочности водонасыщенного образца,
– предел прочности при сжатии при температуре
20?С.
Квод=2,6/2,8=0,93
Определение пористости минеральной части
Определяем по формуле
где
– средняя плотность минеральной части
асфальтобетона [г/см?]
– истинная плотность минеральной части
асфальтобетона
где
– средняя плотность асфальтобетона,
– массовая доля битума в смеси, %
rm = g/(g2 – g1)
pm=661/662-380=2,34
pom=2,34/(1 0,01*6)=2,21
где
– соответственно массовые доли щебня,
песка, минерального порошка,
– соответственно плотности щебня
, песка, минерального порошка
po=100/(43/2,7 46/2,62 11/2,6)=2,65
Voмч==(1-2,21/2,65)*100%=16,6038
(в
соответствии с ГОСТ 9128-97 пористость
минеральной части для типа
Б не превышает нормы (не
более 19%))
Водонасыщение
по объёму
Водонасыщение
характеризует структуру асфальтобетона,
его плотность, объем открытых пор,
в которые может проникнуть вода
во всех ее фазовых состояниях (парообразное,
жидкое, твердое).
W={(667-661)/(662-380)}*100=2,13
(в
соотвествии с ГОСТ водонасыщение
должно составлять от 1,5-4,0%)
Остаточная
пористость определяется расчетом на
основании предварительно установленных
истинной ? и средней ?m плотностей
асфальтобетона.
где
– истинная плотность асфальтобетона
(в соотвествии
с ГОСТ 9128-97
остаточная
пористость должна составлять от
2,5 до 5,0%)
Таблица
11
| Показатели | Результаты испытаний | Требования ГОСТ9128 – 97 для типа Б, марки II |
| 1. Предел прочности при сжатии | ||
| При 50?С | 1,9 | Не менее 1,0 |
| При 20?С | 2,8 | Не менее 2,2 |
| При 20?С (Вод) | 2,6 | Не нормируется |
| 2. Коэффициент водостойкости | 0,93 | Не менее 0.85 |
| 3. Пористость минерального состава, % | 16,6 | Не более 19 |
| 4.Остаточная пористость | 3,31 | 2,5 – 5,0 |
| 5.Водонасыщение | 2,13 | 1,5 – 4% |
Вывод:
на основании результатов испытаний
и требований ГОСТ 9128 – 97 получил, что
водонасыщение по объёму 2,13 соответствует
требуемому значению ГОСТ (для типа Б –
W = 1,5 – 4%).
8. Технология
приготовления асфальтобетона.
Асфальтобетонную
смесь приготавливают, как правило,
одним из следующих способов:
1. в асфальтосмесителях
принудительного перемешивания периодического
действия с предварительным просушиванием,
нагревом и дозированием минеральных
материалов. Ввиду наиболее широкого распространения
этой технологии она названа традиционной;
2. в асфальтосмесителях
принудительного действия, в которых отдозированные
холодные влажные минеральные материалы
перемешивают с горячим битумом, а затем
они поступают в сушильный барабан, где
их нагревают до заданной температуры.
Такая технология названа беспыльной;
3. в асфальтосмесителях
свободного перемешивания барабанного
типа, в которых отдозированные минеральные
материалы просушиваются, нагреваются
и смешиваются с битумом. Такая технология
называется турбулентной.
В нашей стране асфальтобетонные смеси
изготавливают в основном по традиционной
технологии в смесителях периодического
действия.
ЗАКЛЮЧЕНИЕ
В
результате проведенной работы по основам
технологии асфальтобетона и растворов
были оценены исходные материалы (песок,
щебень, мин. порошок, битум).
В
соответствии с требованиями ГОСТ 9128-97
рассчитан состав минеральной части
асфальтобетона (графическим методом
и по кривым плотных смесей), содержание
щебня составило – 43%, песка –
46%, минерального порошка – 11%.
Так
же определено оптимальное содержание
битума, которое составило 6 % и обозначены
требования, в соответствии с которыми
делается этот выбор.
На
основании данных испытаний образцов
асфальтобетона рассчитаны: водонасыщение,
остаточная пористость, пористость минеральной
части, водостойкость. В результате сравнения
основных параметров и физико-механических
показателей асфальтобетона с требованиями
к указанным показателям ГОСТ 9128-97 сделан
вывод о том, что тип и марка запроектированного
асфальтобетона отвечают всем требованиям.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ:
- ГОСТ 9128 –
97 – ”Смеси асфальтобетонные, аэродромные
и асфальтобетон”.
Ярмолинская
Н.И. – ”Дорожный асфальтобетон с применением
минеральных порошков из технологических
отходов промышленности”.
Грушко И.М.
– ”Дорожно – строительные материалы”.
4. Комар
А.Г. Строительные материалы и изделия:
Учеб. для инж.-экон. спец. строит. вузов.
– М.: Высш. шк., 1988. – 527 с.
5. Попов
Л.Н. Строительные материалы и
детали: Учеб. Для техникумов. – М.:
Стройиздат, 1986. – 336 с.
6.Строительные
материалы/Под ред. Г.И. Горчакова. – М.,
1982. – 352 с.
Шейкин А.Е. Строительные
материалы. – М., 1978. – 432
ЗАДАЧИ
Задача 2.
Пористый образец
природного камня
неправильной формы
имеет массу в сухом
состоянии 110 г. Для определения
его объема методом
гидростатического
взвешивания его поверхность
покрыли парафином (плотность
парафина 0,9 г/см3, а израсходовано
было его 2 г). Масса гирь
при взвешивании парафинированного
образца в воде составила
60 г. Определить среднюю
плотность камня
Объем парафина,
м3: Vn= (m1-m)/ pn, где
m-масса сухого образца=110гр,
m1 – масса образца, покрытого парафином,
pn – средняя плотность парафина=0,9г/см3,
тогда
110 2=112г – масса образца с парафином.
Vn = 112-110/0,9=2,2см3.
Средняя плотность образца po=m/(m1-m2)((m1-m2)/pn),
где
m-масса сухого образца=110гр,
m1 – масса образца, покрытого парафином=112гр,
m1 – масса образца, покрытого парафином,
в воде=60гр,
pn – средняя
плотность парафина=0,9г/см3
(m1-m2)/pn= (112-60)/0,9=57,8см3, значение, соответствующее
объему образца, покрытого парафином
Ро=110/3356=0,033гр/см3.
Задача 4.
Оценить, имеет ли
бетон марку по
морозостойкости
Р100, если после 100 циклов
попеременного замораживания-оттаивания
прочность при сжатии
его составила 15 МПа,
а среднее значение
предела прочности контрольных
образцов из этого бетона (не
подвергавшихся замораживанию-оттаиванию)
в эквивалентном возрасте
составила 21 МПа.
Потеря прочности
бетона:
= 28,6%
Так как потеря
прочности , то бетон не соответствует марке морозостойкости
F100.
Задача 9.Отклонения
полнотелого керамического
кирпича от размеров (ГОСТ 530-95)
составляют: по ширине 2
мм, по толщине -2 мм.
Определить предел прочности
при изгибе, если разрушающее
усилии составило 4 кН,
а расстояние между
опорами при испытании
кирпича 20 см.
Предел прочности
Rизг. = 3Pl /2bh2
P – разрушающее усилие
l – расстояние между
опорами
b и h – размеры поперечного
сечения образца
Rизг. = 3*4*20 /2*12,2*6,3*6,3
= 0,25 кН/см?
Ответ: 0,25 кН/см
?
Задача 11.
Какое количество гипсового
камня с влажностью 7%
необходимо
подвергнуть термической
обработке в варочном
котле, чтобы получить 15
т строительного
гипса? Гипсовый камень
содержит 13% глинистых
и песчаных примесей.
Атомные массы: серы S-32,
водорода Н-l. Атомные
массы кальция, кислорода
и углерода приведены
в задаче 10.
Реакция превращения
в полуводный гипс
Относительная
атомная масса
= 156
Относительная
атомная масса
= 145
Потребное количество
чистого гипсового камня
= 16,14 т
Потребное количество
загрязненного гипсового камня с влажностью
7%
= 19,368 т
Задача 12.
Образцы-балочки
размером 40х40х160 мм,
изготовленные из
цементно-песчаного
раствора состава 1:3
по массе стандартной
консистенции были испытаны
на изгиб, а половинки –
на сжатие в возрасте 28
сут. При испытании трех
балочек на изгиб получены
следующие результаты: 5,8, 5,0, 5,6
МПа. Разрушающая нагрузка
при испытании шести
половинок балочек на
сжатие составила: 98, 100, 105, 90, 88
и 108 кН. Определить марку
портландцемента.
Предел прочности
при изгибе вычисляют как среднее
арифметическое из двух наибольших результатов
испытаний трех образцов
= 5,7 МПа
Предел прочности
исследуемого цемента при сжатии
вычисляют как среднее арифметическое
из четырех наибольших результатов, полученных
при испытании шести образцов
= 102,75 МПа
Этим результатам
соответствует цемент марки 400.
Задача 13.
Определить активность
смешанного цемента,
состоящего из 75% портландцемента
активностью 51 МПа и 25%
молотого кварцевого
песка, являющегося
добавкой- микронаполнителем
Активность смешанного
цемента
= 38,25 МПа
для портландцемента = 1.
Задача 14.
Портландцемент содержит
С3S -57%, C2S – 21%,
С3А – 8%, C4AF-12%.
Установить теоретически
необходимое водоцементное
отношение для обеспечения
полной гидратации минералов
клинкера. Реакции взаимодействия
клинкерных минералов
с водой взять из данного
Учебного пособия, считая,
что гидроферрит кальция
содержит одну молекулу
воды.
В процессе твердения
портландцементного клинкера происходят
следующие реакции:
1. 3CaO•SiO2
5Н20 = 2CaO•SiO2•4H2O Са(OH)2;
2. 2CaO•Si02
2Н20 = 2Ca0•SiO2•2H2O;
3. 3СаО•А12О3
6Н20 = 3СаО•А12О3•6Н2О;
4.
4СаО•А12О3•Fe2O3
2Н20 = СаО•Fe203•Н2О 3СаО•А12O3•Н20.
Процентное содержание
воды в каждом соединении будет:
- Для 3CaO•SiO2
5Н20
3(40 16) (28 32) 5(2 16)
= 318; 5(2 16)=90;
= 28,3%.
- Для 2CaO•Si02
2Н20
2(40 16) (28 32) 2(2
16) = 208; 2(2 16) = 36;
=17,8%.
- Для 3СаО•А12О3
6Н20
3(40 16) (53,94 48) 6(2
16)= 378; 6(2 16)= 108; 108
= 28,5%.
4. Для .
4СаО•А12О3•Fe2O3
2Н20
4(40 16) (53.94 48)
(111.68 48) 2(2 16) = 633; 2(2 16)= 36;
=5,68%.
Количество води
для твердения данного состава
цемента:
1. Для C3S
= 57%; =16,13%;
2. Для C2S=21%; =3,63%;
3. Для С3А=8%; =2,26%;
4. Для C4AF=
12%; = 0,68%.
Водоцементное
отношение В/Ц=16,13 3,63 2,26 0,68=22,7% или 0,23.
Задача 15.
Оценить пригодность
песка для приготовления
бетона, если частные
остатки при просеивании
пробы песка на
стандартных ситах
следующие: на сите 2,5
мм – 5%,1,25 мм – 23%, 0,63 мм – 22%,0.315
мм – 32%, 0,16 мм -15%.
Определим модуль
крупности песка:
=2,62
Так как для
приготовления бетона рекомендуется
использовать песок с модулем
крупности =2 – 2,5, то рассматриваемый песок не
подходит.
Задача 16.
Рассчитать лабораторный
состав тяжелого бетона
марки 250, используемого
для изготовления железобетонной
балки. Для изготовления
бетона используются:
портландцемент марки
400 с истинной плотностью 3,1
кг/дм3,
песок с водопотребностью 5%
и истинной плотностью 2,65
кг/дм3,
гранитный щебень с
наибольшей крупностью 40
мм, истинной плотностью 2,7
кг/дм3 ,
и насыпной плотностью 1,5
кг/дм3.
Удобоукладываемость
бетонной смеси оценивается
осадкой конуса 4 см.
- Определяем
водоцементное отношение
- Определяем
расход воды В, кг/м3, в зависимости
от удобоукладываемости бетонной смеси,
вида и крупности заполнителя ориентировочно
по графику
3. Определяем расход
цемента Ц, кг/м3, по известному
В/Ци
водопотребности бетонной смеси: 4. Определяем расход
крупного заполнителя Щ,
кг/м3, по формуле:
кг/м3
пустотность щебня
= 0,444
где – коэффициент раздвижки зерен щебня,
который принимается по таблице,
– насыпная плотность щебня,
кг/м3,
–истинная плотность
щебня, кг/м3.
5. Определяем расход
песка П, кг/м3
= 251,5 кг/м3
Объемный вес
бетонной смеси:
= 269,2 175 251,5 1314 = 2021 кг/м3
Задача 17.
При определении
растяжимости нефтяного
битума на дуктилометре
разрыв образцов -восьмерок
произошел при
следующей длине
нити: первого – 29 см,
второго – 32 см. Определить
марку битума.
Растяжимость определяется
как среднее арифметическое
= 30,5 см
Такая растяжимость
примерно соответствует битуму – БНД
200/300.
Контактные устройства ректификационных колонн
На контактных устройствах колонны происходит смешение неравновесных пара и жидкости, сопровождающееся тепло- и массообменном, установление равновесия и протекание процесса ректификации. В ректификационных колоннах применяются несколько сотен конструкций контактных устройств, различающихся по областям применения, конструкции и технико-экономическим показателям. Наряду с эффективными устройствами (клапанные тарелки и регулярная насадка) на старых установках эксплуатируются колонны, оборудованные морально устаревшими тарелками (желобчатые, провальные). К контактным устройствам предъявляются следующие требования:
широкий диапазон рабочих нагрузок по пару и жидкости;
высокий КПД — для тарелок и низкий ВЭТТ (высота, эквивалентная теоретической тарелке) — для насадок;
низкое гидравлическое сопротивление (особенно в вакуумных колоннах);
равномерность барботажа на всей площади тарелки;
возможность работы в загрязненных средах;
низкая металлоемкость, простота конструкции, изготовления, монтажа и ремонта.
КПД тарелки определяет ее эффективность по отношению к теоретической (идеальной) тарелке, на которой при смешении неравновесных пара и жидкости достигается равновесие. Эффективность тарелки зависит от запаса жидкости, длительности и интенсивности контакта паровой и жидкой фаз. Обычно КПД тарелок вакуумных колонн составляет 30—40 %, атмосферных колонн — 60—80 % соответственно.
Гидравлическое сопротивление тарелок в вакуумных колоннах составляет 1—2 мм рт. ст. (133,3—266,6 Па) и 6—10 мм рт. ст. (0,8— 1,3 кПа) — в атмосферных. В вакуумных колоннах тарелки работают в перекрестно-прямоточном (струйном) режиме при малом времени контакта фаз; для уменьшения уноса капель жидкости над полотном тарелок монтируются отбойники. Низкая эффективность является основной причиной замены тарелок в вакуумных колоннах на регулярную насадку, обеспечивающую при низком гидравлическом сопротивлении приемлемую ВЭТТ (около 0,4—0,6 м). Тарелки в атмосферных колоннах обычно работают в перекрестно-точном режиме с большим временем контакта фаз, значительным запасом жидкости на тарелке и лучшей организацией барботажа. Однако при высоком гидравлическом сопротивлении высота жидкости в кармане тарелки может превысить межтарелочное расстояние с захлебыванием колонны.
Равномерность барботажа по площади тарелки определяет ее эффективность. В направлении, перпендикулярном направлению движения жидкости на тарелке, равномерность барботажа зависит от точности горизонтальной установки полотна тарелки и приемной и сливной планок. Для колонн большого диаметра (5—10 м) допустимая разность высот по диаметру не должна превышать 3 мм, что является и трудновыполнимой задачей. Неравномерность барботажа вдоль движения жидкости связана с градиентом уровня жидкости на тарелке от точки ввода до сливного кармана. Градиент уровня жидкости зависит от плотности орошения тарелки — часового объема жидкости, отнесенного к длине сливной перегородки (обычно не более 50м3/(м*ч)). Для перекрестно-точных тарелок барботаж паров также является дополнительным сопротивлением движению жидкости. Допустимый градиент жидкости составляет 1—2 мм/м длины полотна тарелки, при его повышении барботажная зона смещается в направлении сливного кармана, где высота слоя жидкости меньше. При этом со стороны ввода жидкости на тарелку пар не барботирует, что приводит к провалу части жидкости и снижению эффективности. В зоне интенсивного барботажа часть паров не успевает отделиться извлекается жидкостью в сливной карман; плотность парожидкостной смеси в кармане уменьшается, что приводит к увеличению высоты слоя жидкости в кармане и заливу тарелки. Для лучшей сепарации фаз необходима успокоительная зона перед сливным карманом; сечение кармана обычно переменно по высоте и составляет в верхней части 11 %, а в нижней — 7 % сечения колонны.
Для уменьшения плотности орошения применяют тарелки с двумя или четырьмя сливными перегородками (рис.1) Тарелки с высокой жидкостной нагрузкой также монтируют с уклоном по ходу движения жидкости. В этом случае движущей силой потока жидкости является геометрическая разность высот точек ввода и вывода жидкости на тарелке, а высота слоя жидкости остается постоянной на всем протяжении ее движения.
На (рис2) приведена классификация контактных устройств, применяемых в ректификационных, абсорбционных и экстракционных процессах. В соответствии с этой классификацией тарелки подразделяются:
по способу организации движения контактирующих потоков пара и жидкости — на противоточные, прямоточные, перекрестно-точные и перекрестно-прямоточные;
по регулируемости свободного сечения для паровой фазы — на тарелки с регулируемым (клапанные) и постоянным сечением.
Насадочные контактные устройства подразделяют на нерегулярные и регулярные.
Противоточные тарелки характеризуются высокими жидкостными нагрузками, малой металлоемкостью, простотой конструкции и монтажа. В то же время они имеют узкий диапазон устойчивой работы, низкую эффективность и неравномерное распределение жидкости по сечению колонн большого диаметра.
54. Понятие об электроприводах
Электроприводом называется машинное устройство, используемое для приведения в движение машины. Он состоит из электрического двигателя, передаточного механизма и пульта управления. На предприятиях общественного питания наибольшее распространение имеют двигатели, рассчитанные на напряжение 380/220 В. Это значит, что один и тот же двигатель может работать от сети переменного тока с частотой 50 Гц и с напряжением 380 или 220 В, следует только правильно соединить обмотки его статора. Соединяя их “треугольником”, двигатель подключают к сети напряжением 220 В, соединяя ”звездой, к сети напряжением 380 В.
Широкое применение получили универсальные приводы, которые могут поочередно приводить в движение различные устанавливаемые сменные рабочие механизмы — фаршемешалка, мясорубка, взбивали и т.д. Применение универсальных приводов в стоповых очень выгодно. Объясняется это тем, что сменные рабочие машины работают в столовых не более часа и поэтому имеют очень малый коэффициент использования. В таких случаях устанавливать электропривод к каждой машине нецелесообразно из-за увеличения ее стоимости и занимаемой плошали. В настоящее время промышленность выпускает универсальные приводы 2-х видов: общего назначения, которые используются в нескольких цехах, и специального назначения, которые используются только в одном цехе, например, в мясном. К универсальным привалам общего назначения относятся и универсальные малогабаритные приводы УММ-ПР с электродвигателем переменного тока, УММ-ПС с электродвигателем постоянного тока, которые используют на транспорте (судах и вагонах-ресторанах). Все универсальные приводы имеют буквенные обозначения. Первая буква П обозначает привод, вторая – название цеха: М — мясной, X — холодный, Г — горячий, У — универсальный, для холодного цеха ПХ-0,6, для горячего цеха ПГ-0,6 и для мясного цеха ПМ-1,1. На приводы общего назначения: ПУ-0,6 и П-11 устанавливаются сменные механизмы, которые имеют буквенные обозначения: первая буква М — механизм сменный, вторая М — мясорубка, В — механизм взбивальный, О — механизм овощерезательный.
§
а также охраняемых природных территорий
1. При выборе площадок для размещения объектов хозяйственной и иной деятельности должна быть изучена возможность использования земель несельскохозяйственного назначения или непригодных для сельского хозяйства, либо сельскохозяйственных угодий худшего качества. На землях гослесфонда предпочтение отдается не покрытым
лесом площадям или площадям, занятым малоценными насаждениями. Во всех случаях учитывается необходимость максимального сохранения земельных угодий, лесов первой группы, мест произрастания редких и исчезающих видов растений и животных, включенных в Красную книгу БССР; предотвращения эрозионных процессов, заболачивания земель, загрязнения почв, водоемов, лесов и воздушного бассейна.
2. Изъятие орошаемых или осушенных земель, пашни, земельных участков, занятых многолетними плодовыми насаждениями, культурными ьпастбищами, а также сенокосами и пастбищами, на которых проведены работы по их коренному улучшению, земель пригородных и зеленых зон, лесов первой группы, земель природоохранного, оздоровительного,
рекреационного и историко-культурного назначения допускается лишь в исключительных случаях. Предоставление земель для разработки полезных ископаемых и добычи торфа должно производиться после рекультивации ранее
выработанных площадей этим ведомством.
3. В зонах отдыха, санаторно-курортного лечения и туризма разрешается строительство новых и расширение действующих объектов, связанных непосредственно с удовлетворением нужд отдыхающих и не оказывающих вредного влияния на окружающую среду, если это предусмотрено разработанной проектной документацией курортно-рекреационных и охраняемых природных территорий.
4. Строительство жилой застройки, промышленных, сельскохозяйственных и других сооружений и объектов на земельных участках, прилегающих к автомобильным дорогам, осуществляется в соответствии с разработанными генеральными планами и проектами развития транспортных систем.
5. Не допускается размещение жилой застройки, объектов культурно-бытового и производственного назначения, садоводческих товариществ над местами залегания полезных ископаемых, имеющих промышленное значение, без согласования с органами Государственного горного надзора (СНиП II-60-75**. Планировка и застройка городов, поселков и сельских населенных пунктов, п.2.6*; СНиП II-89-80, Генеральные планы промышленных предприятий, п.2.4); в СЗЗ ромпредприятий, за исключением определенных групп объектов (СН 245-71. Санитарные нормы проектирования промпредприятий, п.2.13); в зоне перспективного развития транспортных устройств; на территории первого пояса зон санитарной охраны водозаборов (СНиП 2.04.02-84. Водоснабжение, наружные сети и сооружения, пп. 10.24, 10.25).
6. Прокладка трубопроводов, линий электропередач, связи и других линейных сооружений должна производиться главным образом вдоль железных и автомобильных дорог с резервированием для этих целей необходимых зон, а также вдоль границ землепользований с тем, чтобы не затруднять использование земель смежными землепользователями, в соответствии с разработанными проектами развития систем инженерной инфраструктуры.
7. При размещении объектов хозяйственной и иной деятельности в целях рационального использования земель следует учитывать возможность организации общих сетей водоснабжения, канализации, электроснабжения, устройства дорог и т.п. Склады горючих и смазочных материалов должны размещаться на обособленных площадках с подветренной стороны от жилых, общественных и производственных зданий, ниже по рельефу с соответствующей обваловкой.
8. Зеленые насаждения в городах и других населенных пунктах, на полосах отвода железных и автомобильных дорог, вдоль каналов, на приусадебных, дачных и садовых участках, в пригородных зонах и курортных местностях должны быть максимально сохранены. Застройка территорий, предусмотренных генеральными планами для зеленых насаждений общего пользования, запрещается.
9. На землях заповедников, национальных, дендрологических и мемориальных парков, ботанических садов, а также на сельскохозяйственных угодьях, расположенных на дерновых и дерново-карбонатных почвах, запрещается строительство объектов, не связанных с их целевым назначением или обслуживанием.
10. Размещение объектов осушительно-обводнительной мелиорации (включая и торфоучастки) на болотах верхового типа, имеющих водоохранное, научное и рекреационное значение, с богатым растительным и животным миром и землях на водоразделах рек и в верховьях рек не допускается.
§
При выборе площадок под строительство нового промышленного предприятия или расширение и реконструкцию существующего заказчиком должны быть представлены следующие материалы:
1. Обоснование выбора района размещения предприятия для строительства с учетом фонового загрязнения атмосферного воздуха и условий рассеивания примесей в атмосфере. Краткая характеристика метеоусловий и фоновые концентрации устанавливаются местными органами Госкомгидромета и выдаются по запросам заинтересованных
организаций в установленном порядке.
2. Ситуационный план района размещения предприятий в радиусе не менее 2 км (если имеются источники выбросов высотой H более 40 м, то радиус ситуационного плана должен быть не менее 50 H) с указанием на нем санитарно-защитной зоны, селитебной территории, зон отдыха, санаториев и домов отдыха, природоохранных зон.
Характеристика существующих и проектируемых предприятий в части выбросов загрязняющих веществ в атмосферу.
3. Данные по выбросам загрязняющих веществ в атмосферу. Представляются качественные (состав) и количественные (г/с, т/г) характеристики выбросов в атмосферу.
4. Мероприятия по снижению выбросов загрязняющих веществ в атмосферу для проектируемых и расширяемых предприятий, включающие в себя технические решения по обоснованному выбору современного пылегазоулавливающего оборудования и максимально возможное использование малоотходных и безотходных технологий.
5. Для зон санитарной охраны курортов, мест размещения крупных санаториев и домов отдыха, зон отдыха городов, а также для других территорий с повышенными требованиями к охране атмосферного воздуха следует предельно допустимую концентрацию (ПДК) для воздуха населенных мест заменить на 0,8 ПДК.
6. Предложения по организации санитарно-защитных зон, включающие в себя мероприятия по благоустройству, озеленению или сносу строений в границах санитарно-защитной зоны. Если одновременно производится проектирование или реконструкция нескольких предприятий, расположенных на смежных площадках, и установленные на основании расчетов загрязнения атмосферы и санитарной классификации их СЗЗ пересекаются или примыкают друг к другу, необходимо рассматривать вопрос о совместной организации единой для всей группыСЗЗ.
7. Предприятия, являющиеся источниками выделений в атмосферу вредных и неприятно пахнущих веществ, а также являющиеся источниками внешнего шума выше установленных норм и уровней для жилой застройки, не следует размещать с наветренной стороны для ветров преобладающего направления по отношению к жилой застройке.
8. В санитарно-защитной зоне допускается размещать:
– предприятия с производствами меньшего класса вредности, чем производство, для которого установлена СЗЗ при условии аналогичного характера вредности;
– бани, прачечные, склады, здания управлений, магазинов, поликлиники, связанные с обслуживанием данного и прилегающих предприятий.
9. Не допускается размещать объекты, в выбросах которых присутствуют вещества, не имеющие ПДК.
Охраны и рационального использования
Водных ресурсов
1. При выборе площадок для размещения новых промпредприятий или реконструкции и расширения существующего заказчиком или проектной организацией должны быть представлены материалы, характеризующие:
– объект, его производственную мощность; объемные показатели водопотребления и водоотведения; намечаемые мероприятия по очистке сточных вод (строительство очистных сооружений, их тип; подключение к существующим ведомственным очистным сооружениям); предполагаемый водоприемник сточных вод; расположение места выпуска сточных вод; степень изученности состава и свойств сточных вод;
– санитарное состояние водного объекта, его гидрологический режим (при заборе подземных вод – разведанные запасы); качественную характеристику воды;
– перспективные условия использования водного объекта на 15-20 лет.
В случае необходимости органы Госкомэкологии имеют право требовать представления дополнительных материалов применительно к особенностям объекта, характеристике сточных вод и местных условий.
2. Водоснабжение и канализация народнохозяйственного объекта должны решаться с учетом охраны и комплексного использования водных ресурсов, кооперирования потребителей, возможности перспективного развития, а также на основе утвержденных схем развития, размещения отраслей народного хозяйства, схем развития и размещения производительных сил республики, бассейновых и территориальных схем комплексного использования и охраны вод, генеральных планов городов, сельских населенных пунктов, промышленных узлов.
Водоснабжение
3.1. При решении вопросов водоснабжения объектов народного
хозяйства следует исходить из требований создания оборотных систем
производственного водоснабжения, применения безводных или маловодных
технологий с целью максимального сокращения потребления свежей воды
на производственные нужды.
3.2. Выбор источника водоснабжения должен базироваться на
имеющихся материалах топографических, гидрологических, санитарных и
других изысканий, а также на характеристике
объекта-водопользователя.
При этом для производственных нужд промышленных предприятий,
как правило, должны использовать поверхностные водные ресурсы.
Исключением являются промышленные предприятия, где к качеству воды
предъявляются особые требования.
3.3. Использование подземных вод питьевого качества для нужд,
не связанных с хозяйственно-питьевым водоснабжением, как правило, не
допускается. В районах, где отсутствуют необходимые поверхностные
водоисточники и имеются запасы подземных вод питьевого качества на
перспективу, допускается использование этих вод на производственные
и поливочные нужды с разрешения Госкомэкологии Республики Беларусь.
3.4. Выбор поверхностного источника водоснабжения производится
с учетом водохозяйственного баланса в створе намечаемого водоотбора.
Не допускается использование в целях водоснабжения
естественного стока (без регулирования) малых рек со среднемесячным
расходом 75% обеспеченности до 1 куб.м/с.
3.5. В целях обеспечения санитарно-эпидемиологической
надежности на всех источниках водоснабжения должны предусматриваться
зоны санитарной охраны, состоящие из 3 поясов:
первого – строгого режима, второго и третьего – режимов
ограничения.
3.6. Границы первого пояса зоны поверхностного источника,
подземного источника и инфильтрационного водозабора определяются в
соответствии со СНиП 2.04.02-84.
3.7. Границы второго и третьего поясов зон подземных источников
определяются в проекте расчетным путем в зависимости от времени
продвижения микробного и химического загрязнения.
3.8. На территориях первого, второго и третьего поясов
санитарной зоны поверхностных и подземных водозаборов необходимо
выполнение санитарных мероприятий в соответствии со СНиП 2.04.02-84.
59. . Канализация
4.1. Схемы и методы очистки, доочистки, обработки осадков
сточных вод принимаются в каждом конкретном случае в зависимости от
народнохозяйственного объекта и состава его сточных вод.
4.2. Условия сброса сточных вод в поверхностные водные
источники должны удовлетворять требованиям “Правил охраны
поверхностных вод”, введенных в действие с 1 марта 1991 г.
4.3. Площадку под строительство сооружений очистки сточных вод
надлежит располагать, как правило, с подветренной стороны для
господствующих ветров теплого периода года по отношению к жилой
застройке и ниже населенного пункта по течению водотока.
4.4. Санитарно-защитные зоны от канализационных сооружений до
границ жилой застройки, участков общественных зданий и предприятий
пищевой промышленности следует определять с учетом их перспективного
расширения в соответствии со СНиП 2.04.03-85.
4.5. В зависимости от содержания в осадках сточных вод полезных
веществ (калий, азот, фосфор) и вредных веществ (солей тяжелых
металлов) определяется возможность его использования на
сельскохозяйственных полях или озеленения в городском хозяйстве. При
невозможности утилизирования осадка необходимо предусматривать его
захоронение.
4.6. При выборе площадок под размещение народнохозяйственных
объектов необходимо предусматривать организованный отвод дождевых
вод и очистку их на очистных сооружениях ливневой канализации с
использованием в дальнейшем для технического водоснабжения, подпитки
оборотных систем, полива территории и т.д.
4.7. В системе дождевой канализации должна быть обеспечена
очистка наиболее загрязненной части поверхностного стока,
образующегося в период выпадения дождей, таяния снега и мойки
дорожных покрытий, то есть не менее 70% годового стока для
селитебных территорий и площадок предприятий, близких к ним по
загрязненности, и всего объема стока для площадок предприятий,
территория которых может быть загрязнена специфическими веществами с
токсичными свойствами или значительным количеством органических
веществ
60. . Водоохранные зоны (полосы)
7.1. При размещении народнохозяйственных объектов вдоль берегов
рек и озер необходимо учитывать, что каждый водоток или водоем имеет
водоохранную зону, где объем и характер хозяйственной деятельности
регламентируются.
В пределах водоохранной зоны выделяется прибрежная полоса, на
территории которой строго ограничивается хозяйственная деятельность.
Размеры (ширина) водоохранных зон и прибрежных полос малых рек
и водоемов определяются в соответствии с “Положением о водоохранных
полосах (зонах) малых рек «
7.2. В водоохранной зоне запрещается:
– применение ядохимикатов, авиаподкормка минеральными
удобрениями сельскохозяйственных и лесных угодий;
– размещение животноводческих ферм и комплексов;
– размещение складов для хранения минеральных удобрений,
ядохимикатов;
– оборудование площадок для заправки аппаратуры ядохимикатами,
размещение и строительство складов нефтепродуктов, накопителей
сточных вод животноводческих комплексов и ферм, промышленных стоков,
шламохранилищ, механических мастерских, пунктов технического
обслуживания и мойки техники и автотранспорта, устройства свалок
мусора и промышленных отходов, а также других объектов, отрицательно
влияющих на качество вод;
– применение жидких азотных удобрений;
– размещение кладбищ, скотомогильников, полей наземной и
подземной фильтрации и орошения сточными водами, фильтрующих
колодцев и траншей.
7.3. Производство строительных, дноуглубительных, взрывных и
мелиоративных работ, добыча полезных ископаемых и водных растений,
организация садоводческих товариществ, прокладка кабелей,
трубопроводов и других коммуникаций, рубка леса, заготовка пней и
сбор лесной подстилки, буровые сельскохозяйственные и другие работы
в водоохранной зоне производятся только по согласованию с органами
Госкомэкологии и органами охраны рыбных запасов.
7.4. Прибрежные полосы, входящие в состав водоохранной зоны,
должны использоваться, как правило, под древесно-кустарниковой
растительностью, и на этой территории запрещается:
– распашка земель, выпас скота;
– организация летних лагерей скота;
– размещение баз отдыха, палаточных городков, стоянок
автотранспорта и сельскохозяйственной техники;
– строительство зданий и сооружений, кроме водозаборных,
водорегулирующих и других гидротехнических и гидрометрических
объектов;
– размещение лодочных причалов за пределами отведенных для этой
цели мест.
61. Полигоны для захоронения твердых бытовых отходов (ТБО)
На полигоны ТБО принимаются отходы от жилых домов, общественных
зданий и учреждений, предприятий торговли, общественного питания,
уличный, садово-парковый смет, строительный мусор и некоторые виды
твердых инертных промышленных отходов, не обладающих радиоактивными
и токсичными свойствами.
При выборе участка для устройства полигона ТБО учитываются
климато-географические и почвенные особенности, геологические и
гидрологические условия местности. Запрещается размещение полигонов
на территории первого и второго поясов зон санитарной охраны
водоисточников и минеральных источников; всех трех зон курортов; с
выходом на поверхность трещиноватых пород; в местах выклинивания
водоносных горизонтов, на болотах глубиной торфяной залежи более 1 м
и участков с выходами грунтовых вод в виде ключей, а также в местах
массового отдыха населения и оздоровительных детских учреждений.
Уровень грунтовых вод должен быть на 1 м ниже днища котлована.
Основание котлована должно иметь слой связного грунта с
коэффициентом фильтрации воды не более 10**-5 см/с (0,0086 м/сут)
толщиной не менее 0,5 м, а также, где возможно образование фильтра,
должно быть не менее чем на 0,5 м заглублено в глинистые грунты.
Размер санитарно-защитной зоны от жилой застройки до границ
полигона – не менее 500 м.
Для размещения полигона по гидрологическим условиям лучшими
являются участки, подстилаемые глиной или тяжелыми суглинками, и
уровнем вод на глубине более 2 м.
62. Полигоны для захоронения токсичных промышленных отходов
Полигоны захоронения токсичных промышленных отходов выбираются
на обособленных, свободных от застройки, хорошо проветриваемых
территориях, не затопляемых ливневыми, талыми и паводковыми водами,
которые допускают осуществление инженерных решений, исключающих
возможное загрязнение населенных пунктов, зон массового отдыха,
источников питьевого и хозяйственного водоснабжения, минеральных
источников, открытых водоемов и подземных вод. Располагается полигон
с подветренной стороны от населенных пунктов с учетом ветров
преобладающего направления; ниже мест водозаборов
хозяйственно-питьевого водоснабжения по течению рек, ниже
зимовальных ям, мест массового нереста и нагула рыб, за пределами
зон водозаборной площади открытых водоемов.
Размер санитарно-защитной зоны составляет не менее 3000 м.
Полигон размещается на расстоянии не менее чем в 200 м от
сельскохозяйственных угодий и транзитных дорог и не менее чем в 50 м
от лесных массивов, лесопосадок, не предназначенных для
рекреационных целей. Расстояние от рыбохозяйственных водных объектов
должно быть не менее 2000 м.
Располагать полигоны следует на участках, где подземные воды
залегают на глубине более 20 м и перекрыты слабопроницаемыми
породами с коэффициентом фильтрации не более 10**-6 м/сут. Основание
для мест захоронения должно быть не менее 2 м от наивысшего
сезонного стояния уровня подземных вод.
Уклон территории полигона в сторону населенных мест,
промышленных предприятий, сельскохозяйственных угодий и водотоков не
должен превышать 1,5%.
Запрещается размещение полигонов в долинах рек, балках, на
участках с просадочными и вспучивающими грунтами, в местах развития
карстовых процессов; на резервных территориях жилищного
строительства, расширения промышленных предприятий; в заболоченных
местах; в зоне питания подземных источников питьевой воды; в зонах
санитарной охраны курортов; на территориях зеленых зон городов; на
землях, занятых или предназначенных под занятие лесами, лесопарками
и другими зелеными насаждениями, выполняющими защитные и
санитарно-гигиенические функции и являющимися местом отдыха
населения; на участках, загрязненных органическими и радиоактивными
отходами, до истечения сроков, установленных органами
санитарно-эпидемиологической службы.
63. Накопители промышленных отходов
Представляют собой специально подготовленные емкости, дно и
откосы которых оборудуются противофильтрационными устройствами в
целях защиты от загрязнения почвы, подземных вод и поверхностных
водоисточников. В зависимости от вида отходов и назначения емкостей
различают: хвосто- и шламохранилища, накопители производственных
сточных вод, пруды-отстойники, накопители-испарители.
Различают бессточные накопители промышленных отходов и
накопители-регуляторы сточных вод.
Бессточные накопители располагаются на не затапливаемых
паводками территориях, сложенных из слабофильтрующих пород и
природной защищенности подземных вод. Расстояние от дна накопителя
до наивысшего уровня грунтовых вод, с учетом его сезонных колебаний,
должно быть не менее 2 м.
Строительство накопителей не допускается на площадях
месторождений пресных подземных вод, в зонах разгрузки подземных вод
в поверхностные водоемы и водотоки.
В накопители направляются преимущественно отходы
третьего-четвертого классов опасности.
Размер санитарно-защитной зоны от контура накопителя до
населенных мест, животноводческих ферм и предприятий по
приготовлению кормов для сельскохозяйственных животных определяется
классом опасности промышленных отходов: при приеме второго класса –
1000 м, третьего – 500 м, четвертого класса – 300 м. В отдельных
случаях СЗЗ может быть установлена до 3000 м.
64. Стальной и смешанный каркас
Стальной каркас высотного здания состоит из колонн и ригелей, соединенных в двух направлениях жёсткими сварными узлами в рамные системы, воспринимающие вертикальные и горизонтальные нагрузки. Колонны изготавливаются сварными (двутаврового, квадратного, крестового сечения) из стандартных прокатных профилей. Торцы колонн обычно фрезеруют для повышения точности монтажа. Для обеспечения долговечности и огнестойкости стальной каркас армируют и производят обетонку.
Стальные ригели каркаса обычно бывают двутаврового сечения, сварные, с уширенной нижней полкой, на которую укладывают плиты междуэтажных перекрытий. Междуэтажные перекрытия могут компоноваться:
из главных и второстепенных балок (при полном стальном каркасе) с укладкой по ним сборных плит или бетонированием монолитного перекрытия;
только из главных балок (ригелей) с уширенной полкой, на которую укладывают сборные железобетонные плиты перекрытий;
из распорных железобетонных плит, укладываемых только по оси колонн, с закладными деталями для сопряжения сварными накладками плит смежных пролётов и ригелей;
из облегчённых или много пустотных плит перекрытий, свободно укладываемых в пазы стальных или железобетонных ригелей, но не привариваемых к ним (отсутствуют закладные детали).
Ядро жёсткости монолитное железобетонное или устраивается в виде замкнутой шахты из металлических конструкций. Все остальные элементы каркаса должны крепиться к этому ядру жёсткости, а каждое перекрытие представлять единую жёсткую и неизменяемую горизонтальную плоскостную систему (диск).
Возведение зданий со стальным каркасом осуществляется раздельным или комплексным методами.
При раздельном методе сначала на всю высоту монтируют стальной каркас, затем начинают общестроительные работы. При этой технологии работы ведутся широким фронтом, большим количеством кранов на несколь-ких захватках. Но при этом требуется обеспечить повышенную жёсткость каркаса, что приводит к повышенному расходу металла.
При комплексном методе одновременно выполняются монтажные, обще-строительные и монтажные работы. Монтаж металлоконструкций осущест-вляяют на верхнем ярусе (верхних двух-четырёх этажах): на самом верху – монтаж, несколько ниже – выверку и в нижней части яруса – окончательную сварку или клёпку монтажных соединений. Одновременно, с отставанием на 2-3 этажа (на следующем ярусе) укладыватся (или бетонируются) перекрытия. Ещё ниже (на 4-5 этажей) осуществляют обетонирование каркаса. Ещё ниже по вертикали ведутся отделочные работы. Таки образом работы по возведению здания одновременно ведутся на 8…10 этажах.
65.Обеспечение устойчивости каркаса в период монтажа
Монтаж конструкций многоэтажных зданий требует неукоснительного соблюдения следующего правила: не приступать к установке конструкций следующего яруса (высота колонны) до выверки и надёжного закрепления нижележащего. Это требование продиктовано необходимостью обеспечения прочности и устойчивости здания на протяжении всего периода его возведения.
В процессе крановой сборки на высоту 5..8 этажей должны быть вы-полнены следующие мероприятия:
проверена устойчивость каркаса в процессе монтажа в соответствии с установленной в ППР очерёдностью монтажа элементов;
предусмотрена установка временных монтажных связей между колоннами, обеспечивающих их устойчивость до набора прочности замоноличенных стыков в плитах перекрытий;
проектно закреплены вертикальные связи, рамные узлы сопряжения ригелей с колонами;
выполнено устройство жёстких междуэтажных перекрытий, обеспечивающих общую устойчивость здания;
осуществлена проверка прочности отдельных элементов каркаса и узлов на нагрузки от самоподъёмных и приставных кранов в местах их опирания на каркас.
Монтаж стального каркаса следует выполнять поярусно – в первую очередь необходимо выполнить все элементы ядра жёсткости и тщательно их выверить. Временное закрепление колонн при монтаже выполняют с помо-щью кондукторов или временных расчалок, обеспечивающих устойчивость колонн до раскрепления их постоянными проектными элементами связей, которые обеспечивают устойчивость колонн до раскрепления их постоян-ными проектными элементами связей, которые обеспечивают устойчивость смонтированной части здания. Если проектных связей недостаточно – уста-навливаются временные связи. Проектное закрепление ригелей производится сразу после монтажа и выверки элементов ячейки – четырёх колонн, связан-ных ригелями. Приступать к монтажу следующего яруса можно только после проектного закрепления всех элементов предыдущего.
При монтаже зданий из монолитного железобетона помимо требований по обеспечению жёсткости ячеек и прочности отдельных элементов необхо-димо учитывать требования СНиП о достижении проектной прочности бетона в замоноличенных стыках и узлах несущих конструкций нижерасположенных ярусов, что может значительно снизить темпы сборки и удлинить общий срок монтажа здания. Для частичного выполнения этих требований и продолжения монтажа каркаса необходимо разработать необходимые конст-руктивные и технологические мероприятия: предусмотреть закладные детали для обеспечения геометрической неизменяемости, установка временных монтажных связей, установить оптимальный порядок сборки элементов и др.
66. Современное потребление природных ресурсов. Основы рационального использования природных ресурсов. Экологически сбалансированное потребление природных ресурсов
Стремясь к улучшению условий свой жизни, человек постоянно, наращивает темпы материального производства, не задумываясь о последствиях. При таком подходе большая часть взятых от природы ресурсов возвращается ей в виде отходов, часто ядовитых или непригодных для утилизации. Это создает угрозу существованию и биосферы, и самого человека.
Единственный выход из этой ситуации заключается и в выработке новых систем рационального использования природных ресурсов, и в благоразумии человека.
Ежегодно из недр земли извлекается 100 млрд т минеральных ресурсов, включая топливные, из которых 90 млрд т превращается в отходы. Поэтому ресурсосбережение и снижение уровня загрязнения окружающей среды – две стороны одной медали. Как остановить или замедлить этот процесс истощения ресурсов? Единственная возможность – смоделировать в промышленности биосферный круговорот веществ. Нужно чтобы полезные элементы, содержащиеся в сырье, не попадали на свалки, а многократно использовались.
Важными принципами рационального использования природных ресурсов являются:
1) изучение ресурсов (грамотное и бережное использование ресурсов невозможно без наличия сведений об их объеме, качестве, без прогноза последствий их изъятия из природных объектов и возможности замены их на другие);
2) организация мониторинга состояния природных ресурсов;
3) совершенствование технологий добычи, транспортировки и переработки ресурсов, предусматривающее их максимальное использование. Проектирование, строительство новых, а также модернизация уже имеющихся производств с целью сокращения использования природных ресурсов, использование альтернативных источников энергии;
4) повышение урожайности сельскохозяйственных культур на освоенных территориях, строгое соблюдение норм и назначения при использовании минеральных удобрений и пестицидов;
5) постоянный поиск новейших природоохранных технологий с обязательным проведением экологической экспертизы;
6) сокращение образования отходов производства – сточных вод, выбросов в атмосферу и твердых отходов. Использование отходов в качестве сырья для получения энергии и продукции;
7) восстановление природных объектов после техногенного воздействия – рекультивация земель, защита от эрозии почв, воспроизводство лесов и организация борьбы с лесными пожарами т.п.;
8) сохранение биологического разнообразия планеты. Организация заповедных зон, заказников, национальных парков, сокращение отлова промысловых и морских беспозвоночных, охрана и разведение редких видов растений и животных;
9) открытая демонстрация результатов природоохранной деятельности, экологическое просвещение населения;
10) совершенствование природоохранного законодательства стран и создание эффективных механизмов его реализации.
67. ВИДЫ КОМПРЕССОРНЫХ МАШИН
Собирательный термин «компрессорная машина» относится к компрессорам, вентиляторам и вакуумным насосам. Все эти машины предназначены для нагнетания газа из области низкого давления в область высокого давления.
Компрессоры действуют в оптимальном режиме при ε > 1,15. Неохлаждаемые компрессоры (ε < 2,5-3) называют воздуходувками, нагнетателями или продувочными насосами.
Вентиляторы в отличие от других компрессорных машин работают почти без повышения давления (в оптимальном режиме ε = 1 -1,15).
Вакуумные насосы предназначены для удаления газов и паров из сосудов при давлении в них ниже атмосферного. Степень повышения давления может быть высокой, хотя конечное давление обычно равно атмосферному.
Компрессоры соответственно способу действия можно разделить на три основные группы: объёмные, лопастные и струйные. При классификации по конструктивному признаку объёмные компрессоры подразделяются на поршневые и роторные, а лопастные – на центробежные и осевые.
Кроме того, все компрессоры различаются:
по конечному давлению – низкого давления (до 1 МПа), среднего (до 10 МПа), высокого (до 100 МПа) и сверхвысокого (более 100 МПа);
по роду перекачиваемого газа – воздушные, кислородные, аммиачные, для природного газа и др.;
по условиям эксплуатации: стационарные (с массивным фундаментом и постоянным обслуживанием); передвижные (перемещаемые при эксплуатации, иногда без постоянного обслуживания); автономные (с собственными вспомогательными системами, включенными в состав агрегата);
по системе охлаждения: без искусственного охлаждения; с воздушным охлаждением; с внутренним водяным охлаждением; с внешним охлаждением в одном, двух и т. д. промежуточных охладителях; охлаждаемые впрыскиванием жидкости.
68. ПРИЕМ И ХРАНЕНИЕ СЫРЬЯ
Сырье поставляется на НПЗ и НХЗ по магистральным трубопроводам, железной дороге и, в незначительной степени, водным (танкеры, баржи) и автомобильным (автоцистерны) транспортом.
Трубопроводный транспорт нефти и нефтехимического сырья. Трубопроводным транспортом в нашей стране перевозится около 80% сырой нефти и 8% нефтепродуктов. Общая протяженность нефтепроводов и нефтепродуктопроводов на конец 1980 г. составила 69,7 тыс. км. Средняя дальность перекачки нефти достигла 1400 км. Все нефтеперерабатывающие заводы Советского Союза связаны трубопроводными магистралями с районами добычи нефти. Нефтепроводы проектируются и эксплуатируются организациями Министерства нефтяной промышленности. Пропускная способность нефтепровода определяется мощностью НПЗ, а диаметр, кроме того, зависит от схемы перекачивания нефти (непрерывная или периодическая). При расширений НПЗ зачастую оказывается необходимо предусмотреть увеличение пропускной способности нефтепровода. Эта задача решается прокладкой параллельных трубопроводов на всей протяженности нефтепровода или на отдельных, наиболее перегруженных участках.
Для организации учета и контроля подачи нефти на НПЗ непосредственно перед предприятием (а иногда и на его территории) размещается приемо-сдаточный пункт. В состав пункта входят: площадка приема шара — специального устройства, которое время от времени прогоняется по нефтепроводу с целью очистки трубы от парафинистых отложений и грязи; фильтры-грязеуловители счетчики. Показания счетчиков служат для контроля количества «Поступающей на НПЗ нефти. Они передаются на головную станцию нефтепровода и на центральный диспетчерский пункт НПЗ. Перед фильтрами приемо-сдаточного пункта устанавливаются предохранительные клапаны для . защиты последних участков нефтепровода от разрыва. Причиной разрыва может быть недопустимо высокое давление, возникающее вследствие закрытия задвижки перед приемо-сдаточным пунктом. Сброс от предохранительных клапанов направляют в резервуары сырьевой базы НПЗ. С приемо-сдаточного пункта нефть подается в резервуары сырьевой базы НПЗ. Участок трубопровода от пункта до резервуаров является собственностью НПЗ. Этот трубопровод, как правило, прокладывается в земле и выводится на поверхность перед резервуарами-,
У Нефтехимические предприятия получают по трубопроводам сырье с близлежащих нефте- и газоперерабатывающих заводов. Обычно по трубопроводам подаются на НХЗ бензиновые фракции, сжиженные газы, ароматические углеводороды. Эксплуатируются, также магистральные трубопроводы, по которым сырье подается в НХЗ с предприятий, расположенных на расстоянии 150—200 км и выше.
Нефтехимические заводы часто используют в качестве сырья (например, для установок оксосинтеза) природный газ. Газ поступает на НХЗ из систем магистральных газопроводов через газораспределительные пункты (ГРП). На ГРП происходит снижение давления газа до величины, которая необходима нефтехимическому предприятию, здесь же организуется учет природного газа, Передаваемого на НХЗ. ГРП проектируются и эксплуатируются организациями Министерства газовой промышленности. Трубопровод природного газа, выходящий с ГРП, является собственностью НХЗ.
Транспорт сырья по железной дороге. Нефть на НПЗ подается в железнодорожных цистернах маршрутами, грузоподъемность которых определяется путевым развитием и пропускной способностью сети железных дорог. Для перевозки нефти используются цистерны различных типов — двух-, четырех-, шести- и восьмиосные. Подробная характеристика цистерн приведена в литературе.
На вновь строящихся НПЗ проектируются для приема нефти двухсторонние сливные эстакады длиной 360 м, вдоль которых устанавливается состав после его расцепки на две части. С целью более полного использования территории и уменьшения капитальных и эксплуатационных затрат практикуется оснащение железнодорожных эстакад устройствами для налива нефтепродуктов — мазута или дизельного топлива. В этом случае эстакада называется сливо-наливной и на ней поочередно осуществляется слив нефти и налив нефтепродукта. На рис. 5.1 изображена комбинированная двухсторонняя железнодорожная эстакада для слива нефти и налива темных нефтепродуктов.
Цистерны для перевозки нефти оснащены нижними сливными патрубками, к которым подводится и герметично присоединяется установка для нижнего слива (налива), представляющая собой систему шарнирно сочлененных труб. Промышленностью выпускаются установки для нижнего слива по ТОСТ 18194—79. Стандартом предусмотрен выпуск установок без подогрева (УСН), с паровым подогревом (УСНПп), с электроподогревом (УСНПэ). Установки типа УСН имеют диаметр условного прохода 150 и 175 мм, УСНПп — 175 мм, а УСНПэ — 150 мм.
Из сливной установки нефть поступает в сливной трубопровод. Ранее сливным трубопроводом нефть передавалась в резервуары, расположенные ниже отметки рельса («нулевые» резервуары). Вместимость этих резервуаров принималась такой, чтобы обеспечить слив всего маршрута. Из «нулевых» резервуаров нефть забиралась насосами заглубленной насосной и подавалась в резервуары сырьевой базы завода.
Практика показала, что в сооружении «нулевых» резервуаров и заглубленных насосных нет необходимости. Следует предусматривать поступление нефти от сливных приборов к насосам, расположенными на поверхности земли через сливную буфер.
69. При проектировании сливо-наливных железнодорожных эстакад следует учитывать требования по нормативной продолжительности сливных операций, установленные «Правилами перевозок жидких грузов наливом в вагонах — цистернах и бункерных полувагонах», утвержденными МПС 25 мая 1966 г. Эти правила устанавливают следующую продолжительность слива (в ч) в пунктах механизированного (1) и немеханизированного (2) слива.
1 Двухосная цистерна – 1,25 2,0
2 Цистерна с числом осей 4 и выше – 2;0 4,0
В зимнее время слив некоторых сортов нефтей и других продуктов, обладающих высокой температурой застывания затруднен, поскольку они поступают на пункты слива загустевшими. Правила перевозки грузов предусматривают увеличение продолжительности слива таких продуктов в период с 15 октября по 15 апреля, а также выделение специального времени на разогрев;
Для разогрева нефти в цистернах предусматривают паровые t гидромеханические подогреватели ПГМП-4 конструкции ВНИИСПТ Нефти, электрогрелки, погруженные змеевиковые подо-греватели, а также системы циркуляционного разогрева, сущность которых заключается в том, что холодный продукт, забираемый из цистерны, подогревается в специальном теплообменнике и в горячем состоянии возвращается в цистерну. Учитывая недостаточную эффективность вышеупомянутых способов непрямого разогрева
В проектах следует предусматривать также подачу в цистерны острого пара. Сырье нефтехимических предприятий перевозится в цистернах с нижним сливом (и в этих случаях схема сливных операций аналогична описанной выше для нефти), в цистернах с верхним сливом и в специализированных цистернах.
Верхний слив из железнодорожных цистерн менее удобен, чем нижний. При верхнем сливе имеют место значительные потери от испарения, частые срывы работы насосов при сливе продуктов с высоким давлением насыщенных паров. Зачастую не, удается достичь полного удаления продукта из цистерн. Слив может осуществляться самотеком (при благоприятном рельефе местности) или с помощью, насосов.
В тех случаях, когда для верхнего слива применяют центробежные насосы, не обладающие самовсасывающей способностью, необходимо предусматривать установку поршневых насосов для первоначального (перед началом откачки) заполнения трубопроводов продуктом и зачистки цистерн. В летнее время слив продуктов с высоким давлением насыщенных паров сопровождается образованием газовых пробок во всасывающих трубопроводах насосов. Для уменьшения вакуума во всасывающих линиях рекомендуется предусматривать в проектах применение эжекторов. В качестве рабочей жидкости в эжекторах используется сливаемый продукт. При работе с погруженным эжектором не только полностью исключается вакуум во всасывающих линиях, но в отдельных случаях создается избыточное давление (подпор).
70. Хранение сырья.
Для хранения нефти на НПЗ предназначаются сырьевые резервуарные парки. Нормы технологического проектирования предлагают предусматривать в проектах такую вместимость парков, чтобы она обеспечивала бесперебойную работу НПЗ, получающего нефть по нефтепроводу, в течение 7. суток. Если предприятие снабжается нефтью по железной дороге или водным путем вместимость сырьевых парков должна быть увеличена. В этом случае величина нормативного запаса оговаривается в задании на проектирование.
Для предотвращения потерь нефти от испарения ее хранят в резервуарах с плавающими крышами или понтонами. На сырьевых базах НПЗ обычно устанавливаются резервуары объемом 20— 50 тыс. м3. Число резервуаров определяется общей вместимостью парка и принятым единичным объемом резервуара. При проектировании сырьевых складов НПЗ и НХЗ руководствуются СНиП II-106—79 [44]. Этот нормативный документ разработан для использования при проектировании складов нефти и нефтепродуктов; его допускается применять при проектировании складов легковоспламеняющихся, и горючих жидкостей, условия хранения которых в зависимости от их свойств сходны с условиями хранения нефти и нефтепродуктов. СНиП П-106—79, однако, не распространяется на проектирование складов (товарных баз) сжиженных газов, нефтепродуктов с упругостью паров выше 93,6 кПа (700 мм рт.ст.) при 20°С, складов синтетических жирозаменителей, подземных хранилищ в горных породах, отложениях каменной соли, ледогрунтовых хранилищ.
СНиП П-106—79 делит склады нефти и нефтепродуктов на две группы, причем товарно-сырьевые склады НПЗ и НХЗ отнесены к первой группе. Склады первой группы подразделяются на три категорий в зависимости от общей вместимости. В СНиП регламентированы расстояния от зданий и сооружений складов (товарно-сырьевых баз) до зданий и сооружений соседних предприятий, жилых и общественных зданий, расстояния от резервуаров для нефти и нефтепродуктов до зданий и сооружений склада (сливо-наливных устройств, насосных, канализационных сооружений, складов для нефтепродуктов в мелкой таре и т. п.), расстояния от зданий и сооружений склада до трубопроводов. СНиП П-106—79 рекомендует размещать резервуары группами, устанавливает предельную вместимость резервуаров в группе и расстояния между стенками резервуаров, расположенных в одной и соседних группах.
71. ПРИГОТОВЛЕНИЕ ТОВАРНОЙ ПРОДУКЦИИ
Товарная продукция, вырабатываемая на НПЗ, может быть условно разделена на две группы: 1) продукция, производимая непосредственно на технологических установках, и 2) продукция, приготавливаемая из различных компонентов. Непосредственно на установках НПЗ вырабатывают индивидуальные углеводородные фракции С3—Cs (пропановую, бутановые, пентановые), ароматические углеводороды (бензол, толуол, индивидуалыше ксилолы), различные марки твердых парафинов, присадки к маслам и т.д.
Значительное количество крупнотоннажных товарных продуктов — бензин, дизельное и котельное топлива, смазочные масла — получают на НПЗ смешением (компаундированием) из компонентов, вырабатываемых на различных установках. Так, для приготовления автомобильных бензинов на некоторых НПЗ используют до 10—15 компонентов.
На нефтехимических предприятиях товарная продукция — спирты, альдегиды, кислоты, полиолефины, сырье для производства синтетического каучука и др. — вырабатывается непосредственно в цехах и на установках.
Для осуществления операций по приготовлению товарной продукции из компонентов проектируются специальные объекты, на которых используются следующие основные методы компаундирования:
1) циркуляционный — приготовление производится в смесительных резервуарах;
2) смешение в аппаратах с перемешивающими устройствами;
3) непосредственное смешение в трубопроводах. Разработке проекта узла приготовления товарной продукции должен предшествовать расчет ожидаемых показателей качества товарных продуктов на основе сведений о качестве компонентов. В расчетах следует учитывать, что только некоторые из показателей качества являются аддитивными. Так, плотность смеси, содержание в ней серы, температуру анилиновой точки, показатели фракционного состава, определенные по ИТК, находят суммированием произведений массовых долей компонентов на соответствующие показатели каждого из компонентов. Давление насыщенных паров смеси с достаточной степенью точности можно определить суммированием произведений мольных долей компонентов на давления паров этих компонентов.
В известной степени аддитивными являются показатели октанового и цетанового чисел: Однако определенное по правилу аддитивности октановое число смеси может оказаться выше или ниже реального. Более Точно рассчитать реальное октановое число позволяет формула:
Осм = (О.А.k. 0вВ)/0
Здесь Осм — реальное октановое число смеси; О А, Ов — октановые числа ; высокооктанового и низкооктанового компонента смеси, соответственно; А и В — содержания компонентов в смеси, % (об.); k — поправочный коэффициент, определяемый по специальному графику,приведенному в литературе. –
Для расчета октанового числа смеси могут быть также использованы формулы, разработанные ВНИИНП и НПО «Нефтехим-автоматика» и фирмой «Этил Корпорейшн».
Более точные уравнения, по которым можно определить смесительные характеристики мазутов, зная показатели отдельных компонентов, приводятся в литературе.
Метод приготовления товарной продукции многократной циркуляцией через смесительные резервуары применяется в течение многих лет. Сущность метода заключается в следующем. Компоненты товарных продуктов с технологических установок поступают в компонентные,
резервуары парков смешения, анализируются, а затем насосами подаются в смесительный резервуар. Приготовленный в смесительном резервуаре продукт забирается специальными насосами и многократно перекачивается по схеме «резервуар—насос— резервуар» до тех пор, пока в резервуаре не будет получена однородная по составу смесь, показатели которой соответствуют требованиям, предъявляемым к готовому продукту.
Вместимость компонентных резервуаров при приготовлении топлив должна соответствовать 48-часовому запасу каждого компонента, а смесительных резервуаров— 16-ч-асовой выработке данного вида топлива. При получении товарных масел предусматриваются компонентные резервуары, исходя из 36-часового запаса каждого компонента, и смесительные резервуары, исходя из суточной выработки масел.
В табл. приводится пример расчета необходимой вместимости резервуарных парков смешения, автобензина.
Для улучшения условий перемешивания резервуары оборудуют смесительными устройствами: маточниками с большим числом отверстий, направленных вверх, вниз или под углом; так называемыми «пауками» с установленными на них инжекторами-смесителями; подъемными трубами, через которые продукт закачивают на определенную высоту от днища.
В аппаратах с перемешивающими устройствами готовят товарные масла. Для ряда НПЗ была запроектирована установка приготовления масел, в состав которой входят компонентные резервуары, смесители с принудительным перемешиванием, насосная, емкости для присадок и камеры для плавления присадок.
Оба описанных выше метода обладают рядом серьезных недостатков: повышенным расходом электроэнергии, малой производительностью смешения, необходимостью строительства смесительных резервуаров.
72. ХРАНЕНИЕ ТОВАРНОЙ ПРОДУКЦИИ
Хранение и отгрузка основного количества товарной продукции на НПЗ и НХЗ производится через товарно-сырьевые базы (ТСБ) предприятий. Отдельные виды продукции — битумы, элементарную серу, нефтяной кокс — отправляют потребителям непосредственно с технологических установок. При проектировании предприятий следует стремиться к тому, чтобы объекты по хранению и отгрузке продукции были сосредоточены в одном месте, что облегчает управление товарной базой, упрощает работу железнодорожного транспорта. Исключение делают для объектов по отгрузке сжиженных газов, которые в соответствии с противопожарными нормами проектирования следует размещать на расстоянии не менее 300—500 м от территории предприятия. Вместимость товарных складов (парков) зависит от устанавливаемых нормами технологического проектирования сроков хранения. Товарные парки должны обеспечивать возможность приема и хранения в них 15-суточной выработки, каждого из товарных нефтепродуктов. Вместимость складов сжиженных газов не должна превышать трехсуточной выработки этих продуктов. Если отгрузка товарных нефтепродуктов потребителям производится по трубопроводам, нормативный срок хранения сокращается до 7 суток.
Число устанавливаемых резервуаров зависит от количества подлежащего хранению продукта и единичной вместимости выбранного резервуара. Экономически целесообразно устанавливать меньшее число резервуаров большей вместимости. Так, расход металла на сооружение 6 резервуаров по 10 тыс. м3 составляет 955 т, а при строительстве 3 резервуаров по 20 тыс. м3 — 825 т.Сооружение резервуаров большей вместимости взамен мелких позволяет также уменьшить территорию, занимаемую парками.
Для каждого вида товарной продукции рекомендуется предусматривать не менее 3 резервуаров (в один поступает товарная продукция, второй находится на анализе, из третьего производится отгрузка продукции).
По, расположению и планировке резервуары делятся на подземные (если наивысший уровень жидкости в резервуаре ниже наинизшей планировочной отметки прилегающей площадки не менее, чем на 0,2 м) и наземные (если они не удовлетворяют вышеуказанным условиям). Для хранения товарной продукции НПЗ и НХЗ используются стальные емкости вместимостью 200 м3 (до ОСТ 26-02-1496—76); стальные резервуары вертикальные цилиндрические со щитовой кровлей вместимостью от 100 м3 до 30 тыс. м3 с понтоном и щитовой кровлей вместимостью от 100 м3 до 30 тыс. м3, с плавающей крышей вместимостью от 10 тыс..м3 до 50 тыс. м3; стальные резервуары с коническими днищами; горизонтальные емкости для хранения продуктов под давлением 0,6—1,8 МПа вместимостью отг25 м3 до_200_м,3 (по ОСТ 26-02-1159^-76); шаровые резервуары для хранения продуктов под давлением 0,25—1,2 МПа железобетонные резервуары.
Безопасная и удобная эксплуатация резервуаров обеспечивается применением дополнительного оборудования, которое предназначено для заполнения и опорожнения резервуаров, замера уровня продукта, зачистки, .отбора проб, сброса подтоварной воды,
73. ОТГРУЗКА ТОВАРНОЙ ПРОДУКЦИИ
Товарная продукция НПЗ и НХЗ отгружается трубопроводным, железнодорожным, автомобильным – и речным транспортом.
Трубопроводный транспорт. По трубопроводам транспортируются потребителям светлые и темные нефтепродукты — бензин, дизельное и котельное топлива, а также сжиженные газы, этилен, аммиак. Экономически целесообразным трубопроводный транспорт становится при концентрированном потреблении продукта в одной точке и районе, когда по трубопроводу перекачиваются не менее 300—500 тыс. т продукта в год.
На территории НПЗ и НХЗ обычно размещаются головные сооружения нефтепродуктопроводов: склады (парки), головные насосные. Некоторые продуктопроводы имеют в составе головных сооружений собственные резервуарные парки, в которые продукт подается из резервуаров товарной базы НПЗ насосами товарной насосной. Более экономичным решением является использование в качестве головных сооружений резервуаров заводской товарной базы. Продукт в магистральный трубопровод подается непосредственно c этих резервуаров насосами головной насосной станции, размещаемой рядом с резервуарами.
Железнодорожный транспорт. Транспортировка продукции НПЗ и НХЗ по железной дороге является основным видом перевозки нефтепродуктов и ее ведущее значение сохранится в ближайшие годы. Основным видом тары для перевозки по железной дороге нефтяных и химических продуктов служат цистерны. Цистерны подразделяются на универсальные, предназначенные для перевозки различных грузов (нефти и светлых нефтепродуктов, нефти и мазута и т. д.) и специальные. В специальных цистернах перевозится какой-либо один вид продукции (например, сжиженные газы, кислоты, спирты). Характеристика Цистерн, изготавливаемых вагоностроительными заводами и используемых при перевозке нефтяных и химических .продуктов, приводится в литературе. Для отгрузки продукции нефтеперерабатывающих и нефтехимических предприятий в составе товарных баз проектируются специальные устройства. Если объем отгрузки ограничен десятками тысяч тонн в год, то предусматривают одиночные стояки или небольшие односторонние эстакады, состоящие из 5—10 стояков. Для отгрузки многотоннажных продуктов (бензин, реактивное, дизельное и котельное топлива, смазочные масла) сооружаются двухсторонние эстакады галерейного типа. Эстакады для налива реактивного топлива, авиационных бензинов, смазочных масел, присадок к маслам и других ЛВЖ и горючих жидкостей, в которые недопустимо попадание воды, должны быть оборудованы навесами и крышами. Температура ЛВЖ, подаваемых на налив, должна быть не менее, чем на 10°С, ниже температуры начала кипения наливаемого продукта.
Налив нефтепродуктов осуществляется в одиночные цистерны, группы и маршруты цистерн. Маршрутный налив цистерн более экономичен и должен предусматриваться при проектировании эстакад как основной вид налива.
Длина эстакады не должна быть меньше половины длины маршрута. Конструкция эстакад должна обеспечивать техническую возможность налива продуктов в железнодорожные цистерны всех типов, пригодные для перевозки данных продуктов. Проектирование железнодорожных эстакад на ограниченное число типов (моделей) цистерн допускается только при наличии согласования с Управлением железной дороги, обслуживающей предприятие, или с’ предприятием — собственником цистерн.
В последние годы осуществляется постепенный переход железнодорожного транспорта на цистерны новых типов — шести восьмиосные вместимостью 90 и 120 м3. В проектах следует принимать во внимание особенности налива этих цистерн.
При разработке проектов железнодорожных эстакад необходимо учитывать возможность поступления под налив неисправных цистерн. Чтобы иметь возможность удалить из этих цистерн имеющийся в них продукт, проектом предусматриваются- самостоятельные эстакады с верхним и нижним сливом, которые оборудуются отдельными стояками и коллекторами для сливаемых продуктов. При небольших объемах отгрузки для слива неисправных цистерн могут быть запроектированы отдельно стоящие
74. нефтеперерабатывающий комплекс Казахстана
В Казахстане работают 3 завода – Павлодарский, Чимкентский и завод в Аттырау.
Павлодарский НПЗ -один из лучших заводов по соотношению первичных и вторичных процессов. Построен в 1978 г. в г. Павлодаре. Нефть поступает из Западной Сибири по трубопроводу Омск – Павлодар. Глубина переработки нефти составляет 77,9 %. На заводе построены 2 комбинированные установки ЛК-6У и КТ-1. Кроме того работает битумная установка, установка замедленного коксования. В настоящее время завершилось строительство новой установки ЛК-6У.
Завод выпускает только неэтилированные бензины А-76 и А-91, топливо для реактивных двигателей, летнее и зимнее дизельное топливо, котельное топливо, мазут, битумы, нефтяной кокс, сжиженные газы.
Чимкентский НПЗ – один из самых молодых заводов стран СНГ. Построен в 1984 г. в г. Шымкенте. Нефть поступает из Западной Сибири по трубопроводу Тюмень – Омск – Павлодар – Шымкент. Нефть малосернистая, одна из лучших по качеству среди стран СНГ. Глубина переработки нефти 60,4 %. Производительность завода по нефти – 6,6 млн. т/год. На заводе функционирует одна установка ЛК-6У, вакуумная установка мазута.
Завершилось строительство установки замедленного коксования производительностью 600 тыс. т/год. Завод выпускает традиционные виды топлив: бензин А-76 этилированный и неэтилированный, АИ-92, топливо для реактивных двигателей, дизельное топливо, котельное топливо, мазут М-100.
Нефтеперерабатывающий завод в Аттырау построен в 1945 г. на северо-западе Казахстана в г. Аттырау. Завод небольшой по производительности – 4,6 млн т/год. Нефть поступает из местных месторождений (Эмба) и с Мангышлакского месторождения. В 1945 г. американской фирмой Баджер по ленд-лизу был смонтирован завод, который включает атмосферно-вакуумную установку АВТ-3, атмосферную установку АТ-2, установки каталитического крекинга Гудри и термокрекинга, впоследствии переоборудованного в атмосферную установку, газофракционирующую установку, установку алкилирования.
В 1970 г. совместно со специалистами ГДР была построена установка каталитического риформинга с неподвижным слоем катализатора и блоком гидроочистки бензинов. В 1980 г. введена в действие установка замедленного коксования производительностью 600 тыс. т/год. В том же году была остановлена установка каталитического крекинга Гудри в связи с устаревшей технологией. В 1980 г. произошла авария на установке алкилирования, которая после этого была выведена из строя и до сих пор не функционирует.
В планах реконструкции завода- строительство установок первичной переработки нефти, риформинга, комбинированной установки Г-43-107.
В ассортименте выпускаемой продукции – бензины АИ-93. А-76 (этилированный), А-72 (неэтилированный), уайт-спирит. дизельное топливо, котельное топливо, мазуты, кокс.
Перспективы развития нефтедобывающей и нефтеперерабатывающей промышленности Казахстана.
Казахстан – крупная нефтяная держава. По геологическим запасам он занимает второе место в СНГ вслед за Россией и десятое в мире. Однако из 164 открытых месторождений углеводородного сырья в разработке находится только 58.
В программе действий правительства Республики Казахстан, рассчитанной на 1996-1998 гг., нефтяная и газовая промышленность рассматривается как важнейшая отрасль, призванная увеличить экспортный потенциал страны, способствовать привлечению инвестиций в казахстанскую экономику и положительно воздействовать на смежные отрасли.
Нефтегазовый комплекс Казахстана уже сегодня по объему товарного производства занимает заметное место среди других отраслей. Конечно, и нефтяную промышленность затронул кризис, наблюдаемый во всей экономике, что проявилось, в частности, в снижении добычи нефти и газового конденсата. Однако по сравнению с другими отраслями положение здесь несколько лучше. В 1995 г. впервые удалось стабилизировать уровень добычи нефти. В прежние годы производство ежегодно падало на 8%.
Нынешний уровень добычи нефти теоретически вполне удовлетворяет потребности Казахстана. И республика уже сейчас может добывать до 70 млн т нефти. Вместе с тем, география внутреннего рынка страны, а именно удаленность основных районов производства нефти от главных регионов потребления нефтепродуктов создает существенные проблемы в самообеспечении экономики нефтяными ресурсами. Кроме того, отсутствие технических возможностей для свободного экспорта нефти затягивает выход на мировой рынок. Но несмотря на это при тесном сотрудничестве с российскими нефтяными компаниями удается сохранять объем экспорта на уровне 5-6 млн т в год. Это серьезный вклад отрасли в обеспечение стабильных валютных поступлений в экономику.
Поддерживая экономическое развитие страны в настоящее время, нефтяная промышленность в будущем может стать одним из ведущих секторов экономики Казахстана. В настоящее время Казахстан обладает крупными разведанными запасами углеводородного сырья, из которых нефть составляет 2,1 млрд т. Кроме того, прогнозные ресурсы как на суше, так и на шельфе Каспийского моря, прилегающем к территории Казахстана, оцениваются по нефти – в 12 млрд т.
Такие перспективы могут стать стимулом для иностранных компаний в налаживании сотрудничества с Казахстаном. Тем более, что речь идет не о начале, а о продолжении такого сотрудничества. Ведь с 1991 г. в стране уже осуществляется 22 проекта в этой сфере с участием зарубежных партнеров.
Уровень добычи нефти в республике составляет сегодня около 1% от имеющихся доказанных запасов. Для удовлетворения собственных потребностей этот темп добычи вполне достаточен. Но Казахстан намерен занять достойное место на мировом нефтяном рынке, а потому предпринимает целый комплекс мер по наращиванию добычи, прежде всего за счет привлечения западных инвестиций. Общий объем прямых инвестиций по проектам, связанным с разработкой нефтяных месторождений, оценивался на начало 1997 года в 32,3 млрд долларов США, по проектам, связанным с разведкой углеводородных ресурсов, – в 8,2 млрд долларов.
Казахстан располагает достаточным кадровым потенциалом для планомерного развития отрасли. Опыт работы первых совместных предприятий показал, что казахские специалисты быстро осваивают западные технику и технологии и ни в чем не уступают своим иностранным коллегам.
Таким образом, Казахстан может и должен рассматриваться мировым сообществом, прежде всего европейским, как будущий крупный производитель и экспортер нефти и газа, а значит, и как перспективный рынок вложения инвестиций.
Этим целям служит и планомерная работа по формированию благоприятного инвестиционного климата. Принятие в 1995 году Закона о нефти стало новым этапом совершенствования внутреннего законодательства с целью демократизации инвестиционных процессов, достижения прозрачности нормативных процедур. В сочетании с новой редакцией Закона об иностранных инвестициях, Налоговым и Таможенным кодексами он создает достаточную правовую базу для защиты инвестиций. Законотворческая деятельность правительства не ограничилась этими актами. В 1997 году был принят специальный раздел Налогового кодекса о налогообложении недропользователей, где законодательно закрепляются принципы, принятые в международной практике.
Поощряя приток иностранных инвестиций, Казахстан преследует и свои внутренние цели. Среди них – структурная перестройка нефтяного комплекса, более полное и качественное удовлетворение внутренних потребностей в нефти, повышение отдачи от каждой единицы добываемого сырья. В соответствии с этими целями определен для себя ряд приоритетных проектов, на которых сосредоточили свои усилия.
Целесообразно заострить внимание на одном направлении – это укрепление инфраструктуры нефтяной отрасли. Нефтедобывающие предприятия находятся в непосредственной близости к Каспийскому морю. В результате подъема его уровня многие инженерные сооружения, жилые поселки оказались под угрозой затопления, а несколько старых месторождений уже под водой. Задача состоит в том, чтобы найти техническое решение по защите от затопления и организовать финансирование работ. Традиционно здесь применяли земляные дамбы, однако во многих местах подъем воды уже дошел до критического уровня. Здесь также намерены привлекать иностранные инвестиции, специализированные инженерные и строительные фирмы.
Стоит отметить и то, что в настоящее время в отрасли активно идет процесс совершенствования структуры управления, а также осуществляется ее реструктуризация. В области добычи нефти и газа наряду с государственными все больше появляется предприятий с иностранным участием, а также небольших фирм с частным отечественным капиталом. Эта тенденция будет углубляться. В Казахстане намерены форсировать процесс отделения вспомогательных производств (бурение, капитальный и подземный ремонт скважин, предприятия по обеспечению социальной сферы) от основного производства, как это принято во многих странах мира.
Кроме того, здесь есть первый опыт проведения международного тендера по продаже активов акционерных обществ нефтегазовой отрасли. Обобщив его, можно будет посредством таких тендеров планомерно создавать многоукладную структуру отрасли, стабилизировать производство на государственных предприятиях и одновременно наращивать его на предприятиях с частным капиталом.
Приватизация и реструктуризация нефтяной отрасли также являются объектом вложения иностранных инвестиций. На базе отделяемых от добычи предприятий бурения и капитального ремонта скважин можно создавать совместные предприятия или непосредственно дочерние компании специализированных фирм, относящихся к категории среднего и малого бизнеса.
Сейчас проводится анализ технико-экономических и политических критериев проектов транспортировки нефти через Россию и далее от Новороссийска через Турцию до терминала Джейхан, а также через Иран, Болгарию, Грецию, и, наконец, через Китай – на восточный берег Тихого океана. Некоторые маршруты еще в стадии обсуждения, а по иным подписаны контракты.
Специально созданный Каспийский трубопроводный консорциум завершает проект, который будет одним из самых грандиозных в нефтяном бизнесе. Общая протяженность трубопровода от месторождения Тенгиз до черноморского порта Новороссийск составляет 1500 км., пропускная способность – 60 млн. т. в год.
Особый интерес представляют возможные пути сотрудничества Казахстана с Китаем в нефтегазовой сфере, в частности, в транспортировке нефти. В Китай казахская нефть может поступить после завершения строительства первой и второй очередей нефтепровода Западный Казахстан – Кумколь и значительного роста объема добычи нефти в Западном и Центральном Казахстане. Словом, возможностей для бизнеса в Казахстане достаточно. И у этой республики есть все шансы стать крупным производителем и экспортером нефти.
75. Характеристика систем очистки сточных вод НПЗ
В зависимости от качества исходной нефти, глубины ее переработки, применяемых катализаторов, а также номенклатуры получаемых товарных продуктов нефтеперерабатывающие заводы (НПЗ) условно можно отнести к заводам следующих профилей [19]:
1. Топливного с неглубокой переработкой нефти. На таких заводах предусматривается выпуск автомобильных бензинов, авиационных керосинов, мазута (как котельного топлива), битумов, дизельного топлива, в отдельных случаях парафина, серы, иногда ароматических углеводородов (бензол, ксилол и др.).
2. Топливного с глубокой переработкой нефти. Номенклатура основных товарных продуктов такая же, как и у заводов первого профиля, но значительная часть мазута направляется на вторичные процессы термической переработки (крекинг, коксование, алкилирование) для получения высококачественных бензинов, нефтяного кокса и других продуктов.
3. Топливно-масляного с неглубокой переработкой нефти. Основные товарные продукты такие же, как и у заводов первого профиля, но имеются технологические установки, использующие часть мазута для получения технических масел.
4. Топливно-масляного с глубокой переработкой нефти. Номенклатура основных товарных продуктов такая же, как и у заводов второго профиля, но имеются установки для производства масел.
5. Топливно-нефтехимического с глубокой переработкой нефти и получением из промежуточного исходного сырья (жидкие и газообразные фракции нефти) нефтехимических продуктов: этилена, полиэтилена, полипропилена, бутиловых спиртов и др.
В состав нефтеперерабатывающего завода независимо от его профиля входят следующие основные установки: электрообессоливаюшая (ЭЛОУ) для подготовки нефти с целью ее обезвоживания и обессоливания; комбинированная или атмосферно-вакуумная трубчатые установки (АВТ), предназначенные для прямой перегонки нефти на фракции, отличающиеся температурой кипения; щелочной очистки нефтепродуктов от непредельных углеводородов, смолистых и других веществ; гидроочистки дизельного топлива; производства битума; получения серы, а в ряде случаев парафина и ароматических углеводородов.
Количество воды в системе оборотного водоснабжения нефтеперерабатывающих заводов превышает количество сточных вод в 10—20 раз (меньшее значение характерно для НПЗ с глубокой переработкой нефти).
В оборотных водах допускается содержание: 25—30 мг/л нефтепродуктов, 25 мг/л взвешенных веществ, 500 мг/л сульфатов (в пополняющей воде 130 мг/л), 300 мг/л хлоридов (в пополняющей воде 50 мг/л), 25 мг О2/л БПКполн (в пополняющей воде 10 мг/л); карбонатная времен
§
Робота над скоромовкою
Їжак та їжаченя
їздять по гриби щодня,
їжачиха помагає —
Сироїжки їм збирає.
Робота над чистомовкою
Са-са-са — летить оса,
Зу-зу-зу — веду козу,
За-за-за — іде коза,
Су-су-су — відро несу,
Шу-шу-шу — листя ворушу.
3. Гра «Доповни словосполучення»
Великий камінь, а маленький… (камінець).
Великий прапор, а маленький… (прапорець).
Великий корінь, а маленький… (корінець).
Великий гребінь, а маленький… (гребінець).
Великий ремінь, а маленький… (ремінець).
4. Читайте тільки назви тварин!
Порт, рись, клен, їжак, липа, вовк, горох, нічка, гадюка, лавка, море,
клей, єнот, барабан, молоко, малина, лев, кіт, підручник, ведмідь, стіл,
журнал, газета.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми знайомимося з творчістю Івана Сенченка. Він написав багато творів, і всі вони світяться любов’ю автора до тих, кому він їх присвячував. Його ім’я занесено в енциклопедію світової літератури.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання оповідання Івана Сенченка «Сім погод у нас» (с. 7- 8 )
2.Виразне читання оповідання вчителем.
Фізкультхвилинка
3. Читання оповідання учнями.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Читати виразно оповідання с. 7 – 8
Урок № ______ Дата ______
Тема: Катерина Білокур «Талант від Бога» ( П. с.9 – 11 )
Марія Примаченко «Їде осінь на коні»
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання, літературного аналізу твору; формувати оцінні судження; розвивати зв’язне мовлення учнів, пізнавальний інтерес; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Робота над чистомовкою
Ить-ить-ить – заєць в полі аж тремтить. Ис-ис-ис – підкрадається хижий лис.
Ем-ем-ем – він сховався за кущем. Нув-нув-нув – стрімко заєць наш чкурнув.
Уха-уха-уха – але довгі в нього вуха, Ису-ису-ису – не догнати його лису.
Їх-їх-їх – не сховати зайцю їх. Ець-ець-ець – прудкий заєць стрибунець.
Робота над скоромовкою
Сторож на баштані кріт Кіт і кріт посмакували,
Якось зготував обід. Кіт і кріт порозмовляли,
Лиш зачувши про обід, Трішки кіт і кріт поспали…
До крота примчався кіт. Лихо! Кавуни покрали!
3. Гра «Продовжіть речення»
Суниці і малина – це… (ягоди).
Клен і липа-…(дерева).
Перець і огірок-.. (овочі).
Береза – дерево, а бузок -…(кущ).
Пальто – одяг, а черевики – ..(взуття)
Короп – риба, а борщ – … (страва).
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання оповідання «Талант від бога» (с. 9 – 10)
1) Гра «Передбачення».
– Прочитайте заголовок. Як ви вважаєте, про що йтиметься в цьому оповіданні?
(Вправа «Мікрофон». Учні висловлюють свої припущення.)
2) Виразне читання оповідання вчителем.
– Чи справдилися наші припущення?
– Які картини ви уявляли, слухаючи оповідання?
Словникова робота.
Фізкультхвилинка
4) Читання оповідання учнями. Гра «Квіточка».
Читає текст учень, на парту якого впала квіточка.
5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.
6) Гра «Засічка-кидок».
За командою «кидок» – усі діти починають читати напівголосно текст. За командою «засічка» – зупиняються й олівцем відмічають останнє прочитане ними слово.
Цей текст таким саме чином читають ще раз. (Але не більше трьох разів.) Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг – «засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.
7) Гра «Диктор телебачення».
– Читати текст, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на глядачів.
2. Опрацювання рубрики «Чи знаєш ти?»
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра «Продовж речення»
• На уроці мені найбільше сподобалося…
• Я вчився…
• Я дізнався…
• Мені б хотілося ще…
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати оповідання. (с. 9 – 11)
Урок № ______ Дата _____
Тема:Котилася торба(скорочено) (П. с. 12 – 15)
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; розширювати активний словниковий запас учнів; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву і фантазію; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Розучування вірша
Веселка веселу хустину
Повісила біля хатини.
Війнув вітерець, і хустина
У небо злетіла із тину.
2. Читайте, відповідайте: хто це? що це?
Білий, запашний, смачний – … (хліб).
Висока, білокора, струнка – … (береза).
Тиха, зоряна, місячна -…(ніч).
Робота над чистомовкою
Ма-ма-ма – холодна зима. Ам-ам-ам – нікому не дам.
Му-му-му – молока кому? Ом-ом-ом – помиємо з милом.
Мо-мо-мо – до школи йдемо. Ем-ем-ем – туди не підем.
Ми-ми-ми – нові килими. Ум-ум-ум – у класі шум.
Мі-мі-мі – веселій кумі. Им-им-им – від багаття дим.
Ме-ме-ме – хто книжку візьме? Ім-ім-ім – збудуємо дім.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ оповідання «Котилася торба» (с. 13 – 14)
1. Виразне читання оповідання вчителем
Словникова робота
Фізкультхвилинка
3. Гра «Рибки»
VI. ПІДСУМОКУРОКУ
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати ст. 12 – 14
Урок № ____ Дата ______
Тема: Олександр Дерманський «Володар Макуци, або Пригоди вужа Ониська
( П. с. 15 – 17)
Мета: ознайомити учнів із творчістю О. Дерманського; вдосконалювати навички свідомого виразного читання творів; вчити бачити і розуміти прекрасне в природі, в житті, в поезії; розвивати вміння ділитися своїми враженнями про прочитане; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Робота над скоромовкою
Вибіг Гришка на доріжку, Взяв з доріжки Гришка кішку –
На доріжці сидить кішка. Хай спіймає кішка мишку.
2. Читайте, відповідайте: який? яка? яке?
Будинок-… білка-… яблуко-…
лев-… зірка-… дерево-…
пиріг-… бабуся-… сонце-…
3. Читайте, думайте, доповнюйте!
Слухають, пишуть – … (сидять, ідуть, читають). Лащиться, дряпається – … (радіє, грається).
4. Гра «Додай слово»
Лащиться (хто?)-… (собака). Дзвенить (що?) – … (дзвінок, струмок). Віє (що?)-…(вітер). Гуркоче (що?)-…(грім). Блимає (що?) -…(блискавка). Малює (хто?)-…(художник). Повзе (хто?)-…(гадюка).
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
V. сприймання и усвідомлення нового матеріалу
1. Виразне читання твору вчителем (с.15 – 17)
Словникова робота
Фізкультхвилинка
3. Аналіз змісту твору з елементами вибіркового читання
4. Гра «Читає Незнайко»
Учитель читає уривки, навмисне припускаючись помилок. Учні повинні їх помітити і виправити.
9.Читання твору дітьми
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– Чого вас навчив сьогоднішній урок?
– Що нового ви дізналися сьогодні?
VII.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати ст. 15 – 17 у Перлинці
Урок № ____ Дата _____
Тема: Загадка. «Білолиця, дженджуриста, сорочок наділа триста…»
Мета : вдосконалювати навички свідомого виразного читання творів; вчити бачити і розуміти прекрасне в природі, в житті, в поезії; розвивати вміння ділитися своїми враженнями про прочитане; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Вправи для розвитку дихання
• ≪Задми свічку≫;
• ≪ Понюхай квіточку ≫;
• ≪ Пий чай із блюдця ≫;
• ≪ Подми на кульбабку ≫;
• ≪Насос≫;
• ≪ Годинник≫.
2. Читання скоромовки «дощиком»
Діти читають хором:
• накрапає дощ (тихо);
• дощ сильнішає (голосніше);
• злива (голосно);
• дощ слабшає (тихіше);
• дощ припинився (читання припиняється).
Скрекоче сорока сороці:
— А я у сорочій сорочці!
Сорока сороці скрекоче:
— А в мене яєчко сороче!
О.Орач
Робота над чистомовкою
Ку-ку-ку, ку-ку-ку!
Сидить пташка на сучку!
Ки-ки-ки, ки-ки-ки!
Посадили огірки!
Ко-ко-ко, ко-ко-ко!
Люблю свіже молоко!
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще виразне читання оповідання.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Відгадайте загадку.
• Буркотливий, вайлуватий,
Ходить лісом дід кошлатий:
Одягнувся в кожушину,
Мед шукає і ожину.
Літом любить полювати,
А зимою — в лігві спати.
Як зачує він весну —
Прокидається від сну. (Ведмідь)
— Сьогодні ми будемо знайомитися із загадками.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Виразне читання оповідання за А. Коваль «Білолиця, дженджуриста, сорочок наділа триста…»
Словникова робота
Фізкультхвилинка
Читання загадки учнями
4. Гра «Торнадо»
— Починайте читати повільно, поступово збільшуючи швидкість читання.
5. Гра «Читає Незнайко»
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?
— Хто є його автором?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати у перлинці с.17 – 18
Урок № ___ Дата ______
Тема: Пісні . Надія Красоткіна «Народна пісня» . Народні пісні «Льон», «Веснянка», «Ой виходьте, дівчата», «Коровай вам покраю» ( П. с. 18 – 20)
Мета : вдосконалювати навички свідомого виразного читання творів; вчити бачити і розуміти прекрасне в природі, в житті, в поезії; розвивати вміння ділитися своїми враженнями про прочитане; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Робота над чистомовкою
Чок-чок-чок — ось червоний бурячок.
Чу-чу-чу — я капусту посічу.
Щок-щок-щок — в чавунці зварю борщок.
Чний-чний-чний — ой, який же борщ смачний!
Че-че-че — бабуся калачі пече.
Ча-ча-ча — дай, бабусю, калача.
Чі-чі-чі — їж, будь ласка, калачі.
Робота над скоромовкою
Наварили смакоти —
Будем їсти я і ти.
А сороки і ворони
Будуть їсти макарони.
В. Чепуренко
3. Читайте правильно, швидко, чітко!
Кожен стовпчик прочитати згори вниз, а потім — знизу вгору.
Джем ґудзик
джин дзвоник
дзвін джунглі
дзиґа джерело
дзьоб дзеркало
бджола дзвіночки
джміль кукурудза
4. Читайте, думайте, доповнюйте!
Слухають, пишуть, сидять, малюють — … (діти).
Співає, літає, будує, годує — … (пташка).
Повзе, блищить, шипить, жалить — … (гадюка).
Пише, запитує, навчає, перевіряє — … (вчитель).
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання Надія Красоткіна «Народна пісня» . Народні пісні «Льон», «Веснянка», «Ой виходьте, дівчата», «Коровай вам покраю» ( П. с. 18 – 20)
Фізкультхвилинка
Цвіт суниці ми зривали,
У торбиночку складали,
А зимою чай варили
І ніколи не хворіли.
Раз здорові всі малята,
То почнемо танцювати.
(Декілька танцювальних вправ на місці.)
2. Опрацювання пісень.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати пісні ст.18 – 20
Урок № _____ Дата ____
Тема: Світ народних казок. Українські народні казки
Мета: ознайомити учнів з новим підручником, навчити орієнтуватися в ньому; вдосконалювати
навички свідомого виразного читання; збагачувати словниковий запас
учнів; розширювати світогляд; виховувати любов до рідної мови.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Артикуляційна зарядка
• Вдихнути повітря через ніс, видихнути через рот (губи «трубочкою»).
• Дме легенький вітерець.
• Язичком почистити губки.
Робота над скоромовкою
Я паперу клаптик взяв,
Злого пса намалював
Та й приклеїв на подвір’ї,
Щоб курчат сторожував.
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
1. Вступна бесіда
— У третьому класі на уроках літературного читання ми продовжимо вдосконалювати свої читацькі навички. Поринемо в чудовий захопливий світ української і зарубіжної літератури. Нашим помічником буде новий підручник.
Читання вчителем звернення до учнів автора підручника (с. 3).
§
3. Ознайомлення учнів зі змістом підручника
— Розгляньте підручник. Хто його автор? Де виданий підручник? Хто виконав ілюстрації? Що зображено на форзацах?
— Знайдіть зміст. Прочитайте назви розділів, з якими ми ознайомимося.
— Прочитайте назву першого розділу. Про що йтиметься у творах цього розділу? На які теми розподілений розділ?
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Слово вчителя
— Немає на цілій планеті такої дитини, яка б не любила казки. Та, напевне, крім дітей казки люблять ще й дорослі. Своїм дітям вони читають та розповідають найрізноманітніші оповіді і про тварин, і про чарівників та фей, і про зміїв та безсмертних чаклунів. А скільки казок знають наші бабусі!
Вони — це справжня скарбниця! І ви, звісно, пам’ятаєте їх.
2. Конкурс ≪Відгадай казку≫
— Назвіть казкового героя.
• В діда з бабою хлопчина
Появився з деревини,
У печі Зміючку спік,
З гусеням додому втік.
(Івасик-Телесик)
• Я — хоробрий лицар! Нікого
не боюсь!
Своєю булавою із нечистю я б’юсь.
Хоч невеличкий зростом,
Зате високий рід!
Хоча я з горошинки,
Та цар Горох — мій дід.
(Когпигорошко)
• Не зміг сидіти на вікні,
У лісі всім співав пісні,
Але коли зустрів Лисицю,
Та пісня мусила скінчиться.
(Колобок)
• Хоч і невеличка,
Та усіх вмістила,
Наче тепла пічка,
Звірів обігріла
Маленька… (рукавичка).
• Сиднем у землі сиділа,
Час настав — і всіх здружила:
Діда, бабу, внучку й Хвінку,
Мишку та кицюню Мінку. (Ріпка)
— Що об’єднує всі ці казки? (Усі вони — народні.)
Фізкультхвилинка
3. Опрацювання статті ≪Світ народних казок≫ (с. 4)
Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання статті учнями.
— Як створювалася народна казка?
— Які види народних казок згадуються у статті?
— Розгляньте малюнки. Назвіть казкових героїв, які на них зображені?
Пригадайте назви казок.
Робота над текстом про казку за Валентином Бичком (г. 5)
Виразне читання тексту вчителем
— Які порівняння вжив автор у своєму тексті?
— До чого закликає нас автор?
— А як вважаєте ви: казка — це вигадка чи правда? Обґрунтуйте відповідь
прикладами з прочитаних казок.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чим запам’ятався вам сьогоднішній урок?
— Що нового ви на ньому дізналися?
— Що вас найбільше вразило?
— Читайте казки!
Казка — це світ, чарівний та незвичний,
Казка — це диво, сповнене краси.
Поринуть у казку — це ж бо так цікаво,
Це справді свято, радість для душі.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Намалювати ілюстрацію до улюбленої української народної казки.
Розповісти казку в класі.
Урок № __________ Дата ______
Тема: Казки про тварин. Українські прислів’я. Казка «Пан Коцький»
(с. 4 – 5, у П. с. 21 – 23)
Мета: продовжити ознайомлення учнів з різноманіттям казок, у яких зустрічаються тварини; розвивати активність, ініціативність, вміння висловлювати оцінювальні судження; виховувати бережливе ставлення до тварин.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Читання таблиці складів
2. Читай чітко, дотримуючись ритму!
ШКІДЛИВИЙ ЦАП
На городі цап, цап,
Капусточку хап, хап,
Борідкою трусь, трусь,
Капусточку хрусь, хрусь,
Ратичками туп, туп,
Капусточка хруп, хруп.
А за цапом дід, дід,
З батурою біг, біг,
Цап, як скаче: брик, брик,
На все село крик, крик,
На синяки дме, дме,
Вигукує: ≪Ме! Ме!≫
За ним Рябко та: ≪Гав! Гав!
Оце тобі, щоб не крав!≫.
3. Гра ≪Так чи не так?≫
Цуцики занявкали: няв! няв! няв!
Киценьки загавкали: гав! гав! гав!
Качечки заквакали: ква! ква! ква!
К. Чуковський
Улітку Миколка катався на ковзанах.
У сосновому лісі ми зібрали моркву.
Ведмідь живе у нірці
Узимку кури відлітають у теплі краї.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Бесіда
— А тепер роздивимося навколо.
— Що незвичайного ви помітили? (Клас прикрашено ілюстраціями до казок )
Можливо, деякі із них ви чули, читали і бачили по телевізору.
— На які види розподіляються народні казки за змістом?
— Тема нашого уроку «Казки про тварин».
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Розповідь учителя
— Казки про тварин вважають найдавнішими, бо раніше люди жили серед природи, тож їх існування часто залежало від вдалого чи невдалого полювання на диких тварин. Інколи тварин навіть обожнювали, складали про них легенди і казки. У давнину, коли складалися ці казки, людина одухотворювала все навколишнє, наділяючи його людськими властивостями. Тому головні персонажі казок про тварин мають людські риси: вони розуміють одне одного,
розмовляють, думають, переживають, співають тощо. Люди й свої якості — розум, доброту, хитрість — приписували тваринам.
Видатний український письменник XIX ст. Іван Якович Франко, пояснюючи, чому діти серед усіх казок надають перевагу казкам про тварин, писав:
«Вони люблять звірів, чують себе близькими до них, розмовляють з ними і розуміють їх: от тим-то й оповідання про звірів їм цікаві, особливо коли ті звірі в байці ще починають говорити, думати, поводитись, як люди…».
Фізкультхвилинка
2. Робота в групі
Конкурс «Хто більше пригадає казок про тварин?»
• «Лисичка і Журавель»;
• «Пан Коцький»;
• «Коза-дереза»;
• «Рукавичка»;
• « Лисиця та Рак »;
• «Котик і Півник» та інші.
3. Робота в парі
— Доберіть характеристику казкового героя.
• Лисичка — яка? … (хитра, улеслива, підступна ).
• Зайчик — який? … (боягузливий, полохливий).
• Вовк — який? … (страшний, лютий, жорстокий).
• Котик — який? … (добрий, веселий, довірливий).
• Півник — який? …(справедливий, працелюбний).
• Ведмідь — який? … (вайлуватий, неповороткий).
• Осел — який? … (упертий).
4. Опрацювання тексту ≪Казки про тварин≫ (с. 5)
Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту учнями.
— На кого в казках схожі тварини? Якими вони бувають? На чийому боці завжди правда в казках?
5. Опрацювання казки«Пан Коцький»( у Перлинці ст.21 – 23)
6 Гра ≪Упізнай казку. Назви героя≫
• Вигнав дід козу із хати —
Та й пішла вона блукати:
Всі козу ту виганяли,
Хто козу ту ущипнув,
Зайцю хатку повернув? («Коза-дереза». Рак)
• Як знайшов він колосок,
Борошна змолов мішок —
Пиріжків напік і з’їв,
Ледарів не пригостив. («Колосок». Півник)
• У дорогу взяв мішок
Ще й бандуру, й молоток,
І пішов пісні співати
Біля лискиної хати. («Котик і Півник». Котик)
• Щоби звабить козеняток,
Мусив пісню заспівати,
Бо матусин голосок
Наймиліший для діток. («Вовк і семеро козенят». Вовк)
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи сподобався вам урок?
— З яким настроєм його завершуєте? Чому?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити прислів’я (с. 5 «Літ.читання» )та читати і переказувати казку у «Перлинці» ст. 21 – 23
Урок № _____ Дата _____
Тема: Учинок персонажа. «Їжак та Заєць» (українська народна казка)
Мета: удосконалювати навички свідомого виразного читання, читання за особами; вчити аналізувати прочитане, оцінювати вчинки дійових осіб; збагачувати словниковий запас учнів, розширювати їх світогляд; виховувати толерантність, терпимість у ставленні до слабших за себе. ,
Хід у р о к у
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Зарядка для язичка
• Подміть на кульбабу.
• Забийте язичком гол.
• Злизуйте з губ варення.
2. Гра ≪Спіймай на гачок≫
— Яке слово відрізняється одним звуком? Спіймайте його на гачок, плес-
нувши у долоні.
Мити мити бити мити
парта парта парта карта
сірка зірка сірка сірка
голова голова полова голова
3. Робота над скоромовкою
Ходить Петрик над ставком —
Хоче дружби з гусаком.
Марно він старається —
Цей гусак кусається
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в парах. Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парі повертаються одне до одного, розповідають вивчені прислів’я, пояснюють їх зміст.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
. — Над якою темою ми працюємо?
— Що нового дізналися на попередньому уроці?
— Яке значення має казка в житті кожної людини?
— Сьогодні ми починаємо читати українські народні казки про тварин.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ КАЗКИ ≪ЇЖАК ТА ЗАЄЦЬ≫ (с. 6-8)
1. Гра ≪Упізнай персонажів≫
— Відгадайте загадки, дізнайтеся героїв сьогоднішнього уроку.
• Гостроносий і малий, • Боюся вовка і лисиці,
Він тихенький і не злий. Боюсь мисливської рушниці,
Вдень ховається, вночі Тому від страху перед ними
Йде шукать собі харчі, Я сплю з відкритими очима. (Заєць)
Шубку має з колючок.
Як він зветься?.. (їжачок).
2. Виразне читання казки вчителем
— Чи сподобалася вам казка?
— Які почуття вона у вас викликала?
3. Словникова робота
Довідкове бюро •
Нива — засіяне поле.
Борозна — довга, рівна заглибина в землі, проведена плугом.
Мугикати — стиха, невиразно наспівувати.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем
Одмову попоїм
помчав їжачиха
прудкий нечемну
наввипередки кривуляєш
— Серед поданих слів знайдіть дієслова, іменники.
Фізкультхвилинка
4. Читання тексту казки учнями ≪ланцюжком≫
— Кого з персонажів казки характеризують слова кожного рядка?
— Які вчинки про це свідчать?
• Добродушний, кмітливий, розумний.
• Нечемний, пихатий, нетямущий.
5. Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання
— Куди вийшов їжак?
— Який настрій був у нього?
— Кого він зустрів на ниві?
— Як привітався їжак?
— Що почув у відповідь від зайця?
— Як їжак вирішив провчити нахабного зайця?
— Чим закінчилося змагання між зайцем і їжаком?
— Чи справедливо, на вашу думку, залагодився конфлікт між героями?
— Що означає слово сердешний?
— Яке ставлення до зайця приховане за цим словом?
— За що було посоромлено зайця?
— Чому переможцем став їжак?
— Прочитайте зачин казки; кінцівку. У яких словах казки виражена її
основна думка?
6. Читання казки за особами. Робота в парі
— Підготуйтеся до читання казки за особами. Знайдіть у тексті слова, що
підказують, з якими інтонаціями говорять персонажі.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Яку казку читали на сьогоднішньому уроці?
— Чого вчить ця казка?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Робота в парі
Підготуйтеся переказати одне одному казку: хтось від імені їжака,
а хтось — від імені зайця.
Урок № ________ Дата _____
Тема: Тема й основна думка казки. «Лисиця та Рак» (українська народна казка)
Мета: удосконалювати знання учнів про народні казки; вчити усвідомлено переказувати
зміст твору; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати зв’язне мовлення;
виховувати толерантність, терпимість у ставленні до слабших за себе.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Дві ґави зранку
Гасали по ґанку.
Ґави просили
На ґанку сніданку.
2. Читання анаграми
Ґава ґаву запитала:
— Ти на ґанок не літала?
— Не літала я на ґанок,
Та й проґавила сніданок.
ВІРБАКОН барвінок
АКЛАНИ калина
ТРІВЕ вітер
БЕВАР верба
— Яке слово «зайве»? (Вітер)
— Чому? (Тому, що барвінок, калина, верба — це рослини, а вітер — це явище неживої природи.)
— Що вам відомо про ці рослини? (Вони є народними символами України.)
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в парі
Учні переказують одне одному казку: хтось від імені їжака, а хтось імені зайця.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Пройдіть лабіринтом, прочитайте прислів’я, яке склав народ.
Каз ви ка, в ній по не зу
від
гад щось зро
(Казка — вигадка, та в ній щось повчальне зрозумій.)
— Які ж бувають казки? (Про тварин, чарівні.)
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ КАЗКИ ≪ЛИСИЦЯ ТА РАК≫ (г. 9-10)
1. Вступна бесіда
— Сьогодні ми завітаємо в гості ще до однієї казочки. А ось до якої саме, ви
здогадаєтесь, якщо відгадаєте загадки.
• Я — красуня хитрувата,
Вбрана пишно, як на свято.
Стережіться, зайченята,
Коли вийду полювати. (Лисиця)
• Щоб не згинути в біді,
Має ножиці в воді. (Рак)
— Що ви знаєте про лисицю? про рака?
— Зараз ми прочитаємо українську народну казку «Лисиця та Рак».
Фізкультхвилинка
2. Виразне читання казки вчителем
— Чи сподобалася вам казка? Чим саме?
3. Словникова робота
Читання стовпчиків слів (згори вниз і знизу вгору)
Мабуть онде
підібгав позирав
роззявила чимчикує
забарилася лисиччиного
— Які із цих слів мають такі значення: напевне, либонь (мабуть), розкрила (роззявила), позирав (дивився), затрималася (забарилася), йде повільно, плететься ( чцмчикує)?
4. Гра ≪Рибки≫. Самостійне мовчазне читання казки учнями
— Визначте тему казки (коротко, одним реченням, розкажіть, про що в ній ідеться).
— Як ви гадаєте, Рак — позитивний чи негативний персонаж?
— Чому він обдурив Лисичку?
5. Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання
— Прочитайте кінцівку казки.
— Поміркуйте, чому Лисичка припинила кепкувати з Рака. Визначте
основну думку казки.
— Чи подібний прочитаний вами твір до казки «їжак та Заєць»?
— Хто на кого схожий у цих творах і чим?
— Чим відрізняється поведінка Лисиці від поведінки Зайця?
— Визначте риси характеру Лисиці.
— Назвіть людські риси, якими наділено Рака в казці.
6. Робота за ілюстрацією (г. 9)
— Розгляньте малюнок на с. 9 і прочитайте рядки казки, яким він відповідає.
Якою художник зобразив Лисичку? Рака?
— Які фарби використав на малюнку?
7. Робота в парі
Читання казки за особами.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Яку казку читали на уроці? До якої групи казок можна її віднести?
— Доведіть, що твори «їжак та Заєць» і «Лисиця та Рак» — це казки про тварин.
— Що народ засуджує у цій казці?
— Чого нас навчає ця казка?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати зміст казки близько до тексту (с. 9-10).
Урок №_______ Дата _____
Тема:Світ чарівних казок.
Мета: формувати в учнів поняття про чарівні казки; вчити порівнювати художні твори, оцінювати вчинки героїв; розвивати навички вдумливого виразного читання, переказування казок; сприяти осмисленню того, що в житті постійно присутні добро
і зло; виховувати активну життєву позицію щодо зла й несправедливості.
Хід уроку ……
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Розчитування. Читання складової таблиці (індивідуально)
2. Вправи на вимову звуків
— Відтворіть свист вітру: сссссс.
— Передайте голосом шум моря: шшшшш.
— Продемонструйте дзижчання комах: дззззззз.
— Продемонструйте свист вітру, шум моря і дзижчання комах послідовно і швидко.
Вправа на розвиток дихання ……..
— Заплющте очі, уявіть, що ви — біля куща троянди, вдихніть повітря, затримайте його і повільно видихайте (повторити двічі).
Робота над скоромовкою
— Ой! —
Злякалась Ната,—
У траві зеленій
Чорні оченята …..
Дивляться на мене.
А Тарас регоче —
Світять зубки білі:
— То не чорні очі,
А чорниці снілі.
Робота над чистомовкою
Ок-ок-ок — покликав нас дзвінок
§
Яти-яти-яти — щоб мудрість перейняти
Ати-ати-ати — і добрими нам стати.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в парах. Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах переказують одне одному казку «Лисиця та Рак» .
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Прочитайте слова В. О. Сухомлинського, що супроводжують нас протягом усіх уроків вивчення казок.
«Казка невіддільна від краси, сприяє розвитку естетичних почуттів, без якого немислиме благородство душі, щира чуйність».
— Відомий український педагог Василь Сухомлинський уважав: «Казка — животворне джерело дитячого мислення. Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем. Казки, прочитані у дитячому віці, назавжди відкладають у серці зернятка людяності, з яких складається совість».
— Ви, напевно, теж помітили, що казки приносять не лише естетичне задоволення, а й змушують нас замислитися над проблемою реального життя — вибором друзів, поведінки, правильного рішення. До таких роздумів спонукають нас казки, де герої проявляють хвалькуватість, користолюбство, нечесність, хитрування, пихатість, підлість — ось риси вдачі казкових персонажів,які викликають у нас осуд, іноді навіть і сміх.
Сьогодні ми поговоримо про чарівні казки.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Читання тексту ≪Чарівні казки≫ (с. 77)
— Що поєднується у чарівних казках?
— З чого вони розпочинаються?
— Які «чарівні помічники» зазвичай допомагають героєві?
Фізкультхвилинка
2. Розповідь учителя
— Казка вчить сміливості, доброти і всіх інших людських чеснот, але робить це без нудних повчань: просто показує, що може статися, якщо людина поводиться погано, не по совісті.
У чарівній казці людина спілкується з істотами, яких не зустрінеш у житті: Кощієм Безсмертним, Бабою Ягою, багатоголовим Змієм, велетнями, чаклунами-карликами. Тут — і небачені звірі: Олень-Золоті роги, Свинка-Золота щетина, Сивка-бурка, Жар-птиця. Нерідко до рук людини потрапляють чарівні предмети: клубочок, гаманець-самотряс, скатертина-самобранка,
кийок-самобийка. У такій казці все можливо!
3. Гра ≪Упізнай казку≫
• Стали її брати, бачать — у неї ніжка зламана. Вони взяли її, принесли додому, зробили їй гніздечко, обклали його пір’їнками, посадили в нього к а чечку,а самі знову по гриби пішли. («Кривенька качечка»)
• От дід запріг кобилу да посадив дочку на віз, і сам сів, та й поїхали. Їдуть лісом, аж там стоїть хатка на курячих ніжках. Дід узяв дочку та й повів у хату, а хата була одчинена, та й каже:
— Оставайся ж, доню, тут, а я піду, дровець нарубаю, щоб було чим кашу зварить.
Та сам пішов з хати, та й поїхав, тільки прив’язав до оконниці колодочку.
(«Кобиляча голова»)
• Приходить дід додому, аж глядь: нічого нема, стоїть та сама стара хата і баба коло неї. Так покарала липка за те, що ненажерлива баба хотіла людей батраками зробити. («Казка про липку і зажерливу бабу»)
• Як вийде на Дніпро мочити кожі (бо вій кожум’яка), то не одну несе, а дванадцять разом, і як набрякнуть вони водою у Дніпрі, то я візьму та й учеплюсь за них, чи витягне-то він їх? А йому байдуже: як поцупить, то й мене з ними трохи на берег не витягне. От того чоловіка тільки мені й страшно.
(«Кирило Кожум’яка»)
Робота в групах
— Хто пригадає більше зачинів і кінцівок казок?
Наприклад: «Сказала б казки — не вмію, сказала б приказки — не смію, сказала б небилиці — так багато плутаниці»; «Живуть і хліб жують, і постолом добро возять»; «Жив собі»; «Був собі»; «У якомусь царстві, в якомусь государств! був собі»; «І я там був, мед-вино пив, у роті не було, а по бороді текло»; «От вам казка, а мені бубликів в ’язка, мені — колосок, а вам — грошей мішок…».
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра «Пароль»
— Продовжте речення.
• Усне народне оповідання про вигадані, а часом і фантастичні події, що сприймаються як реальні,— це… (казка).
• Казка має своєрідну побудову: вона складається із… (зачину, основної частини, кінцівки).
• За змістом казки поділяються на такі види… (про тварин і чарівні).
• Казки, у яких звичне поєднується з неймовірним, фантастичним, є… (чарівними).
— Що завжди перемагає у казках? (Добро, справедливість)
— Як ви гадаєте, до якого виду казок належить казка «Кривенька качечка»? (До чарівних)
— Яке число найчастіше повторюється в казках і чому? (Число «три», бо його вважають магічним.)
— Чого казка вчить людину? (Кращих людських чеснот.)
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Намалювати ілюстрацію до своєї улюбленої чарівної казки.
Урок № ______ Дата ________
Тема: Чарівні перетворення. «Про Оха-чудотвора» (скорочено) (українська народна казка)
Мета: ознайомити учнів із поняттям ≪чарівна казка≫; розширювати уявлення про струк-
туру та зміст чарівних казок; удосконалювати навички поділу тексту на частини; виховувати любов і повагу до усної народної творчості.
ХІД уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Вправи на розвиток мовленнєвого апарата
1) Розчитування за складовою таблицею.
2) Дихальні вправи.
— Щоб ваші губи і язичок були слухняними, виконаймо дихальні вправи.
1 . 2 . 3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо;
1 . 2 . 3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо, ніби гасимо свічку;
1, 2, 3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо, ніби із кульки виходить повітря.
2. Робота над скоромовкою
Стриб-стриб-стриб — підстрибує
по стерні рідня:
перепілка, перепел, перепеленя.
Читання скоромовки мовчки; хором ≪дощиком≫.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Ухудожньому музеї»
Учні презентують свої малюнки, називають улюблену чарівну казку.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми ознайомимося з новою чарівною казкою.
Пригадайте:
• Що поєднується у чарівних казках?
• Чим розпочинаються такі казки?
• Що допомагає героєві?
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ КАЗКИ ≪ПРО ОХА-ЧУДОТВОРА≫
(с. 11-15)
1. Гра≪Передбачення≫
— Прочитайте назву казки. Про що може йтися у ній?
— Перегляньте ілюстрації до казки (с. 1 2,1 4).
— Чим можете доповнити свої передбачення?
2. Читання першої частини казки комбінованим способом
У процесі комбінованого читання ( читає учитель; діалог — заздалегідь
підготовлені у ч н і) учні ознайомлюються з і змістом казки до слів ≪Ну, йди додому та зроби мені копу тарілочок…≫ (с. 11 -1 2 ).
3. Перевірка первинного сприймання
— Хто є головними героями казки?
— З чого починається твір?
— Куди баба наполягала віддати сина?
— До кого дід привів сина?
— Як він потрапив до Оха?
— Яку плату вимагав Ох за навчання Сина?
— Чи погоджуєтеся ви із думкою, що син діда й баби потрапив у чарівний
світ?
Фізкультхвилинка
4. Робота в групах
— Відтворіть подальший розвиток подій, спираючись на схему, розміщену на першому форзаці підручника.
5. Читання другої частини казки (г. 12-13) до слів ≪…і пішли вдвох додому
й живуть собі≫
Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту казки учнями
— Хто допоміг дідовому сину вирватися від Оха?
— Про що замислилися батько і син?
— Як їм вдалося заробити сто карбованців?
6. Читання третьої частини казки учнями вголос (г. 13-15)
Гра «Квіточка»
Читає учень, на парту якого впала квіточка.
7. Перевірка первинного сприйняття
Тестування
1. Кого продавав дід на ярмарку?
а) Коня; б) зайця; в) сокола.
2. Скільки мішків золота дали дідові?
а) Три; б) сім; в) п ’ять.
3. Хто був покупцем?
а) Цар; б) Ох; в) царська дочка.
4. Що прали дівчата?
а) Плаття; б) простирадла; в) сорочку.
5. На кого перетворився хлопець перед царською дочкою?
а) Яструбом; б) щукою; в) перснем.
6. Скільки років служив Ох у царської дочки?
а) Сім; б) три; в) дев’ять.
8. Робота в групі
— Поділіть казку на частини. Оберіть одну з них і прочитайте за особами.
9. Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання
— Які чарівні перетворення відбуваються в казці?
— На кого Ох перетворював дідового сина?
— Які випробування Ох улаштував дідові? Навіщо він це зробив?
— Хто допомагав дідовому сину вирватися від Оха?
— Скільки разів йому допомагали? Через які випробування пройшов хлопець?
—Чим закінчилася казка?
— Що ж насправді загинуло?
— Чи погоджуєтеся ви з поданим ланцюжком міркувань:
Бідний чоловік стомився.
— Ох.
— Поневолення замість допомоги,
— Зло.
—Перемогло добро?
— Ох — позитивний чи негативний герой? Доведіть свою думку.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Яку казку вивчали?
— До якого виду казок належить ця казка?
— Кого і за що в цій казці доля нагородила, а кого — покарала?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати близько до тексту уривки казки, які відповідають малюнкам
(с. 12 ,14 ).
Урок № ______ Дата _______
Тема: УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ.
≪КАЗКА — ЦЕ ДИВО, СПОВНЕНЕ КРАСИ≫
Мета: удосконалювати вміння творчо працювати над текстом; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати смислову та образну пам’ять, вміння узагальнювати; розвивати кмітливість, швидкість мислення, творчі можливості учнів; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми помандруємо у чарівний світ казок.
Казки — найпопулярніші в народі твори. їх люблять усі: від маленьких дітей, котрі ще ходити не вміють, але вже з великою цікавістю слухають «Курочку рябу», до стареньких дідусів і бабусь, які залюбки читають своїм онукам
та правнукам казочки.
Казка — це світ чарівний та незвичайний,
§
Поринь у казку — це ж бо так цікаво,
Це справді свято, радість для душі.
III. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1.- Гра ≪Казки переплуталися≫
• Сорока-ворона на припічку сиділа, діткам кашку варила.
Дід бив-бив, не розбив, баба била-била, не розбила.
… тягнуть-потягнуть, витягти не можуть.
Вернеться Коза додому, постукає ріжками в двері і заспіває:
Я по засіку метений,
Я на яйцях спечений,
Я від баби втік,
Я від діда втік.
• Були собі дід та баба. Пішов дід на город гуп, гуп … та й загубив дід рукавичку.
Став на воротях у червоних чоботях та й каже: «Півнику-братику, відчини! А як не відчиниш, віконце видеру, борщик виїм і тебевізьму». Поклав він пироги на стіл, а мишенята тут як тут.
• Колобок скочив їй на язик та й почав співати. А Лисичка ув’язла зубами, ніяк не вирве’гься. Баба дідові сказала, дід укинув у погріб і Лисичку. Добра бабуся лежала в ліжку, бо справді трохи нездужала. Вона гукнула:
«Смикни за мотузку, клямка і відчиниться». От поліз Рак у хату та й питається:
«А хто в заячій хатці є?». А Коза з печі: «Я, Бичок-Третячок, з соломи зроблений, смолою засмолений».
2. Конкурс ≪Чи знаєте ви казки?≫
— Відгадайте казку, героя казки, назвіть автора.
• На городі виростала,
Сили набирала,
Непомітно, дуже швидко,
Великою стала.
Став тут дід усіх гукати
Та красуню рвати.
А цю казку, діти, ви
Встигли відгадати?
(Українська народна казка «Ріпка»)
• Старенька бабуся у лісі жила. • Він веселий і не злобний,
Гостинці для неї онука несла. Цей хороший дивачок.
Хто дівчинку цю по дорозі зустрів? З ним господар хлопчик Робін
Як казка ця зветься? Хто відгадав? І товариш П’ятачок.
(Шарль Перро «Червона Шапочка») До прогулянок він ласий,
На мед чутливий нюх, ,
Зветься плюшевим ведмедик,
(Вінні –П ух).
• Хто моторчик свій заводить?
3 даху в гості хто приходить?
Скажем дружно:
≪Здрастуй, … (Карлсон)’.»
(Астрід Ліндгрен «Малюк і Карлсон, який живе на даху»)
3. Робота в групах. Конкурс ≪Казкореклама≫
— Створіть казкову рекламу. Для цього необхідно знайти щось спільне між казкою та рекламою та скласти сучасну «казкорекламу». (Наприклад: ніколиб не загинув Кощій, якби застрахував своє життя в «Оранті».)
4. Гра ≪Склади бутерброд≫
— Що таке бутерброд, ви знаєте,— це коли на хліб чи булку щось накладається.
Але ми сьогодні не будемо мати справу з продуктами, ми складатимемо «літературні» бутерброди.
Складіть бутерброд, у якому прізвище автора накладіть на назву його твору.
Андерсен «В Країні Сонячних Зайчиків»
Маршак «Сіра Шийка»
Чуковський «Дюймовочка»
Михалков «Дванадцять місяців»
Нестайко «Дядя Стьопа»
Одоєвський «Лис Микита»
Мамін-Сибіряк «Муха-Цокотуха»
Франко «Мороз Іванович»
5. Робота в групі. Конкурс ≪Стара казка на новий лад≫
— Створіть казку:
1-иіа група — «Карлсон у підземеллі»;
2-гагрупа — «Русалонька на сонці».
IV. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи цікавим був наш урок?
— Що вам найбільше сподобалося?
— Пам’ятайте: казка — це джерело народної мудрості. Вона не тільки розважає, а й навчає. Поспішайте до нашої бібліотеки, розважайтеся і вчіться разом із казковими героями.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
—- Наступний урок позакласного читання ми проведемо за темою «Казки народів світу».
Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.
Урок № _____ Дата ______
Тема: Внутрішній стан героя. «Сильний лев і маленьке мишеня» (болгарська казка)
Мета: продовжити ознайомлення учнів з кращими зразками усної народної творчості
різних народів; вчити визначати основну думку твору, простежувати зміну внутрішнього стану дійових осіб; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву; виховувати бажання
жити в дружбі й злагоді з усіма.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Робота над скоромовкою
А корова ряба
Вилізла на граба.
А граб тріщить,
А корова верещить:
— Ой, зніміть же, люди,
Більше я не буду!
2. Гра ≪Пеньок≫
— Швидко читайте слова у стовпчиках, не «спіткніться» об пеньок.
Листок кіт весна риска
Листок кит весла риска
місток кіт весна ряска
листок кіт весна риска
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в парах. Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парі повертаються одне до одного і переказують епізоди казки, які відповідають малюнкам (с. 12,14).
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Який розділ ми вивчаємо? («З народного джерела»)
— Твори якого жанру читали? (Казки)
— Що таке казка? (Це цікава розповідь, у якій ідеться про щось неймовірне, фантастичне, і яка має повчальний характер.)
— Які прислів’я про казки ви знаєте? (Казки маленькі, та розуму в них багато. Казка — вигадка, та в ній щось повчальне зрозумій.)
— Які види казок за змістом ви прочитали? (Казки про тварин: «їжак та Заєць», «Лисиця та Рак», чарівна казка: «Про Оха-чудотвора».)
— Хто є автором цих казок? (Український народ)
— Сьогодні ми розпочинаємо подорож країнами світу, щоб ознайомитися
з народними казками.
Казки різних народів надзвичайно розмаїті, але водночас мають чимало
спільного.
На нашому шляху — Болгарія. Ця країна розташована на західному узбережжі
Чорного моря в самому центрі Балканського півострова. Славиться
своїми краєвидами і прекрасними курортами.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ БОЛГАРСЬКОЇ КАЗКИ «СИЛЬНИЙ ЛЕВ І МАЛЕНЬКЕ МИШЕНЯ»
(с. 16-18)
1. Гра «Передбачення»
— Прочитайте назву казки. Прочитайте, де і за яких обставин можуть зустрітися цар звірів і маленьке мишеня.
2. Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання казки учнями
— До якого виду казок належить прочитаний вами твір?
Фізкультхвилинка
Словникова робота
Робота в парі
— Прочитайте стовпчик двічі: згори вниз і навпаки.
Гамір ланцюга
Зиркнув зганьбився
Посміховиськом нікчемного
найсильніший скоїлось
— Серед поданих слів знайдіть синоніми до слів: крик (гамір), зганьбився (осоромився), швидко поглянув (зиркнув).
4. Повторне читання тексту учнями «ланцюжком»
5. Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання
— Яке лихо спіткало лева?
— Що найбільше гнітило царя звірів?
— Прочитай його слова із цього приводу.
— Чи міг лев самотужки звільнитися з полону?
— Чому тоді він проганяв мишеня?
— Скільки разів мишеня намагалося допомогти левові?
— Як називають таку особливість казок?
— Якого висновку дійшов лев, міркуючи над своєю пригодою?
— Висловіть власне ставлення до випадку, описаного в казці.
— Яким ви уявляєте лева на початку й наприкінці твору?
— Прочитайте, як змінюється внутрішній стан лева: лютував від безсилля;
мучився, що може стати посміховиськом; розгубився, коли його врятувало маленьке мишеня; заспокоївся, зрозумівши життєву істину.
6. Гра «Засічка — кидок»
За командою «кидок»— усі діти починають читати напівголосно текст.
За командою «засічка» — зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане ними слово.
Цей текст таким саме чином читають ще раз (але не більше трьох разів).
Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший
обсяг — «засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Яку казку ми прочитали?
— Хто є автором цієї казки?
— Що у цій казці схвалюється, а що — засуджується?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати казку (с. 16-18).
Урок № ____ Дата ______
Тема: Без вірного друга — велика туга. «Як серед птахів виникла дружба» (бірманська казка)
Мета: продовжити ознайомлення учнів з казками народів світу; вдосконалювати навички свідомогр виразного читання; вчити аналізувати прочитане, робити висновки; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; виховувати колективізм.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Іі. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Дихальні вправи
— Різко вдихніть і зведіть руки вгору.
— Повільно видихніть і опустіть руки.
— Набрати повітря у легені: вдих — видих.
— Надуваємо кульку (імітація).
2. Робота над скоромовкою
А я вчора був у діда, Та сама вона не їде,
Дід купив мені машину. Бо немає в ній бензину.
3. Прочитайте, посміхніться!
МУХА- ЦОКОТУХА
Сіра муха-цокотуха
Сіла Грицеві на вухо.
Грицик чує — щось дзижчить,
Та як крикне: ≪Звір гарчить!≫.
І сміються всі з тих пір,
Що для Гриця й муха звір.
П. Воронько
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в парі. Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах повертаються одне до одного і переказують болгарську казку «Сильний лев і маленьке мишеня».
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми продовжимо нашу подорож країнами світу. На нашому шляху — Бірма, держава в Південно-Східній Азії на півострові Індокитай. У Бірмі є незвичайне озеро Інле, де люди живуть прямо на воді, споруджуючи
будинки із бамбука на сваях. Овочі і квіти вирощують на городах, що плавають.
У місті Амарапура є найбільший у світі дерев’яний міст Убейн, що був побудований у XVIII столітті з тікового дерева. Прочитаємо бірманську казку «Як серед птахів виникла дружба».
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ БІРМАНСЬКОЇ КАЗКИ ≪ЯК СЕРЕД ПТАХІВ ВИНИКЛА ДРУЖБА≫
(с. 18- 20)
1. Виразне читання казки вчителем
— Назвіть персонажів прочитаного твору.
— Доведіть, що він належить до казок про тварин.
2. Словникова робота
Читання стовпчиків слів (згори вниз і навпаки)
Честь сваритися
дедалі ставленням
вражені
нікчемним
міцнішала
зацікавлено
випробувати
задоволений
— Прочитайте односкладове слово, потім — три- і чотирискладові слова.
— Доберіть синоніми до слів жалюгідним (нікчемним), перевірити (випробувати), сперечатися (сваритися).
Фізкультхвилинка
3. Повторне читання казки учнями ≪ланцюжком≫
4. Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання
— Чому між птахами не було дружби?
— Як Фазану вдалося потоваришувати з Вороном?
— Яке випробування влаштували друзям птахи?
— Чи витримала дружба Ворона й Фазана перевірку на міцність?
— Доберіть слова, якими можна охарактеризувати Фазана й Ворона: розумні, ввічливі…
— Чого навчає бірманська казка?
— Які прислів’я про дружбу ви знаєте?
— Складіть прислів’я зі слів: поведеш, дружбу, яку, й, заведеш, життя, таке. Чи відповідає воно основній думці казки?
5. Гра ≪Віднови прислів’я≫
Дружба та братство — що дерево без коріння.
Скажи мені, хто твій друг, старих не забувай.
Без вірного друга — що їжа без солі.
Людина без друзів — і я скажу тобі, хто ти.
Нових друзів май, велика туга.
Чоловік без друга — найбільше багатство.
6. Гра≪Хвиля≫
Ведучий задає «топ* і «темп» гри. Вірш читається так, як хвиля прибивається до берега і відходить від нього: тихо — голосніше — голосно — тихіше — тихо — голосніше тощо.
7. Гра ≪Голосування ногами≫
Діти стають у дві шеренги: права шеренга «я вважаю, що твердження правильне»; ліва шеренга: «я вважаю, що твердження неправильне».
— Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне — тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Яку казку читали на сьогоднішньому уроці?
— Яка країна подарувала нам цю казку?
— Чого навчає нас казка? ,
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати казку с. 18 – 20
Урок № ______ Дата _____
Тема: ЧАРІВНИЙ ПОМІЧНИК.
≪СИНЯ СВИТА НАВИВОРІТ ПОШИТА≫ (білоруська казка)
Мета: продовжити ознайомлення учнів з казками народів світу; вдосконалювати навички
свідомого виразного читання; розвивати зв’язне мовлення, допитливість, прагнення до пізнання нового; виховувати любов до національного надбання різних народів.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над чистомовкою
Би-би-би — на голуб’ятні голуби.
Ді-ді-ді — сиві, білі і руді.
Ись-ись-ись — полетіли вони ввись.
Ів-ів-ів — кличу я голубів.
На-на-на — насипаю їм зерна.
Ють-ють-ють — прилетять і поклюють.
Ні-ні-ні — щиро дякують мені.
2. Тренування дихального апарату
— Прочитайте прислів’я з різною інтонацією та у різному темпі (радісно і швидко; сумно і повільно, здивовано, запитуючи).
Від теплого слова і лід розмерзається.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах повертаються одне до одного та переказують казку.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми вирушаємо до Білорусі — нашої сусідки.
Країна розташована у східній частині Європи. Білорусь по праву пишається найбільшим і найдревнішим лісом Європи, який називається Біловезька пуща (територія 120 тис. га). Тут нараховується близько двох тисяч дерев-велетнів. Це місце внесено в список спадщини ЮНЕСКО.
У Біловезькій пущі мешкає найбільша популяція зубрів. На європейському континенті ці тварини найважчі і найбільші наземні ссавці. На уроці ми прочитаємо білоруську казку «Синя Свита Навиворіт Пошита» .
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ БІЛОРУСЬКОЇ КАЗКИ ≪СИНЯ СВИТА НАВИВОРІТ ПОШИТА≫
(с. 20-21)
1. Гра≪Рибки≫
Самостійне мовчазне читання першої частини казки учнями (с. 20-21, до
слів: «Прибіг він на той луг і обернувся па три квітки різних кольорів»),
— Назвіть головних персонажів казки.
2. Словникова робота
Довідкове бюро
Свита — старовинний верхній довгий одяг з грубого полотна.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем
Ганок подвір’ям
поклик коріння
обернувся хованки
тридев’ять верховіття
кольорів пір’їнка
— Прочитайте слова з м’якими приголосними. Які букви вказують на м’якість попереднього приголосного?
— Прочитайте слова з апострофом.
— Які слова складаються з двох частин? (Тридев’ять, верховіття)
— Серед поданих слів знайдіть синонім до слова гасло. (Поклик)
Фізкультхвилинка
Дружно в ліс ми всі пішли,
Скільки тут грибів знайшли!
В кошики ми їх збирали,
Доки повними не стали,
Ще й побігали там трішки,
Натомили свої ніжки.
Поверталися бадьорі,
А про це вже знали в школі.
— Ви вже знаєте, що в народних казках часто використовуються повтори.
Є вони і в цьому творі. Читайте уважно й, побачивши крапки (…), продовжуйте речення самостійно.
3. Читання казки учнями
4. Гра ≪Рибки≫. Читання казки учнями самостійно
5. Гра ≪Охарактеризуй героя≫
— Доберіть слова, якими можна охарактеризувати Синю Свиту: сміливий, кмітливий, веселий, щирий, самовдоволений, ввічливий, мудрий, розсудливий.
Обґрунтуйте свій вибір прикладами з тексту.
6. Робота за ілюстрацією
— Оберіть один із малюнків до казки (с. 21, 22).
— Знайдіть у тексті слова, якими можна його підписати.
7. Вправа на розвиток швидкості читання. Гра ≪Розвідники≫
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Яку казку читали?
— Який народ склав цю казку?
— Чого вона навчає?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати близько до тексту казку
Урок № ______ Дата _____
Тема: ЧАРІВНИЙ ПОМІЧНИК.
≪СИНЯ СВИТА НАВИВОРІТ ПОШИТА≫ (білоруська казка)
Мета: продовжити ознайомлення учнів з казками народів світу; вдосконалювати навички
свідомого виразного читання; розвивати зв’язне мовлення, допитливість, прагнення до пізнання нового; виховувати любов до національного надбання різних народів.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над чистомовкою
Би-би-би — на голуб’ятні голуби.
Ді-ді-ді — сиві, білі і руді.
Ись-ись-ись — полетіли вони ввись.
Ів-ів-ів — кличу я голубів.
На-на-на — насипаю їм зерна.
Ють-ють-ють — прилетять і поклюють.
Ні-ні-ні — щиро дякують мені.
2. Тренування дихального апарату
— Прочитайте прислів’я з різною інтонацією та у різному темпі (радісно і швидко; сумно і повільно, здивовано, запитуючи).
Від теплого слова і лід розмерзається.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми прочитаємо до кінця білоруську казку «Синя Свита Навиворіт Пошита» .
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ БІЛОРУСЬКОЇ КАЗКИ ≪СИНЯ СВИТА НАВИВОРІТ ПОШИТА≫
(с. 20-24)
1. Гра≪Рибки≫
Самостійне мовчазне читання другої частини казки учнями
2. Словникова робота
Довідкове бюро
Свита — старовинний верхній довгий одяг з грубого полотна.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем
Ганок подвір’ям
поклик коріння
обернувся хованки
тридев’ять верховіття
кольорів пір’їнка
— Прочитайте слова з м’якими приголосними. Які букви вказують на м’якість попереднього приголосного?
— Прочитайте слова з апострофом.
— Які слова складаються з двох частин? (Тридев’ять, верховіття)
— Серед поданих слів знайдіть синонім до слова гасло. (Поклик)
Фізкультхвилинка
3. Читання продовження казки учнями ≪ланцюжком≫ до слів:
≪Виліз він на дуба, обернувся на голку, зашився під кору≫ (с. 21-22)
— Який поклик кинув цар по всьому царству?
— Які перетворення відбувалися з Синьою Свитою?
— Куди він забіг?
— На що перетворився?
— Куди заглядав цар, щоб відшукати втікача?
— Хто приніс цареві зірвані квіти?
— Де сховався Синя Свита другого разу?
— Ким обернувся?
— Чим закінчилося друге перетворення Синьої Свити?
— На що перетворився Синя Свита втретє?
4. Гра ≪Передбачення≫. Вправа ≪Мікрофон≫
— Чи зможе перехитрити Синя Свита царя-чарівника?
— Чи будуть у нього помічники? Чи він сам упорається?
5. Гра ≪Рибки≫. Читання казки до кінця учнями самостійно (с. 22-23)
— Чи справдилося наше передбачення?
— Як ви гадаєте, чи зміг би Синя Свита впоратися із завданням царя самотужки?
Назвіть його «чарівного помічника».
— Чи можна назвати казку про Синю Свиту чарівною? Доведіть свою від-
6. Гра ≪Охарактеризуй героя≫
— Доберіть слова, якими можна охарактеризувати Синю Свиту: сміливий,
кмітливий, веселий, щирий, самовдоволений, ввічливий, мудрий, розсудливий.
Обґрунтуйте свій вибір прикладами з тексту.
7. Робота за ілюстрацією
— Оберіть один із малюнків до казки (с. 21, 22).
— Знайдіть у тексті слова, якими можна його підписати.
8. Гра ≪Добери ознаку≫
Царство (яке? ) … (тридесяте)
Болото (яке? ) … (мохове)
Пташка (яка? ) … (добра)
Книжка (яка? ) … (чарівна)
Цар (який?)… (сонний)
Печатка (яка? ) … (царська)
Козак (який? ) … (славний)
9. Вправа на розвиток швидкості читання. Гра ≪Розвідники≫
— Позмагайтеся, хто швидше знайде і прочитає абзаци з такими висловами:
«Розписався Синя Свита», «обернувся на рибу-окуня», «де росте такий
дуб», «а Синя Свита, мов водою розлився», «вилетіла легка пір’їнка і стала
славним козаком».
10. Гра ≪Земля — небо≫
За командою «земля» -— діти нахиляються до книжки та читають текст.
За командою «небо» — піднімають голівки вгору, прибираючи вказівки від
тексту. Знову «земля» — учні очима знаходять, де вони закінчили читати.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Яку казку читали?
— Який народ склав цю казку?
— Чого вона навчає?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати близько до тексту частини твору, у яких ідеться про те, як і де ховався Синя Свита. Дібрати заголовок до кожної з них.
Урок № -_____ Дата ______
Тема: УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
Мета: розширити й поглибити знання учнів про творчість народів світу; вдосконалювати вміння висловлювати оцінні судження, знаходити зображувально-виражальні засоби опису героїв; формувати читацькі інтереси учнів; розвивати любов до казок та повагу до їх авторів; виховувати шанобливе ставлення до книги.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Робота з виставкою книг. Бесіда
— Подивіться на виставку книжок.
— Які книжки на виставці вам знайомі?
— Які казки ви читали?
— Які народи вони представляють?
— Сьогодні ми розширимо свої знання про казки народів світу’.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1) Слово вчителя.
— Після маминої колискової пісні казка була першим художнім твором, з яким ви, діти, ознайомилися.
Людські мрії, перш ніж стали дійсністю, з ’являлись у казках. Згадайте чоботи-скороходи, золоте яєчко, чарівне люстерко. Це з їх допомогою людина у мріях рухалась у небі, далеко бачила.
Казка допомагала зберегти віру людини в перемогу добра над злом. Вона спільно з людиною боролась із людськими вадами, такими, як лінощі, байдужість, страх, зарозумілість, хитрість, нещирість, брехня.
— Казки яких народів ви прочитали?
2) Обговорення прочитаних учнями творів
V. ПІДСУМОК УРОКУ
— Які людські якості схвалюються в казках?
— Які людські недоліки засуджуються?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Казки зарубіжних
письменників».
Урок № _____ Дата _____
Тема: ЧАРІВНА РІЧ. ≪ЧАРІВНИЙ КАПТУР≫ (японська казка)
Мета: вчити учнів свідомо, виразно читати казки; вдосконалювати навички аналізу прочитаних
творів; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість; розширювати світогляд учнів; виховувати доброту.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Учні переказують частини білоруської казки «Синя Свита Навиворіт Пошита», у яких ідеться про те, як і де ховався Синя Свита. Називають дібрані заголовки до кожної з них.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
-— Над яким розділом ми працюємо?
— Казки яких народів ми вже читали?
— На сьогоднішньому уроці ми продовжимо ознайомлення з казками народів світу.
На нашому шляху — Японія.
Японія — це острівна країна, розташована на східному узбережжі Азії, у північно-західній частині Тихого океану. Вона складається з чотирьох великих островів Хоккайдо, Хонсю, Сікоку та Кюсю, а також понад 3 тисяч дрібних островів.
Більша частина Японських островів укрита горами, серед яких багато вулканів.
Найвищий з них — гора Фудзі (3 776 м над рівнем моря).
Японія — маленька країна, але тут багато всього най-най-най… Тут знаходиться найдорожчий парк розваг у світі Disney Sea і чотири а 10 найвищих американських гірок. У Токіо — найрозвиненіша система метро в світі.
У всіх північних містах Японії, де взимку випадає сніг, підігріваються тротуари і вулиці. При цьому в Японії немає центрального опалення. Кожен обігріває квартиру як може.
У Японії їдять дельфінів. З них готують суп, кусіякі (японський шашлик) і навіть їдять сирим. У дельфіна досить смачне м ’ясо, зовсім не схоже засмаком на рибу.
Сьогодні ми прочитаємо японську народну казку «Чарівний каптур».
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ ЯПОНСЬКОЇ НАРОДНОЇ КАЗКИ ≪ЧАРІВНИЙ КАПТУР≫ (с.24-28)
1. Виразне читання першої частини казки вчителем (с. 24-25) до слів:
≪…нічого іншого тобі не треба,— навчала чоловіка медуза≫
2. Гра ≪Передбачення≫. Вправа ≪Мікрофон≫
— Як ви вважаєте, що трапилося з чоловіком у палаці Морського Дракона?
— Чи справдилися наші передбачення, дізнаємося, прочитавши казку далі.
3. Гра ≪Рибки≫
Самостійне мовчазне читання другої частини казки учнями (с. 25-26) до слів: «…той, хто надівав його на голову, починав розуміти пташину мову».
— Яким ви уявляєте Морського Дракона?
— Як ви вважаєте, на які справи чоловік використає чарівний каптур?
4. Виразне читання заключної частини казки вчителем
— Чи сподобалася вам казка?
— Що вас найбільше вразило?
5. Словникова робота
Робота в парі. Читання стовпчиків слів двічі (знизу вгору і навпаки)
Пірнули каптур медуза
з ’явилися єдиної ґанком
віддячити нетямущі покрівлю
цвірінчать тутешнього вельможа
не второпають найзнаменитіші видовжилась
— Знайдіть серед прочитаних слів відповідні слова до їх тлумачень.
• Головний убір, капюшон. (Каптур)
• Знатна й багата особа, що займала високу державну або придворну посаду.
(Вельможа)
• Стеблина очерету, комишу. (Тростина)
• Не розуміють. (Не второпають)
6. Повторне читання казки мовчки (з метою виділення діалогів, інтонації дійових осіб)
7. Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання
— Кого побачив чоловік, ідучи узбережжям?
— Що чоловік зробив з рибиною?
— Як чоловік потрапив до палацу Дракона?
— За що він одержав нагороду від морського володаря?
—• Що, па вашу думку, було найдорожчим скарбом для Морського Дракона:
його донька чи чарівний каптур?
— Які чарівні перетворення відбуваються в казці?
— Які вчинки головного героя свідчать про те, що він — добра людина?
— За що доля нагородила чоловіка?
— Яку дивовижну властивість мав каптур Морського Дракона?
— Яку роль у долі головного героя відіграла ця чарівна річ?
8. Робота за ілюстрацією. Переказ уривка казки
— Розгляньте малюнок па с. 25.
— Кого на ньому зображено?
— Перекажіть уривок казки, якому він відповідає.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— З яким твором ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
— Хто є автором цього твору?
— До якого жанру належить цей твір?
— Що вам найбільше запам’яталося?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
— Поділіть казку на частини: пригода на узбережжі; гостина в Морського
Дракона; підслухані розмови птахів. Придумайте до кожної частини цікаве завдання
Урок № _____ Дата ______
Тема: ПІДСУМКОВИЙ УРОК ЗА РОЗДІЛОМ ≪3 НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА≫
Мета: систематизувати знання учнів про твори з вивченого розділу; перевірити знання,
вміння, навички учнів; виробляти вміння обґрунтовувати свої міркування; збагачувати
словниковий запас; розвивати зв’язне мовлення, пам’ять, уяву; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Розучування скоромовки
Ґава ґудзика на ґанку
Загубила на світанку.
Ґава ґудзика шукала,
Ґерґотіла, ґерґотала…
Ґавенятко — малий дзиґа —
Набив ґулю об ґерлиґу.
Ґречно ґудзика шукав —
Той під ґанком заблукав.
Ґерлиґа — ціпок, здебільшого загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди і т. ін.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Дуель». Робота в групах
Учні ставлять цікаві запитання одне одному за змістом поділеної на частини казки.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Яку тему закінчили вивчати?
— Які розділи охоплює вивчена тема?
— Сьогодні ми перевіримо свої знання з вивченої теми.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Робота над загадкою-добавлянкою
• Ця дивна країна
Довкола — чудесна,
І все там чарівне,
Скрізь — диво-краса.
Подумайте, друзі,
Промовте, будь ласка,
Яка це країна?
Згадали? Це ж… (казка).
2. Вправа ≪Мікрофон≫
— Хто є автором прочитаних казок?
— На які види за змістом розподіляються народні казки?
3. Гра ≪Чи уважний ти читач?≫
Тестування
1. Хто оглядав на ниві свою капусту?
а) їжак; б) заєць; в) кролик.
2. Кому вдалося перехитрити лисицю:
а) їжакові; б) зайцеві; в) ракові.
3. Яку плату вимагав Ох у діда за навчання сина:
а) багато золота; б) купу ложечок; в) мішок грошей.
4. Кого врятувало мишеня:
а) кота; б) лева; в) рака.
5. Хто допоміг Синій Свиті перехитрити царя-чарівника:
а) пташка; б) окунь; в) батько.
6. Хто порадив чоловікові просити у Морського Дракона чарівний каптур:
а) риба; б) медуза; в) пташка.
4. Гра «Чия казка?»
«Про Оха-чудотвора»
«Як серед птахів виникла дружба»
«Сильний лев і маленьке мишеня»
«Чарівний каптур»
«Синя Свита Навиворіт Пошита»
Японська
Болгарська
Українська
Білоруська
Бірманська
Фізкультхвилинка
5. Гра «Хто це сказав?»
— Упізнайте казкового героя та назвіть казку.
• Ліки не повернуть вашій доньці здоров’я. Вона одужає тоді, коли буде звільнено гадюку з тростинової покрівлі вашого будинку. (Чоловік. Японська казка «Чарівний каптур»)
• Та й забарилася ти, лисичко! Я вже і на осику лазив, усе визирав, чи скоро ти прибіжиш? (Рак. Українська народна казка «Лисиця та Рак»)
• І батько твій криволапко, і дід криволапко був. Такий увесь твій рід, і ти такий! (Заєць. Українська народна казка «їжак та Заєць»)
• Куди ти ведеш свого сина? (Ох. Українська народна казка «Про Оха-чудотвора»)
• Та от, узявся я від царя-чарівника сховатись, а ніяк не вдається. (Синя Свита. Білоруська народна казка «Синя Свита Навиворіт Пошита»)
• Спіймав мене мисливець, прив’язав до дуба, а товариша свого послав по ланцюга. (Лев. Болгарська народна казка. «Сильний лев і маленьке мишеня»)
• Ти мені подобаєшся, Вороне. Давай разом жити. (Фазан. Бірманська народна казка «Як серед птахів виникла дружба»)
6. Гра «Відгадай загадку, упізнай»
• Красень цей рудої масті,
Пазуристий і гривастий.
Як полює, він гарчить —
Зі страху весь світ тремтить.
(Лев. Болгарська казка «Сильний лев і маленьке мишеня» )
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чого вчилися на сьогоднішньому уроці?
— Які завдання найбільше сподобалися?
— Під час виконання яких завдань виникали труднощі?
— Як вчилися долати ці труднощі?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Відповідати на запитання за темою (с. 28-29).
Урок № ______ Дата _____
Тема: СВІТ ЛІТЕРАТУРНИХ КАЗОК. ДОНАЛД БІССЕТ ≪ТИГР І АВТОР≫
Мета: розширити уявлення учнів про жанр літературної казки; вдосконалювати навички
свідомого виразного читання; вчити визначати персонажів твору; розвивати зв’язне мовлення, вміння аналізувати, узагальнювати, робити посильні висновки; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Бором брів бобер до брата
Борошна собі набрати,
Бо бобриха й бобренята
Будуть бублі виробляти.
— Який звук найчастіше чується в скоромовці?
— Назвіть якомога більше слів зі звуком [б].
2. Гра ≪Утвори слова із букв≫
Утворіть слова з букв
дрв еео чтнн иая
зм иа псьм ио
дрг ооа мтмтк аеаиа
млк ооо млв нн аюая
смтн еаа фзкльтр іууа
стжк еа пдрчнк іуи
плтт ая кнжк иа
кзк аа зшт ои
влспд еоие рчк уа
крдр оио пнл еа
грбць оое снц иия
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Ти — мені, я — тобі»
Учні ставлять одне одному запитання за вивченою темою «Світ народних казок» (с. 28-29).
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Яку тему закінчили вивчати?
— Хто є автором творів, які охоплює ця тема?
— Сьогодні ми починаємо ознайомлення з новим жанром літературної
творчості — авторською казкою.
— Якою є головна відмінність між літературною й авторською казками?
— Ми прочитаємо казки українських письменників, у яких описуються
незвичайні пригоди, місця, дивовижні перетворення.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за малюнком (с. ЗО)
— Розгляньте малюнок на с. ЗО.
— У костюми яких казкових героїв одягнені діти?
— Хто автори цих казок?
— Чи знаєте ви, де живуть казки?
— Прочитайте, яку відповідь дав на це запитання англійський письменник Доналд Біссет у творі зі збірки «Тигр, якого звали просто Тигр».
2. Опрацювання твору Доналда Біссета ≪Тигр і автор≫ (с. 31-32)
1) Виразне читання т ексту вчителем.
— Хто є головними персонажами твору?
2) Словникова робота.
Довідкове бюро
Арка — тут: перекриття у формі дуги, що з ’єднує підпори мостів, два суміжних
будинки тощо.
Пугач — сова.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем.
Одужаю змарнів
попоїси самітних
примарне смеркало
пропливаючи помешкання
— Серед поданих доберіть синоніми до слів: виснажився (змарнів), темніло,
вечоріло (смеркало), нереальне (примарне).
Фізкультхвилинка
Раз, два — дружно встали,
Добре спинки порівняли.
Три — швиденько взяли гирі,
Підняли їх на чотири.
Попиляли дружно дрова,
Раз, два, раз, два.
Порубали дружно дрова —
Раз, два, раз, два.
Не стомились — відпочили,
І за парти тихо сіли.
3) Робота в парі. Читання тексту учнями в п арах одне одному.
4) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.
— Чому змарнів Тигр?
— Про що він просив автора?
— Якою була зустріч автора з Тигром?
— Де живуть казки?
— Що автор побачив за вікном?
— Якою ви уявляєте країну казок?
5) Гра «Голосування ногами».
Діти стають у дві шеренги: права шеренга — «я вважаю, що твердження
правильне», ліва шеренга — «я вважаю, що твердження неправильне».
— Я читатиму речення, деколи навмисне замінивши слово чи вираз, а ви
швидко шукайте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупотить ногами
права шеренга, неправильне — тупає ногами ліва шеренга та називає правильну
відповідь.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Яку тему почали вивчати на сьогоднішньому уроці?
— На що ви очікуєте, читаючи твори цієї теми?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Скласти казку для Тигра
Урок № ______ Дата ______
Тема: ДРУЖБА — НАЙДОРОЖЧИЙ СКАРБ.
ЯКОБ І ВІЛЬГЕЛЬМ ГРІММ ≪БРЕМЕНСЬКІ МУЗИКАНТИ≫
Мета: ознайомити учнів з казкою братів Грімм ≪Бременські музиканти≫; вчити визначати
послідовність дій у творі; розвивати навички швидкого правильного читання, увагу; виховувати товариськість.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Читайте виразно. Запам’ятовуйте!
Півень півневі співав:
≪Я сьогодні рано встав!≫
Потім вилетів на пліт —
Заспівав на цілий світ:
≪Я співати так люблю,
Що ніколи не просплю!≫
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Хто краще?»
Конкурс на кращу складену казку для Тигра.
IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
— У яких країнах світу ви побували, вивчаючи народні казки? (Білорусь, Болгарія, Бірма, Японія)
— Сьогодні казка запрошує нас у самий центр Європи, де на берегах річок Ельби та Рейну розташувалася відома своїми мальовничими краєвидами Німеччина. Місто Бремен зустріне нас скульптурами великих і маленьких віслюків.
(Демонстрування краєвидів Німеччини, Бремена.)
— Подорожуватимемо ми разом з однією незвичайною музичною групою.
Відгадайте, хто її учасники? (Разом із відгадками демонструється зображення героїв твору.)
• Двічі родився, у школі не вчився,
А години знає. (Півень)
• Сірий, та не вовк,
Довговухий, та не заєць,
З копитами, та не кінь. (Осел)
• День мовчить, уночі гарчить,
Хто до господаря іде, знати дає. (Пес)
Г. Чубач
2. Читайте, змінюйте слова!
• Має вуха, темний хвіст
Й дуже дивну звичку:
Спершу добре він поїсть,
Потім вмиє личко. (Кіт)
— Хто здогадався, як називається ця група? («Бременські музиканти»)
— Послухаємо, як вони співають. (Звучить аудіозапис пісні з мультфільму «Бременські музиканти».)
V. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— На уроці ми ознайомимося з німецькою казкою братів Грімм, будемо вчитися визначати послідовність подій у творі, вправлятися у правильному, виразному читанні та вибірковому читанні тексту.
VI. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
— Якоб (1785-1863) та Вільгельм (1786-1859) Грімм народилися у графстві Ханау землі Гессен у родині небагатого юриста. У сім’ї було п ’ятеро синів та маленька донька. Якоб та Вільгельм — старші. У 1801 р. велика дружня родина перебирається до Штайнау, на батьківщину батька. Вони оселяютьсяу старому будинку, де, за переказами, темними глухими ночами вешталися привиди. Це дуже захопило уяву братів-фантазерів, а ще вони любили бігати до міської брами, біля якої з-під землі било два джерельця і куди, як говорили дорослі, лелеки приносили дітей; подобалося їм гуляти у міському саду, який називали «бджолиним раєм». Але всі казки дитинства скінчилися,
коли одинадцятирічний Якоб зробив у сімейній Біблії запис про смерть батька. В Європі цього часу розгоралося полум’я наполеонівських війн, які не обминули й Німеччину. Сім’я Гріммів переживала велику скруту. їм так потрібна була на той час якась казкова фея, котра змогла б відвести біду від сім’ї.
І такою доброю феєю для братів Грімм на довгі роки стала сестра їхньої матері.
Саме вона допомогла дати дітям освіту. У 1801-1807 роках з ’явилися перші
статті Якоба та Вільгельма Гріммів, а 1811 р. й перші книжки. Іноді вони підписувалися
іменем одного з братів. Але якщо роботу неможливо було розділити,
вони просто ставили під твором два слова «Брати Грімм». «Зібрано братами
Грімм* — написали вони на найвідомішій своїй книжці «Дитячі й сімейні
казки», перший том якої став подарунком до Різдва 1812 р. Все життя
брати були нерозлучні. «Ми з тобою ніколи не розлучимося!», «Ми так звикли
до нашої співдружності, що розлука для мене схожа на смерть». Це рядки
з листів Вільгельма та Якоба один одному. Тільки дружба допомогла їм пережити
вигнання з Геттінгенського університету, яке сталося через те, що брати
підтримували ідеї свободи та конституції. Праця допомогла вижити. Брати
стали членами різних наукових товариств, національних академій. Вони підготували
безліч важливих наукових робіт, які актуальні й донині. Брати були зовсім не схожими один на одного — серйозний, завжди задумливий Якоб і м’який, романтичний Вільгельм (у студентські роки їх називали «Старий» і «Малюк»). Їх розлучила смерть: хворобливий Вільгельм номер раніше. Та поховані вони разом на Берлінському цвинтарі. На скромних надгробках викарбувані лише їхні імена, без усяких титулів. А найкращою пам’яттю про них стало те, що вже кілька століть діти всього світу залюбки читають записані ними казки. «Пані Метелиця», «Горщик каші», «Заєць і їжак», «Бременські музиканти», «Дурний Ганс», «Золотий гусак», «Король Дроздоборід», «Снігуронька», «Попелюшка» — чудові, чарівні, прекрасні твори!
2. Робота в парі
Складання початку казки за схемою, уміщеною на першому форзаці підручника
— Чому казка називається «Бременські музиканти»?
— Чи справедливо вчинили з ослом, псом, котом і півнем їхні господарі?
Поясніть свою думку.
3. Опрацювання казки братів Грімм ≪Бременські музиканти≫ (с. 33-35)
1) Гра «Бджілки». Самостійне мовчазне читання казки учнями.
— Чи сподобалася вам казка?
— Хто є її головними героями?
2) Словникова робота.
— Прочитайте тлумачення слів.
Хвицьне — вдарить однією або двома задніми ногами.
Довбня — великий дерев’яний молот або дерев’яна палиця з потовщеним
кінцем.
М а р а — примара, привид.
— Перевірте себе, чи зможете з першого разу правильно прочитати слова.
Ґвалт розбійницького
нікудишній посхоплювалися
підвіконня навтікача
найнебезпечніше уперіщить
Фізкультхвилинка
3) Читання казки учнями «ланцюжком».
Гра «Листочок»
Читає текст той учень, на парту якого впав листочок.
4) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.
— Де вирішили переночувати друзі?
— Що побачив півень?
— Де опинилися друзі?
— Що осел побачив у будинку?
— Який план здійснили музики? Чому це їм вдалося?
— Чи вдалося розбійникам вигнати друзів із будинку?
— Де залишилися жити четверо музикантів?
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чого навчилися на уроці?
— Що вам найбільше сподобалося?
— Чого навчає казка?
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Читати, переказувати казку
Урок № ______ Дата ______
Тема: ДРУЖБА — НАЙДОРОЖЧИЙ СКАРБ.
ЯКОБ І ВІЛЬГЕЛЬМ ГРІММ ≪БРЕМЕНСЬКІ МУЗИКАНТИ≫
Мета: ознайомити учнів з казкою братів Грімм ≪Бременські музиканти≫; вчити визначати
послідовність дій у творі; розвивати навички швидкого правильного читання, увагу; виховувати товариськість.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Читайте виразно. Запам’ятовуйте!
Півень півневі співав:
≪Я сьогодні рано встав!≫
Потім вилетів на пліт —
Заспівав на цілий світ:
≪Я співати так люблю,
Що ніколи не просплю!≫
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
V. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— На уроці ми продовжимо знайомитися з німецькою казкою братів Грімм, будемо вчитися визначати послідовність подій у творі, вправлятися у правильному, виразному читанні та вибірковому читанні тексту.
VI. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Читання казки вчителем
2. Робота в парі
Складання початку казки за схемою, уміщеною на першому форзаці підручника
— Чому казка називається «Бременські музиканти»?
— Чи справедливо вчинили з ослом, псом, котом і півнем їхні господарі?
Поясніть свою думку.
3. Опрацювання казки братів Грімм ≪Бременські музиканти≫ (с. 33-35)
1) Гра «Бджілки». Самостійне мовчазне читання казки учнями.
— Чи сподобалася вам казка?
— Хто є її головними героями?
2) Словникова робота.
— Прочитайте тлумачення слів.
Хвицьне — вдарить однією або двома задніми ногами.
Довбня — великий дерев’яний молот або дерев’яна палиця з потовщеним
кінцем.
М а р а — примара, привид.
— Перевірте себе, чи зможете з першого разу правильно прочитати слова.
Ґвалт розбійницького
нікудишній посхоплювалися
підвіконня навтікача
найнебезпечніше уперіщить
Фізкультхвилинка
3) Читання казки учнями «ланцюжком».
Гра «Листочок»
Читає текст той учень, на парту якого впав листочок.
4) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.
— Де вирішили переночувати друзі?
— Що побачив півень?
— Де опинилися друзі?
— Що осел побачив у будинку?
— Який план здійснили музики? Чому це їм вдалося?
— Чи вдалося розбійникам вигнати друзів із будинку?
— Де залишилися жити четверо музикантів?
5) Гра «Установи послідовність подій».
Почали радитись, як розбійників прогнати.
Добре наїлися музиканти і міцно поснули.
Вирішили музики переночувати у великому лісі.
Бременські музиканти дали відсіч розбійникові.
Півневі сподобалася рада.
Розбійники боялися і близько підійти до свого дому.
Розбійники вирішили прогнати непрошених гостей.
6) Гра «Що не так?» (текст — на дошці).
Постановивши так, вони в один голос завели свою музику: осел, ревів пес,
гавкав кіт, нявчав півень, кукурікав.
— Чому утворилася нісенітниця?
— Як необхідно поставити коми, щоб речення було правильним?
7) Робота над прислів’ями.
— Яке прислів’я за змістом відповідає нашій казці? Чому?
• Дружба і братерство дорожчі за будь-яке багатство.
• Тепле словечко лежить недалечко.
• Сильний переможе десятьох, а кмітливий — усіх.
8) Гра «Ну – мо здогадайся»
1. Як називалося місто, до якого йшли музиканти? (Бремен)
2. Дійова особа, яка першою з ’явилася у казці. (Осел)
3. Надвечір прийшли звірі у великий… (ліс).
4. Головний розбійник. (Отаман)
5. Доповніть прислів’я: «Вірний… — то найбільший скарб». (Друг)
6. Ударити однією або двома задніми ногами. Як сказати одним словом?
(Хвицьнути)
7. Що допомогло звірам отримати перемогу над розбійниками? (Кмітливість)
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чого навчилися на уроці?
— Що вам найбільше сподобалося?
— Чого навчає казка?
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Читати, переказувати казку
Урок № _____ Дата ______
Тема: УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. КАЗКИ ЗАРУБІЖНИХ ПИСЬМЕННИКІВ
Мета: вчити учнів свідомо сприймати художні тексти, визначати основну думку в про
читаному творі; зацікавити учнів творчістю зарубіжних письменників; розвивати
допитливість, кмітливість, винахідливість; виховувати колективізм.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Зарядка для язичка
— Як гуде джміль?
— Прилетів комарик
— Дмухнемо на кульбабу.
— Допоможемо пір’їнці підлетіти.
— Дістанемо язичком до носа і підборіддя.
Робота над скоромовкою
— І чого, — питають гуси,
Довгі ноги в чорногуза?
— А у мене довгі ноги,
Каже дядько чорногуз ,
Щоб в болоті край дороги
Я ніколи не загруз.
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
У ч и т е л ь . Я нічого не можу зрозуміти, я прийшла на урок позакласного читання у свій клас, а тут таке діється… (Діти сидять не за партами, а на стільцях, декілька учнів — у костюмах казкових героїв.)
Учень . А ми сьогодні хочемо потрапити у казку, пожити життям казкових героїв.
IV. ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ
НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Вступна бесіда
— Щоб потрапити у казку, давайте згадаємо:
• Який твір ми називаємо казкою?
• Які бувають казки?
• Які види казок ви знаєте?
— Сьогодні на уроці ми зустрінемося з казками зарубіжних письменників.
— Що ж ви очікуєте від цієї зустрічі?
2. Зустріч із Феєю
Ф е я
За лісами, за морями відчиняє сонце брами,
А за брамами отими чарівними, золотими
Диво-казка походжає, нас гостинно припрошає
До веселої господи, де від заходу до сходу
§
Де зникають біль і горе,
Де чарівнії жар-птиці
З квітів п’ють нектар-водицю.
Де Телесика гусятко мчить додому на крилятках,
Де хитресенька лисичка всім дарує небелички.
А розпатлана Яга всіх не любить, всіх страха.
А маїгенька мишка сіра ріпку витягти зуміла,
Мир богатирі пильнують, все за зміями полюють.
Диво-диво-дивина — ця чарівна сторона.
V. РОБОТА З ВИСТАВКОЮ КНИГ І МАЛЮНКІВ
Уч и т е л ь . Я бачу, діти, що вам дуже хотілося потрапити у казку. Ви прочитали
багато казок, намалювали до них малюнки, принесли до інколи багато
прекрасних книг. Тут казки братів Грімм, казки Ганса Крістіана Андерсена, Шарля Перро.
Але хотілося звернутися до ваших малюнків. (Діти розповідають, до якої казки малюнки.)
— Ви прочитали тільки невеличку частинку книг, які існують на землі.
Але в нашому класі є учні, які більшість свого вільного часу проводять за
книгою. І вони створили невеличкий рекламний ролик про деякі книжки.
Уч е н ь . Ви прочитали багато казок, але мені хочеться, щоб у вашому
житті з ’явилася ще одна чудова книжка «Чарівник країни Оз». Автором цього
твору є Лаймен Френк Баум. Казка «Чарівник країни Оз» уперше вийшла
друком у 1900 році. Вона набула такої популярності, що письменнику довелося
написати ще тринадцять її продовжень.
Маленька дівчинка Дороті зі своїм песиком Тотошею опинилася в незнайомій
країні. Що чекає на дівчинку в чужому краю? Які риси характеру допоможуть
подолати їй труднощі? Надзвичайні пригоди маленької Дороті чекають
своїх читачів на сторінках популярної книги.
У ч е н и ц я . Я впевнена, що багато хто із вас із захопленням спостерігав
за пригодами Мауглі, переглядаючи фільм або мультфільм. Але коли ти розгортаєш
цю чудову книжку, жодний перегляд кінофільму не може замінити
прочитане. П ’ятнадцять історій про Мауглі Редьярда Кіплінга користуються
неймовірною популярністю, хоч їм уже понад сто років. «Ми з тобою однієї
крові — ти і я!» Ці слова допомогли хлопцеві вижити в джунглях, і людське
дитинча, за яким полював тигр-людожер, перетворилося на мудрого вожака Вільної Зграї.
VI. ОБГОВОРЕННЯ ПРОЧИТАНИХ ТВОРІВ
1. Вікторина ≪Чи знаєте ви письменників?≫
Ви читали літературні казки, і зараз ми побачимо, чи добре ви знаєте авторів казок.
• Хто написав казку «Снігова королева»? (Г. К. Андерсен)
• Автор казки «Вінні-Пух та всі-всі-всі». (Алан Мілн)
• Хто є автором казки «Пеппі Довгапанчоха». (Астрід Ліндгрен)
• Хто написав «Казку про золотого півника» ? (О. С. Пушкін)
• Хто є автором казки «Кіт у чоботях»? (Шарль Перро)
• Хто автор трилогії про Незнайка? (Микола Носов)
• Хто автор казки «Мауглі»? (Редьярд Кіплінг)
2. Гра ≪Упізнай героя≫
• Найкращий друг Вінні Пуха? (П’ятачок)
• Ким стало гидке каченя з казки Андерсена? (Лебедем)
• Що потрапило Каю в око? (Шматочок дзеркала)
• Товариш Чебурашки. (Крокодил Гена)
• Наречений Дюймовочки. (Кріт)
• Як звали лисицю — подружку кота Базіліо? (Аліса)
• Лікар, який лікував усіх звірів. (Айболить)
• Гарна дівчина з прекрасним голосом, яка живе в морі. (Русалонька)
• Батько Буратіно. (Тато Карло)
3. Гра ≪Переплутанка≫
— Поки ми відпочивали, хтось переплутав назви казок, і тепер герої не можуть
повернутися додому
• Снігова принцеса (Снігова королева)
• Жовта Шапочка (Червона Шапочка)
• Загіпнотизована красуня (Зачарована красуня)
• Королева на горошині (Принцеса на горошині)
• Віслюк-горбоконик (Коник-Горбоконик)
• Гидке курча (Гидке каченя)
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?
— З яким настроєм ви його завершуєте?
— Які казки ви хотіли б прочитати?
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Читати художню літературу
Урок № ____ Дата ______
Тема: КОЛИ ТВІР ВІДКРИВАЄ СВОЇ ТАЄМНИЦІ.
ГАНС КРІСТІАН АНДЕРСЕН ≪РОМАШКА≫ (скорочено)
Мета: поглиблювати знання учнів про творчість Ганса Крістіана Андерсена; вдосконалювати навички свідомого виразного читання літературних творів; учити аналізувати прочитане, робити самостійні висновки, аналізувати вчинки дійових осіб; розвиватизв’язне мовлення, творчу уяву; виховувати любов до природи, милосердя.
ХІД уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Робота над скоромовкою
Ґава годувала
Ґавенят на ґанку.
Все приготувала
Ґава для сніданку.
Ґоґель-моґель, аґрус
І гарячі грінки,
Голубці і рибу,
І смачні тартинки.
2. Прочитайте, посміхніться!
МУХА-ЦОКОТУХА
Сіра муха-цокотуха
Сіла Грицеві на вухо.
Грицик чує — щось дзижчить,
Таяк крикне: ≪Звір гарчить!≫.
І сміються всі з тих пір,
Що для Гриця й муха звір.
П. Воронько
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах переказують одне одному казку братів Грімм «Бременські музиканти».
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— «Дюймовочка», «Гидке каченя», «Стійкий олов’яний солдатик», «Русалонька». Що об’єднує всі ці казки? (їх написав Ганс Крістіан Андерсен.)
— Сьогодні ми поглибимо знання про творчість цього всесвітньо відомого датського казкаря.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
— Ганс Крістіан Андерсен народився в Оденсе — місті на датському острові Фюн. Його батько був бідним швецем, мати Ганна Марі Андерсдаттер — прачкою.
У Данії існує легенда про королівське походження Андерсена, бо в ранній
біографії він писав, що в дитинстві грався з принцом Фрітсом, згодом — королем
Фредеріком VII, і у нього не було друзів серед вуличних хлопчаків —
лише принц. У ранньому дитинстві Ганс Крістіан був замкнутим хлопчиком
з великими блакитними очима. Він сидів у кутку і займався своєю улюбленою
грою — ляльковим театром. Це захоплення він зберіг і в юності.
З 1835 р. друкує казки, яких за 40 років написав аж 156. У цьому жанрі
найповніше виявився художній талант Андерсена. Казки Андерсена тісно
пов’язані з фольклором, дуже динамічні, в них багато гумору, фантастика поєднана
з реальним життям.
2. Опрацювання казки Г. К. Андерсена ЃбРомашкаЃв (скорочено) (с. 36-40)
1) Гра «Упізнай квітку».
• Наче сонце, серединка,
Пелюстків біла хустинка.
Знає бджілка і мурашка,
Що звуть квіточку… (ромашка).
2) Опрацювання першої частини казки (с. 3 6 -3 8 ) до слів «Бідна маленька квітка
побачила, що вони зовсім не в гуморі, і їй стало дуже прикро».
а) Словникова робота.
Довідкове бюро
Рівчак — не дуже глибокий і широкий рів; канава.
Непоказна — яка нічим не виділяється серед інших, не приваблює своїми
зовнішніми рисами; неприваблива.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем
Обличчя дзьобиком височінь
Спересердя кольорами огороджений
Самісінького буденний поважних
Пелюсточки виструнчились блискотіли
б) Читання частини «буксиром» за вчителем.
Учні починають читати мовчки одночасно із учителем, який читає вголос.
Його темп дещо швидший від середнього. Учні мають устигати за вчителем.
— Чи знайома вам ця казка?
— Хто її головна дійова особа?
— Де виросла ромашка?
— Знайдіть опис цієї квітки.
— Який настрій був у ромашки? Кому вона найбільше зраділа?
— Прочитайте перший опис квітів, які росли в саду.
— Якими їх побачила ромашка?
-— Куди злетів жайворонок?
— Про що співала маленька пташка?
— Чому була щаслива ромашка?
— Якими були тюльпани та півонії?
Фізкультхвилинка
3) Опрацювання другої частини казки (с. 3 8 -4 0 ).
а) Гра «Передбачення».
— Як, на вашу думку, будуть розвиватися події в казці?
-— Чи продовжиться дружба ромашки із жайворонком?
б) Словникова робота.
Дерен — верхній шар ґрунту, укритий травою, пронизаний її корінням.
Запорошений — тут: укритий пилом.
в) Читання другої частини тексту учнями «ланцюжком» до слів: «…вона схилилась
додолу, знесилена й сумна». Аналіз змісту прочитаного.
— Що почула ромашка прокинувшись другого ранку?
— Яка біда трапилася з жайворонком?
— Чому ромашка забула про все, чому раніше раділа?
— Як вона потрапила в клітку?
— Що розповів їй жайворонок?
— Чому загинула пташка?
— Чи трапляється подібне в житті?
— Чому тоді твір є казкою?
г) Робота в парі.
— Визначте настрій казки. Поміркуйте, чому автор так сумно її закінчив.
Складіть власну кінцівку твору, використовуючи чарівні перетворення.
4) Опрацювання третьої частини казки.
а) Гра «Рибки» (с. 40). Самостійне мовчазне читання третьої частини казки
учнями.
— Які почуття викликали в тебе описані події?
— З якою думкою звертається автор казки до читачів?
5) Робота за ілюстрацією (с. 37).
— Розгляньте малюнок.
— Які рядки казки проілюстрував художник?
— Які фарби він використав? Чому?
6) Вправи на розвиток техніки читання.
а) Гра «Розвідники».
— Позмагайтеся, хто швидше знайде абзаци з такими словами:
• «Усі діти вчилися в школі».
• «Нещасна пташка голосно скаржилась про свою втрачену волю… »
• «Тупоголові півонії понадимались»
• «Одного ранку вона зовсім розцвіла…»
б) Гра «Засічка-кидок».
За командою «кидок» — усі діти починають читати напівголосно текст.
За командою «засічка» — зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане
ними слово.
Цей текст таким саме чином читають ще раз (але не більше трьох разів).
Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший
обсяг — «засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового
читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Яку казку читали на сьогоднішньому уроці?
— Який висновок з прочитаного зробили?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати казку. Намалювати кадри діафільму за цією казкою.
Урок № _____ Дата _____
Тема: УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ.
ЗАХОПЛИВИЙ СВІТ КАЗОК БРАТІВ ГРІММ
Мета:розширити знання учнів про казки братів Грімм; розвивати вміння читати за особами,
вибірково, працювати в групах, парах; створити атмосферу радості, насолоди
від творчості; розвивати зв’язне мовлення, мислення, увагу, кмітливість, пам’ять; виховувати
інтерес до читання казок.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Учитель
Поправляєм язички, щоб не плутались значки.
Ось — про мишок діалог, щоб цікавим був урок.
Перший ряд вже починає — скоромовку промовляє.
Д і т и
Мама вчить мене читати, вчить мене читати тато.
Вчить дідусь і вчить бабуся, скоро-скоро я навчуся.
У ч и т е л ь
Другий ряд теж не дрімає і швиденько промовляє.
Ді ти
Начитався букварика та й малюю косарика.
Коси сіно, косарику, на своєму гектарику.
Уч и т е л ь
А тепер у класі тиша, щоб почуть розмову мишок.
Д і т и
Мишка мишку запитала: «Що сьогодні поробляла?»
Відказала мишка мишці: «Букву А шукала в книжці.
Буду азбуку вивчати, щоб самій казки читати».
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— До чого нас закликають усі ці скоромовки?
— Так, ці скоромовки нас закликають читати. Читати казки, вірші, оповідання.
І сьогодні на уроці читання ми будемо читати, читати за особами, вибірково.
Сьогодні до нас на урок завітала чудова гостя. А її ім’я ви дізнаєтеся, якщоскладете слово з цих букв: К К З А А.
НАРОДНА ЧАРІВНА АВТОРСЬКА
КАЗКА
ЛІТЕРАТУРНА МУДРА ПОВЧАЛЬНА
Казок чимало є на світі —
І веселих, і сумних.
А чи зможемо прожити ми без них?
Із перших днів дитинства нас супроводжують казкові герої. Казки вам читали
бабусі та мами, ви із задоволенням переглядаєте їх по телевізору.
— Діти, чи любите ви читати казки? Назвіть свої улюблені казки.
— Так, ця виставка книжок складається із ваших улюблених казок братів Грімм.
§
Опрацювання казки братів Грімм «Золота гуска»
1) Читання казки «ланцюжком».
— Назвіть дійових осіб казки.
2) Довідкове бюро.
Паламар — служитель православної церкви, що допомагає священику під
час богослужіння.
3) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.
— Куди батьки посилали своїх синів?
— ІЦо давали їм з собою в дорогу?
— Хто зустрівся синам? »
— З яким проханням звернувся до них старий чоловік?
— Як повелися сини?
— Хто із синів виявився найщедрішим?
— Хто отримав винагороду за свою доброту?
— Прочитайте зачин казки, кінцівку.
— Чого навчає ця казка?
VI. ВІКТОРИНА ЗА КАЗКАМИ БРАТІВ ГРІММ
Вікторина за казками братів Грімм
1. У якій казці від збивання перини на землі йшов сніг?
а) «Пані Метелиця»;
б) «Попелюшка»;
в) «Три брати».
2. В якій казці принцеса любила давати женихам віршовані прізвиська?
а) «Принц-жабеня і Залізний Генріх»;
б) «Король Дроздобород»;
в) «Розумна Ельза».
3 .У якого звіра зачарував маленький карлик прекрасного принца в казці
братів Грімм «Краснозорька і Білосніяжа» (інший варіант, назви «Беля-
ночка і Розочка»)?
а) У зайця;
б) у вовка;
в) у ведмедя.
4. Назвіть головних героїв казки братів Грімм, як і заради суперечки влаштували
марафонський забіг на овочевому полі.
а) Заєць і їжак;
б) вовк і заєць;
в) черепаха і їжак.
5. Хто з бременських музикантів грав на скрипці?
а) Пес;
б) кот;
в) осел.
6. Який вхід привів до пані Метелиці пасербицю й ледачу доньку?
а) Двері;
б) люк;
в) колодязь.
7. Хто передбачив королеві в казці «Шипшинка», що у неї народиться дочка?
а) Жаба;
б) відьма;
в) північний вітер.
8. Після чого козлик з казки «Братик і сестриця» знову зміг стати людиною?
а) Випивши живої води;
б) після смерті відьми-мачухи;
в) побувавши на весіллі сестри і Короля.
9. Як батьки вирішили позбутися своїх дітей Гензель і Гретель через бідність і голод?
а) Замкнути в хліві;
б) віддати Бабі-Язі;
в) відвезти їх у ліс.
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
— З якими казками ознайомилися на уроці?
— Чого навчають нас ці казки?
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Читати художню літературу
Урок № _____ Дата _____
Тема: РОЗКРИВАЄМО ТАЄМНИЦІ КАЗКИ.МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА «РОМАШКА».
МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ «ЗВИВСЯ ЖАЙВОРОНОК…».«ЖАЙВОРОНКА ЯКЩО ХТОСЬ І НЕ БАЧИВ…»(за Юрієм Дмитрієвим)
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити аналізувати прочитане, робити висновки; розвивати зв’язне мовлення учнів, розширювати їх світогляд; виховувати любов, бережливе ставлення до природи.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ і МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми спробуємо розкрити таємниці нових творів, дізнаємося ба
гато цікавого про головних персонажів — ромашку і жайворонка.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда
— Що вам відомо про ромашку? Яка вона? Де росте?
Ромашка — справжня красуня — насправді невибаглива і дуже проста квітка. В її суцвітті всього два кольори: білий — пелюстки і жовтий — осердя. В Україні люблять ромашку. її здавна вплітали в українські віночки, якими уквітчували переможців, а дівчат вбирали до свят.
Дивишся на ромашку, а вона ніби тобі всміхається та зачаровує своєю чистотою і красивою простотою. А деякі види ромашок навіть мають лікувальні властивості і використовуються в медицині.
Послухайте народну легенду.
У бідної жінки захворів син. Грошей на ліки в неї не було, і вона ходила степом і збирала всі рослини, які хто порадить.
Одного разу вона зустріла бабусю, яка несла в руках пучок білих пахучих квітів. Почувши про горе матері, бабуся простягла їй квіти: «Зроби з них відвар і напої синочка». «А як же звуться ці квіти?» — запитала жінка. «Як вилікується синок, то й назвеш їх ім’ям свого сина».
Хлопчика звали Романом, тож мати, напуваючи його відваром, промовляла: «Пий, синочку, ромашку — і будеш здоровим!».
2. Опрацювання Вірша Марії Познанської «Ромашка» (с. 41)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Якою ви уявляли собі ромашку, слухаючи вірш?
2) Виразне читання вірша учнями. Аналіз змісту вірша.
■ Де автор зустрів ромашку?
— З чим порівнюються пелюстки квітки?
— На що схожа серединка?
— — Чому він не зірвав ромашку?
— — Про що це свідчить?
— — Порівняйте образи ромашки у вірші й казці Ганса Крістіана Андерсена.
— Фізкультхвилинка
— 3. Гра «Бджілки». Самостійне мовчазне читання оповідання
— Михайла Коцюбинського [с.41)
— — Куди звився жайворонок?
— — Про що він заспівав?
— — Які прикметники вжив автор, описуючи небо, землю, сонце?
4. Опрацювання оповідання «Жайворонка якщо хтось і не бачив…»
за Юрієм Дмитрієвим (с. 47)
1) Слухання у запису співу жайворонка.
2) Читання оповідання учнями вголос. Аналіз змісту прочитаного.
— Коли можна почути спів жайворонка?
— Чому його не просто побачити?
— На яку висоту підіймаються птахи?
— Що розповіли про жайворонка Михайло Коцюбинський і Юрій Дмитрієв?
— Визначте спільне й відмінне в цих оповіданнях?
— Порівняйте їх з казкою Андерсена.
Хвилинка народознавства
Жайворонки з ’являються в місцях гніздування на початку березня.
Приліт жайворонків знаменує прихід весни. У народному календарі є свято, що присвячене птахам,— це Сороки (Сорочини), або Жайворонки.
Так називаються й обрядові коржики у вигляді пташок, які печуть цього дня
для дітей, щоб вони, ходячи вулицями, закликали птахів з вирію. Діти бігали з тим печивом по селу, підкидали вгору, імітуючи пташиний політ, і викрикували весняні заклики до птахів:
Із краю кураю
Пташок викликаю:
— Летіть, жайворонки,
До нашої сторонки,
Спішить, ластів’ята,
До нашої хати —
Весну зустрічати,
Зиму проводжати!
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Що вас найбільше зацікавило?
— Чи все із задуманого вдалося виконати?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Описати настрій пташки, яка потрапила в неволю.
Урок № _____ Дата ____
Тема: Божена Немцова «Лісова Німфа» ( П. с. 25 – 28)
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити аналізувати прочитане, робити висновки; розвивати зв’язне мовлення учнів, розширювати їх світогляд; виховувати любов, бережливе ставлення до природи.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Зарядка для язичка
— Як гуде джміль?
— Прилетів комарик
— Дмухнемо на кульбабу.
— Допоможемо пір’їнці підлетіти.
— Дістанемо язичком до носа і підборіддя.
2. Читайте виразно. Запам’ятовуйте!
Півень півневі співав:
≪Я сьогодні рано встав!≫
Потім вилетів на пліт —
Заспівав на цілий світ:
≪Я співати так люблю,
Що ніколи не просплю!≫
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ і МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми спробуємо розкрити таємниці нових творів, дізнаємося ба
гато цікавого про головних персонажів казки Божени Немцової «Лісова Німфа».
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда
Справжнє ім’я чеської письменниці було Барбара. Батько і мати служили у багатої графині. Маєток лежав у мальовничій долині, і тут серед чудової природи минало дитинство майбутньої письменниці.
Від бабусі маленька Барушка, як називали дівчинку, вперше почула й запам’ятала силу – силенну народних казок. Ці казки допомогли їй вийти на письменницьку дорогу.
2. Опрацювання казки «Лісова Німфа» (с. 28)
1) Виразне читання казки (І частини) вчителем.
2) Виразне читання казки учнями. Аналіз змісту казки.
Фізкультхвилинка
3. Гра «Бджілки». Самостійне мовчазне читання казки
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Що вас найбільше зацікавило?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 25 – 28виразно читати у Перлинці.
Урок № _____ Дата ____
Тема: Божена Немцова «Лісова Німфа» ( П. с. 28 – 32 )
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити аналізувати прочитане, робити висновки; розвивати зв’язне мовлення учнів, розширювати їх світогляд; виховувати любов, бережливе ставлення до природи.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Зарядка для язичка
— Як гуде джміль?
— Прилетів комарик
— Дмухнемо на кульбабу.
— Допоможемо пір’їнці підлетіти.
— Дістанемо язичком до носа і підборіддя.
2. Читайте виразно. Запам’ятовуйте!
Півень півневі співав:
≪Я сьогодні рано встав!≫
Потім вилетів на пліт —
Заспівав на цілий світ:
≪Я співати так люблю,
Що ніколи не просплю!≫
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ і МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми продовжуємо розкривати таємниці нових творів, дізнаємося ба
гато цікавого про головних персонажів казки Божени Немцової «Лісова Німфа».
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання казки «Лісова Німфа» (с. 28 – 32)
1) Виразне читання казки (І частини) вчителем.
2) Виразне читання казки учнями. Аналіз змісту казки.
Фізкультхвилинка
2. Гра «Бджілки». Самостійне мовчазне читання казки
3. Аналіз змісту казки
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Що вас найбільше зацікавило?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 25 – 32виразно читати і переказувати у Перлинці.
Урок № ______ Дата _____
Тема: Джанні Родарі «Чародійна палиця» ( П. с. 33 – 35)
Мета: розширити уявлення учнів про жанр літературної казки; вдосконалювати навички
свідомого виразного читання; вчити визначати персонажів твору; розвивати зв’язне мовлення, вміння аналізувати, узагальнювати, робити посильні висновки; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Бором брів бобер до брата
Борошна собі набрати,
Бо бобриха й бобренята
Будуть бублі виробляти.
— Який звук найчастіше чується в скоромовці?
— Назвіть якомога більше слів зі звуком [б].
2. Гра ≪Утвори слова із букв≫
Утворіть слова з букв
дрв еео чтнн иая
зм иа псьм ио
дрг ооа мтмтк аеаиа
млк ооо млв нн аюая
смтн еаа фзкльтр іууа
стжк еа пдрчнк іуи
плтт ая кнжк иа
кзк аа зшт ои
влспд еоие рчк уа
крдр оио пнл еа
грбць оое снц иия
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Ти — мені, я — тобі»
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми спробуємо розкрити таємниці нових творів, дізнаємося багато цікавого про головних персонажів казки Джанні Родарі «Чародійна палиця»
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за малюнком
2. Опрацювання твору Джанні Родарі «Чародійна палиця» ( П. с. 33 – 35)
1) Виразне читання тексту вчителем.
— Хто є головними персонажами твору?
2) Словникова робота.
Фізкультхвилинка
Раз, два — дружно встали,
Добре спинки порівняли.
Три — швиденько взяли гирі,
Підняли їх на чотири.
Попиляли дружно дрова,
Раз, два, раз, два.
Порубали дружно дрова —
Раз, два, раз, два.
Не стомились — відпочили,
І за парти тихо сіли.
3) Робота в парі. Читання тексту учнями в парах одне одному.
4) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.
5) Гра «Голосування ногами».
Діти стають у дві шеренги: права шеренга — «я вважаю, що твердження
правильне», ліва шеренга — «я вважаю, що твердження неправильне».
— Я читатиму речення, деколи навмисне замінивши слово чи вираз, а ви
швидко шукайте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупотить ногами
права шеренга, неправильне — тупає ногами ліва шеренга та називає правильну
відповідь.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Читати і переказувати казку Джанні Родарі «Чародійна палиця» ( П. с. 33 – 35)
Урок № _____ дата _____
Тема: СИЛА УЯВИ. ІРИНА ЖИЛЕНКО «ВЕЧІР ГНОМІВ»
Мета:вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; розвивати творчу уяву, уміння формувати оцінні судження; збагачувати мовлення учнів образними словами і висловами; виховувати любов до прекрасного.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Робота над скоромовкою
Інна пасла індичат.
Подалися вони в сад.
Ігноруючи її,
Заблукали в гущині,
Інна каже: «Накажу!
Все індичці розкажу!».
А вони кричать завзято:
Наша мама — інкубатор!»
2. Гра «Угадай слово»
— Читайте слова у стовпчиках, уявляючи на місці риски вказані букви, що
позначають приголосні звуки. У стовпчиках читайте слова рядочками.
дз дж ф щ
_ ер кал о _міл ь ш а _ а я__ і р к а
_ и ґ а б__ о л а ж и р а _ _ іч к и
ґ у _и к хо_у к е _ ір до_ик
к у к у р у _ а си_у з е_ і р _ іт к а
_ вони к _ерело _ермер бли_ить
_юрчати ЇЖ_у п ро_ес ія бор_
_венить _ем порт_ель _ и г л и к
_ ен ь к а є бу_у _утбол _ авель
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися прислухатися до звучання слів. Допоможе нам у цьому українська письменниця Ірина Жиленко. Ми прочитаємо її вірш «Вечір гномів».
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША ІРИНИ ЖИЛЕНКО «ВЕЧІР ГНОМІВ» (с.42-43)
— Чи можете ви пояснити значення слова гномі (Казкова істота, дух у вигляді потворного бородатого карлика, що нібито жив у надрах землі й охороняв підземні багатства.)
1. Гра«Передбачення»
— Якими бувають гноми? (Добрими і злими)
— А якого хотіли б зустріти ви? Чому?
— Хто із вас хотів би стати гномом?
— Як ви вважаєте, про що йтиметься у вірші «Вечір гномів»?
2. Гра «Бджілки». Самостійне мовчазне читання вірша учнями
— Який настрій викликав у вас вірш?
— Що вам у ньому сподобалося?
Словникова робота
Довідкове бюро
Конфеті — різнобарвні паперові кружальця, якими обсипають один одного
на балах і маскарадах.
Шастають — швидко, квапливо ходять, рухаються в різних напрямках
(про людину, тварину).
Читання стовпчиків слів (згори вниз і навпаки)
Сонне віконні
чудна образа
смішки капелюхи
пробурмочуть чудернацькі
— Як ви розумієте слово чудернацькі? Доберіть до нього синонім. (Дивні)
— Доберіть синонім до слова смішки. (Жарти)
Фізкультхвилинка
4. Повторне читання вірша вголос
— Якими ви уявляєте гномів?
— Чому гноми невдоволено сопуть?
— Що вони носять у торбинках?
— Що в цьому вірші казкового?
5. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання
— Прочитайте опис гномів.
— На що схожі їхні капелюхи?
— Яка мода у гномів?
— Як їм живеться?
— Які слова допомагають почути чалапання й сопіння стомлених гномів?
6. Робота за ілюстрацією (с. 42)
— Розгляньте малюнок.
— Кого ви на ньому бачите?
— Який вираз обличчя у гнома?
— Що у них за плечима?
— Яка пора року зображена на малюнку? А частина доби? Чому ви так вирішили?
7. Гра «Знайдіть риму»
Сопуть — … (путь)
гном — … (буркотуном)
в у х а— … (капелюхи)
ті — … (конфеті)
чудна — … (з вікна)
смішки — … (шишки)
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?
— Що найбільше сподобалося?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати вірш (с. 42—43).
Урок _______ Дата ____
Тема: ТРИМАЙ ЯЗИКА НА ПРИПОНІ.
ЗАХАРІАС ТОПЕЛІУС «КАЗКА ПРО СТАРОГО ГНОМА»
Мета:розширювати знання учнів про літературні казки народів світу; удосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити аналізувати прочитані твори, висловлювати власне ставлення до прочитаного, оцінювати вчинки дійових осіб; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Робота над скоромовкою
Ніс Уліт на базар
Свій улюблений узвар.
Узвар в кружку наливав,
Частував ‘і пригощав.
Куштували і хвалили,
Та ні краплі не купили!
Як Уліт узвар варив,
Замість цукру — присолив.
2. Гра ≪Розумники≫
— Здогадайтесь, якого слова бракує у римованому рядку.
Сійся, жито і пшениця,—
Буде дітям — … (паляниця),
Для веселої малечі
Бублик вигляне із… (печі).
А рум’яний… (колобок)
Скочить прямо на зубок.
Виросте всього доволі
На широкім житнім… (полі).
Запеклося сонце в хлібі,
Хто зростив його, … (спасибі)
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Конкурс на краще виразне читання вірша.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Кому був присвячений попередній урок читання?
— Хто такі гноми?
— Яку тему ми вивчаємо?
Казка — це завжди диво. Багато дітлахів поринають у її дивовижний світ заздалегідь, ще до початку читання. І казка залишається з ними на все життя. Немає дитини, яка б не знала, хто такий Г. К. Андерсен, брати Грімм, Ш. Перро, А. Ліндгрен…
Сьогодні, на жаль, мало хто знає Сакаріаса (Захаріаса) Топеліуса. Тому давайте спробуємо відкрити для себе творчість цього талановитого фінського письменника-казкаря XIX ст.
Народився Сакаріас Топеліус 1818 р. у шведській родині. Його батько, Сакаріас Топеліус-старший, був відомою у країні людиною. Багато людей Північної Фінляндії зверталися до нього, лікаря за фахом, по допомогу. Топеліус-батько мав цікаве захоплення — збирав народні фінські пісні (руни). Він їх записував зі слів мандруючих коробейників, які приходили у Фінляндію з Карелії і часто зупинялися у садибі родини Топеліусів. Уже будучи дорослим, Топеліус-молодший згадував: «Коробейники, як і гостили у домі, до сих пір стоять у мене перед очима, як живі». Виховувала маленького хлопчика няня-фінка Брита, відома у народі казкарка. Вона розповідала хлопчикові про відьом та чаклунів, про чарівну гору Растекайс, про дивовижного оленя із золотими рогами, про хороброго хлопчика на прізвисько Сампо і про страшного гірського короля Хийсі. Слухаючи казки, маленький Топеліус навчався фінської мови, хоча у родині розмовляли шведською. Сакаріас з дитинства полюбив багату народну творчість своєї країни. І хоча у студентські роки він вивчав медицину, потім викладав історію у гімназії, а згодом став професором історії Фінляндії, прославився Топеліус-молодший саме на літературній ниві.
Чотири випуски збірника казок (1847—1852 рр.) зробили письменника класиком
одночасно у двох країнах — Фінляндії та Швеції. І почнемо ми ознайомлення
з творчістю фінського письменника з «Казки про старого гнома».
V. СПРИЙМАННЯ Й ОСМИСЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ ПЕРШОЇ ЧАСТИНИ КАЗКИ ЗАХАРІАСА ТОПЕЛІУСА
«КАЗКА ПРО СТАРОГО ГНОМА» (с. 43-46)
Словникова робота
— Щоб розкрити чарівний світ казки Захаріаса Топеліуса, слід з ’ясувати значення деяких слів.
— Прочитайте стовпчики слів двічі: згори вниз і навпаки.
Цебро
примха
химерний
смушевий
обперезатися
тхнуло
приязно
злидар
вештався
щербатий
— Знайдіть пояснення значень слів першого стовпчика у підручнику.
— До слів другого стовпчика доберіть синоніми.
Тхнуло — різко пахло.
Злидар — бідняк.
Вештався — блукав, бродив.
Приязно — дружелюбно, привітно.
— Поясніть значення слова щербатий. (З вищербленими краями)
2. Читання казки учнями «ланцюжком». Аналіз змісту казки з елементами
вибіркового читання
— Який зачин має казка? Назвіть головних персонажів казки.
— Прочитайте, який вигляд мав гном.
— Чому, побачивши його, Мате мало не впав зі сходів?
— Що гном запропонував Матсові? Як ви вважаєте, чому?
— Опишіть оселю гнома. Чому він назвав смаки людей химерними?
— Що налякало Матса в підземеллі?
— Що він собі пообіцяв, повернувшись з темного підземелля?
3. Робота в групі
— Охарактеризуйте старого гнома.
4. Робота з удосконалення техніки читання
Гра «Голосування ногами»
Діти стають у дві шеренги: права шеренга — «я вважаю, що твердження
правильне»; ліва шеренга — «я вважаю, що твердження неправильне».
— Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз,
а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами
права шеренга. Якщо речення неправильне — тупає ногами ліва шеренга та зачитує
правильну відповідь.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— З якою казкою ми почали ознайомлення на сьогоднішньому уроці?
— Що вас найбільше вразило в цій казці?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготувати запитання за змістом першої частини казки.
Урок № ____ Дата _____
Тема: ТРИМАЙ ЯЗИКА НА ПРИПОНІ. ЗАХАРІАС ТОПЕЛІУС «КАЗКА ПРО СТАРОГО ГНОМА» (продовження)
Мета:продовжити роботу над «Казкою про старого гнома» Захаріаса Топеліуса; вдосконалюваги навички свідомого виразного читання; вчити аналізувати прочитане, оцінювати вчинки дійових осіб; збагачувати словниковий запас учнів, розвивати образне мислення; виховувати почуття відповідальності за дане слово.
Хід уроку :
1. Організаційний момент
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Робота над чистомовкою
Ище-ище-ище —подув холодний вітрище.
Аї-аї-аї — облітає листя в гаї.
Го-го-го —ми збираємо його.
Ас-ас-ас —принесемо листя в клас.
Робота над скоромовкою
Гра ≪Дощик≫
Діти читають скоромовку хором:
• накрапає дощ (тихо);
• дощ пускається сильніше (голосніше);
• злива (голосно); …………….
• дощ слабшає (тихіше);
• дощ припинився (читання припиняється).
Космонавт в ракету сів,
Двигуни гучні завів.
Та велить матуся з хати
Двигуни повимикати,
Бо він рано їх завів —
Манну кашу не доїв.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ I
Робота в парі. Гра ≪Дуель≫
Учні в парах ставлять запитання одне одному за змістом першої частини
«Казки про старого гнома» Захаріаса Топеліуса.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
1 ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ і МЕТИ УРОКУ
—Чи сподобалася вам казка? …
—Чи хочете дізнатися, чим вона закінчилася?
—Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з «Казкою про старого гнома» Захаріаса Топеліуса.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ ДРУГОЇ ЧАСТИНИ «КАЗКИ ПРО СТАРОГО ГНОМА»
ЗАХАРІАСА ТОПЕЛІУСА (с. 46-48)
1. Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання казки учнями
—Яка основна думка прочитаного?
Словникова робота
Гра ≪Блискавка≫
Учитель показує слова, надруковані на картках. Учні мають їх прочитати
за 3 секунди.
Метушня, засклені, весілля, келихи, чудувалися, невидимий, перемовлялися,
заблищало, опинилися, щабель, іржавого.
Фізкультхвилинка
3. Повторне читання казки учнями «ланцюжком»
— Як ви оцінюєте вчинок Матса Мюрстена?
4. Аналіз змісту прочитаного з елементами вибіркового читання
— Як гном довів свою відданість другові Матсу?
— Розкажіть, як він допомагав готуватися до весілля, що подарував нареченій.
— Чому гном покарав тітку молодого, її сина й сторожа?
— Як ви гадаєте, чи допомагатиме він після цього Матсові?
— Чи зможуть гном і сторож знову стати друзями?
— Як ви розумієте значення вислову тримати язика на припоні?
— Які риси характеру споріднюють героїв вірша Ірини Жиленко (с. 42) та
старого гнома з казки 3. Топеліуса?
5. Робота за ілюстраціями
— Розгляньте ілюстрації до казки.
— Кого на них зобразив художник?
— Яким уривкам тексту вони відповідають?
Робота в парах
— Прочитайте за особами розмову гнома з Матсом Мюрстеном. За допомогою
інтонації передайте почуття співрозмовників.
7. Гра «Небо і земля»
Після команди вчителя «земля» учні починають читати, слідкуючи не
пальчиком, а очима. Коли звучить команда «небо», діти припиняють читати,
очі піднімають угору. За командою «земля» діти мають продовжити читати
з того місця, де зупинилися, і так — кілька разів протягом читання всього
тексту.
8. Гра «Голосування ногами»
Діти стають у дві шеренги: права шеренга — «я вважаю, що твердження
правильне»; ліва шеренга— «я вважаю, що твердження неправильне».
— Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви
швидко шукайте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупотить ногами
права шеренга, неправильне — тупає ногами ліва шеренга та називає правильну
відповідь.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи сподобалася вам казка?
— Хто з її персонажів викликав у вас симпатію?
— Чий учинок ви засуджуєте?
— Чого нас навчає ця казка?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Стисло переказувати казку.
Урок № ______ Дата ______
Тема: ЯК МЕД, ТО ЩЕ Й ЛОЖКОЮ.
ОЛЕКСАНДР ПУШКІН «КАЗКА ПРО РИБАКА ТА РИБКУ»
Мета:розширювати знання учнів про творчість великого російського поета О. С. Пушкіна;
вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів, вміння аналізувати прочитане, оцінювати вчинки дійових осіб; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Гра «Літеру вставляй — слово читай»
— У поданих словах зам іс ть рисо к у я в л яй т е букву е та чит ай те : вперше — повільно, вдруге — швидш е , в третє — д уже швидко.
Л-в ж-л- б-р-г
ф-н ш-рш-нь с-кр-т
їі-с с-рц- ч-р-п
ц-х ск-л -т м-иш-
М-Д ц-м-нт м-ч-ть
ч –к ш-д-вр С _ м -н
д-нь т-п-р п-р-ць
п-нь з-д-нь ч-тв-р
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах повертаються одне до одного і стисло переказують «Казку про старого гнома» Захаріаса Топеліуса.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми продовжимо мандрівку в захопливий світ літературної казки. Мабуть, немає серед вас жодного, хто з дитинства не був знайомий з цими чудовими казками. Я лиш розпочну їх читати, як ви скажете, з якої казки цей уривок.
• Цар вступив на двір широкий: зернятка із них виймає на ялиночці високій і в торбиночку складає, білка пісеньку співа і весь двір навколо них та горіхи розбива, у шкарлупках золотих.
(≪Казка про царя Салтана, про сина його славного й могутнього богатиря
князя Гвідона Салтановича та про прекрасну царівну Лебедицю≫)
• От мудрець перед Дадоном Золотого півня дав.
Став, торбину розв’язав, (≪Казка про золотого півника»)
— Хто автор цих відомих казок? (О. Пушкін)
— Сьогодні на уроці ми спробуємо торкнутися глибини його літературних творів, відчути їхню красу, яку бачили видатні сучасники великого російського поета.
Важко знайти людину, яка б не знала і не любила Цього чудового поета. Народився він 6 червня 1799 р. у Москві. З раннього дитинства був оточений турботою й увагою своїх батьків. Батько його, Сергій Львович, був нащадком знатного дворянського роду. Він любив літературу, був знайомий з багатьма літераторами, зібрав велику бібліотеку.
Мати поета, Надія Йосипівна, була гарною жінкою, любила світське життя, розваги, нею захоплювалися на балах. Батько дозволяв користуватися синові своєю бібліотекою. І маленький Сашко захопився читанням книг і перечитав
їх безліч. Він любив книги. Вони були його вірними друзями. У дитинстві поруч із ним були бабуся — Марія Олексіївна Ганнібал і няня — Матвєєва Аріна Родіонівна, кріпосна сім’ї Пушкіних, що отримала вільну, але через
любов до дітей залишилася в їхньому будинку. Ці дві чудові казкарки подарували Саші мудрість, утілену в чарівних образах. Образи перейшли в казки. Казки О. С. Пушкіна — це таємниця, де кожен рядок зберігає частинку душі
поета. Читаючи його твори, ми стаємо багатшими душею, щедрішими, щасливішими. Дивовижні казки писав поет: добрі, веселі, сповнені краси і натхнення, не схожі одна на іншу.
Сьогодні на уроці ми прочитаємо «Казку про рибака і рибку». Казка ця не просто розповідає про життя старого і його зустрічі з чарівної рибкою. У ній закладений глибокий зміст.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ «КАЗКИ ПРО РИБАКА ТА РИБКУ» О. С. ПУШКІНА (.с. 50-56)
1. Вступна бесіда
— Перегорніть сторінки підручника. Зверніть увагу, як написана казка.
(У віршованій формі)
2. ^Читання вчителем першої частини (с.49-50) до слів «Було взяти від неї хоч ночви, адже наші, бач, зовсім побиті!»
Словникова робота
Ветха землянка — будинок, виритий у землі, дуже старий.
Невід — сітка рибальська.
Відкуп — плата.
Роззява — дурний, некмітливий чоловік.
Ночви — довгаста посудина для прання білизни, купання, виготовлення
тіста.
Баговиння — тонкі густі водорості.
3. Читання другої частини казки учнями (с. 50-51) до слів «Повертайся, дурню, до рибки, уклонися їй, випроси хату!»
Словникова робота
Світлиця — світла кімната, відокремлена сіньми від кухні.
Недотепа — людина, яка не вміє зробити, виконати, здійснити що-небудь
з належним уміпням, як слід; невміла людина.
Телепень — нерозумна, вайлувата людина; дурень, недотепа, вайло,
тюхтій.
4. Читання третьої частини казки «ланцюжком» [с. 51-52) до слів «Вже не хочу
я бути селянкою, хочу буть стовбовою дворянкою»
Словникова робота
Стовбова дворянка — дворянка старовинного і знатного роду.
Грезетова кичка — давній головний убір Заміжньої жінки із тканини з візерунком
того самого кольору.
5. Читання четвертої частини казки «буксиром» за вчителем (с. 52-53) до слів
«Та на стайню до коней послала»
6. Гра «Рибки». Мовчазне читання п’ятої частини казки учнями самостійно
(с.53) до слів «А не схочеш — неволею підеш!»
7. Робота в парах. Читання шостої частини казки учнями в парі (с. 53-54) до
слів «Щоб не ліз не в свої сани»
8. Читання заключної частини казки учнями «ланцюжком» (с. 54-55)
9. . Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання
— Хто в казці Пушкіна — чарівний помічник? (Золота рибка)
— У чому незвичайність рибки? (Рибка золота, вміє говорити людським
голосом, виконує бажання)
— Чи є повторення сюжету в казці Пушкіна? Зачитайте.
— Чим вони схожі? (У всіх відбувається розмова старого і рибки.)
— Чим відрізняються? (Змінюються бажання старої та Ті звернення до
старого; змінюється стан моря.)
— Як просить стара?
— А чи змінюється манера поведінки старого біля моря? («Мовить ласкаве
слово, з поклоном».)
— Як ви вважаєте, чому старий не відмовляється ходити із проханнями до
моря? (Міркування учнів.)
2. Характеристика дійових осіб
— Давайте з ’ясуємо, який характер у кожного героя. Свої відповіді потрібно
довести прикладами з тексту. (Учні шукають у тексті уривки, як і ілюструють
характер старого і старої. Учитель надає допомогу. Учні виразно
читають обрані ними уривки. Відповіді дітей узагальнюються.)
Характер старого: м’який, добрий, терплячий, безвольний, смиренний,
ввічливий.
Характер старої , владний, зла, жадібна, груба, вимоглива, ненаситна, сварлива, невдячна.
— Хто з героїв вам більше подобається? Чому?
— Чому автор наділив одного героя тільки негативними рисами, а іншого
— тільки позитивними?
— Як була покарана стара за свою жадібність і невдячність?
— Вона знову залишилася біля розбитого корита, у своїй старій землянці.
До речі, вираз «залишитися біля розбитого корита» досі вживається у мові.
Що він означає? (Залишитися ні з чим, втратити все, що мав.)
3. Визначення основної думки твору
— Чому ж був покараний і старий, адже він мав м ’який, добрий характер?
— Чи є позитивними такі якості, як безвольність, безмежна покірність?
(Діти доходять висновку, що безвольність (відсутність волі) — негативна
риса.)
— Смиренність, податливість — позитивні риси тільки в тому випадку,
якщо вони виправдані. Але в казці Пушкіна у старого бракувало сміливості
протистояти старій, заперечити їй, вказати на її неправоту, зупинити її жадібність.
Він «не насмілився сперечатись, не наважився всупереч казати», сліпо
підкорявся, виконуючи всі її забаганки.
— Чи трапляється таке в житті?
— У житті бувають моменти, коли просто необхідно проявити свій характер,
наполегливість, твердо сказати: ні. Наприклад, якщо навколишні
або знайомі просять тебе зробити те, що, на твою думку, є поганим учинком.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Прочитайте слова О. С. Пушкіна: «Казка — брехня, та в ній натяк, добрим молодцям — урок».
— Який же урок дав нам великий поет? (Висловлювання дітей.)
— Виберіть найбільш точне формулювання.
• Як здорово зловити чарівну рибку!
• Як погано бути сварливим і жадібним, жорстоким.
• Якщо ти сварливий і жадібний, ти можеш утратити своє щастя.
• Трапляються ситуації, коли необхідно проявити твердість характеру,
інакше ти можеш постраждати.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати казку.
Урок № ______. Дата ______
Тема: УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ.
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ
Мета:поглибити знання учнів про казку як художній твір, у якому вигадка і фантазія
служать засобом вираження суджень народу про життя; розвивати вміння розрізняти літературну казку; прищеплювати читацький інтерес до казок; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати мудрість, кмітливість, доброту.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Кажу, кажу казку
За бубликів в’язку.
Один бублик — на зубок,
Другий бублик — в козубок,
Третій — у кишеню,
А четвертий — в жменю.
А онука п’ятим
Буду частувати.
Хай він бублика смакує,
Хай над казкою міркує.
Починаєм…
Т. Коломієць
— Недарма кажуть, що всі ми родом із дитинства. А дитинство без казки неможливе! Казка навчає добра, мужності, кмітливості, мудрості, терпіння.
Казка — вірний помічник у житті.
— Що ж таке казка? Казка — цікава вигадана історія про події, яких не може бути в реальному житті. Рослини і тварини у ній уміють розмовляти і робити все те, що й люди. У казках трапляються чарівні пригоди, існують незвичайні речі, діють чаклуни і чародії.
— Які ж бувають казки?
— Яких ви знаєте письменників і поетів-казкарів?
— Сьогодні на уроці ми завітаємо до королівства літературних казок.
§
— Зверніть увагу на виставку книжок та скалить, з я к и м и і з н и х в и вже ознайомлені, які вам найбільше подобаються?
— Хто з вас хоче показати літературу, за якою ви готувалися до сьогоднішнього уроку?
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
У казкове місто час вирушати,
Перешкоди всі пройдем,
А хто буде сумувати,
Із собою не візьмем.
Переказ учнями казки
Творча робота.
Складання прислів`їв
Казка вчить, та розуму в них багато.
Казки маленькі, та в ній щось повчальне зрозумій.
Казка — вигадка, як на світі жить.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра «Мікрофон»
— Поміркуйте, чому ми читаємо казки, за що ми їх любимо?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Читати художню літературу
Гра «Риболови»
Усі учні об’єднуються у 3 групи (по рядах). Кожна група по черзі «виловлює» з дошки золоту рибку і відповідає на запитання, номер якого записаний на звороті рибки. За правильну відповідь забирають рибку. У кого улов буде більшим?
• Де жили старий і стара? (Біля самого синього моря у ветхій землянці.)
• 3 чим перший раз прийшов невід? (З баговинням)
• 3 чим вдруге прийшов невід? (З травою морської)
• Який димар був на новій хаті старого і старої? (Мурований, білий)
• Які ворота були в новій хаті? (Дубові, тесові)
• У чому стояла стара дворянка на ґанку? (У соболевій тілогрійці, грезетова
на маківці кичка)
• Що баба зробила в гніві, коли побажала стати царицею? (Ударила в обличчя)
• Що тримає стража цариці за плечима? (Списи та сокири)
• Що їла за столом стара-цариця? (Медяники солодкі)
• Куди стара-дворянка відправила старого працювати? (На стайню до коней)
• Як зустріла старого стара-цариця? (Вигнала)
— Що спільного у «Казки про рибака та рибку» О. С. Пушкіна та інших відомих
вам казок? (Робота в парах, обговорення, висловлювання учнів.)
• Де жили старий і стара?
• 3 чим перший раз прийшов невід?
• 3 чим вдруге прийшов невід?
• Який димар був на новій хаті старого і старої?
• Які ворота були в новій хаті?
• У чому стояла стара дворянка на ґанку?
• Що баба зробила в гніві, коли побажала стати царицею?
• Що тримає стража цариці за плечима?
• Що їла за столом стара-цариця?
• Куди стара-дворянка відправила старого працювати?
• Як зустріла старого стара-цариця?
Урок __________. Дата ______
Тема: ЗА ГОРАМИ, ЗА ЛІСАМИ, ЗА ШИРОКИМИ МОРЯМИ.
ПЕТРО ЄРШОВ «ГОРБОКОНИК»
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; вчити
аналізувати прочитане, визначати характер дійових осіб; розвивати зв’язне мовлення,
образне мислення; виховувати інтерес до книги, прищеплювати бажання читати.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Дихальні вправи
— Щоб ваші губи і язичок були слухняними, виконаємо дихальні вправи.
1.2.3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо;
1.2.3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо, ніби гасимо свічку;
1.2.3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо, як із кульки виходить повітря.
2. Робота над скоромовкою
Біля будки песик Бобик
Ліг на сонці, гріє лобик.
Раптом муха-цокотуха
Продзижчала біля вуха.
Бобик — бац! Пропала муха.
3. Робота над чистомовкою
Ча-ча-ча-ча — звірі граються в м’яча.
ЦІ-ці-ці-ці — нападаючі — зайці.
Чу-чу-чу-чу — вовк ударив по м’ячу.
Ця-ця-ця-ця — судить гру у них вівця.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Хто краще?»
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми здійснимо захопливу подорож ще в одну казку. Це казка «Горбоконик», яку написав російський письменник Петро Єршов.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
— Петро Павлович Єршов народився в Росії у Західному Сибіру 1815 року.
Ще будучи студентом Петербурзького університету, у 19 років він написав
казку «Горбоконик». Спочатку її було надруковано в журналі, а потім видано
окремою книжкою. Пізніше П. Єршов працював учителем, писав інші твори,
але ця казка назавжди уславила його ім’я. Навіть великий російський поет
О. С. Пушкін високо оцінив «Горбоконика». Казка багато разів перевидавалася,
була перекладена іншими мовами. Видання ілюстрували талановиті художники.
— Сьогодні ви теж зможете оцінити цей чудовий твір, прочитавши його
в перекладі Максима Рильського.
У підручнику вміщено лише частину цього твору, а в бібліотеці ви можете знайти книжку П. Єршова і прочитати казку повністю.
2. Опрацювання казки Петра Єршова «Горбоконик» (с. 57-62)
1) Словникова робота.
Боясть бір яхонт
кошара чвал кваша
почвалав миряни аршин
смеркатись кобеняк вершок
— Прочитайте слова у стовпчиках.
— Доберіть синоніми до слів першої колонки.
— Тлумачення значень слів другої і третьої колонки прочитайте в підручнику.
Фізкультхвилинка
2) Читання казки вчителем.
— Назвіть головних дійових осіб казки.
3) Самостійне читання уривка учнями.
4) Робота над змістом. Вибіркове читання.
— Прочитайте зачин казки. Що він вам нагадує?
— Як зазвичай починаються народні казки?
— Прочитайте, як характеризує братів автор?
— Як кожен з братів поставився до нічного вартування?
— Прочитайте опис кобилиці.
— Чому вона підкорилася Іванові?
— Що розповіла кобилиця про Горбоконика?
5) Робота за ілюстраціями.
— Прочитайте епізоди казки, які зображено на малюнках.
6) Вправи на розвиток швидкості читання.
Один з учнів читає початок речення, решта шукають це речення в тексті.
7) Робота над виразним читанням вірша.
— Пригадайте, яким тоном читають казки? (Наспівно, таємниче)
— А як будете читати сцену приборкання кобилиці?
8) Гра «Чи уважний ти читач?»
Гра «Чи уважний ти читач?»
1. Петро Єршов — це:
а) французький письменник;
б) російський письменник;
в) німецький письменник.
2. Казку «Горбоконик» він написав:
а) будучи студентом;
б) коли вчився у школі;
в) коли став дідусем.
. 3. Хто переклав казку «Горбоконик» українською мовою?
а) Шарль Перро;
б) Максим Рильський;
в) Олександр Пушкін.
4. Де жив старий зі своїми синами у казці «Горбоконик»?
а) У лісі;
б) у горах;
в) у селі.
5. Чому брати були змушені чатувати своє поле вночі?
а) Хтось толочив їхню пшеницю;
б) хтось збирав їхній урожай;
в) їм не хотілося спати.
6. Кого менший брат побачив на своєму полі?
а) Красиву дівчину;
б) коника-горбунка;
в) чистобілу кобилицю.
7. Який подарунок отримав Іван від злодія?
а) Золоту каблучку;
б) конятко-малюка;
в) царівну-дівицю.
8. У казці «Горбоконик» П. Єршов не згадує:
а) Бабу-Ягу;
б) старших братів Івана;
в) кобилицю.
9. Хто обіцяв Іванові купити обнови ще й дати киселю?
а) Кобилиця;
б)батько;
в) старший брат.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Хто з вас знає, які пригоди відбуватимуться з Іваном?
— Чи сподобався вам головний герой? Чим саме?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати казку. Намалювати ілюстрації до неї
Урок № ___ . Дата _______
Тема: ВІДКРИВАЄМО ТАЄМНИЦІ СВІТУ.
КОСТЯНТИН УШИНСЬКИЙ «ВИТІВКИ СТАРОЇ ЗИМИ»
Мета: розширити знання учнів про творчість Костянтина Ушинського; вдосконалювати
навички усвідомленого виразного читання; систематизувати знання учнів за розділом «Казки зарубіжних письменників»; удосконалювати навички діалогічного та монологічного мовлення; виявити й узагальнити знання учнів про зиму, її ознаки; розвивати усне мовлення, увагу, мислення, пам’ять; виховувати мотивацію до навчання.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Дихальна гімнастика
• Вдих — носом, видих — через рот.
• Вдих, затримка дихання, видих.
• Вдих, видих, затримка дихання.
2. Розминка для очей
— Замружте очі, розплющіть їх.
— Зробіть кругові рухи очима: ліворуч — вгору — праворуч — вниз — праворуч
— угору — ліворуч — униз.
— Витягніть уперед руку, стежте поглядом за нігтем пальця, наближаючи
його до носа, а потім повільно відсуньте його назад (5 разів).
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «У художньому музеї»
Учні презентують свої малюнки, зачитують рядки вірша, які вони проілюстрували.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Який розділ ми вивчаємо?
— Сьогодні ми прочитаємо ще одну казку. Чому вона буде присвячена, ви
дізнаєтесь, відгадавши загадку.
• Чудо-сани прилетіли,
Скакуни в тих санях білі.
В санях тих сидить цариця
Білокоса, білолиця.
Рукавом махає,
Сріблом все вкриває. (Зима)
— Назвіть зимові місяці.
— Який зараз місяць? Яка погода?
— Давайте згадаємо ознаки зими.
На дошці — картка з написом зима, навколо — картки зі словами: мороз,
сніг, хуртовина, замети, іній, спека, вітер, дощ, листопад, бурульки, повінь.
Треба з ’єднати ознаки зими зі словом зима.
Робота в групах. Гра «Виправ помилки Незнайка»
— Незнайко написав твір про зиму. Та, як завжди, припустився помилок.
Допоможіть йому!
Побіліли поля. Подув теплий свіжий вітерець. На узліссях лісу виросли
гриби. Тонким льодом покрилася річка, заснула, як у казці. Ходить зима, поглядає
по сторонах. Запорошила кучугурами ліс і посилає мороз за морозом.
Зайцям білі шубки подарувала. А птахи почали будувати гнізда. Хлопці заливають каток водою. Незабаром вони будуть кататися на гладкому льоду. Трава заблищить від роси.
— Прочитайте вголос відновлений текст.
— Сьогодні ми прочитаємо казку «Витівки старої зими», яку подарував нам К. Д. Ушинський.
Фізкультхвилинка.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання статті про К. Д. Ушинського (г. 62-63)
— Де минуло дитинство й гімназичні роки К. Д. Ушинського?
— Чому видатний педагог вирішив створити нові підручники для дітей?
— Що відкривають нам нові твори К. Д. Ушинського?
2. Опрацювання казки Костянтина Ушинського «Витівки старої зими»
(с. 63-64)
1) Виразне читання казки вчителем.
— Як ви вважаєте, чому в цій казці автор називає зиму старою?
2) Словникова робота.
Стугоніти — піч, що служить для опалювання приміщення.
Груба — нижній край солом’яної покрівлі, що звисає над стіною.
Стріха — будівля для свійської худоби та птиці, сарай.
Груба — стукати, ударяючи по чомусь; утворювати тривалий шум.
Валка — загострений з одного кінця шматок дерева або металу.
Клинок, к л и н— група запряжених кіньми возів, що рухаються один за одним.
— Прочитайте в лівому стовпчику слова і доберіть до них тлумачення
з правого стовпчика.
3) Гра «Сніжинка».
Читає той учень, на парту якого впала сніжинка.
4) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.
— Як зима вирішила розправитися з птахами?
— Що зробили птахи?
— Як звірі рятуються взимку від морозу?
— Що зробила зима з річками та озерами?
— Як сховалися риби?
— Я к люди приготувалися до зими?
— Чому діти не бояться зими?
— Чому зимі стало прикро?
5) Поділ казки на частини.
— Виразно прочитайте частини тексту, що відповідають малюнкам (с. 65).
Зверніть увагу на значну кількість дієслів. З якою метою автор їх уживає?
VI. . ПОВТОРЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Станція «Авторська»
— Пригадайте авторів прочитаних казок.
«Бременські музиканти»
«Витівки старої зими»
«Казка про старого гнома»
«Горбоконик»
«Ромашка»
«Казка про рибака та рибку»
Захаріас Топеліус
Ганс Крістіан Андерсен
Олександр Пушкін
Костянтин Ушинський
Петро Єршов
Якоб і Вільгельм Грімм
2. Станція «Географічна»
— У якій країні були створені казки?
«Бременські музиканти»
«Казка про старого гнома»
«Казка про рибака та рибку»
«Ромашка»
Росія
Данія
Німеччина
Фінляндія
3. Станція «Упізнай, чий голосок»
• «Ого, що я бачу! Стіл накритий білою скатертиною, на столі предобрі наїдки
й напитки, а навколо сидять розбійники і п ’ють, їдять собі» (Осел.
≪Бременські музиканти≫)
• «Ну, стривай же, дошкулю я людям». (Зима. ≪Витівки старої зими≫)
• «Я зовсім забув, що ти мій гість. Я б пригостив тебе квашеною павутиною
чи маринованою водою з калюжі» (Гном. ≪Казка про старого гнома≫)
• «Вони пішли й забули мені лишити хоч краплину води. Моє горло пересохло,
усе горить. Вогонь і лід усередині, повітря важке» (Жайворонок.
≪Ромашка≫ )
VІІ . ПІДСУМОК УРОКУ
— Яку казку ми сьогодні читали? Про що, про кого вона?
— Що найбільше сподобалося? запам’яталося?
— Давайте доберемо ознаки до зими. Яка вона, зима?
VIІІ . ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
За змістом останнього речення тексту скласти нову казку.
Урок 33. ПІДСУМКОВИЙ УРОК ЗА РОЗДІЛОМ
«КАЗКИ ЗАРУБІЖНИХ ПИСЬМЕННИКІВ»
Мета:систематизувати знання учнів за розділом «Казки зарубіжних письменників»; удосконалювати
навички діалогічного та монологічного мовлення; розвивати вміння
узагальнювати, співставляти прочитане, оцінювати вчинки дійових осіб; виховувати
бажання поповнювати свої знання, вивчати творчість зарубіжних письменників-
казкарів.
ХІД уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Робота над скоромовкою
І шпачисі, й шпаченятам
Шпак шпаківню шпаклював,
Але тишком-нишком дятел
Ту шпаклівку поклював.
Шпак бере шпаклівку знову
Й грудку дятлові дає:
— Ось бери й перешпакльовуй,
Як не знаєш, що клюєш.
2. Гра «Пеньок»
— Швидко читайте слова у стовпчиках, не «спіткніться об пеньок».
Нічка мишка дочка ніжка
пічка мишка дочка ніжка
нічка миска дочка нічка
нічка мишка бочка ніжка
нічка мишка дочка ніжка
3. Вправа «Водолаз»
• На рахунок 1-5 вдихаємо повітря, затримуємо дихання і повільно видихаємо.
• 1, 2, 3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо.
• 1, 2, 3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо, ніби гасимо свічку.
• 1,2,3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо, як із кульки виходить повітря.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Хтокраще?»
Конкурс на кращу’складену казку за змістом останнього речення.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми ще раз помандруємо у захопливий світ казок зарубіжних
письменників.
Уявіть себе на казковому кораблі, який мчить нас крізь час і відстань.
V. ПОВТОРЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Станція «Авторська»
— Пригадайте авторів прочитаних казок.
«Бременські музиканти»
«Витівки старої зими»
«Казка про старого гнома»
«Горбоконик»
«Ромашка»
«Казка про рибака та рибку»
Захаріас Топеліус
Ганс Крістіан Андерсен
Олександр Пушкін
Костянтин Ушинський
Петро Єршов
Якоб і Вільгельм Грімм
2. Станція «Географічна»
— У якій країні були створені казки?
«Бременські музиканти»
«Казка про старого гнома»
«Казка про рибака та рибку»
«Ромашка»
Росія
Данія
Німеччина
Фінляндія
Фізкультхвилинка
3. Станція «Герої казок»
— Увага! Увага! Нам потрібно терміново зупинитися, щоб допомогти казковим
героям потрапити до своєї казки.
4. Станція «Художня»
Робота в групі
Кожна група отримує завдання намалювати ілюстрацію до казки. Однокласники
мають відгадати, яку казку проілюстровано.
5. Станція «Упізнай, чий голосок»
• «Ого, що я бачу! Стіл накритий білою скатертиною, на столі предобрі наїдки
й напитки, а навколо сидять розбійники і п ’ють, їдять собі» (Осел.
≪Бременські музиканти≫)
• «Ну, стривай же, дошкулю я людям». (Зима. ≪Витівки старої зими≫)
• «Я зовсім забув, що ти мій гість. Я б пригостив тебе квашеною павутиною
чи маринованою водою з калюжі» (Гном. ≪Казка про старого гнома≫)
• «Вони пішли й забули мені лишити хоч краплину води. Моє горло пересохло,
усе горить. Вогонь і лід усередині, повітря важке» (Жайворонок.
≪Ромашка≫ )
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— От і добігла кінця наша мандрівка сторінками казок зарубіжних письменників.
— Які казки вам найбільше сподобалися?
— Чого ви навчилися в героїв казок?
— З казками яких авторів ви б хотіли ще ознайомитися?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготувати запитання за змістом розділу.
«Горбоконик»
«Бременські музиканти»
«Ромашка»
«Казка про старого гнома»
«Казка про рибака та рибку»
Жайворонок
Золота рибка
Пес
Іван
Гном
Урок № ______ Дата ______
Тема: ВСТУП ДО РОЗДІЛУ.
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ. ЛАРИСА ПИСЬМЕННА
«ЯК ЗАЖУРИВСЯ ВЕСЕЛИЙ КАЗКАР»
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити учнів аналізувати прочитане, характеризувати дійових осіб твору; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Вправи на розвиток навичок читання
— Д іти , щоб виразно , з інтонацією читати , виконаймо дихальні вправи .
Дихальні вправи
• Вдих — носом;
• видих — ротом;
• вдих — ротом;
• видих — носом;
• вдих — носом;
• н а видих промовляємо речення : «Настала зима » .
2. Робота над скоромовкою
У садочку у Пилипа
виросла висока липа —
не лінь було Пилипу
щодня полити липу.
«Спасибі!» — до Пилипа
Лопоче листям липа.
3. Гра «Утвори слово»
— Уперше п р о ч и т ай т е сл о в а ш в и д к о , вдруге — ш ви д к о ч и т ай т е л иш е
п ерш ий скл ад к ож н о го слова т а утворюйте нове слово.
Бер е г, ремесло, ги р я , н я н ь к а . (Берегиня)
Д е сять , решето, вода. (Дерево)
Гаї, зелені, табір. (Газета)
Д и н я , ти с яч а , насип . (Дитина)
Б а т іг , ран о к , б ан к а . (Барабан)
Магнітофон, лимон, народ. (Малина)
Д олина , роги, г а р аж . (Дорога)
М а я к , ш и р о ки й , нап ер с то к . (Машина)
Бер е ги, ред ь к а , зал ізо . (Береза)
Сокіл, роса, к ам ін ь . (Сорока)
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Дуель»
Учні в групах ставлять одне одному запитання за змістом розділу «Казки
зарубіжних письменників».
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми розпочинаємо вивчати казки українських письменників.
Вправа «Мікрофон»
— Які українські літературні казки ви знаєте?
— Хто їх автори?
— Світову скарбницю літературних казок збагатили й українські письменники,
зокрема, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Оксана
Іваненко, Наталя Забіла. Серед їхніх казок є такі, що створені на основі народних,
і цілком самостійні. Казки українських авторів захопливі, дотепні,
багаті на вигадку та яскраві образи. ……..
Чи знаєте ви, як народжуються літературні казки і чому вони бувають веселими
та сумними? Дізнаємося про це з оповідання української письменниці
Лариси Письменної.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ ОПОВІДАННЯ ЛАРИСИ ПИСЬМЕННОЇ
«ЯК ЗАЖУРИВСЯ ВЕСЕЛИЙ КАЗКАР» (с. 65-68)
1. Виразне читання тексту вчителем
— Назвіть головного персонажа тексту
2. Словникова робота
Полохливо жахливо
посваряться найкращі
поховаються зазирнули
поважному найвеселіші
Читання стовпчиків слів у парах: спочатку — згори вниз, потім — навпаки
— Прочитайте спочатку дієслова, потім — прикметники.
Фізкультхвилинка
3. Гра «Сніжинка»
Повторне читання тексту учнями. Читає учень, на парту якого впала сніжинка.
4. Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання
— Яким був Казкар?
— Які думки приходили до нього?
— Які він вибирав з-поміж них?
— Що виходило, коли Казкар складав думки одну до одної?
— Чого бояться веселі думки?
— Коли до Казкаря приходили найвеселіші думки?
— Для кого Казкар писав свої веселі казки?
— Коли від Казкаря розліталися всі думки?
— Чому Казкар полюбив дощ та негоду?
— Що призвело до того, що веселий Казкар став сумним?
— Над чим замислилися діти?
5. Робота в групах. Гра «Продовжіть казку»
— Складіть продовження казки.
6. Вправи на розвиток читацьких навичок
1) Гра «Хто швидше?».
— Знайдіть і прочитайте речення, в яких вжиті слова, що на картках-
блискавках.
Слова: щільним, гумору, злякано, заведуться, недоброго, не признаватися,
зазирнули.
2) Гоа «Засічка-кидок».
За командою «кидок» усі діти починають читати напівголосно текст.
За командою «засічка» зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане
ними слово. Цей текст таким саме чином читають ще раз (але не більше
трьох разів).
Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший
обсяг — «засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового
читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Який розділ ми почали вивчати?
— Чи зрозуміли ви, чому бувають сумними літературні казки?
— Який висновок ви зробили з прочитаного?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати оповідання. Намалювати Казкаря.
Урок № _______. Дата ______
Тема: НЕ РОБИ ІНШОМУ ТОГО, ЧОГО САМ НЕ ЛЮБИШ.
ІВАН ФРАНКО «ЛИСИЧКА I ЖУРАВЕЛЬ»
Мета: вчити учнів виділяти в тексті дійових осіб, давати їм елементарну характеристику;
спостерігати за структурою і сюжетом казки; закріплювати вміння відтворювати
зміст знайомих казок, правильно оцінювати поведінку персонажів; формувати
навички правильного й свідомого читання мовчки та вголос; розвивати пам’ять,
мислення, увагу; виховувати чуйність, доброзичливість, гостинність, порядність.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Вправи для розвитку дихання
«Задми свічку»; «Понюхай квіточку»; «Пий чай із блюдця»; «Подми на кульбабку»; «Насос»; «Годинник».
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «У художньому музеї»
Учні презентують свої малюнки, розповідають, яким вони уявляють Казкаря.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми ознайомимося з українською казкою, автором якої є Іван Франко.
Одну з найкращих своїх збірок І. Франко назвав «Коли ще звірі говорили».
Він писав так: «Тисячі речей забудете, а тих хвилин, коли вам люба мама чи
бабуся розповідали казку, не забудете до смерті». Ви матимете велику насолоду
після прочитання вдома цієї збірки! Сьогодні ми ознайомимося тільки
з однією казкою. Спробуйте відгадати героїв цієї казки. Хто це?
• У кущах вона ночує
І на зайчика полює.
Вся руденька ця сестричка,
А зовуть її… (лисичка).
• Довгі ноги, довгий ніс,
Прилетів — обід приніс
Смачних жабеняток
Для своїх маляток. (Журавель)
• Йшов собі якось Журавель
І зустрів Лисицю,
Стали друзями вони,
Все як і годиться.
Та нечемною була
Лисичка-сестричка,
Тому казочка про них
Зовсім невеличка.
Та мораль там непроста
І для всіх дається.
Як же казочка про них,
Любі друзі, зветься?
(≪Лисичка і Журавель≫)
— Діти, які ключові слова допомогли вам назвати героїв казки?
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ КАЗКИ І. Я. ФРАНКА «ЛИСИЧКА І ЖУРАВЕЛЬ» (С.68-70)
— Героїв казки ви назвали, але цікавого ще не пізнали. Давайте казку ми
прослухаємо і в ролі юних дослідників побудемо.
1. Виразне читання казки вчителем
— Чи сподобалася вам казка?
— Який настрій вона у вас викликала?
2. Словникова робота
Призволяйся — дала зарік, обіцянку не робити чого-небудь.
Облизня спіймавши — затоваришували.
Зареклася — пригощайся, їж.
Заприятелювали — що означає залишитися ні з чим.
— До слів лівого стовпчика доберіть відповідні тлумачення з правого.
Читання стовпчиків слів у парах.
— Прочитайте слова з інтонацією, якої вимагає розділовий знак над стовпчиком.
! ?
Вгощу дрібненько
пісним припрошує
встромляє крутиться
розсердилася випорожнивши
Фізкультхвилинка
3. Читання казки учнями «ланцюжком»
4. Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання
— Прочитайте, як Лисичка запрошувала Журавля в гості. Чи щирими були її слова? Доведіть свою думку.
— Як Лисичка поводилася зі своїм гостем під час обіду? Як ви оцінюєте її дії?
Як Журавель пригощав Лисичку? Чому він так робив?
— Чому розпалася дружба Лисички та Журавля?
— Чи схвалюєте ви їхню поведінку? Поясніть свою відповідь.
— Як ви гадаєте, на чиєму боці автор? Обґрунтуйте свою думку.
5. Робота за ілюстрацією
— Кого зобразив художник на малюнку? Який вираз обличчя у Лисички?
— Знайдіть і прочитайте епізод казки, який проілюстрував художник.
6. Робота в групах. Театралізація казки «Лисичка і Журавель»
— Які почуття передає Журавель, перебуваючи в гостях? а в себе вдома?
І які почуття передає Лисичка, коли вона була в гостях і в себе вдома?
7. Робота з прислів’ями
• Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.
• Яке частування, таке й дякування.
• Не роби іншому того, чого сам не любиш.
• Хто згоди хоче, той згоду має.
— Яке прислів’я може бути заголовком до казки? Чому?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи сподобалася вам казка І. Франка «Лисичка і Журавель»?
— Чого навчає ця казка?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати казку.
Урок № ______ Дата _____
Тема: Юрій Ярмиш «Як реп’яшок світ побачив» ( П. с. 35 – 38)
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити учнів аналізувати прочитане, характеризувати дійових осіб твору; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Вправи на розвиток навичок читання
— Д іти , щоб виразно , з інтонацією читати , виконаймо дихальні вправи .
Дихальні вправи
• Вдих — носом;
• видих — ротом;
• вдих — ротом;
• видих — носом;
• вдих — носом;
• н а видих промовляємо речення : «Настала зима » .
2. Робота над скоромовкою
У садочку у Пилипа
виросла висока липа —
не лінь було Пилипу
щодня полити липу.
«Спасибі!» — до Пилипа
Лопоче листям липа.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми знайомимося із казкою Юрія Ярмиша «Як реп’яшок світ побачив» ( П. с. 35 – 38).
Вправа «Мікрофон»
— Які українські літературні казки ви знаєте?
— Хто їх автори?
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ казки Юрія Ярмиша «Як реп’яшок світ побачив» ( П. с. 35 – 38)
1. Виразне читання тексту вчителем
— Назвіть головного персонажа казки
2. Словникова робота
Фізкультхвилинка
3. Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання
4. Вправи на розвиток читацьких навичок
1) Гра «Хто швидше?».
— Знайдіть і прочитайте речення, в яких вжиті слова, що на картках-блискавках.
2) Гра «Засічка-кидок».
За командою «кидок» усі діти починають читати напівголосно текст.
За командою «засічка» зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане
ними слово. Цей текст таким саме чином читають ще раз (але не більше трьох разів).
Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг — «засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Який висновок ви зробили з прочитаного?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати казку Юрія Ярмиша «Як реп’яшок світ побачив» ( П. с. 35 – 38).
Урок № _____ Дата _____
Тема: Олександр Зима «Чари для сміливця» ( П. с. 38 – 42)
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити учнів аналізувати прочитане, характеризувати дійових осіб твору; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
1. Організаційний момент
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Робота над чистомовкою
Ище-ище-ище —подув холодний вітрище.
Аї-аї-аї — облітає листя в гаї.
Го-го-го —ми збираємо його.
Ас-ас-ас —принесемо листя в клас.
Робота над скоромовкою
Гра ≪Дощик≫
Діти читають скоромовку хором:
• накрапає дощ (тихо);
• дощ пускається сильніше (голосніше);
• злива (голосно); …………….
• дощ слабшає (тихіше);
• дощ припинився (читання припиняється).
Космонавт в ракету сів,
Двигуни гучні завів.
Та велить матуся з хати
Двигуни повимикати,
Бо він рано їх завів —
Манну кашу не доїв.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ I
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ІV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ і МЕТИ УРОКУ
Сьогодні на уроці ми будемо читати казку Олександра Зими «Чари для сміливця» ( П. с. 38 – 42)
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Читання казки вчителем
1. Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання казки учнями
—Яка основна думка прочитаного?
Словникова робота
Фізкультхвилинка
3. Повторне читання казки учнями «ланцюжком»
4. Аналіз змісту прочитаного з елементами вибіркового читання
5. Гра «Небо і земля»
Після команди вчителя «земля» учні починають читати, слідкуючи не пальчиком, а очима. Коли звучить команда «небо», діти припиняють читати, очі піднімають угору. За командою «земля» діти мають продовжити читати з того місця, де зупинилися, і так — кілька разів протягом читання всього тексту.
.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи сподобалася вам казка?
— Чого нас навчає ця казка?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Стисло переказувати казку Олександра Зими «Чари для сміливця» ( П. с. 38 – 42)
Підготуватися до позакласного читання
Урок № ______. Дата ______
Тема:УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ.
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ
Мета:поглибити знання учнів про казку як художній твір, у якому вигадка і фантазія служать засобом вираження суджень народу про життя; розвивати вміння розрізняти літературну казку; прищеплювати читацький інтерес до казок; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати мудрість, кмітливість, доброту.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Кажу, кажу казку
За бубликів в’язку.
Один бублик — на зубок,
Другий бублик — в козубок,
Третій — у кишеню,
А четвертий — в жменю.
А онука п’ятим
Буду частувати.
Хай він бублика смакує,
Хай над казкою міркує.
Починаєм…
Т. Коломієць
— Недарма кажуть, що всі ми родом із дитинства. А дитинство без казки неможливе! Казка навчає добра, мужності, кмітливості, мудрості, терпіння.
Казка — вірний помічник у житті.
— Що ж таке казка? Казка — цікава вигадана історія про події, яких не може бути в реальному житті. Рослини і тварини у ній уміють розмовляти і робити все те, що й люди. У казках трапляються чарівні пригоди, існують незвичайні речі, діють чаклуни і чародії.
— Які ж бувають казки?
— Яких ви знаєте письменників і поетів-казкарів?
— Сьогодні на уроці ми завітаємо до королівства літературних казок.
§
1. Зустріч із Казкою (На дошці малюнок)
К а з к а
Вітаю вас, дорослі і малі,
Від всіх казок низенький вам уклін.
Я — казка мудра. Хочу вам сказати,
Що кожен з вас мене повинен знати,
Бо, кажуть, казка вчить на світі жити
Та правду й волю завжди боронити.
— Дякую, що ви запросили мене на свято. Я прийшла до вас не сама, а зі своїми друзями казковими героями. Ми підготували Для вас виставу. Щоб потрапити
на неї, ви повинні доказати, що любите і знаєте казки.
— Я читатиму уривки з казок, а ви — відгадуватимете назву казки. Готові?
2. Вікторина «З якої казки?»
• «Баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку…» (≪Ріпка≫)
• «Я не пила, я й не їла: тільки бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, бігла через гребельку та вхопила водиці крапельку…» (≪Коза-дереза»)
• «А мишка бігла, хвостиком зачепила, яєчко покотилося, впало та й розбилося.» (≪Курочка Ряба≫)
• «Уліз ведмідь — семеро стало…» (≪Рукавичка≫)
• «Призволяйся, Журавлику, призволяйся, лебедику…» (≪Лисичка і Журавель≫)
• «Котику-братику, несе мене Лиска
По каменю-мосту на своєму хвосту,
Порятуй мене!» (≪Казка про Котика і Півника≫)
3. Конкурс «Намалюй Колобка»
Б а б а -Яг а :
— Я Баба-Яга, кістяна нога, я ногами тупу-тупу! А ось і я!
— Оце літала-літала по світу і з висоти побачила, що тут щось діється.
Коли підлетіла ближче, почула, що у вас свято казки. Я також не хочу залишатися
в стороні, бо дуже-дуже любЛю казки, особливо казочку про отого кругленького,
рум’яненького, смачненького… та ж про того, хто від баби утік…
Як же його звуть?
— От і гарно, от і чудово! Я ж думала, що ви нічого не знаєте… А читати
вмієте? А писати? А малювати?
— Якщо так, то проведемо маленький конкурс «Намалюй.Колобка». Для цього мені потрібно вибрати трьох учасників.
— Раз, два, три, Колобка малюєш ти!
Учасники із заплющеними очима малюють Колобка. Перед цим їх тричі
повертають навколо себе. Баба-Яга забирає малюнки і летить далі.
4. Вікторина «Чарівний кошик»
Червона Шапочка з кошиком у руках. (Малюнок на дошці)
Якщо довго, довго, довго, якщо довго по доріжці,
Якщо довго по стежинці бігти, тупати й стрибать,
То напевне, то напевне, то звичайно, то звичайно,
Безперечно таким чином можна в школу завітать.
А-а — там навчаються читати,
А-а — і писати й рахувати,
А-а — там цікаво всім завжди.
— Привіт усім! Я дуже рада, що мені вдалося потрапити до вас на свято.
Крім вітання, я приготувала для вас вікторину «Чарівний кошик».
У моєму кошику знаходяться речі з казок. Я по черзі діставатиму певну
річ, а ви говоритимете, в якій казці вона зустрічається. (Яйце, ключ, тарілка, солома, пір’я, черевичок, рукавиця.)
— Молодці, казки знаєте! А тепер всідайтесь зручненько і слухайте гарненько!
Прийшла, нарешті, довгождана мить:
Герої казки нас усіх вітають.
Чарівна музика тихесенько звучить,
І казка перед нами оживає.
5. Інсценізація казки (за вибором учнів)
III. ПІДСУМОК УРОКУ
К а з к а . От і настав час повертатися мені до свого королівства, а ввечері,
коли лягатиме спати, ми знову зустрінемось. До зустрічі!
— Давайте, діти, попрощаємось дружно з Казкою і переглянемо ілюстрації
до казок, які ви підготували.
Урок № ______ Дата ______
Тема: ЛЕГЕНДА. ІВАН ЛИПА «ЛАДА ПРЕКРАСНА» (скорочено)
Мета:ознайомити учнів із новим жанром — легендою; вдосконалювати навички свідомого
виразного читання; вчити передавати інтонацією вчинки дійових осіб; розвивати спостережливість, творчу уяву, вміння емоційно реагувати на художнє слово, співпереживати; виховувати товариськість.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в групах. Гра «Дуель»
Групи ставлять одна одній запитання за змістом розділу «Казки українських
письменників».
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми почнемо ознайомлення з новим літературним жанром.
З яким саме, ви дізнаєтеся, прочитавши кожну четверту букву.
ЧВМЛАМПЕКМДГСВТЕАРЧНОВФДУЦПАИІ
(Легенда)
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Пояснення вчителя
— Легенда — де народне оповідання казкового, фантастичного характеру
про життя й діяльність визначної особи або незвичайну, важливу подію.
Легенди належать до усної народної творчості, але можуть бути й літературними,
тобто створеними письменниками.
Сьогодні ми почнемо ознайомлення з легендою Івана Липи «Лада Прекрасна».
2. Біографічна довідка
7) Опрацювання статті (с. 84)
2) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями.
— У чому вбачав своє щастя Іван Липа?
— Що стверджував письменник?
3. Опрацювання легенди «Лада Прекрасна» (с. 84-86)
1) Гра «Передбачення».
— Прочитайте назву легенди. Про що може в ній ітися?
§
— Які книжки на виставці вам знайомі?
— Хто хоче ознайомити нас зі своєю книжкою?
— Візьміть книжку, яка вам найбільше сподобалася.
— Як називається ця книжка?
— У ній один твір, чи це збірка творів?
— Чиє прізвище автора на обкладинці?
— Хто виконав ілюстрацію до неї?
— Де видана книжка?
V. ОБГОВОРЕННЯ ПРОЧИТАНИХ ТВОРІВ (народної легенди «Барвінок і калина»)
— Хто напав на село?
— Що ординці зробили з Ганною й Оксаною?
—- Що дід порадив матері з дочкою?
— Що допомогло козакам знайти бранців?
— Що сталося з Оксаною?
— Як народ увіковічив пам’ять дівчини?
— Знайдіть опис степу, яким рухалися ординці з полоненими.
— Прочитайте за особами розмову діда з внучкою.
VI. ЧИТАННЯ Й ОБГОВОРЕННЯ НАРОДНОЇ ЛЕГЕНДИ «ПРО СІМ КОЛОДЯЗІВ»
1. Читання легенди комбінованим способом (учитель і учні)
— Чому легенда має таку назву?
2. Аналіз змісту легенди з елементами вибіркового читання
— Де жили батько з синами?
— Яке нещастя траплялося кожного літа в керченському степу?
— Що запропонував зробити батько?
— Скільки колодязів викопали батько з синами?
— У якому з них вони знайшли воду?
— Де подівся батько? Що говорять люди про його зникнення?
— Що, головне хотів сказати народ у легенді?
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
— Яким творам був присвячений наш сьогоднішній урок?
— Чого навчають легенди, які ми сьогодні прочитали?
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Читати художню літературу
Урок № ______ Дата ______
Тема: Байка. Леонід Глібов «Коник – стрибунець»
Мета:ознайомити учнів з новим літературним жанром — байкою, з її особливостями; вчити аналізувати події, що відбуваються у природі, вміти переносити їх у реальну дійсність життя, оцінювати вчинки персонажів, визначати мотиви їхньої поведінки; розвивати навички читання (швидкість, виразність, правильність), уміння передавати при виразному читанні стан, характер, настрій; формувати мовленнєві вміння; виховувати любов до праці.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
— Подивіться одне на одного й усміхніться одне одному, як сонечко.
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Робота над скоромовкою
На річці Лука спіймав рака у рукав.
— Послухайте, будь ласка, скоромовку. Зверніть увагу на ім’я хлопчика.
— Що ви можете про нього сказати? (Це рідкісне українське ім’я.)
— Діти, що може трапитися, коли рак попаде в рукав? (Він може ущипнути.)
Читання скоромовки кілька разів з прискоренням.
2. Робота за картками «Друкар»
Діти «віддруковують» скоромовку на картках.
3. Гра «Знайди “зайве” слово»
Казка п’єса байка
4. Вправляння у виразному читанні слів (за картками-блискавками)
Життя, травиця, радіє, мурашки, широкий, злючая.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
1. Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах повертаються одне до одного і в парах переказують уривок твору, якому відповідає малюнок на с. 88.
2. Обговорення статті «Чи знаєш ти?» (с. 90)
— Ким уявляли Ладу давні слов’яни? Якою її зображували?
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Гра «Мікрофон»
— Діти, твори яких жанрів ми вже читали? (Вірші, казки, оповідання, легенди, загадки…)
— Сьогодні ми ознайомимося з новим жанром – байкою.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Інформація про байку
— Байка — невеликий найчастіше віршований твір повчального змісту.
Дійовими особами байок найчастіше є тварини, але іноді — людські істоти
чи неживі предмети. Байка служить зразком життєвої мудрості.
— 2. Біографічна довідка
А сьогодні ми ознайомимося з творчістю видатного українського бай
каря Л. І. Глібова.
Леонід Іванович Глібов народився на Полтавщині. У дитинстві ЛьоликЛу як усі його звали, був веселим і жвавим, йому подобалося все красиве, алеї найбільше він полюбляв доглядати за квітами, тому його прозвали «королем | квітів». Знайомі і родичі, вітаючись із ним, казали: «Здоров був, Льолику,| квітчастий королику». Хлопчик дуже любив слухати казки баби Одарки. А ще І. Леонід любив слухати народні пісні, зачаровувався народними звичаями й об-1 рядами.
Коли настав час здобувати освіту в гімназії, тринадцятирічний хлопчик! так засумував за рідною домівкою, що всю тугу вилив у своєму першому вірші! «Сон».
Залишив Л. Глібов великий доробок: байки, віршовані загадки і казки, І акровірші, жарти.
Ці твори принесли йому славу, його шанують, люблять і знають не тільки! в Україні, айв усьому світі. У творчому доробку Леоніда Івановича Глібова І 107 влучних байок. Недарма І. Я. Франко назвав його «найкращим! українським байкописом».
— Відгадавши загадки, ви дізнаєтесь, хто буде героями байки, яку ми! прочитаємо сьогодні на уроці.
• Ти хвилиночку постій, придивись:
Хто ж то у траві пахучій причаївсь?
•На зеленій скрипочці виграва,
Сам зелений, як трава-мурава. (Коник)
— Розгляньте малюнок коника. Чи доводилося вам бачити цих комах?
• За пеньочком горбочок,
— А на ньому — будиночок. (Мурашник)
Хто живе в мурашнику?
— Що вам відомо про мурашок? (Вони дуже працьовиті.)
— А тепер прочитайте, будь ласка, назву байки, яку ми будемо вивчати.
— Коник і Мураха будуть дійовими особами цієї байки.
Фізкультхвилинка
3. Робота над байкою «Коник-стрибунець» (с. 97-93)
1) Словникова робота (слова записані на дошці).
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем
Вдатний гульк досхочу непереливки молодець
проворний кряче не вгаваючи вдача розкошував
— Знайдіть і правильно прочитайте слова, які мають такі значення:
який виділяється серед інших певними надзвичайними рисами, якостями,
особливостями (вдатний);
скрутно, дуже погано (непереливки);
який характеризується спритністю, моторністю, жвавістю і т. ін. (проворний).
2) Виразне читання байки вчителем.
— Яким зображено Коника?
— Хто вам сподобався? Чому?
— Кого засуджуєте? Чому?
3) Установлення логічної послідовності поведінки коника.
— Байка близька до казки, тому дійові особи подібні до казкових. Читаючи
айку, потрібно намагатися передати голосом ставлення автора до подій, що
ображені. Зараз ми будемо читати, як і чому змінювався настрій Коника.
Діти, давайте згадаємо, який Коник на початку байки, яким він став у кінці байки.
Читання карток
Веселий, вдатний, співучий; порятуй, порадь, згину я.
— Отже, на початку байки Коник веселий, безтурботний, тому початок
байки треба читати бадьорим голосом, у пришвидшеному темпі.
Зверніть, будь ласка, увагу на незавершеність думки, позначену крапками. Тут потрібно зробити довшу паузу, щоб зацікавити читача наступними подіями.
4) Аналіз змісту байки. Вибіркове читання.
— Прочитайте опис Коника.
— Знайдіть і прочитайте, яким було його життя влітку.
— Прочитайте, як змінилася його поведінка. З чим це пов’язано?
— Про що просив Коник Мурав’я? Прочитайте.
— Якою була відповідь Мурав’я? Прочитайте.
— Як ви зрозуміли його слова?
— Які слова є мораллю байки?
5) Читання байки за особами.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Які недоліки людського характеру засуджує байкар?
— Чого вчить ця байка?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Байку Леоніда Івановича Глібова «Коник-стрибунець» вивчити напам’ять.
Урок № ______ Дата ______
Тема: ЄВГЕНІЯ ГОРЕВА «ЗЕЛЕНІ КОНИКИ В ТРАВІ».
Мета:вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини; розвивати здатність сприймати словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов де природи.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
1. Бесіда
— Діти, пригадайте, що таке байка?
— Хто найчастіше буває героями байки?
— З творчістю якого байкаря ми почали ознайомлення на попередньому уроці?
— Що цікавого ви дізналися про життя і творчість Леоніда Глібова?
— Яку байку Л. Глібова вивчали на минулому уроці?
Учні зачитують листа одному з героїв байки
2. Конкурс на краще читання з пам’яті байки Леоніда Глібова
«Коник-стрибунець»
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Цікавий і неповторний світ природи. Усе в цьому світі прекрасне і гармонійне. Ми вчимося мудрості у природи, черпаємо з неї силу і натхнення. Героями наших улюблених казок, байок, пісень є тварини. Якими людськими якостями наділив коника-стрибунця Леонід Глібов у своїй байці?
— Сьогодні ми прочитаємо, як написала про коників-стрибунців українська поетеса Євгенія Горева та письменник Панас Мирний.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання вірша Євгенії Горевої «Зелені коники в траві»(с. 93-94)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Чи сподобався вам вірш?
— Хто є його головними персонажами?
Фізкультхвилинка
Словникова робота.
Читання стовпчиків слів у парах
Вночі вдвох
злови музики
писнуть брички
скрипоньки гойдалки
— Яке слово має пестливе значення?
— За допомогою якого суфікса воно утворене?
— Поясніть значення слова бричка.
Бричка — легкий візок для їзди, іноді з відкидним верхом.
3) Читання вірша учнями «ланцюжком».
— Які слова у вірші повторюються?
— З яким почуттям автор пише про коників?
— Якими словами він підкреслює своє добре ставлення до них?
— Порівняйте двох коників Євгенії Горевої із Коником-стрибунцем Леоніда Глібова.
4) Робота в групі.
— Чи схожий вірш на пісню?
— Придумайте мелодію і заспівайте про зелених коників.
2. Опрацювання тексту Панаса Мирного «Ранок…» (с. 94)
1) Гра «Рибки».
Самостійне мовчазне читання тексту учнями
— Що ви уявляли, читаючи текст?
2) Робота в парі.
Гра «Ти — мені, я — тобі»
— Складіть запитання до виділених висловів і поставте їх одне одному.
3. Цікаво знати!
— Коник — комаха, у якої довгі і сильні задні лапки. Коли коники труть
крильцями — виникає специфічний звук — скрекіт. Коник-стрибунець «чує»
. ногами: органи слуху розміщені у нього на гомілках передніх ніг.
Це корисна комаха: поїдає попелиць, цикад, дрібних гусениць, двокрилих і інших комах. Не гребує він і рослинною їжею: соковитими ягодами, м’яким насінням, ніжним листям.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Ви чудово сьогодні працювали, і для вас ожила казка. До нас завітав коник-стрибунець. (Заходить учень у вбранні коника.)
— Я — коник-стрибунець. Я мешкаю у степовій Країні Густих Трав разом із жуками, жабками, ящірками, мушками, бджілками, осами. Люблю ласувати зеленню, грітися на сонечку, перелітати зі стеблини на стеблину. А мої крильця в цей час виблискують різними барвами.
Якось я почув пісню жайворонка. Вона так мене зачарувала, що я почав мріяти про те, щоб навчитися співати. Відтоді я прислухався до кожної комашки, але не зміг повторити жодної їхньої пісеньки. Навіть мурашка — і та вміє співати за допомогою вусиків, а хрущ — за допомогою крил. Я геть засумував… Невже я ніколи не навчуся співати?
І лише мудрий цвіркун зрозумів, у чому справа. Виявляється, що насправді співати я можу! І жоден мешканець густих трав не здогадається, як саме я створюю свою власну пісеньку.
Коли ти будеш гуляти разом із татом і мамою в Країні Густих Трав, то зможеш розпізнати всіх її мешканців за їхніми пісеньками. І серед лугового хору почуєш мене — голос співака-стрибунця.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати вірш. Намалювати до нього ілюстрації.
Урок № ______ Дата ______
Тема: Леонід Глібов «Чиж та голуб» ( П. с. 45 – 46)
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини; розвивати здатність сприймати словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов де природи.
Хід уроку
III. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
IV. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання байки Леоніда Глібова «Чиж та голуб» ( П. с. 45 – 46)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Чи сподобалася вам байка?
— Хто є його головними персонажами?
Фізкультхвилинка
2) Словникова робота..
3) Читання вірша учнями «ланцюжком».
4) Робота в парі.
Гра «Ти — мені, я — тобі»
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати байку Леоніда Глібова «Чиж та голуб» ( П. с. 45 – 46)
Урок № ______ Дата ______
Тема: П’ЄСИ. ЛЕСЯ МОВЧУН «ГОРІХОВІ ПРИНЦЕСИ». ЗА МОТИВАМИ АНГЛІЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ КАЗКИ (уривок)
Мета:ознайомити учнів із новим жанром — п’єсою; вчити передавати інтонацією почуття дійових осіб; розвивати творчі здібності учнів, інтуїцію; виховувати здатність емоційно реагувати на художнє слово.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Які літературні жанри ви знаєте? (Казки, загадки, легенди, прислів’я, скоромовки, байки).
— Що таке казка? (Казка — це розповідний твір про вигадані, часто фантастичні події.)
— Чи чули ви слово п’єса? Якщо так, то де?
— Сьогодні ми ознайомимося з новим літературним жанром — п’єсою.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання тексту «П’єса» (с. 95)
. Читання тексту «буксиром» за вчителем
— Що таке п’єса?
— За допомогою чого передається зміст п’єси?
— Що називається ремарками?
— Щотакеп’єса-казка?
— Сьогодні ми ознайомимося з п’єсою-казкою Лесі Мовчун «Горіхові принцеси».
2. Біографічна довідка
—- Леся Вікторівна Мовчун народилася 26 серпня 1969 р. у м. Києві. Постійний автор рубрики «Наш скарб — рідна мова» (журнал «Барвінок»). Має кілька сотень публікацій у журналах для дітей «Малятко», «Барвінок», «Соняшник», «Перець», «Пізнайко», «Стежка», «Однокласник», «Веселка» та ін., а також книжки для дітей «Неслухняні яблучка» (1997), «Чепуриться черепаха» (1999), «Для чемних ведмежат» (1999), «Кактусове королівство» (2007), «Ви такого ще не чули?» (2008), «Мовна лікарня. Пригоди Лєрки Сев-рючки і цікаві завдання з культури мови» (2009), «Усе підростає» (2021), «Арфа для павучка» (2021), «Про цікавих тварин загадки малим» та дві збірки поезії «Боса троянда» (1993) та «Відцвітають птахи» (2005).
Леся Вікторівна говорить: «Творчість для мене — це форма існування думки. Думка — це озвучений образ. А образ — маленький атом моєї внутрішньої галактики».
Фізкультхвилинка
3. Опрацювання п’єси-казки Лесі Мовчун «Горіхові принцеси» (с. 95-96)
1) Визначення структури п’єси.
Учні читають перелік дійових осіб п’єси. Учитель звертає увагу на слова, які винесені на початок кожної строфи. Учні прочитують їх, визначають, що це — назва дійової особи, яка має промовляти ці слова. Учитель пояснює:
слова в дужках — це вказівки автора щодо інтонації, темпу мовлення чи дії героя;
текст автора — це опис місця подій, вказівки щодо руху дійових осіб на сцені.
2) Первинне ознайомлення з текстом (с. 96).
Читання «вчитель—учні»
— Чи зацікавив вас початок п’єси? Які почуття він викликав?
3) Словникова робота.
Читання стовпчиків слів у парах
Покої сім’ї
життю яснооку
в’ється ввійшла
обличчі колотнеча
— Поясніть значення слів покої (королівські кімнати); колотнеча
(сварки).
4) Спостереження за мовою дійових осіб.
Почергово розглядається кожна роль, визначається особливість мовлення, інтонація, темп, зміни у настрої героя. Звертається увага на вказівки автора щодо рухів, дій того, хто виконує роль.
5) Читання п’єси за особами.
— Якою була Джоан? Як до неї поставилася мачуха? Як про це пише
автор?
6) Робота в парі. Гра «Передбачення».
— Спробуйте передбачити, як розвиватимуться події в дідусевій казці?
— Прочитайте переказ опрацьованої частини п’єси і порівняйте його зі своїм варіантом розвитку подій.
4.Опрацювання п’єси-казки Лесі Мовчун «Горіхові принцеси» [продовження) (с.97-99)
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— З яким новим літературним жанром ми ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
— Які почуття викликала у вас казка?
— Кому ви співчуваєте? Кого з персонажів авторка наділила негативними рисами?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати п’єсу (с. 95 – 99).
Урок № _____ дата _____
Тема: П’єси. Олександр Олесь «Ведмідь у гостях у бабусі»(Перлинка с.48 – 56)
Мета:продовжити ознайомлення учнів із новим жанром — п’єсою; вчити передавати інтонацією почуття дійових осіб; розвивати творчі здібності учнів, образне мислення, інтуїцію; виховувати товариськість.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Робота над скоромовкою
Білі вівці уночі до нас прийшли,
На подвір’ї всі тихенько залягли.
Ось візьму я хворостину замашну —
Всіх непрошених овець я прожену.
Хворостину взяв і вибіг за поріг,
А в дворі не білі вівці — білий сніг.
2. Гра «Переплутались рядки, ти їх швидше віднови»
Й ненароком розлила. 4
Хмарка йшла на іменини. 2
В подарунок дощ несла, З
До сестрички, до хмаринки 1
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Хто краще?»
Виразне читання п’єси за особами.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Що завжди перемагає в казках?
Сьогодні ми продовжимо роботу над п ‘єсами і будемо читати п’єсу Олександра Олеся «Ведмідь у гостях у бабусі»(Перлинка с.48 – 56)
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання п’єси Олександра Олеся «Ведмідь у гостях у бабусі»(Перлинка с.48 – 56)
1) Словникова робота.
2) Читання п’єси учнями
3) Гра «У театрі» (читання п’єси за ролями)
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
Читати «Ведмідь у гостях у бабусі»(Перлинка с.48 – 56)
Урок № _____ дата _____
Тема: П’єси. Ніна Куфко «Вареники в сметані»(Перлинка с. 56 – 63 )
Мета:продовжити ознайомлення учнів із новим жанром — п’єсою; вчити передавати інтонацією почуття дійових осіб; розвивати творчі здібності учнів, образне мислення, інтуїцію; виховувати товариськість.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Робота над скоромовкою
Білі вівці уночі до нас прийшли,
На подвір’ї всі тихенько залягли.
Ось візьму я хворостину замашну —
Всіх непрошених овець я прожену.
Хворостину взяв і вибіг за поріг,
А в дворі не білі вівці — білий сніг.
2. Гра «Переплутались рядки, ти їх швидше віднови»
Й ненароком розлила. 4
Хмарка йшла на іменини. 2
В подарунок дощ несла, З
До сестрички, до хмаринки 1
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Хто краще?»
Виразне читання п’єси за особами.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Що завжди перемагає в казках?
Сьогодні ми продовжимо роботу над п ‘єсами і будемо читати п’єсу Ніни Куфко «Вареники в сметані»(Перлинка с. 56 – 63 )
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання п’єсиНіни Куфко «Вареники в сметані»(Перлинка с. 56 – 63 )
1) Словникова робота.
2) Читання п’єси учнями
3) Гра «У театрі» (читання п’єси за ролями)
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
Читати п’єсу Ніни Куфко «Вареники в сметані» (Перлинка с. 56 – 63 )
Урок № _____ Дата _____
ПІДСУМОК ЗА РОЗДІЛОМ «ЛЕГЕНДИ. БАЙКИ. П’ЄСИ»
Мета:узагальнити і систематизувати знання учнів за розділом «Легенди. Байки. П’єси»; вчити порівнювати, співставляти прочитані твори, розуміти образну мову, уявляти описані картини, розмірковувати над художнім змістом; розвивати творчу уяву, образне мислення; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Читання чілстомовки-добавлянки
Ма-ма-ма — прийшла холодна зима.
Те-те-те — снігу намете.
Ем-ем-ем — саночки візьмем.
Дем-дем-дем — на гірку підем.
Робота над скоромовкою
Їхав грудень возом,
Віз мішок морозу,
До морозу криги,
А до криги снігу.
3. Гра «Складаємо казочку»
— Складіть казку, доповнюючи текст словами з трьох букв.
Жив був (дід). У нього болів (зуб). Зайшов він у (дім). Хотів з’їсти (сир).
Раптом прилетіла (оса). Вона вкусила діда за (ніс). Потім хотіла скуштувати (мед). Але побачила, що там сидить (жук). Старенький зі злостю вдарив ногою (м’яч). Він потрапив жукові в (око). Жук образився і полетів у (ліс). От і казочці кінець, а хто її складав, той молодець.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах повертаються одне до одного і розповідають про улюбленого героя з п’єси-казки Лесі Мовчун «Горіхові принцеси».
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Який розділ ми закінчили вивчати?
— Сьогодні ми пригадаємо твори, які читали в цьому розділі, перевіримо свої знання.
V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ
1. Гра «Назви жанр твору»
«Лада Прекрасна» літературна казка
«Горіхові принцеси» легенда
«Бременські музиканти» байка
Коник-стрибунець» п’єса-казка
2. Гра «Упізнай героя»
• Казка в житті довго-довго тривала. Принц одружився з Джоан.
А Ніколь Взяв за дружину могутній Король. (Казкар)
• Проспівав ти літо боже —
Вдача вже твоя така,—
А тепер танцюй, небоже,
На морозі гопака! (Мурашка)
• Я повернуся тоді, коли зорі загоряться ясним промінням, коли сонце вийде
із-за хмар, коли оживуть ріки, а пустині хвилюватимуть золотим колосом,
коли гори зазеленіють, а люди знову стануть великою ріднею. (Лада)
• Біля печери ліщина росте.
Вийдемо, люба, горішків нарвати. (Ніколь)
• Чуєш — в лісі ворон кряче,
Вітри буйнії гудуть?
Порятуй, порадь, земляче,
Як се лихо перебуть! (Коник)
Фізкультхвилинка
3. Гра «Повтори і пригадай»
— Прочитайте, вставляючи пропущені слова.
Скрізь, де її кличуть, з’являється до людей — світла, мов…, прозора, наче…, чарівна, як…
— Про кого так сказав автор?
— Чому письменник обрав саме такі слова?
4. Гра «Доповни речення»
• Народне оповідання казкового, фантастичного характеру про життя й діяльність визначної особи або незвичайну, важливу подію — … (легенда).
• Невеликий за обсягом віршований твір з повчальним змістом — … (байка).
• Твір, призначений для постановки на сцені,— … (п’єса).
• Примітки автора щодо зовнішності й поведінки дійових осіб, а також щодо обставин дії, які подаються в дужках або окремими рядками,— … (ремарки).
— Для чого в тексті п’єси потрібні ремарки?
— Уявіть, що ви переглядаєте театральну виставу. Як ви гадаєте, хто, крім авторів, причетний до її створення?
— Чим байка відрізняється від п’єси? А чим вони схожі?
5. Робота в групі
— Підготуйте спектакль за байкою Леоніда Глібова «Коник-стрибунець».
Продумайте, якими будуть костюми, декорації (живописне оформлення
місця дії на сцені), якими рухами супроводжуватимуться слова персонажів.
Розіграйте байку за ролями.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра «Закінчи речення»
• Сьогодні на уроці я вчився…
• Найбільше мені запам’яталося…
• Було цікаво…
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Дізнатися, як насправді зимує коник-стрибунець.
Урок № _______ Дата _______
Тема: Вступ до розділу. Світ поезії. Оксана Сенатович «Як я почала писати вірші», «Кінець зими» (Літ.чит с. 100, Перлинка с. 64 – 66)
мета:вчити учнів відчувати красу поетичного слова; розвивати здатність сприймати звукові словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово, мовне чуття, інтуїцію; виховувати емоцію читача.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
Робота над скоромовкою
Чорногузик через річку Чемно чапля відчинила,
У червоних черевичках Частуванням стіл накрила.
Чимчикує чимдуж в брід — У чудову пору цю
Чапля кличе на обід! Чай смачний із чебрецю.
2. Гра «прочитай приказку»
— Прочитайте слова якнайшвидше. Удруге у кожному слові швидко чи
тайте тільки другу букву.
• Агроном, море, алея, сонце, один, ананас, сім, айстра, океан, муха, арка, ацетон, вісім, азарт, серп, крик, сни, золото, знак, мама, удар, сум, сміх, сцена, місяць. (Голодній курці зерно на думці )
• Агент, клас, сало, одяг, тьотя, ткач, томат, сніг, лялька, квас, сіно, сварка, оса, горе, тмин, сам, університет, мер, абияк, масло, струм, сом, іграшка, зозуля, емаль. (Гладь коня вівсом, а не
батогом )
III. Перевірка домашнього завдання
Учні розповідають, як зимує коник-стрибунець.
Довідка
Самі коники взимку гинуть, а зимують лише яйця, які були ними відкладені.
Самки коника відкладають яйця на рослини чи в ґрунт, де вони зимують. Навесні із них виходять личинки, які схожі на дорослих особин, але менші за розміром і без крил. З часом вони перетворюються на крилатих комах.
IV. Мотивація на вчальної діяльності.
Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ. Прочитайте його назву (с 100).
— Назвіть свої улюблені вірші.
— Кого з українських поетів ви знаєте?
— Які поезії пам’ятаєте?
— Що хочете дізнатися в новому розділі?
— Чого чекаєте від цих уроків?
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Опрацювання статті «Світ поезії» (с. 100)
1) Виразне читання статті вчителем.
— Які почуття викликав у вас прослуханий текст?
2) Повторне читання тексту учнями «ланцюжком» за абзацами.
3) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.
а) Лірика.
— Хто найтонше відчуває красу, яка нас оточує?
— Як поети зображують життя?
— Які твори називаються лірикою?
— Послухайте ліричні рядки поезії П. Тичини.
Ой не крийся, природо, не крийся.
Що ти в тузі за літом, у тузі…
Безгоміння і сум. Безгоміння і сон.—
Тільки зірка упала…
— Який настрій передає поет у цих рядках?
— До кого він звертається?
— За чим сумує?
— Кого називають ліричним героєм?
Фізкультхвилинка
б) Ліричний герой.
— Послухайте вірш Михайла Стельмаха та уявіть ліричного героя.
Поміж березами дівча іде Рукою гладить пасмо золоте,
Рожевий схід. Галуззя молоде Іде, співаючи, в долину…
Пісні виспівує привітні. І, може, більше дівчину ніде
Поміж березами дівча іде Ніколи не зустріну.
У хусточці блакитній.
— Яким настроєм пройнятий вірш?
— Які почуття передає поет?
— Якою ви уявляєте дівчину?
в) Пейзажна лірика.
— Що належить до пейзажної лірики?
— Послухайте вірш Ліни Костенко.
СЮ НІЧ ЗОРІ ЧОМУСЬ КОЛЮЧІ
Сю ніч зорі чомусь колючі, Сю ніч квітка питала квітку:
як налякані їжачки. — Що ж це робиться, поясни?
Сю ніч сойка кричала з кручі, Тільки вчора було ще влітку,
сю ніч ворон сказав: «Апчхи!» а сьогодні вже восени!
— Які художні засоби застосовує поетеса, передаючи свої роздуми і почуття?
— Знайдіть у вірші епітети (Зорі колючі); порівняння, (зорі, як налякані їжачки); уособлення (сойка кричала, ворон сказав, квітка питала).
2.Опрацювання творів Оксани Сенатович «Як я почала писати вірші», «Кінець зими»
( Перлинка с. 64 – 66)
3. Бесіда за картиною Іллі Остроухова «Золота осінь» (с. 100)
— Що художник зобразив на картині?
— Що він намалював у центрі картини? вдалині?
— Які фарби обрав художник для своєї картини?
— Який настрій вони створюють?
VI. Підсумок уроку
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Що вас найбільше вразило?
— Про що б хотіли дізнатися на наступних уроках?
— Чого навчитися?
VII. Домашнє завдання
Підготувати запитання за текстом «Світ поезії» с. 100 та читати у Перлинці с. 64 – 66
Урок № ____ дата ____
Тема: Іван Світличний «Безконечник», Володимир Лучук «Чим хата багата?», «Хто носить мед?» (Перлинка с. 67 )
Мета: вчити учнів відчувати красу поетичного слова; розвивати здатність сприймати звукові словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово, мовне чуття, інтуїцію; виховувати емоцію читача.
Хід уроку
V. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
VI. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Цікавий і неповторний світ природи. Усе в цьому світі прекрасне і гармонійне. Ми вчимося мудрості у природи, черпаємо з неї силу і натхнення.
Сьогодні ми прочитаємо вірші Івана Світличного «Безконечник», Володимира Лучука «Чим хата багата?», «Хто носить мед?» (Перлинка с. 67 )
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання віршів Івана Світличного «Безконечник», Володимира Лучука «Чим хата багата?», «Хто носить мед?» (Перлинка с. 67 )
1) Виразне читання віршів вчителем.
— Чи сподобалися вам вірші?
— Хто є його головними персонажами?
Фізкультхвилинка
Словникова робота.
3) Читання віршів учнями «ланцюжком».
4) Гра «Рибки».
Самостійне мовчазне читання віршів учнями
— Що ви уявляли, читаючи вірші?
5) Робота в парі.
Гра «Ти — мені, я — тобі»
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати вірші Івана Світличного «Безконечник», Володимира Лучука «Чим хата багата?», «Хто носить мед?» (Перлинка с. 67 )
Урок № _____ Дата _______
Тема: Пейзаж. Павло Тичина «Пастелі»
Мета:розкрити красу і своєрідність поезії П. Тичини; навчати розуміти поетичну мову,
уявляти описані картини; розвивати спостережливість, творчу уяву, чуття поетичного слова, асоціативне мислення; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
Робота над скоромовкою
Гучний голос глухар має, Грізно гримить у гаї.
Голосисто він співає. Горобці зібрались в зграї.
Голосний свій спів не слуха, Глухар змок, голівку чуха:
Бо глухий — не миє вуха! «Гарний дощ! Помию вуха!»
Робота над чистомовкою
Ок-ок-ок — тихо падає сніжок. Ло-ло-ло — все подвір’я замело. Ам-ам-ам — їсти нічого пташкам. Мо-мо-мо — ми їм крихіток дамо. Ки-ки-ки — будуть раді всі пташки.
3. Гра «Незвичайні перетворення»
— Виконайте дії і прочитайте слова.
Зір а – іра ай чин – ин еня = (зайченя).
Дар – ар ів чис – с на = (дівчина).
Рус і – усі ома шке – е а = (ромашка).
III. перевірка дОмашньОгО Завдання
Робота в групі. Гра «Дуель»
Учні в парах ставлять запитання одне одному за змістом прочитаного тексту «Світ поезії»
(с 100).
IV. мотивація навчальної діяльності.
Повідомлення теми і мети уроку
— Послухайте вірш. Який він за настроєм?
Вечір. Тихо, ясно… Стелються сутіні,
Зірочка зоріє… Тумани лягають;
Із садочка красно Кетяги з калини
Пахощами віє; В вікна зазирають.
Михайло Старицький
— Тихий, привітний вечір заходить у гості до кожної оселі, засвічує вогники…
Навкруги тиша і спокій.
Сьогодні ми будемо читати вірш Павла Тичини про настання вечора.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Опрацювання вірша Павла Тичини «Пастелі» (с. 101-102)
Словникова робота.
— Прочитайте пояснення значень слів пастелі і флейта (с 101).
Цікаво знати!
Флейта є одним з найдавніших музичних інструментів. Прабатьком флейти можна назвати звичайний свисток, що з’явився ще в древніх народів, і у ті часи був здебільшого не музичним інструментом, а іграшкою або пристосуванням для виконання релігійних магічних обрядів, як наприклад, в індіанців Північної і Південної Америки, що виготовляли свистки з глини, кістки і дерева.
Перша знайдена флейта мала чотири отвори і була виготовлена з кістки неандертальцем.
— Послухайте звучання флейти (лунає аудіозапис).
Фізкультхвилинка
2) Гра «Рибки».
Самостійне мовчазне читання вірша учнями
— Який пейзаж змалював поет?
— Чи погоджуєтеся ви з думкою, що від створеної у вірші картини віє спокоєм?
— Як поет розповів про настання вечора?
— На чому наголошують слова навшпиньках підійшов?
— Визначте, голосно чи тихо, швидко чи повільно потрібно читати вірш «Пастелі»?
3) Конкурс на краще виразне читання вірша учнями.
— Які уособлення використав автор у вірші?
4) Гра «Диктор телебачення».
Учні читають вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на «глядачів».
— Які дієслова вживає автор, говорячи про вечір?
Вечір (що зробив?) … підійшов, прослав, ліг.
2. Опрацювання картини Архипа Куїнджі «Червоний захід на Дніпрі»
— Розгляньте картину Архипа Куїнджі «Червоний захід на Дніпрі».
— Що зобразив художник на картині?
— Що він намалював у центрі картини? вдалині?
— За допомогою яких кольорів художник зобразив вечір?
— Який настрій вони створюють?
— Знайдіть у вірші рядки, які могли б стати другою назвою картини.
VI. Підсумок уроку
— З яким твором ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
— Які слова вірша вам найбільше запам’яталися?
VII. Домашнє завдання
Виразно читати вірш. Намалювати ілюстрацію до нього. С.101 – 102
Урок № ______ Дата ____
Тема: Урок позакласного читання. «Світ поезії у творах Наталі Забіли»
мета:поглибити знання учнів про творчість Наталі Забіли; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити заглиблюватися в поетичні образи; розвивати образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до поетичного слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
Робота над скоромовкою
Щиро щиглик щебетав Хай щовечора й щоднини
Щойно на ліщині. Щедрим нивам Батьківщини
Щиросердно він бажав Рясний дощ полоще щічки,
Щастя Україні! Щоб вродив врожай пшенички.
2. Гра «Віднови вірш»
— Прочитайте частину вірша в лівому стовпчику, а в правому знайдіть
його кінцівку.
Тихо спить собі ведмідь здоровенна голова.
Сива кізка скік та скік слово мама написало.
Стоїть баба снігова щоб родило житечко.
Ой, мороз, який мороз! хтось надворі гупотить.
По снігу дівча гуляло, через річку на той бік.
Сійся жито і пшениця, треба взяти нам лопату.
Принесла я вам літечко, лиш над містом сонце встане.
Щоб город перекопати, Всіх пташок проймає дрож.
Ти прокинься рано-рано, шкідників нам добуває.
Дзьоб міцний і гострий має, буде дітям паляниця.
III. Мотивація на вчальної діяльності.
Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми поринемо у чарівний світ поезії Наталі Забіли.
Наталя Львівна Забіла — перший лауреат літературної премії імені Лесі Українки, яку вважають зачинателькою сучасної української дитячої літератури.
Чимало поколінь із захватом читали і читають яскраві вірші та захопливі казки й оповідання, з любов’ю, незмінною цікавістю сприймають її творчість.
Діти, відгадайте загадку, яка допоможе вам дізнатися, в якому відомому дитячому журналі довгий час працювала Наталія Забіла.
•Цвіте синьо, лист зелений Квітник прикрашає. Хоч мороз усе побив — Його не займає. (Барвінок)
§
— Які книжки на виставці вам знайомі?
— Хто хоче ознайомити нас зі своєю книжкою?
— Візьміть книжку, яка вам найбільше сподобалася.
— У ній один твір, чи це збірка творів?
— Хто намалював ілюстрації до неї? Де і коли видана книжка?
V. ОБгОвОрення прОчИтанИх твОрів
— Як же Наталя Забіла знає дітей, як невимушено веде поетичну бесіду:
про квіти й траву, вітер, дерево, струмок, свійських тварин, лісових звірів та
все живе навколо!
1. вірш «журавлик»
— Де діти знайшли журавлика? Прочитайте опис цього місця.
— Яким був птах? Прочитайте.
— Чому діти забрали журавлика? Чи схвалюєте ви їх учинок? Чому?
— Доведіть словами тексту, що вони добре доглядали за пташкою.
— Чому журавель залишив дітей?
— Чого вчить цей вірш?
2. вірш «черепаха»
— Яка тема цього вірша? мета?
— Знайдіть і прочитайте опис черепахи. З яким почуттям пише про неї поетеса?
— Знайдіть слова, які це підтверджують.
Фізкультхвилинка
VI. Читання віршів наталі Забіли
1. Вірш «випав сніг»
1) Гра «Бджілки».
Самостійне мовчазне читання вірша учнями
— Яка основна думка вірша?
— Який основний тон виберете ви для читання? (Радісний, бадьорий)
— Які рядки вірша потрібно читати особливо радісним тоном?
2) Виразне читання вірша учнями «ланцюжком» за строфами.
— Прочитайте рядки, в яких передано замилування зимовим ранком.
— До чого закликає нас поетеса? Прочитайте.
2. Вірш «Лісова криниченька»
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Що ви уявляли, слухаючи вірш?
2) Робота в парі.
Учні в парі читають вірш одне одному.
3) Гра «Добери риму».
Трава — лісова; запашні — глибині; сюди — води; вода — розповіда.
VII. Підсумок уроку
– Які поетичні твори Наталі Забіли читали на сьогоднішньому уроці?
– Чого вчать нас ці твори?
VІІІ Домашнє завдання
Читати художню літературу
Урок № ____ Дата ____
Тема: Уособлення. Володимир Сосюра «Спокоєм повиті…»
мета:розкрити учням красу і своєрідність поезії В. Сосюри; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини, порівнювати поетичні твори різних авторів; розвивати здатність бачити те коло життєвих явищ, які стали об’єктом зображень; виховувати любов до поезії.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. мовленнєва розминка
Робота над скоромовкою
Цей концерт такий цікавий. Гра цесарка на цимбалах. Цвіркунець на скрипці Виграє на липці.
Цінь-ці-фа і ців-ців-ців — Хор синиць і горобців Цвірінчить цілу годину Для пернатої родини.
2. гра «устав букви, утвори слова»
— Замість крапок уставте букви таким чином, щоб вони були кінцівкою всіх слів.
ур
сад
рин
став
шлун
… (ок)
каж
див
бан
капк
сараф
… (ан)
3. гра «Завдання від білочки»
— Білочка просить вас повернути на місце слова, які розігнав зимовий
вітер.
— Де ти, білочко, __ ?
Що ти, білочко, ?
— У зеленому___,
у дуплі, у соснячку.
Я гризу _______
і гриби, і_.
—А в морози люті, злі ти не мерзнеш _____________?
—Мене добре зігріва моя шубка ____,
і тому зимові дні
мені зовсім_ _____.
(Живеш, гризеш, ліску, горішки, шишки, у дуплі, хутрова, не страшні)
III. перевірка домашнього завдання
Гра «Вернісаж»
Учні презентують свої малюнки, зачитують рядки вірша, які вони проілюстрували.
IV. мотивація на вчальної діяльності.
повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні на уроці ми будемо спостерігати, як описував вечір український
поет Володимир Сосюра. Порівняємо його вірш з поезією Павла Тичини.
V. сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Біографічна довідка
— Володимир Миколайович Сосюра народився на станції Дебальцеве (нині
Донецька обл ) 6 січня 1898 р. Дитячі роки поета минали в с. Третя Рота
(нині м Верхнє), у старій хворостянці над берегом Дінця. Про цей край Со-
сюра пізніше образно розповів у автобіографічному романі «Третя Рота». Оди
надцяти років хлопець пішов працювати до бондарного цеху содового заводу,
потім телефоністом, чорноробом, не цурався випадкових заробітків. Почат
кову освіту здобував під опікою батька, кресляра за фахом, який працював
і вчителем, і писарем, і адвокатом, і шахтарем. Любов до рідного донецького
краю стала провідним мотивом його поетичної творчості.
Фізкультхвилинка
2. Опрацювання вірша Володимира Сосюри «Спокоєм повиті…» (с. 102–103)
Робота в парах.
Учні в парах читають одне одному вірш.
— Чи сподобався вам вірш? До якого жанру він належить?
2) Виразне читання вірша учнями.
— Назвіть слова, за допомогою яких поет олюднює вечір, ниви, вітер, воду
і місяць.
Вечір засвітив місяць загляда
ниви сплять вода спить
вітер шепоче
— Це прийом уособлення.
— Доведіть, що описана в поезії картина сповнена спокоєм, тишею.
— Які почуття володіли автором вірша?
3) Робота в групі.
— Порівняйте прочитані вірші про вечір Павла Тичини та Володимира Со-сюри.
— Простежте, якими словами його описують різні автори. Доповніть подані речення.
За Павлом Тичиною За Володимиром Сосюрою
… підійшов вечір, Вечір … …,
… зорі. Місяць… у…
3. Опрацювання тексту «вечоріло» за михайлом коцюбинським (с. 103)
Виразне читання тексту вчителем Звучить тиха лірична музика.
— Які картини ви уявляли, слухаючи текст?
— Знайдіть у тексті порівняння. Чому автор порівнює мошок із сіткою?
VІ. підсумок уроку
Гра «Закінчи речення» y Сьогодні на уроці я вчився… y Я дізнався… y Найбільше мене вразило…
VІІ. домашнє завдання
Намалювати ілюстрацію до вірша «Спокоєм повиті…» за Володимиром Сосюрою та тексту «Вечоріло» за Михайлом Коцюбинським, читати с.102 – 103
Урок № _____ Дата _____
Тема: Епітет.Наталя Забіла «Зірочки»
Мета:розкрити учням красу і своєрідність поезії Наталі Забіли; вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; навчати розуміти поетичну мову, знаходити епітети, порівнювати поезії; розвивати вміння заглиблюватися в поетичні образи; виховувати любов до поетичного слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
1. Читання слів, чітко вимовляючи звуки [з] і [с]
— Прочитайте повільно; на одному диханні.
Робота над скоромовкою
— До слова казав знайдіть у скоромовці спільнокореневі слова.
3. Гра «Знайди назви дерев у сполученнях літер»
Іду берегом ріки. (Дуб)
Я маю свій буквар. (Бук)
Гра була дуже цікава. (Граб)
III.Перевірка домашнього завдання
Гра «Вернісаж»
Учні презентують свої малюнки до вірша «Спокоєм повиті…» за Володимиром Сосюрою та тексту «Вечоріло» за Михайлом Коцюбинським. Зачитують рядки, які проілюстрували.
IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення темиі мети уроку
— Відгадайте загадку.
зіркам.
V.Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу
1. Опрацювання віршаНаталі Забіли «Зірочки» (с. 103–104)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Які картини ви уявляли, слухаючи вірш?
— До якого жанру належить вірш? (Пейзажна лірика. Замилування красою зірок.)
Словникова робота.
Робота в парі
— Прочитайте стовпчики слів. Об’єднайте їх у синонімічні пари.
Фізкультхвилинка
3) Гра «Рибки».
Самостійне мовчазне читання учнями. Підготовка до виразного читання
— Який основний тон виберете для читання вірша?
4) Виразне читання вірша учнями за строфами.
5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Назвіть дії зірочок. На прикладах доведіть, що Наталя Забіла зобразила зірки як живих істот. Якими властивостями їх наділила поетеса?
— Які слова-ознаки використовує поетеса, описуючи сонечко, зорі, сни?
Сонечко ясне;
зорі блискучі;
сни радісні й бадьорі.
— Зауважте, що такі слова називаються епітетами.
— Які пестливі слова поетеса вживає у вірші? Про що це свідчить?
— Які почуття володіли автором?
— Яким настроєм пронизані рядки вірша?
— Кому світять зірочки у нічному небі?
— Що вони розказують маленьким діточкам?
6) Гра «Добери риму».
Додолу — … (поле);
світом — … (засвітим);
над землею — … (своєю);
у морі — … (просторі);
спати — … (повідати);
бадьорі — … (зорі).
7) Робота в парі.
— Що сказано про сонце у віршах, які ви прочитали?
— Доповніть подані речення й порівняйте їх.
2. Робота за ілюстрацією
— Подивіться на ілюстрацію до цього вірша. Чи можемо ми віднести її до всього твору, чи до певної його частини?
— Що художник зобразив на картині? Що він намалював у центрі картини? вдалині?
— Які фарби обрав для своєї картини? Який настрій вони створюють?
— Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.
VI.Підсумок уроку
— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?
— Хто його автор?
— Чим він вам сподобався?
VII.Домашнєзавдання
Виразно читати вірш с.103 – 104
Урок № _____ Дата _____
Тема: Милуємось вечором. Марійка Підгірянка «Вечір іде»
Мета:розкрити учням красу і своєрідність поезії Марійки Підгірянки; вчити заглиблюватися в поетичні образи, аналізувати ліричні поезії; розвивати образне мислення, творчу уяву, вміння усвідомлювати особливу красу, виразність, емоційність поетичного слова; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
Робота над скоромовкою
2.Гра «Плутанка»
— Переставте букви так, щоб утворилося слово. Вдруге читайте слова швидше.
III.Перевірка домашньогозавдання
Конкурс на краще виразне читання вірша Наталі Забіли «Зірочки» (с.103–104).
IV.Мотивація навчальноїдіяльності.Повідомлення теми і мети уроку
Гра «Шифрувальники»
— Прочитайте кожну третю букву. Назвіть прізвище української поетеси.
Лбмчвасоруеіклйвоксфао
Одпшбікмдьтгчхізтрсїядгнхпкшчаю.
(Марійка Підгірянка)
— Сьогодні ми дізнаємося, як писала про вечір Марійка Підгірянка.
V.Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу
1. Біографічна довідка
— Марійка Підгірянка народилася 29 березня 1881 р. в селі Білі Ослави недалеко від Надвірної на Івано-Франківщині в сім’ї лісничого. Тут Марійка навчилася розуміти мову сивого лісу. І коли вітер гомонів зі смереками, їй здавалося, що він розповідає казки, співає пісні. Її дитинство й юність пройшли в Уторопах на Косівщині.
Тут училася, тут згодом учителювала.
Справжнє прізвище Марії Омелянівни — Ленерт-Домбровська.
Марійка так любила свій рідний край, що взяла собі псевдонім Підгірянка. Ним вона й підписувала свої вірші.
2. Опрацювання віршаМарійкиПідгірянки «Вечір іде» (с. 105)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Які картини ви уявляли, слухаючи вірш?
Словникова робота.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем
— Поясніть значення слів: ниже, креше.
Ниже — просовує що-небудь одно за другим на нитку.
Креше — пристрасно, з запалом робить, виконує що-небудь.
— У підручнику (с.105) знайдіть тлумачення слова поміст.
Поміст — поверхня з дощок, покладена на основу.
Фізкультхвилинка
3) Виразне читання вірша учнями «ланцюжком» за строфами.
— Вдумайтеся у зміст заголовка. Розкажіть, як поетеса описує настання вечора?
— Доведіть, що вечір, сонце, мороз зображено як живих істот. Який художній засіб використала для цього авторка?
Сонце спить; вечір ниже, йде; мороз ходить, креше, пише (уособлення).
— Якими словами з вірша Марійки Підгірянки можна доповнити рядок із твору Павла Тичини: навшпиньках підійшов вечір?
4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Що поетеса пише про сонце?
— Де воно спить?
— Які слова добирає, розповідаючи про мороз?
— Що сказано про місяць?
Робота в групах.
— Порівняйте, як у прочитаних віршах описано появу зірок на вечірньому небі. Доповніть подані речення.
VI.Підсумок уроку
Гра «Закінчи речення»
Сьогодні на уроці я вчився…
Найбільше мені сподобалося…
Було цікаво…
Завершую урок з… настроєм.
VII.Домашнєзавдання
Вивчити напам’ять по одному з віршів про вечір (за вибором, с.105–106).
Урок № _____ Дата ____
Тема: Замилування красою природи. Микола Вороний «Ущухла буря»
Мета:вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; розкрити красу і своєрідність поезій; поглиблювати та розширювати образні уявлення; розвивати мовлення, спостережливість, здатність бачити те коло життєвих явищ, які стали об’єктом зображень; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
Робота над скоромовкою
— Промовте скоромовку: повільно (тихо); швидше (напівголосно); швидко (голосніше).
Робота над чистомовкою
3.Гра «Шифрувальники»
— Прочитайте речення, переставляючи букви у словах.
куЩа
виЖе в тавкус куща.
маТ лавапють ройжі і щіля.
ваХоються бири дів кущи.
леА куща тихра.
наВо тачує ан всою дозбич.
куЩа — бира жиха.
III.Перевірка домашньогозавдання
3.Конкурс «Хто краще?»
Учні читають з пам’яті по одному з віршів про вечір (за вибором, с.105–106).
IV.Мотивація навчальноїдіяльності.Повідомлення темиі метиуроку
— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з творами українських поетів, які пройняті замилуванням красою природи. Послухайте уривок з вірша.
Тиша надворі, якась підозріла.
Море затихло — готує сюрприз.
Полум`ям блискавка ніч освітила
стрілкою з неба метнулася вниз.
Вітер набрав повні груди повітря,
видув натхненно і хвилю здійняв.
Колір змінила небесна палітра,
дощ із грозою землю злякав.
Буря уперто зчиняла розруху,
гілля тріщало, двигтіла земля.
Л.Чернуха
— Яким настроєм пронизані рядки поезії?
— Чому надворі підозріла тиша?
— Чи доводилося вам спостерігати бурю?
— Пригадайте почуття, які володіли вами.
Фізкультхвилинка
V.Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу
1. Опрацювання віршаМиколиВороного «Ущухла буря» (с. 106)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Яким настроєм пронизані рядки цього вірша?
Словникова робота.
Довідкове бюро
Буря — навальний вітер з дощем і грозою.
Перли — коштовна прикраса.
Разок намиста — тут: нанизані на нитку намистини.
3) Робота в парі. Підготовка до виразного читання вірша.
— Який основний тон виберете для читання вірша?
— Де зробите найдовшу паузу?
4) Гра «Хто краще?».
Конкурс на краще виразне читання вірша.
5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Чому «скрізь» панує тиша урочиста?
— Із чим поет порівнює сльози?
— Чим, на вашу думку, вони були викликані?
— Знайдіть у вірші уособлення.
— Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що вірш пройнято замилуванням красою природи? Поясніть свою думку.
— Доберіть синоніми до слів ущухла, панує, отрясає.
— Перевірте, чи передають дібрані вами слова таку мелодійність, задушевність, зачарованість, як у поета.
2. Хвилинка творчості (словесне малювання)
— Яку ілюстрацію ви намалювали би до твору?
VІ.Підсумок уроку
— З яким твором ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
— Чим сподобався вам цей вірш?
VІІ.Домашнєзавдання
Намалювати ілюстрації до вірша (с.106).
Урок _____ Дата ______
Тема: Тривога. Ліна Костенко «Шипшина важко віддає плоди»
Мета:розкрити учням красу і своєрідність поезії Ліни Костенко; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини; розмірковувати над текстом; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; виховувати любов до природи, художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
Робота над скоромовкою
2.Гра «Хто як говорить?»
Пригадаймо, друзі, вмить,
Як пшениченька шумить? Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш…
Як в гайку струмок дзвенить? Джр-джр-джр-джр-джр…
Як бджола в саду бринить? Дз-дз-дз-дз-дз-дз…
Як шумлять у птаха крила? Ш-щ-ш-ш-ш-ш-ш…
В морі синьому вітрила? Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш…
Вітер з гаєм розмовляє? Ш-ш-ш-ш-ш…
Поміж листячком гуляє? Ш-ш-ш-ш-ш-ш…
Й ми всі трохи пошуміли,
Від роботи відпочили.
III.Перевірка домашньогозавдання
Гра «У художньому музеї»
Учні презентують свої малюнки, зачитують рядки вірша, які вони проілюстрували.
IV.Мотивація навчальноїдіяльності.Повідомлення темиі метиуроку
— Відгадайте загадку.
Квітка пишна, квітка гожа,yy
На троянду трішки схожа.
На кущах вона зростає.
Хто із вас цю квітку знає? (Шипшина)
— Сьогодні ми прочитаємо вірш Ліни Костенко, який вона присвятила цій чудовій рослині.
V.Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу
1. Цікаво знати!
— Шипшина — чагарникова багаторічна рослина, представниця сімейства розоцвітих.
Лікувальні властивості шипшини знайомі людям з давніх часів: на Русі її плоди дуже цінувалися, їх уважали чудодійними. Шипшина — як комора з корисними речовинами і вітамінами. Вона знайшла застосування і для зміцнення організму, і для зцілення від різних захворювань.
2. Опрацювання віршаЛіниКостенко «Шипшина важко віддає плоди» (с. 106–107)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— До кого шипшина звертається зі своїм проханням?
Фізкультхвилинка
Словникова робота.
Читання стовпчиків слів на одному мовному видиху згори вниз і навпаки
3) Повторне читання вірша учнями.
— Чому так схвильовано, слізно шипшина звертається до людини?
— Чому шипшина важко віддає плоди? Поясніть зміст двох останніх рядків вірша.
— Чи погоджуєтесь ви з думкою, що природа потрібна людям не лише для користі, а й для краси?
— Який художній засіб застосовує поетеса, описуючи зустріч шипшини з людиною?
— У яких рядках висловлено цю думку?
— З яким почуттям їх треба читати?
— Чи можна назвати настрій вірша Ліни Костенко тривожним? Поясніть свою відповідь.
4) Гра «Добери риму».
Плоди — … (підожди);
за рукава — … (ласкава);
облиш — … (лиш);
просила — … (красива).
5) Гра «Актори».
— Прочитайте вірш із захопленням; зі здивуванням.
6) Гра «Диктор телебачення».
Учні читають вірш, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на «глядачів».
— З чого видно, що поетеса сприймає природу як живу істоту?
— У другому класі ви читали вірші — поетичні картини природи Ліни Костенко. Що їх об’єднує із щойно прочитаними?
VI. Підсумок уроку
— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?
— Хто автор цього вірша?
— З яким почуттям Ліна Костенко пише про природу?
— Про що це свідчить?
VII. Домашнєзавдання
Виразно читати вірш і намалювати ілюстрацію до вірша.
Урок № ______ Дата _____
Тема: Замилування переплітається зі смутком. Ганна Чубач «Зупинюся над рікою»
Мета:навчати учнів розуміти образність ліричного вірша, відчувати естетичне задоволення від вдало дібраних автором слів, удосконалювати навички свідомого виразного читання; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
Робота над скоромовкою
2.Гра «Віднови порівняння»
Добери відсутній склад у порівняннях, читай якомога швидше.
1) Здо_ва, як вода.
2) Ясний, як со_чко.
3) За_би_сь, як голка в сіні.
4) Бе_жи, як ока в лобі.
5) Скучає, як со_ка за києм.
6) Да_ко, як небо від землі.
7) По_же, як мер_му кадило.
8) Со_но, аж вуха в’януть.
9) Ди_ся, як кіт на сало.
10) Полох_вий, як заяць.
11) Чер_ний, як жар.
III.Перевірка домашнього завдання
Гра «Вернісаж»
Учні презентують свої ілюстрації до вірша Ліни Костенко «Шипшина важко віддає плоди». Зачитують рядки, які вони проілюстрували.
I.Мотивація навчальної діяльності.
Повідомлення теми і мети уроку
— Відгадайте загадку.
Все в ній видно дуже гарно:
Синє небо, білі хмари
І дерева, і листок,
Й перевернутий місток. (Річка)
— Які річки України ви знаєте?
— Яка річка є символом України?
— Назвіть річки своєї місцевості.
— Коли останній раз вам доводилося бути біля річки? Розкажіть про це?
— Про свою зустріч з річкою розповіла поетеса Ганна Чубач у вірші, який ми будемо сьогодні читати.
Фізкультхвилинка
V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Біографічна довідка
— Народилася Ганна Танасівна Чубач у переддень Різдва, 6 січня 1941 р., в селі Плоске Муровано-Куриловецького району на Вінниччині в сім’ї хліборобів.
У поетеси вийшло понад сорок книжок. Кілька з них адресовані дітям: «Вивчаймо самі», «Сонячна абетка», «Алфавітні усмішки», «Жук малий і волохатий», «Черепаха Аха», «Прикмети — не секрети» та ін. Дітям полюбилися її вірші, скоромовки, лічилки для дошкільнят і молодших учнів. Нині малята залюбки вивчають у садочках і школах літери за її «Абетками» та весело-виразні вірші.
Вірші поетеси перекладено російською, англійською, німецькою, чеською, болгарською, угорською, монгольською та іншими мовами.
Ганна Чубач — лауреат премій ім. П. Усенка, Марусі Чурай, Міжнародної премії «Дружба»; заслужений діяч мистецтв України.
2. Опрацювання віршаГанниЧубач «Зупинюся над рікою» (с. 107–108)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Які картини ви уявляли, слухаючи вірш?
— Які почуття він у вас викликав?
2) Робота в парі. Підготовка до виразного читання вірша.
— Який основний тон виберете для читання вірша?
— Які рядки вірша прочитаєте з особливим почуттям?
— Які рядки вірша будете виділяти голосом під час читання, тому що вони найбільш важливі?
3) Конкурс на краще виразне читання вірша.
4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Чим милується ліричний герой?
— Опишіть його душевний стан.
— Як поетеса передала красу природи?
— Які художні засоби для цього застосувала?
— Чому поетеса пише, що «вербичка невеличка плаче срібною росою»?
— Які почуття автора передають слова «Не зітхну і не заплачу. Зупинюся і постою»?
— Чи погоджуєтеся ви з думкою, що спілкування з природою і розуміння її краси допомагають людині подолати смуток? Поясніть свою відповідь.
5) Гра «Добери риму».
Рікою — … (красою);
збирає — … (співає);
постою — … (красою).
VI.Підсумок уроку
Гра «Закінчи речення»
Сьогодні на уроці я вчився…
Мені сподобалося…
Найбільше мене вразило…
VII.Домашнєзавдання
Виразно читати вірш (с.107–108). Скласти розповідь «Мій улюблений куточок природи».
Урок _____ Дата _____
Тема: Спокій.ВадимСкомаровський «Після грози»
Мета:вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; сприяти розумінню учнями змісту твору; поглиблювати та розширювати образні уявлення, що виникають під час читання поезії; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву; виховувати любов до поетичного слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
Робота над скоромовкою
2.Гра «Хто швидше розплутає порівняння?»
| Дужий, як заєць. Кучерявий, як слон. Вірний, як лис. Боязкий, як вовк. Голодний, як ведмідь. Колючий, як віл. | Хитрий, як баран. Здоровий, як миша. Неповороткий, як пес. Впертий, як їжак. Маленький, як осел. |
3.Гра «Утвори прислів’я»
— Ідучи за цифрами-підказками, складіть прислів’я.
(Бійся не того собаки, що бреше, а того, що лащиться.)
(Не такий страшний чорт, як його малюють.)
(Скільки вовка не годуй, а він все в ліс дивиться.)
III.Перевірка домашнього завдання
1.Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще виразне читання вірша (с.107–108).
2.Конкурс «Кращий оповідач»
Конкурс на кращу розповідь «Мій улюблений куточок природи».
III.Мотивація навчальної діяльності.
Повідомлення теми і мети уроку
— Відгадайте загадку. Упізнайте братів.
— Коли можна побачити і почути цих братів?
— Поет Вадим Скомаровський допоможе нам перенестися в тепле літечко.
V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Опрацювання віршаВадимаСкомаровського «Після грози» (с. 108)
Словникова робота.
— Прочитайте стовпчики слів. Об’єднайте їх у синонімічні пари.
Фізкультхвилинка
2) Робота в парі.
Учні в парі читають вірш одне одному.
— Яка картина виникла у вашій уяві під час читання вірша?
— Якими звуками і запахами вона наповнена?
— Який основний тон виберете для читання вірша?
3) Виразне читання вірша учнями.
— Чи можна стверджувати, що вірш сповнений відчуттям спокою? Обґрунтуйте свою думку.
— За допомогою яких художніх засобів автору вдалося створити чарівний поетичний пейзаж?
— Відгадайте загадку.
Коло бабусі сидить у кожусі,
Біля пічки гріється,
Без водички миється. (Кіт)
— Що у вірші автор порівняв з цією тваринкою?
4) Гра «Відшукай дієслова».
5) Гра «Диктор телебачення».
Учні читають вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на «глядачів».
6) Гра «Добери риму».
Хлипа — … (липа); у теплі — … (в гіллі);
полем — … (видноколом); світ — … (кіт).
2. Робота за ілюстрацією
— Розгляньте ілюстрацію.
— Які рядки вірша проілюстрував художник?
— Які фарби для цього використав?
— Який настрій вони створюють?
VI.Підсумок уроку
— Що вам найбільше сподобалося на уроці?
— З яким настроєм завершуєте урок?
VII.Домашнєзавдання
Виразно читати вірш. Скласти казочку про грім; про веселку.
Урок ______ Дата ______
Тема: Урок позакласного читання. «Вірші українських поетів»
Мета:розширювати знання учнів про творчість українських поетів; удосконалювати навички свідомого виразного читання; розвивати зв’язне мовлення, фонематичний слух, образне мислення, вміння аналізувати, співставляти; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
1.Проспівайте голосні на мотив «Подоляночки»!
А, о, у, і, и, е.
О, и, і, а, е, у.
— А чи можна проспівати приголосні? Чому?
Робота над скоромовкою
III.Актуалізаціяопорнихзнань
Робота з виставкою зібрання поезій Володимира Сосюри, Ганни Чубач, Максима Рильського, Павла Тичини, Марійки Підгірянки, Вадима Скомаровського
— Які книжки ви читали?
— Які книги з виставки привернули вашу увагу?
IV.Мотивація навчальноїдіяльності.Повідомлення темиі метиуроку
— Сьогодні ми доторкнемося серцем до прекрасних віршів українських поетів. Поринемо в їхню чудову творчість. Будемо вчитися розуміти і відчувати художнє слово.
V. Обговорення прочитаних творів
1.Гра «Упізнай вірш»
— Назвіть вірш і його автора.
(Вадим Скомаровський «Чому Лютий короткий»)
(Ганна Чубач «Я беру своє відерце»)
(Марійка Підгірянка «Ліс»)
2.Конкурс «Хто краще?»
Конкурс на краще виразне читання улюбленого вірша українських поетів.
VI. Опрацювання нових творів
1.ВіршВолодимираСосюри «Як не любити той край…»
Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання вірша учнями
— Яка тема вірша?
— Яка його мета?
— Як поет говорить про наш світ?
— З чим порівнює життя?
2.ВіршВолодимираСосюри «Зима»
1) Виразне читання вірша підготовленим учнем.
— Які картини ви уявляли, слухаючи вірш?
— Яким тоном читаємо вірш?
2) Читання вірша учнями «ланцюжком» за строфами.
— Що поет говорить про поля?
— Як ви розумієте слова «Сном блакитним заснули поля…»?
— У яких рядках вірша передана журба журавлів за рідною землею?
— Прочитайте рядки, в яких говориться про те, що обов’язково прийде весна. Який настрій передано в цих рядках?
3.ВіршМарійкиПідгірянки «Тихий вечір»
1) Робота в парі.
Учні в парі читають одне одному вірш Марійки Підгірянки «Тихий вечір».
2) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Чому вірш має таку назву?
— Що означає прикметник красний? (Красивий, гарний)
— Які образні вислови вживає поетеса у вірші? (Пасе зорі, завертає, на трембіті виграває, ходить місяць, зоря вийшла)
— Якими словами поетеса передає свою любов і замилування місячною українською ніччю?
4.ВіршМаксимаРильського «Річка»
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Про що йдеться у вірші? Яка думка здається найважливішою?
— Які слова у вірші повторюються? З якою інтонацією їх слід читати? В якому темпі слід читати вірш? Яким тоном? З якою гучністю? Які рядки прочитаєте голосніше? Які — тихіше?
2) Виразне читання вірша учнями.
3) Гра «Добери риму».
VII.Підсумок уроку
Гра «Закінчи речення»
Сьогодні на уроці я вчився…
Я дізнався…
Найбільше мені сподобалося…
Прочитані вірші українських поетів учать…
VIII.Домашнєзавдання
— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Т. Г. Шевченко — великий співець України».
Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.
Урок _____ Дата _______
Тема: Захоплення. Ігор Калинець «Зірка»
Мета:вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити аналізувати прочитане; формувати образне мислення; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
1.Робота над загадкою.Вправа для розвитку мовної догадки
— Прочитайте загадку, подумки переставляючи букви.
От пярма, от ірвна, от укрта,
Опевед етеб оп свіх всіхат.
Опичантєься з опораг
Езбікеннча яц… (дорога).
2. Робота в парі
Учні самостійно вчаться читати вірш з різною інтонацією (весело, замріяно, здивовано).
А я душу скупаю в красі
Весняного ніжного саду,
Босоніж пробіжусь по росі
І під вишнею білою сяду.
Я до ніг тихим травам впаду —
То не вишні розквітли в саду,
А хмаринки спустилися з неба.
III.Перевірка домашнього завдання
1.Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще читання вірша Вадима Скомаровського «Після грози».
2.Гра «Чия казочка краща?»
Конкурс на кращу складену казочку про грім; про веселку.
IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку
— Відгадайте загадку.
Розсипалось вночі зерно,
А вранці — зникло десь воно. (Зорі)
— Коли можна побачити зорі в небі?
— Про одну таку зірочку ми прочитаємо у вірші Ігоря Калинця «Зірка».
V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Опрацювання віршаІгоряКалинця «Зірка» (с. 109)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Чи сподобався вам вірш?
— Чим описана в поезії картина нагадує казку?
Словникова робота.
Читання стовпчиків слів у парах одне одному
— Знайдіть тлумачення слова ружа у підручнику (с.109).
— Серед поданих слів знайдіть відгадку до загадки.
Не маючи ні нот, ні струн,yy
Всіх веселить малий… (цвіркун).
Фізкультхвилинка
3) Читання вірша учнями за строфами.
— Що ви помітили, читаючи вірш?
— Чи є в ньому рима?
— Як називається вірш, в якому відсутня рима? (Білий вірш)
4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Чи сподобалася тобі зірка?
— Що ти можеш про неї розповісти?
— Як у вірші передано захоплення зірки піснею цвіркуна? Прочитайте відповідні рядки.
— Які рядки поезії Ігоря Калинця та Ганни Чубач співзвучні за змістом? Прочитайте їх.
5) Гра «Читає Незнайко».
Учитель (або заздалегідь підготовлений учень) читає вірш, навмисне припускаючись помилок. Учні мають помітити помилку, виправити її.
Заслухалась зірка світлячка (цвіркуна),
Виглянула (вихилилась) через віконце —
Хотіла троянду (ружечку) кинути
Та й сама впала.
6) Гра «Диктор телебачення».
Учні читають вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на «глядачів».
2. Робота за ілюстрацією
— Подивіться на ілюстрацію до цього вірша.
— Чи можемо віднести її до всього твору, чи до певної його частини?
— Що зобразив художник на картині?
— Що він намалював у центрі картини? вдалині?
— Які фарби вибрав художник для своєї картини? Який настрій вони створюють?
— Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.
VІ.Підсумок уроку
— Який твір читали на сьогоднішньому уроці?
— Що вас у ньому вразило?
— Що найбільше запам’яталося?
— Який настрій створює цей вірш?
VII.Домашнєзавдання
Придумати і виконати малюнок, який об’єднав би прочитані вірші М. Вороного, Л. Костенко, Г. Чубач, В. Скомаровського та І. Калинця.
Урок _____ Дата _____
Тема: Підсумок за розділом «Поетична майстерня»
Мета:узагальнити і систематизувати знання учнів за вивченим розділом «Поетична майстерня»; вчити співставляти прочитані твори; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
Робота над скоромовкою
Жаба спала в жабуринні,
Жаль, їй крила б журавлині.
Журавлем би скрізь літала,
Жабенят розвеселяла.
Г.Храпач
2.Повторіть вірш.Висловте своє ставлення до прочитаного!
Двалікарі
Вели розмову два дружки:
— Я хочу лікувать книжки!
Візьму я клей, візьму папір,
І стану лікарем, повір.
— Я лікар теж — тобі скажу,
Та все роблю без клею.
Я просто книжку бережу,
Дружити вмію з нею.
Г.Гребенюк
Робота над чистомовкою
Ок-ок-ок — ось колючий їжачок,
Ми-ми-ми — приготувався до зими.
Чок-чок-чок — повна хата грушечок.
Ок-ок-ок — частуватиме діток.
III.Перевірка домашньогозавдання
Гра «У художньому музеї»
Учні презентують свої малюнки, які об’єднують прочитані вірші М. Вороного, Л. Костенко, Г. Чубач, В. Скомаровського та І. Калинця.
IV.Мотивація навчальноїдіяльності.Повідомлення темиі метиуроку
— Який розділ ми завершили вивчати?
— Сьогодні ми перевіримо набуті знання, ще раз пригадаємо прекрасні поетичні твори українських поетів.
V.Систематизація й узагальнення вивченогоматеріалу
1.Гра «Чи уважний ти читач?».Тестування
1. Де спить сонце у вірші Марійки Підгірянки «Вечір іде»?
а) За лісом; б) за горою; в) за селом.
2. За що шипшина хапає людей?
а) За рукава; б) за волосся; в) за одяг.
3. У вірші Ганни Чубач «Зупинюся над рікою» плаче срібною росою:
а) тополька; б) вербичка; в) калинонька.
4. Над чим звелась веселка після грози?
а) Над дорогою; б) над степом; в) над полем.
5. Яку казочку розказують маленьким діткам зірочки?
а) Хорошу; б) веселу; в) тривожну.
6. Підібрав зірку, яка впала через віконце:
а) світлячок; б) цвіркунець; в) лопух.
Відповіді:
1) б; 2) а; 3) б; 4) в; 5) а; 6) в.
Фізкультхвилинка
2. Гра «Пригадай і продовж речення»
Поетичні твори, зіткані з почуттів, настроїв митця, образів, народжених його уявою називаються… (ліричними, або лірикою).
Поетичні твори, у яких зображено олюднену, одухотворену природу, належать до… (пейзажної лірики).
Слово, що вказує на одну з ознак того предмета, який називається, і має на меті конкретизувати уявлення про нього,— це… (епітет).
Слова, за допомогою яких поет олюднює предмети неживої природи,— це… (уособлення).
3. Гра «Упізнай твір»
Прослав на травах тумани
і, на вуста поклавши палець, ліг.
(Павло Тичина «Пастелі»)
4. Гра «Пригадай автора»
5. Конкурс на краще виразне читання улюбленого вірша з опрацьованого розділу
VI. Підсумок уроку
— З яким настроєм завершуєте сьогоднішній урок?
— Що вам найбільше сподобалося на уроці?
VII. Домашнєзавдання
Підготувати запитання за змістом прочитаного розділу (с.100–109).
Урок № _____ дата ______
Тема: Зимовий пейзаж. Олена Пчілка «Діброва смутная вже листячко ронила» Радісний настрій. Олена Пчілка «Новину сьогодні зранку…»
Мета:поглибити знання учнів про творчість Олени Пчілки; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити аналізувати прочитане; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву, здатність уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; виховувати любов до природи, поетичного слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
Робота над скоромовкою
Восьминіжка
Робота над чистомовкою
Ро-ро-ро — твори добро;
Ити-ити-ити — нам у добрі жити;
Ать-ать-ать — хай всі добро творять.
§
— Яке слово довше?
Кущ — сад; земля — паркан; трава — кропива.
III.Перевірка домашнього завдання
Робота в групах. Гра «Дуель»
Учні в групах ставлять одне одному запитання за змістом опрацьованого розділу.
IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ. Прочитайте його назву (с.110).
— Розгляньте, які твори будемо вивчати в цьому розділі.
— Чого ви очікуєте навчитися, вивчаючи дані твори?
— Що нового хочете дізнатися?
— Відкриває поетичну збірку Олена Пчілка.
V.Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу
1. Опрацювання біографічної довідки (с. 110)
Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання учнями біографічної довідки
— Яке справжнє прізвище Олени Пчілки?
— Що вона писала для дітей?
— У якій книжці можна прочитати ці твори?
— Якою матір’ю була Олена Пчілка?
2. Опрацювання вірша ОлениПчілки «Діброва смутная вже листячко зронила» (с. 110–111)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Які картини ви уявляли, слухаючи вірш?
— Який настрій він у вас викликав?
Словникова робота.
Довідкове бюро
Діброва — ліс, у якому переважає дуб.
Пишати — тут: розквітати.
Най — нехай, хай.
Багряниця — тут: багряне листя.
Зголосила — тут: заплакала.
Вінець — прикраса, яку носили на голові.
3) Читання стовпчиків слів у парах.
— Доберіть синонім до слова чоло (лоб); біллю (білизною); ронила (скидала).
Фізкультхвилинка
4) Читання вірша учнями в парі.
— Знайдіть у кожному віршованому рядку слова і словосполучення, які будемо виділяти голосом під час читання, тому що вони найбільш важливі.
— З якою гучністю будемо читати вірш? Які рядки слід читати голосніше?
5) Виразне читання вірша учнями за строфами.
— Вслухайтеся у звучання слів смутная, у журбі, зголосила (тобто заплакала).
— Чому діброва засумувала?
— Як про це говориться у вірші?
— Про що діброва просить зиму? Як вона до неї звертається?
— Прочитайте рядки, які свідчать про те, що зима відступила.
— Який пейзаж змалювала письменниця?
3.Робота над картиноюВасиляПолєнова «Ранній сніг»
— Розгляньте картину Василя Полєнова «Ранній сніг» (с.111).
— Що художник зобразив на картині?
— Що він намалював у центрі картини? Удалині?
— Які фарби обрав художник для своєї картини? Який настрій вони створюють?
— Чи співзвучні настрій картини і вірша? Чому?
4. Робота над віршем Олени Пчілки «Новину сьогодні зранку…»
VІ.Підсумок уроку
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Чим вас вразив вірш Олени Пчілки?
— Які слова і вирази вам запам’яталися?
VІІ.Домашнєзавдання
Читати виразно вірш. Дібрати до нього заголовок (с.110–111).
Вивчити вірш напам’ять Олена Пчілка «Новину сьогодні зранку…» с.111 – 112
Урок № ____ Дата ______
Тема: Радісний настрій. ОленаПчілка «Новину сьогоднізранку…»
Мета:продовжити ознайомлення учнів з творчістю Олени Пчілки; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити розуміти образну мову, уявляти описані картини, розмірковувати над художнім змістом; розвивати зв’язне мовлення учнів, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
Робота над скоромовкою
2.Гра «Хто як говорить?»
— Пригадаймо, друзі, вмить,
Як пшениченька шумить? Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш…
Як в гайку струмок дзвенить? Джр-джр-джр-джр-джр…
Як бджола в саду бринить? Дз-дз-дз-дз-дз-дз…
Як шумлять у птаха крила? Ш-щ-ш-ш-ш-ш-ш…
В морі синьому вітрила? Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш…
Вітер з гаєм розмовляє? Ш-ш-ш-ш-ш…
Поміж листячком гуляє? Ш-ш-ш-ш-ш-ш…
Й ми всі трохи пошуміли,
Від роботи відпочили.
3.Робота за таблицеюШульте
III.Перевірка домашньогозавдання
1.Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще виразне читання учнями вірша Олени Пчілки «Діброва смутная вже листячко ронила» (с.110–111).
2.Гра «Чий заголовок влучніший?»
Учні називають дібрані заголовки до вірша Олени Пчілки. Колективно обирають найбільш влучний заголовок.
IV.Мотивація навчальноїдіяльності.Повідомлення темиі метиуроку
— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з поезією Олени Пчілки.
Усе її життя пройшло серед мальовничої української природи. У своїх віршах вона не переставала передавати замилування нею.
Сьогодні ми дізнаємося, як поетеса пише про чудову пору року. Про яку саме — відгадайте!
V.Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу
1.Гра «Рибки».Самостійне мовчазне читання вірша учнями (с. 111–112)
— Яка картина природи виникла у твоїй уяві під час читання вірша?
— Який настрій вона викликала в тебе?
— Які барви в ній переважають?
Словникова робота
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем
— Знайдіть тлумачення слів стріха та призьба у підручнику (с.111).
Стріха — нижній край солом’яної покрівлі, який звисає над стіною.
Призьба — невеликий земляний насип уздовж стін хати знадвору.
3. Робота над виразністю читання
— Який основний тон виберете для читання вірша?
— Які рядки потрібно читати особливо радісним тоном?
— Знайдіть у кожному віршованому рядку слова і словосполучення, які будемо виділяти голосом під час читання, тому що вони найбільш важливі.
4. Виразне читання вірша учнями
— Прочитайте поезію виразно, передаючи за допомогою інтонації її радісний настрій.
Фізкультхвилинка
5. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання
— Що говорить поетеса про новину?
— Хто її приніс?
— З ким порівнюється ліс?
6.Гра «Добери прикметники»
День (який?)… вчорашній.
Стріхи (які?)… білі.
Призьби (які?)… білі.
Поле (яке?)… біле.
Ліс (який?)… білий, поважний.
Дідусь (який?)… старий та сивий.
Шлях (який?)… широкий.
Ниви (які?)… просторі білі.
7.Гра «Диктор телебачення»
Учні виразно читають вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на «глядачів».
VІ.Підсумок уроку
Гра «Закінчи речення»
Сьогодні на уроці я вчився…
Найбільше мені сподобалося…
VІІ.Домашнєзавдання
Порівняти прочитані вірші Олени Пчілки. Яку картину природи зображено в них? Який настрій вони викликають?
Дібрати назву до вірша Олени Пчілки (с.111–112).
Вивчити вірш напам’ять.
Урок № _____ Дата _____
Тема: Тарас Шевченко . Дмитро Красицький «Дитинство Тараса»
(Перлинка с.68 – 70)
Мета:ознайомлення учнів з творчістю Дмитра Красицького; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити розуміти образну мову, уявляти описані картини, розмірковувати над художнім змістом; розвивати зв’язне мовлення учнів, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
Робота над скоромовкою
2.Гра «Хто як говорить?»
— Пригадаймо, друзі, вмить,
Як пшениченька шумить? Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш…
Як в гайку струмок дзвенить? Джр-джр-джр-джр-джр…
Як бджола в саду бринить? Дз-дз-дз-дз-дз-дз…
Як шумлять у птаха крила? Ш-щ-ш-ш-ш-ш-ш…
В морі синьому вітрила? Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш…
Вітер з гаєм розмовляє? Ш-ш-ш-ш-ш…
Поміж листячком гуляє? Ш-ш-ш-ш-ш-ш…
Й ми всі трохи пошуміли,
Від роботи відпочили.
3.Робота за таблицеюШульте
III.Перевірка домашнього завдання
Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще читання учнями вірша напам’ять.
IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми ознайомимося з творчістю Дмитра Красицького.
(розмова про Тараса Шевченка)
Тарас Шевченко
9 березня 1814 — 10 березня 1861
Тарас Шевченко народився у 1814 році в селі Моринці Черкаської області, в сім’ї кріпосного селянина Григорія Івановича Шевченка. У Тараса було 2 брати і 4 сестри. Юний талант рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 12 років. Дитинство Шевченко провів у селах Моринці та Кирилівка, які належали його поміщику, генерал-лейтенанту Василю Васильовичу Енгельгардту. Інтерес до малювання і поезії у Тараса Шевченка проявився з самого дитинства. У 8-річному віці хлопчик поступає на службу до місцевого вчителя-дяка Павла Рубана, де і навчається грамоті.На 16 році його життя він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року.
На початку 1831 року поміщик переїжджає в Санкт-Петербург, де триває навчання Тараса Шевченка вже у «мальовничих справ цехового майстра» В. Ширяєва. У ШиряєваТарас міг змальовувати статуї в Літньому саду і відвідувати Ермітаж. Одного разу Шевченко, копіюючи на полотні чергову скульптуру, знайомиться зі своїм земляком Іваном Сошенком, який у свою чергу представив його К. Брюллову та В. Жуковському. Визнання обдарованості кріпосного Тараса Шевченка з боку видатних діячів російської культури відіграли вирішальну роль у справі викупу його з неволі.
У 1838 р. 22 квітня Жуковський і Брюллов викуповують у Енгельгардта Тараса Шевченка з кріпацтва за 2500 рублів, і в 24 роки він отримує свободу. Гроші на звільнення Тараса Григоровича були отримані від продажу на аукціоні портрета Жуковського, написаного Брюлловим. Тарас Шевченко залишився безмежно вдячний їм за звільнення.
У 1838 році відразу після викупу з кріпацтва Шевченко вступає до Академії мистецтв, де жадібно вивчає живопис, малюнок і творчість російських і українських письменників. Після закінчення в 1844 році Академії мистецтв письменник повертається в Україну, в Києві працює художником у Київській тимчасовій комісії з питань розгляду старих актів. У цей же період Тарас Григорович знайомиться з Костомаровим, формуються його політичні погляди. Він вступає в «Кирило-Мефодіївське» суспільство. За епіграму на імператрицю і революційний настрій віршів збірки «Три літа» в березні 1847 року поета заарештовують і відправляють на заслання до Орської фортеці, де він повинен служити солдатом. Крім того, Микола І своїм указом заборонив Тарасу Шевченку писати і малювати, що для нього було досить гнітюче.
Як художник Тарас Шевченко в 1848 році був включений до складу експедиції з дослідження Аральського моря, де активно малював аквареллю пейзажі і портрети. У 1851 році художник був включений також у геологічну експедицію в горах Каратау. У вільний від роботи час, в період заслання, він писав повісті російською мовою і створював жанрові малюнки.
Завдяки клопотанням віце-президента Академії мистецтв графа В. П. Толстого та його дружини, в 1857 році Тарас Шевченко повертається із заслання. Поет живе в Москві і Петербурзі. У 1859 році приїжджає в Україну, але перебуває під наглядом поліції, постійне проживання в Україну йому заборонене. Тому Шевченко повертається в столицю.
До цього часу здоров’я поета було підірване десятирічним засланням. Свій 47-й день народження письменник зустрічає тяжкохворим (водянка, проблеми з серцем, розлад печінки).
Тарас Григорович помер 10 березня 1861 року в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перезахований в Україні над Дніпром на Тарасовій горі (м. Канів).
Незважаючи на короткий життєвий шлях, Тарас Шевченко залишив великий відбиток у літературі і художньому мистецтві. Шевченко писав, в основному, в жанрі поеми («Гайдамаки», «Сон», «Катерина» та ін.), балади («Причинна»), повісті («Княгиня», «Музикант»). Загальновідомі збірки його віршів — «Кобзар» (рання творчість), «Три літа», «У казематі» (написані в ув’язненні). Тарас Шевченко — автор більше 1000 художніх робіт, в основному, це пейзажі, портрети, жанрові малюнки. Він досконало володів технікою написання картин олівцем, пером, аквареллю та олією. Шевченку було присвоєно ступінь академіка з гравірування. Випущений альбом картин Тараса Григоровича Шевченка «Живописна Україна».
Тарас Шевченко — геній планетарного масштабу. Його праці перекладені на більшість мов світу. У багатьох державах за межами України встановлено пам’ятники Шевченка. На честь поета названі парки, виші, бульвари, театри і вулиці.
V.Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу
1. Читання оповідання вчителем (с. 68–70)
Словникова робота
3. Робота над виразністю читання
Виразне читання учнями
Фізкультхвилинка
5. Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання
VІ.Підсумок уроку
VІІ.Домашнєзавдання
Виразно читати оповідання Дмитра Красицького «Дитинство Тараса»(Перлинка с.68 – 70)
Урок № ______ Дата _______
Тема: Рими.АндрійМалишко «Вихопивсь дощик поміжзаграв…»
Мета:поглибити знання учнів про творчість українського поета Андрія Малишка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити розуміти образну мову; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву, вміння розмірковувати над художнім змістом поезії; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
Робота над чистомовкою
Ги-ги-ги — ой, як біло навкруги!
Узі-узі-узі — птахи — наші гарні друзі.
Ді-ді-ді — допоможем їм в біді
Ди-ди-ди — у зимові холоди.
Альня-альня-альня — ось на дереві їдальня.
Сі-сі-сі — годівниці гарні всі.
Ці-ці-ці — вам, синички й горобці,
Їх-їх-їх — прилаштували дітки їх.
2. Швидко читайте слова, «не спіткніться об пеньок»!
III.Перевірка домашньогозавдання
1.Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще виразне читання вірша Олени Пчілки «Новину сьогодні зранку…» (с.111).
2. Робота в групі
Учні порівнюють прочитані вірші Олени Пчілки. Розповідають, яку картину природи зображено в них. Діляться враженнями про те, який настрій вони викликають.
3.Гра «Чий заголовок влучніший?»
Учні називають дібрані заголовки до вірша Олени Пчілки. Колективно обирають найбільш влучний заголовок.
IV.Мотивація навчальноїдіяльності.Повідомлення темиі метиуроку
Звучить пісня «Стежина» (муз.П.Майбороди, сл.А.Малишка).
— Які почуття викликала у вас прослухана пісня?
— Автором слів цієї прекрасної ліричної пісні є український поет Андрій Самійлович Малишко. З його творчістю ми сьогодні ознайомимося.
V.Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу
1. Біографічна довідка
— Андрій Самійлович Малишко народився 14 листопада 1912 р. в Обухові Київської області в багатодітній сім’ї сільського шевця. З самого дитинства майбутній поет виніс незрадливу любов до рідної землі та матері, до рідної пісні та слова, промовленого «в колисці із лози, щоб вічним окаянним боржником його нести, страждати і любити…». Жилося родині Самійла Малишка важко: землі було дві десятини, а сім’я чималенька (одинадцять дітей), тож доводилося господареві і шевцювати, і на заробітки в Таврію ходити. Малий Андрій пособляв чим міг — то ходив заможнішим по господарству помагати, то грав на весіллях на гармонії, бо мав талант до музики. Потяг до творчості в Малишка прокинувся дуже рано і мав своєрідний характер. Мати поета, Ївга, чудово співала (їй поет згодом присвятить вірш «Материнська»). Андрій Самійлович в «Автобіографії» (1959 р.) згадував, що її пісні врізалися в пам’ять на все життя. Тільки ж одне в них не задовольняло хлопця: сумні кінцівки. Не могло його серце миритися з трагічною загибеллю козака, якому чорний ворон очі клює… І тоді Андрій перекомпоновував пісню по-своєму: ні, не вбито козака — поранено, вилікували його добрі люди, та й повернувся він додомоньку. А трохи пізніше почав складати вірші…
2. Опрацювання статті проАндріяМалишка в підручнику (с. 112)
Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту учнями
— Що нового дізналися про поета? Скільки його віршів стали піснями?
Фізкультхвилинка
3. Опрацювання віршаА.Малишка «Вихопивсь дощик поміж заграв…» (с. 113)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Чи сподобався вам вірш? Що найбільше запам’яталося?
Словникова робота.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем
— Знайдіть у підручнику (с.113) тлумачення слів заграва, закресати, пуща.
3) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання вірша учнями.
— До якого жанру належить вірш? (Пейзажна лірика.Автор передає буяння природи після дощу.)
4) Виразне читання вірша учнями.
5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Якими кольорами насичена описана у вірші картина природи?
— Чому поет обрав саме цей колір? Знайдіть у тексті епітети.
— Як описується дощик? Що зробив дощик?
— Яку картину ви уявляли? Які фарби взяли б, щоб її намалювати?
— Порівняйте рядки «Почав іти дощик поміж заграв» та «Вихопивсь до-щик поміж заграв».
— Які слова обрав поет? Як ви вважаєте, чому?
— Що підкреслено словом вихопивсь? (Неочікуваність дощу, раптовість)
— Як автор характеризує дощик? (Смішний, добрий-добрий)
— Як, на вашу думку, слід читати ці рядки? (Витрачати на кожний рядок стільки часу, скільки і на довгий рядок цього вірша.)
— Якими людськими властивостями поет наділив дощ, пущі, дуби? Як називається цей художній засіб?
— Як дощ вплинув на природу?
— Що хотів показати поет у вірші? Чи вдалося це зробити? Доведіть.
— Який настрій викликав у автора дощ? Доведіть свою думку словами з поезії.
4. Робота за ілюстрацією
— Що зобразив художник на картині? Які фарби використав?
— Який настрій передано на картині?
VI.Підсумок уроку
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Що вам найбільше сподобалося?
VII.Домашнєзавдання
Вивчити вірш напам’ять (с.113).
Урок № _____ Дата ______
Тема: Вадим Скомаровський «Тарасові птиці» (Перлинка с. 71 – 72)
Мета:ознайомлення учнів з творчістю Вадима Скомаровського; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити розуміти образну мову, уявляти описані картини, розмірковувати над художнім змістом; розвивати зв’язне мовлення учнів, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
Робота над скоромовкою
2.Гра «Хто як говорить?»
— Пригадаймо, друзі, вмить,
Як пшениченька шумить? Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш…
Як в гайку струмок дзвенить? Джр-джр-джр-джр-джр…
Як бджола в саду бринить? Дз-дз-дз-дз-дз-дз…
Як шумлять у птаха крила? Ш-щ-ш-ш-ш-ш-ш…
В морі синьому вітрила? Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш…
Вітер з гаєм розмовляє? Ш-ш-ш-ш-ш…
Поміж листячком гуляє? Ш-ш-ш-ш-ш-ш…
Й ми всі трохи пошуміли,
Від роботи відпочили.
III.Перевірка домашнього завдання
Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще читання учнями вірша напам’ять.
IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми ознайомимося з творчістю Вадима Скомаровського.
V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Читання вірша вчителем (с. 71–72)
Словникова робота
3. Робота над виразністю читання
Виразне читання учнями
Фізкультхвилинка
5. Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання
VІ.Підсумок уроку
VІІ.Домашнєзавдання
Виразно читати у Перлинці с.68 – 70
Урок № _____ дата ______
Тема: Анатолій Костецький «Починай малюнок сонцем»
(Перлинка с. 72 – 73)
Мета:поглибити знання учнів про творчість українського поета Анатолія Костецького; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити розуміти образну мову; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву, вміння розмірковувати над художнім змістом поезії; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
Робота над чистомовкою
Ги-ги-ги — ой, як біло навкруги!
Узі-узі-узі — птахи — наші гарні друзі.
Ді-ді-ді — допоможем їм в біді
Ди-ди-ди — у зимові холоди.
Альня-альня-альня — ось на дереві їдальня.
Сі-сі-сі — годівниці гарні всі.
Ці-ці-ці — вам, синички й горобці,
Їх-їх-їх — прилаштували дітки їх.
2. Швидко читайте слова, «не спіткніться об пеньок»!
III.Перевірка домашнього завдання
Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще виразне читання вірша с.71 – 72 (Перлинка)
IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку
V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Біографічна довідка
А. Костецький народився в Києві, у родині вчителів. Але все життя письменник згадував ті дитячі роки, які промайнули в селі, у бабусі.
2. Опрацювання статті про А. Костецького в підручнику (с. 72)
Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту учнями
— Що нового дізналися про поета?
Фізкультхвилинка
3. Опрацювання вірша «Починай малюнок сонцем» (с. 72 – 73)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Чи сподобався вам вірш? Що найбільше запам’яталося?
Словникова робота.
3) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання вірша учнями.
4) Виразне читання вірша учнями.
5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
VI.Підсумок уроку
VII.ДомашнєзавданняВиразно читати вірш (с.72 – 73 у Перлинці ).
Урок № _____ Дата ______
Тема: Коли твір відкриває свої таємниці.Дмитро Білоус «Щедрий вечір»
Мета:розширити знання учнів про творчість Дмитра Білоуса; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити учнів під час читання розмірковувати, уявляти, придивлятися, прислухатися; розвивати спостережливість, творчу уяву, чуття поетичного слова; виховувати любов до народних традицій.
Хід уроку
I. Організаційний момент
Ви, будь ласка, усміхніться,
Усміхніться, не баріться,
Бо нема нічого краще,
Ніж усміхнене лице…
— Який у вас зараз настрій?
II.Мовленнєва розминка
1.Проспівайте голосні на мотив «Подоляночки»
А, о, у, і, и, е.
О, и, і, а, е, у.
— А чи можна проспівати приголосні? Чому?
Робота над скоромовкою
Сєва взяв до рук сопілку,
І заграв нам пісню дзвінку.
В небо пісенька летить,
Мов струмочок дзюркотить.
III.Перевірка домашньогозавдання
Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще читання з пам’яті вірша А. Малишка «Вихопивсь дощик поміж заграв…» (с.113).
IV.Мотивація навчальноїдіяльності.Повідомлення теми і мети уроку
— Послухайте вірш.
НАЙДОРОЖЧЕ
Синів і дочок багатьох народів
я зустрічав, які перетинали
гірські й морські кордони і на подив
багато бачили, багато знали.
Я їх питав із щирою душею:
— Яку ви любите найбільше мову? —
І всі відповідали: — Ту, що нею
співала рідна мати колискову.
— Яка тема вірша? мета?
— Ці слова належать перу українського поета Дмитра Білоуса. Його творчості буде присвячений наш сьогоднішній урок.
V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Біографічна довідка
— Народився Дмитро Григорович Білоус 24 квітня 1920 р. в селі Курмани Недригайлівського району на Сумщині в селянській сім’ї, де вже було дев’ятеро дітей. Голодомор 30-х років привів юнака в дитячу трудову колонію до Антона Макаренка. По закінченні десятирічки вчився на філологічному факультеті Харківського університету. У червні 1941 р. пішов добровольцем на фронт, був тяжко поранений. Після госпіталю працював у редакції радіомовлення для партизанів України, згодом у республіканському радіокомітеті, в журналі «Вітчизна». У 1945 р. закінчив Київський університет імені Тараса Шевченка та аспірантуру при кафедрі історії української літератури. Дмитро Білоус — почесний академік Академії педагогічних наук України, лауреат Національної премії України імені Т. Г. Шевченка, премій імені Лесі Українки та Максима Рильського.
2. Опрацювання статті проДмитра Білоуса (с. 114)
Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями
— Які книжки для дітей написав Дмитро Білоус?
— Які з них ви читали?
— Які хочете прочитати?
Фізкультхвилинка
3. Опрацювання віршаДмитра Білоуса «Щедрий вечір» (с. 114–115)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Яке свято описано у вірші?
Вправа «Мікрофон»
— Чи святкує ваша родина Щедрий вечір? Як саме?
Словникова робота.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем.
Довідкове бюро
Покуть — в українській селянській хаті — куток навпроти печі.
Макітра — великий круглий глиняний посуд із широким отвором.
3) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання вірша учнями
— Які почуття володіли автором вірша?
— Яким настроєм пронизані рядки? Чи змінюється він?
4) Робота над виразним читанням вірша.
— Як треба прочитати перші два рядки вірша?
— Про що тривожиться автор?
— Який основний тон оберете для читання вірша?
— Які рядки вірша потрібно читати особливо піднесеним тоном?
5) Виразне читання вірша учнями.
— Як ви розумієте рядки: «Ось батько з-за тих пирогів до рідні (навмисне пригнувшись»)?
Учні висловлюють свої припущення. Зачитують статтю «Чи знаєш ти?» (с.115).
— Які страви згадано у вірші?
— Прочитайте батькове побажання дітям. Як ви його розумієте?
4. Робота за ілюстрацією
— Подивіться на ілюстрацію до цього вірша.
— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?
— Що зобразив художник на картині?
— Які фарби обрав?
— Який настрій вони створюють?
— Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.
VI.Підсумок уроку
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Що вас найбільше зацікавило?
— Про які звичаї і обряди українського народу хотіли б дізнатися?
VII.Домашнєзавдання
Виразно читати вірш 114 -115. Підготувати розповідь про улюблену страву Щедрого вечора своєї родини.
Урок № ____ Дата ______
Тема: Йосип Струцюк «Скрипалі», «На зеленому лужку»
Микола Сингаївський «Ромашкове сонце», «Римська квітка ромашка»
( Перлинка с. 74 – 76)
Мета: розширити знання учнів про творчість українських письменників; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити учнів під час читання розмірковувати, уявляти, придивлятися, прислухатися; розвивати спостережливість, творчу уяву, чуття поетичного слова; виховувати любов до рідної мови.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
1.Проспівайте голосні на мотив «Подоляночки»
А, о, у, і, и, е.
О, и, і, а, е, у.
— А чи можна проспівати приголосні? Чому?
Робота над скоромовкою
Сєва взяв до рук сопілку,
І заграв нам пісню дзвінку.
В небо пісенька летить,
Мов струмочок дзюркотить.
III.Перевірка домашнього завдання
Гра «Хто краще?»
IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку
Відгадайте загадки
1. По травичці, по землі
Коні бігають малі.
Іподромом для них луг,
Не поставиш їх у плуг! (Коник-стрибунець)
2. Я на сонце дуже схожа –
Золотиста, ніжна, гожа.
Рано-вранці розквітаю.
Відгадати вам неважко,
Що за квітка я ?
3. Яка комаха слухає ногами?
Коник довгастий має вуха на обох передніх ногах. Зрозуміло, його вуха не схожі на наші. Це крихітні дірочки, покриті зверху шкірою неначе мініатюрні барабани. Пригадаймо, яка пригода трапилась з коником-стрибунцем у байці Л. Глібова
Читання тексту вчителем
Маленький скрипаль
Як гарно і весело літом у полі! Цілий день чути музику: там живе веселий музика – Коник-Стрибунець. Він на зріст не більший за дитячий мізинчик, має прехороший зелений жупан, три пари довгих ніг і жваві очиці.
Маленька ямочка в землі – його хатинка, навкруги квіточки привітно кланяються йому.
На чому ж він грає? Може, хтось подумає, що він співає ротом, як пташеня?
Ні, це не так. Коник-Стрибунець німий. Але він вміє грати своїми крильцями. Так само, як гарний скрипаль грає на скрипці.
Маленький скрипаль прокидається рано-вранці, вип’є свіжої роси, з’їсть кінчик молоденької травиці, обчиститься, розворушить свої ніжки. Ось уже і красне сонечко зійшло! Коник-Стрибунець починає свою музику і цвірчить з ранку до вечора.
За своїх дітей йому не треба піклуватись, клопотати: він зносить у ямку свої яєчка, а сонце своїм теплом виводить з них маленьких Коників-Стрибунців. Спочатку вони не мають крил і через це не можуть грати. Цілий день стрибають вони по зеленій траві й гризуть її. А коли підростуть та стануть дужі, у них виростають крила і надкрилля, тоді вони починають весело грати разом із старими Кониками. (179 слів)За М. Кривинюком.
Сьогодні ми продовжимо працювати над розділом «Коли твір відкриває свої таємниці» Ознайомимося із творчістю Йосипа Струцюка та Миколи Сингаївського.
V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Знайомство із віршами «Скрипалі», «На зеленому лужку», «Ромашкове сонце» та «Римська квітка ромашка».
Читання вчителем
3.Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями «Римська квітка ромашка»
Фізкультхвилинка
3. Опрацювання віршів
Словникова робота.
3) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання віршів учнями
— Які почуття володіли автором вірша?
— Яким настроєм пронизані рядки? Чи змінюється він?
4) Робота над виразним читанням вірша.
— Як треба прочитати рядки вірша?
— Який основний тон оберете для читання вірша?
— Які рядки вірша потрібно читати особливо піднесеним тоном?
5) Виразне читання вірша учнями.
VI.Підсумок уроку
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Що вас найбільше зацікавило?
VII.Домашнєзавдання
Виразно читати вірші с. 74 – 76.
Співає та стрибає коник-маестро
У коника довгі вусики, які ніби антени допомагають йому вловити найменший рух уночі.
Я знаю, що ти, так само як і я, як і мільйони інших дітлахів, хоча б раз полював на коників.
Я навіть упевнена, що один з цих маленьких зелених стрибунців потрапляв тобі до рук, читачу. А потім… що ти робив зі своєю здобиччю?
Упіймаймо стрибунця
Ану роздивімося його. Зелений… Та, можливо, тобі попався і сірий?
Вони обидва великі й довгі, тільки в сірого, якщо придивитися, бурі плями на зеленому тлі.
Але твій коник може бути повністю бурий, з темними коричневими плямами. Не дивуйся. Це теж сірий коник.
На будь-якій галявині чи в садку можна зустріти й такого. Тримай його акуратно, не дави, щоб нічого не пошкодити. Він може копошитися у твоїй долоньці, ворушачи довгим вусами й усіма шістьма ніжками, і лоскотати тебе.
Вушка… на ніжках
Тільце у коника витягнуте, передні лапки короткі, з колінцями й вузькими шорсткими ступнями. А задні — довгі, міцні, з високими колінцями.
Обережно поводься з передніми ніжками. Це не просто ніжки веселого скакуна — це його вуха!
На кожній передній лапці коника, трохи нижче коліна, є дві вузенькі шпарини, а всередині розташовані барабанні перетинки. Такий простий на вигляд пристрій сприймає ультразвук, який не можуть уловити наші людські вуха. Неймовірно, еге ж?
Скрипка і смичок
Тепер перейдемо до крилець коника. Гадаю, тобі попався якраз крилатий. Не всі коники можуть літати, багато хто мандрує, далеко й високо стрибаючи. Крила в коників теж не лише для польотів.
Одне з них на самому кінчику, в основі прикрашене товстою жилкою. А на другому ця жилка не рівна, а із зубчиками. Коник підіймає крила, тре зубчиками по рівній жилці і… лине пісня. Якщо коник підніме крила вище, мелодія перейде на тон нижче, але стане голоснішою…
Безкрилі коники також співають, тому що, хоч у них немає довгих крил, придатних для польотів, зате обов’язково є маленькі зачатки крилець, а на них щіточка й жилка.
Коники забарвлені в зелені та коричневі тони, що робить їх непомітними на тлі трави, стеблинок та листочків.
Пісні
Відпусти свого коника в траву — там його дім. Ти не зможеш потурбуватися про це тендітне створіння, навіть якщо поселиш його в найкращій кімнаті. Коник харчується маленькими комахами та рослинами.
А ще він дуже полюбляє сонячні ванни вранці. Полежить, наставивши один бік до сонечка, потім перевертається на інший бочок. І задоволено співає.
Кому він співає? Своїй подружці-самочці, друзям. Любить хорові виступи. Співає від щастя.
Прислухайся до цих пісень. Кожна відрізняється від іншої. Зранку співає про радість, увечері — про спокій, розповідає про свої пригоди та подорожі, про своїх братів-коників, схожих на листя, на гілочки.
Гарна й розмаїта пісня у коника. І у кожного виду коників своя, відмінна від інших мелодія сюрчання.
І в будь-якій його пісні ти зможеш почути про Того, Хто наповнює всесвіт, Хто присутній у кожному неприступному куточку, про Творця і Господа!
Уляна Дубина
Трапляється повсюдно. Пошкоджує пшеницю, ячмінь, кукурудзу, просо, могар, сою, люцерну тощо.
Імаго розміром 27 – 42 мм; тіло і ноги світлозеленого кольору; вусики довші за тіло, на кінцях рудуваті; надкрила значно виступають за кінець черевця і яйцекладу, довжина яйцекладу — 22 – 32 мм. Яйце розміром 6 мм, видовжене, циліндричне, закруглене на кінцях, коричнюватого кольору. Личинка зелена, з недорозвиненими крилами.
Зимують яйця, відкладені в ґрунт групами по 2 – 8 шт. Навесні з настанням теплої погоди з яєць виходять личинки.
Тривалість розвитку личинок — 50 – 70 діб, за цей час вони линяють п’ять разів. Спочатку вони живляться дикорослими рослинами, потім переходять на польові, овочеві культури та виноградники. Мають одну генерацію на рік.
Урок № _____ дата _____
Тема: Настрійзимових свят.СтепанЖупанин «Набілих конях віхола…
Ірина Жиленко «Підкова» (Перлинка с.77 – 79)
Мета:продовжити ознайомлення учнів з творчістю українського поета Степана Жупанина, з традиціями святкування різдвяних свят; формувати навички виразного читання; розвивати пам’ять, уяву, вміння використовувати у власному мовленні образні поетичні вислови; виховувати любов до народних традицій, викликати позитивні емоції.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
Робота над скоромовкою
Вранці весело вівсянка
Вишивала вишиванку:
Вліво голка, стібок вправо —
Візерунки оживали.
Вправно, вміло вишивала,
Веселково вийшло, вдало!
Всім на втіху, до вподоби
Великодня ця оздоба.
2.Гра «Утвори словечко»
— Переставте склади так, щоб утворилося слово. З кожної групи спробуйте вилучити «зайве» слово.
3. Замість крапок устав букви так, щоб вони утворювали слова
III.Перевірка домашньогозавдання
1.Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще виразне читання вірша Д. Білоуса «Щедрий вечір» (с.114–115).
2. Розповіді учнів про улюблену сімейну страву Щедрого вечора
IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку
— Українці весело зустрічали зимові свята. Ми дізналися, яке незабутнє враження залишилося про ці святкування в душі Дмитра Білоуса. Сьогодні ми прочитаємо уривок з вірша Степана Жупанина. Будемо спостерігати, як поет передав настрій, викликаний зимовими святами.
V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.
1. Біографічна довідка
Закарпатті в сім’ї селянина. Закінчив філологічний факультет Ужгородського університету. Учителював, згодом викладав в Ужгородському університеті. Отримав ступінь кандидата педагогічних наук.
Пропрацювавши в школі багато років, Степан Жупанин звернувся до творчості для дітей. Перша книжка «Бджілка» з’явилася ще 1959 р. Далі друком виходять «Сестрички-смерічки» (1962), «Гірська стежинка» (1965), «Пісні для дітей» (1974), «Світле озерце» (1975), «Ватра» (1980), «Сонечко» (1983), «Барвінок» (1983), «Смерековий край» (1985), «Лісовий світанок» (1986). Вірші С. Жупанина перекладалися російською, білоруською, чеською, угорською мовами.
Письменник є лауреатом літературної премії імені Лесі Українки (1994).
У видавництві «Веселка» твори С. Жупанина друкувалися в колективних збірниках; окремими виданнями виходили «Гірська стежинка» (1965), «Світле озерце» (1975), «Лісовий світанок» (1986), «Світлячок та бджілка» (1989).
Поет помер 7 січня 2005 р.
2. Опрацювання віршаСтепанаЖупанина «На білих конях віхола…» (с. 116)
1) Читання учнями вірша одне одному в парі.
— Яка основна думка вірша?
— Який основний тон виберете для його читання?
— Які рядки вірша потрібно читати особливо радісним тоном?
Фізкультхвилинка
2) Виразне читання вірша учнями.
— Яку картину ви уявляли, читаючи вірш?
§
— Кого і що ви намалюєте на картині?
— Яким буде передній і дальній план картини?
— Як буде зображена віхола?
— Які фарби допоможуть передати зміст картини?
4) Гра «Диктор телебачення».
Учні читають вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на «глядачів».
3. Опрацювання тексту про Щедрий вечір та щедрівки (с. 116)
1) Розповідь учителя.
— 13 січня — останній день старого року за старим календарем. У ніч з 13 на 14 січня за старим стилем настає Новий рік. Передноворічний вечір — щедрий вечір. У цей вечір щедрують. Щедрівки — новорічні обрядові пісні, різновид колядок. Їх співали господареві, господині, усій родині. Були щедрівки дитячі, жартівливі. У них теж прославляли господарів хати, бажали їм здоров’я.
14 січня — перший день Нового року за старим стилем, народження сіяча Василя. Рано-вранці до схід сонця чоловіки йшли посипати, або засівати. Вважали, що якщо чоловік зайде першим до хати, то щасливим буде весь рік.
Сійся, родися,
Жито, пшениця,
Всяка пашниця,
Зверху колосиста,
Зісподу корениста,
Будьте зі святом здорові!
З Новим роком!
— На щастя, на здоров’я засівали пшеницею, житом.
2) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту учнями.
— На який день припадає Щедрий вечір?
— Що таке щедрівки?
— Коли їх виконують?
— Які щедрівки ви знаєте?
4.Опрацювання вірша Ірини Жиленко «Підкова» (Перлинка с.77 – 79)
VI.Підсумок уроку
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— З яким настроєм завершуєте урок?
VII.Домашнєзавдання
Підготуватися до конкурсу знавців щедрівок.
Урок № _____ Дата ____
Тема: Урок позакласного читання. «Т.Г.Шевченко — великий співецьУкраїни»
Мета:розширити знання учнів про національного поета — генія українського народу; викликати почуття симпатії до малого Тараса, до його природнього розуму, допитливості, хисту, співчуття до його нелегкого життя; зацікавити школярів прочитаним і почутим; розвивати усне мовлення, вміння коментувати, робити висновки; виховувати пошану до історичного минулого нашого народу, повагу до творчої спадщини митця.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Актуалізаціяопорнихзнань
Вступне слово вчителя
— Які свята ми відзначаємо щороку на початку місяця березня?
— Що означає дата 9 березня?
— Тож про кого ми будемо говорити сьогодні?
— Ім’я Т. Г. Шевченка невіддільно пов’язане з Україною. Україна — це Шевченко, Шевченко — це Україна. У ньому наша історія, наша мрія, наша надія. Шевченко був справжнім народним співцем, бо з дитинства знав і любив простий український народ, знав його страждання, бо сам їх пережив. Через усе життя проніс великий Кобзар палку любов до рідної землі, до неньки-України, у своїх творах нагадував про минулу славу України.
Ім’я великого Кобзаря ми часто згадуємо і будемо згадувати, бо він подарував нам безцінний скарб. Цей скарб — його чудові твори, в яких струменить любов до Батьківщини та турбота про її майбутнє.
Наш сьогоднішній урок — це одна сторінка минулого, історія нашої держави, доповнення наших знань про великого співця України Т. Г. Шевченка.
Нам стануть у пригоді (діти зачитують запис на дошці):
1) ваші попередні знання;
2) повідомлення Шевченкознавців;
3) торбинка запитань;
4) безсмертні Шевченкові вірші, твори та малюнки;
5) знання вчителя;
6) пісні на слова Т. Г. Шевченка.
— Девізом нашого уроку будуть слова, які ви розшифруєте.
III.Мовленнєва розминка
— Розшифруйте вислів
Робота в парі
Учі ся бра ти мої ду май те чи те тай те
Картка-ключ
(«Учітеся, брати мої, думайте, читайте…»)
Читання тексту-анаграми
иМ мовчися у Ш..вч..нк.. нувашати і лютиби нурід зелюм.
IV.Робота над темою уроку
1.ВиступШевченкознавців
1-й учень. Дата 9 березня 1814 р. пам’ятна в історії української літератури. Тоді, темної ночі, перед світанком, у селі Моринцях на Звенигородщині, у хаті Григорія Шевченка, кріпака пана Енгельгарда, блиснув єдиний на все село вогник: народилася нова панові кріпацька душа, в Україні — її великий співець — Т. Шевченко.
2-й учень
Не називаю її ґаєм,
Тії хатиночки у гаї
Над чистим ставом край села.
Мене там мати повивала
І, повиваючи, співала,
Свою нудьгу переливала
В свою дитину… В тім гаю,
У тій хатині, у раю
Я бачив пекло… Там неволя,
Робота тяжкая, ніколи
І помолитись не дадуть.
3-й учень. Безрадісним було дитинство Тараса. Тяжке кріпацьке життя. Він був і пастухом, і кухарчуком, і козачком, тобто слугою у пана.
Звучить пісня на слова Т. Г. Шевченка «Думи мої».
4-й учень. У 9 років Тарас залишився без матері, зазнав тяжких знущань лихої мачухи. Коли хлопчику було 11, помер батько.
5-й учень. Учитися хлопчик не мав змоги, тому в 13 років пас чужі ягнята.
6-й учень читає вірш «Мені 13 минало».
7-й учень. Ще з дитинства Т. Г. Шевченка приваблювало малювання. Крейдою чи вуглинкою він змальовував усе, що бачив. Та саме тут пощастило Шевченкові — його талант до малювання помітили видатні художники.
8-й учень. Т. Г. Шевченко перебував у кріпацькій неволі. Художники зібрали 2500 крб. і викупили його. Саме вони допомогли Шевченкові звільнитися від кріпацької неволі та відкрили перед ним шлях до науки.
9-й учень. Т. Г. Шевченко навчається в Академії мистецтв. У цей час він усе більше замислюється над гіркою долею рідного краю, над безправним становищем покріпаченого люду.
10-й учень. Його славні твори кликами до боротьби за волю. Мріяв поет про прекрасне майбутнє трудящого люду. Але добре знав, що за це треба боротися. За бунтарські вірші 33-річного Т. Шевченка забрали в солдати.
Звучить пісня «По діброві вітер віє».
11-й учень. За сміливі заклики, вільнодумні твори царський уряд переслідував і жорстоко карав поета. Найтяжчою карою була заборона писати і малювати.
12-й учень. Відправили Т. Шевченка на заслання. Але ні цар, ні жандарми не змогли заглушити могутній голос великого поета, який писав вірші.
Читання віршів «Садок вишневий коло хати», «Зоре моя вечірняя».
13-й учень. Т. Г. Шевченко прожив усього 47 років, із них 24 роки був у кріпацтві. 10 років мучився у солдатській неволі на засланні і всього 13 років був вільною людиною. 13 років волі…
14-й учень. У 1861 р. на Україну страшним громом, чорною хмарою печалі прилетіла сумна звістка — у Петербурзі 10 березня перестало битися серце великого поета.
15-й учень. Поховали Т. Г. Шевченка в Україні над Дніпром, поблизу Канева. Мрія поета про нове життя здійснилася. Ми шануємо пам’ять поета. Народ назвав його Кобзарем. Пам’ять про Т. Г. Шевченка живе у серцях людських.
Учитель. Поезія Т. Г. Шевченка стала нетлінною частиною духовного буття українського народу.
Читання 2–3 віршів Т. Шевченка учнями.
— А зараз, щоб перевірити ваші знання, проведемо вікторину.
2.Вікторина «Чи знаєте ви твориТ.Шевченка?»
Дивлюсь, аж світає,
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце… (зустрічає).
Не називаю її раєм,
Тії хатиночки у… (гаї).
Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона… (калина).
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають, ідучи… (дівчата).
3. Бліц-турнір
1. Назвіть псевдонім Шевченка. (Кобзар)
2. Коли народився Т. Г. Шевченко? (9 березня 1814 р.)
3. Де народився Т. Г. Шевченко? (У с.Моринці Звенигородського повіту на Київщині)
4. Що означає ім’я Тарас? (Тарас у перекладі з грецької — бунтівник, непокірний, безстрашний.)
5. Як називається найвідоміша збірка віршів поета? (Кобзар)
6. Хто такі кобзарі? (Колись кобзарями називали сліпих дідусів, що ходили від села до села і, граючи на кобзі, розповідали людям про долю України.)
7. У якому селі проходило дитинство Т. Г. Шевченка? (У с.Кирилівці)
8. Де художник здобув художню освіту? (У Петербурзькій Академії мистецтв)
9. Де похований Т. Г. Шевченко? (У Каневі, на високій горі, яка називається Тарасовою)
10. Скільки років прожив Т. Г. Шевченко? (47 років)
V.Підсумок уроку
Вправа «Мікрофон»
— Що нового ви дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Що вас найбільше вразило?
VI.Домашнєзавдання
— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Краса і милозвучність поезії Дмитра Павличка».
1-й учень. Дата 9 березня 1814 р. пам’ятна в історії української літератури. Тоді, темної ночі, перед світанком, у селі Моринцях на Звенигородщині, у хаті Григорія Шевченка, кріпака пана Енгельгарда, блиснув єдиний на все село вогник: народилася нова панові кріпацька душа, в Україні — її великий співець — Т. Шевченко.
Не називаю її гаєм,
Тії хатиночки у гаї
Над чистим ставом край села.
Мене там мати повивала
І, повиваючи, співала,
Свою нудьгу переливала
В свою дитину… В тім гаю,
У тій хатині, у раю
Я бачив пекло… Там неволя,
Робота тяжкая, ніколи
І помолитись не дадуть.
Безрадісним було дитинство Тараса. Тяжке кріпацьке життя. Він був і пастухом, і кухарчуком, і козачком, тобто слугою у пана.
_____________________
2-й учень. У 9 років Тарас залишився без матері, зазнав тяжких знущань лихої мачухи. Коли хлопчику було 11, помер батько.
Учитися хлопчик не мав змоги, тому в 13 років пас чужі ягнята.
Читає вірш «Мені 13 минало».
Мені тринадцятий минало.
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було?
Мені так любо, любо стало,
Неначе в бога ……
Уже прокликали до паю,
А я собі у бур’яні
Молюся богу… І не знаю,
Чого маленькому мені
Тойді так приязно молилось,
Чого так весело було?
Господнє небо, і село,
Ягня, здається, веселилось!
І сонце гріло, не пекло!
Та недовго сонце гріло,
Недовго молилось…
Запекло, почервоніло
І рай запалило.
Мов прокинувся, дивлюся:
Село почорніло,
Боже небо голубеє
І те помарніло.
Поглянув я на ягнята!
Не мої ягнята!
Обернувся я на хати —
Нема в мене хати!
Не дав мені бог нічого!..
І хлинули сльози,
Тяжкі сльози!.. А дівчина
При самій дорозі
Недалеко коло мене
Плоскінь вибирала,
Та й почула, що я плачу.
Прийшла, привітала,
Утирала мої сльози
І поцілувала …..
Неначе сонце засіяло,
Неначе все на світі стало
Моє… лани, гаї, сади!..
І ми, жартуючи, погнали
Чужі ягнята до води.
Бридня!.. а й досі, як згадаю,
То серце плаче та болить,
Чому господь не дав дожить
Малого віку у тім раю.
Умер би, орючи на ниві,
Нічого б на світі не знав.
Не був би в світі юродивим,
Людей і бога не прокляв!
3-й учень. Ще з дитинства Т. Г. Шевченка приваблювало малювання. Крейдою чи вуглинкою він змальовував усе, що бачив. Та саме тут пощастило Шевченкові — його талант до малювання помітили видатні художники.
Т. Г. Шевченко перебував у кріпацькій неволі. Художники зібрали 2500 крб. і викупили його. Саме вони допомогли Шевченкові звільнитися від кріпацької неволі та відкрили перед ним шлях до науки.
Т. Г. Шевченко навчається в Академії мистецтв. У цей час він усе більше замислюється над гіркою долею рідного краю, над безправним становищем покріпаченого люду.
4-й учень. Його славні твори кликами до боротьби за волю. Мріяв поет про прекрасне майбутнє трудящого люду. Але добре знав, що за це треба боротися. За бунтарські вірші 33-річного Т. Шевченка забрали в солдати.
По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.
Стан високий, лист широкий —
Нащо зеленіє?
Кругом поле, як те море
Широке, синіє.
Чумак іде, подивиться
Та й голову схилить;
Чабан вранці з сопілкою
Сяде на могилі,
Подивиться — серце ниє:
Кругом ні билини!
Одна, одна, як сирота
На чужині, гине!
5-й учень. За сміливі заклики, вільнодумні твори царський уряд переслідував і жорстоко карав поета. Найтяжчою карою була заборона писати і малювати.
Відправили Т. Шевченка на заслання. Але ні цар, ні жандарми не змогли заглушити могутній голос великого поета, який писав вірші.
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Сім’я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає,
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.
Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх;
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тільки дівчата
Та соловейко не затих
6-й учень. Т. Г. Шевченко прожив усього 47 років, із них 24 роки був у кріпацтві. 10 років мучився у солдатській неволі на засланні і всього 13 років був вільною людиною. 13 років волі…
Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.
Як широка сокорина
Віти розпустила…
А над самою водою
Верба похилилась;
Аж по воді розіслала
Зеленії віти,
А на вітах гойдаються
Нехрещені діти..
_________
7-й учень. У 1861 р. на Україну страшним громом, чорною хмарою печалі прилетіла сумна звістка — у Петербурзі 10 березня перестало битися серце великого поета.
Поховали Т. Г. Шевченка в Україні над Дніпром, поблизу Канева. Мрія поета про нове життя здійснилася. Ми шануємо пам’ять поета. Народ назвав його Кобзарем. Пам’ять про Т. Г. Шевченка живе у серцях людських.
| Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає. Тихесенько вітер віє, Степи, лани мріють, Між ярами над ставами Верби зеленіють. Сади рясні похилились, Тополі по волі Стоять собі, мов сторожа, Розмовляють з полем. І все то те, вся країна Повита красою, Зеленіє, вмивається Дрібною росою. |
Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.
Пишається калинонька,
Явір молодіє,
А кругом їх верболози
Й лози зеленіють.
Тече вода із-за гаю
Та попід горою.
Хлюпощуться качаточка
Поміж осокою.
А качечка випливає
З качуром за ними,
Ловить ряску, розмовляє
З дітками своїми.
Тече вода край города.
Вода ставом стала.
Прийшло дівча воду брати,
Брало, заспівало.
§
В садок погуляти,
Порадитись, кого б то їм
Своїм зятем звати?
Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.
Як широка сокорина
Віти розпустила…
А над самою водою
Верба похилилась;
Аж по воді розіслала
Зеленії віти,
А на вітах гойдаються
Нехрещені діти..
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Сім’я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає,
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.
Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх;
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тільки дівчата
Та соловейко не затих
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Сім’я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає,
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.
Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх;
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тільки дівчата
Та соловейко не затих
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Сім’я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає,
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.
Урок № ______ дата ______
Тема: Вище України тільки небо. Петро Осадчук «Стежка»
Володимир Самійленко «Весна»(П.с.79 – 81)
Мета:розкрити учням красу і своєрідність поезій Петра Осадчука; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; навчати уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, чуття поетичного слова, асоціативне мислення; виховувати любов до рідного краю.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
Робота над скоромовкою
2.Гра «Слово у слові»
— Складіть нові слова із літер слова електростанція. (Трос, танці, станція, секрет, сорт, торт, крос, кіт, рота, літак…)
III.Перевірка домашнього завдання
IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку
— Який розділ ми зараз вивчаємо?
— З творчістю яких українських поетів ми ознайомилися в цьому розділі?
— Послухайте уривок з вірша.
ДІД МОРОЗ
— Який настрій викликав у вас цей вірш?
— Яким ви уявляєте автора? Тата?
— Це уривок з вірша, який належить перу українського поета Петра Осадчука. Сьогодні ми ознайомимося з його творчістю.
V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Біографічна довідка
— Народився Петро Ілліч Осадчук 2 грудня 1937 р. в селі Острівець Городенківського району на Івано-Франківщині в сім’ї хліборобів. З дитинства зростав напівсиротою (коли помер батько, хлопчикові було одинадцять років, старшому братові — шістнадцять, молодшому — чотири). Мати сама виростила трьох синів.
Педагогічні здібності та робота на освітянській ниві допомогли йому просто і цікаво писати для малих читачів.
2. Опрацювання статті про поета (с. 116–117)
Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями
— Як поет визначив сенс свого життя? Як ви розумієте ці слова?
— Які збірки написав поет для дітей?
Фізкультхвилинка
3. Опрацювання віршаПетра Осадчука «Стежка» (с. 117)
1) Читання вірша учнями в парі одне одному.
— Який вірш за настроєм?
— Яку картину ви уявляли, читаючи вірш?
Словникова робота.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, а потім — у парах одне одному
Учитель називає пояснення якогось із поданих слів, а учні визначають, якому слову воно належить.
Дуже швидко (прудко).
Разом, спільно об’єднавшись (в супрязі).
Пізніше, потім (згодом).
Скло в рамі вікна, дверей (шибка).
3) Робота над виразністю читання вірша.
— Який основний тон виберете для читання вірша?
— У якому темпі будете його читати?
— З якою інтонацією прочитаєте слова дощу?
4) Виразне читання вірша учнями.
5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Як хлопчик тікав від дощу?
— Хто прийшов йому на допомогу?
— Чому він дякував стежці?
— Чому розізлився дощ?
— Як поет описав дощ?
— З приводу чого хлопчина висловлює жаль?
Робота над віршем Володимира Самійленка «Весна»
6) Гра «Знайди риму».
4. Робота за ілюстрацією
— Подивіться на ілюстрацію до цього вірша.
— Можемо ми віднести її до всього твору чи до якоїсь його частини?
— Що художник зобразив на картині?
— Що він намалював у центрі картини? Удалині?
— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?
— Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.
VI.Підсумок уроку
— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?
— Хто є автором цього вірша?
— Що нового ви дізналися про українського поета Петра Осадчука?
— Чого ми повинні в нього вчитися?
VII.Домашнєзавдання
Виразно читати вірші. ( Літ.чит. с. 116 – 118. Перлинка с. 79 – 80)
Урок № ________ Дата ______
Тема: Поетичне слово проникливе й щире. Дмитро Павличко «Вітряк»
Наталя Забіла «Весна» (П.с. 81 – 82)
Мета:продовжити ознайомлення учнів з творчістю Дмитра Павличка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; вчити аналізувати прочитане; поглиблювати та розширювати образні уявлення, що виникають в учнів під час читання поезії; розвивати творчу уяву, образне мислення; виховувати любов до прекрасного.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
Робота над скоромовкою
2.Гра «Розшифруй вислів!»
— Прочитайте слова якнайшвидше. Удруге у кожному слові читайте тільки першу букву.
Місто, ананас, ложка, екзамен, щука, експрес, небо, ялинка, трон, апельсин, йод, тарілка, електрика, город, арка, внук, кіт, астронавт, єнот. (Мале щеня, та й те гавкає.)
III.Перевірка домашнього завдання
1.Гра «Хто краще?»
Робота в групах
Учні кожної групи зачитують складені характеристики хлопчика, дощу, стежки.
IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми здійснимо подорож до Країни Добра, де панує Сонце, його помічники — маленькі промінці, добрі слова та вчинки. А для того, щоб подорож була успішною, виразно прочитайте вірші. Налаштуймося на Добро!
— Можливо, хтось із вас знає прізвище автора вірша? (Автор вірша — відомий український поет Дмитро Павличко.)
— Сьогодні нашим провідником по Країні Добра буде відомий український поет Дмитро Павличко та його сонцесяйні вірші, з одним із яких ми мали змогу ознайомитись.
V. приймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Біографічна довідка (див. додаток на с. 83)
Фізкультхвилинка
2. Опрацювання віршаДмитраПавличка «Вітряк» (с. 118–119)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Які картини ви уявляли, слухаючи вірш?
Словникова робота.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем
— Прочитайте слова мовчки, а потім — перевірте читання свого сусіда по парті.
— Серед поданих слів знайдіть синонім до слів безмежне, безконечне (неокрає); борошно (мука).
3) Повторне читання вірша учнями.
— Прочитайте вірш замріяно у повільному темпі.
4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Де стоїть вітряк? Із чим поет порівнює вітряк? Прочитайте відповідні рядки.
— Яка робота є у вітряка? Чим важлива ця робота?
— Які слова у вірші свідчать про те, що Чумацький Шлях схожий на туманну світлу смугу?
— Як ви гадаєте, чому автор не говорить про це прямо?
— Спробуйте пояснити, навіщо митці створюють поетичні образи.
3. Робота за ілюстрацією
— Подивіться на ілюстрацію до цього вірша.
— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?
— Що художник зобразив на картині?
— Що він намалював у центрі картини? вдалині?
— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?
— Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.
4. Робота над віршем Наталя Забіла «Весна» (П.с. 81 – 82)
V. Підсумок уроку
— З творчістю якого поета ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
— Що вам найбільше запам’яталося?
VII. Домашнєзавдання
Виразно читати вірш (с.118–119), у Перлинці с. 81 – 82
Урок № ______ Дата _____
Тема: Білий вірш. Дмитро Павличко «На щастя»
Платон Воронько «Важучі кетяги краси» (П.с.82 – 83)
Мета:вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність сприймати звукові словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово; виховувати інтерес до читання.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
Робота над чистомовкою
Ло-ло-ло — сонце зайшло,
Се-се-се — сутінки обгорнули все.
Уг-уг-уг — тихо стало навкруг.
Ка-ка-ка — місяць світить з висока.
Ять-ять-ять — зірки миготять.
Ець-ець-ець — стихнув вітерець.
Робота над скоромовкою
Із пасльоном пиріжки,
Паляниці, пампушки
І пахучі калачі
Півник Петя пік в печі.
Потім півник на подвір’ї
Попелясте чистив пір’я.
Перепілку й павича
Пиріжками пригощав.
III.Перевірка домашнього завдання
Конкурс на краще виразне читання вірша Дмитра Павличка «Вітряк» (с.118–119).
IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з творчістю Дмитра Павличка. Будемо читати його вірш «На щастя».
— Спробуємо поміркувати, з якою метою поет розповів цю історію.
V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Опрацювання віршаДмитраПавличка «На щастя» (с. 119–120)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Які картини ви уявляли слухаючи вірш?
Словникова робота.
— Прочитайте слова «луною» за вчителем, потім — напівголосно в парі одне одному.
— Прочитайте всі іменники, дієслова, прикметники.
— Назвіть звуки в слові щастя. Назвіть односкладове слово.
Фізкультхилинка
3) Гра «Рибки». Повторне читання вірша учнями мовчки.
— Яким ви уявляєте собі вершника? коня? хлопчика?
— Як ви гадаєте, з якою метою поет розповів цю історію?
— Спробуйте довести, що «На щастя» — білий вірш, тобто вірш без рими.
4) Гра «Диктор телебачення».
Учні читають вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на «глядачів».
5) Гра «Що де?».
2.опрацювання вірша Платона Воронька «Важучі кетяги краси» (П.с.82 – 83)
3.. Цікаво знати!
Прикмета про те, що підкова приносить щастя, найімовірніше зародилася в Давньому Єгипті, де Фараон, проїжджаючи повз тріумфуючого натовпу своїх підданих, можливо, і не підозрював, що коні, запряжені в його колісницю, регулярно втрачають підкови. Нічого особливого, справа звична, але весь секрет полягав у тому, що ці підкови були виготовлені із золота! І природно, що, така золота підкова приносила людині, яка її знайшла, в прямому сенсі, додаткове благополуччя.
Підкова приносить удачу, бо належить коневі — древній магічній тварині, пов’язаній із сонцем і богами. Важливо, щоб підкова була знайдена випадково. Дієвість підкови посилюється, якщо в ній є цвяхи. За правилами, підкову потрібно прибити зсередини на двері будинку.
Культ підкови міг виникнути також з легенди про Св. Дунстане і диявола. Святий був відомим ковалем, і (як свідчить легенда) якось до нього з’явився сам диявол і попросив підкувати своє копито. Святий погодився і, прикувавши відвідувача до стіни, взявся за нього так міцно, що диявол запросив пощади. Перед тим, як звільнити, святий змусив його заприсягтися, що він ніколи не увійде туди, де буде видно підкову.
VІ.Підсумок уроку
— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?
— Хто його автор?
— Чим сподобався вам вірш?
— Над чим змусив замислитися?
VІІ. Домашнєзавдання
Виразно читати вірш (с.119–120).
Урок № _____ Дата _____
Тема: Шануємо бабусю. Володимир Коломієць «Сиве сонечко»
Агнія Барто «Весні наперекір» (П.с.83 )
Мета:розкрити учням красу і своєрідність поезій Володимира Коломійця; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність сприймати звукові, словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов і повагу до старших членів сім’ї.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
Робота над скоромовкою
2.Гра «Плутанка»
— Складіть «плутанку» слів у прислів’я.
Не слів на кидай вітер;
золото. Сказане а слово — мовчання — срібло,
кажи, а знаєш — не Знаєш — мовчи.
що день. Ласкаве весняний слово.
за краще Добре цукор слово і мед.
словечко Гостре сердечко. коле
руйнує. слово Добре а будує, зле
глибоко. Слово не ранить стріла, а
III.Перевірка домашнього завдання
1.Гра «Хто краще?»
IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку
— Послухайте вірш.
Вареники
— Який він за настроєм?
— З яким почуттям автор пише про Ладу?
— Автор цього вірша — український поет Володимир Коломієць. З його творчістю ми ознайомимося на сьогоднішньому уроці.
V. приймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Опрацювання біографічної довідки (с. 120)
Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання тексту учнями
— У якій сім’ї народився Володимир Коломієць?
— Коли він написав свій перший вірш?
— Як він про це згадує?
— Які поетичні збірки для дітей видав поет?
2. Опрацювання віршаВолодимираКоломійця «Сиве сонечко»
1) Гра «Передбачення».
— Прочитайте назву вірша і спробуйте здогадатися, про кого в ньому йтиметься.
2) Виразне читання вірша вчителем.
— Чи сподобався вам вірш?
— Які почуття він у вас викликав?
— Кого поет назвав сивим сонечком?
Фізкультхвилинка
Словникова робота.
Читання слів уголос «луною» за вчителем, потім — напівголосно в парі одне одному
Довідкове бюро
Ночви — довгаста посудина з розширеними доверху стінками для домашнього вжитку: виготовлення тіста, прання білизни, купання і т. ін.
Лежанка — низька піч у вигляді тапчана для лежання.
4) Повторне читання вірша учнями в парі одне одному.
— Який основний тон виберете для читання вірша?
— Які рядки вірша потрібно читати співчутливим тоном?
5) Виразне читання вірша учнями вголос.
6) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Як поет говорить про дітлахів?
— Якими словами передає нескінченні турботи бабусі?
— Як ви гадаєте, чи зміниться щось наступного дня в поведінці дітей і бабусі? Що саме?
— Чи звертається поет до кожного з нас? Доведіть свою відповідь.
3.Опрацювання вірша Агнії Барто «Весні наперекір» (П.с.83 )
VІ. Підсумок уроку
— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?
— Хто його автор?
— Який висновок ви зробили з прочитаного?
VІІ. Домашнєзавдання
Підготувати розповідь про бабусю, виразно читати вірш Агнії Барто «Весні наперекір» (П.с.83 )
Урок № _____ дата _____
Тема: Не упусти свою жар-птицю. Володимир Коломієць «Тюхтій і Торохтій»
Степан Жупанин «Музика дощу»(П.с.84 – 85)
Мета:продовжити ознайомлення учнів з поезією Володимира Коломійця; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; активізувати читацькі інтереси школярів; розвивати здатність емоційно реагувати на художнє слово, співпереживати, творити, мислити словесно художніми образами; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
Робота над скоромовкою
2.Гра «Допиши віршик»
3.Гра «Межа»
— Читаючи, встановлюйте межі слів у реченні. Робіть відповідні паузи.
1) Непомітнонадійшовранок.
2) Уселісталошумно.
3) Забрехалисобаки, заревіликоровитателята.
4) Цілаотараовецьтакібекалаімекала.
5) Великийпівеньвистрибнувнавербовийперелазіголоснозакукурікав.
6) Почувсялюдськийгомін.
7) Викотилосяз-залісукраснеіпишнесонце.
8) Зачервоніливерхівкивисокихберізок.
9) Засвітилисячистовибіленіхатки.
10) Заяскравіликрапелькиросинатравахінагородині.
III.Перевірка домашньогозавдання
Гра «Моя бабуся — найкраща»
Розповіді учнів про свою бабусю.
IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з творами Володимира Коломійця. Прочитаємо його вірш «Тюхтій і Торохтій».
V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1.Гра «Передбачення»
— Кого називають Тюхтієм? Торохтієм?
Тюхтій — незграба, неотеса.
Торохтій — базіка, балакун.
— Як ви гадаєте, що їх може об’єднувати?
2. Опрацювання віршаВолодимираКоломійця «Тюхтій іТорохтій» (с. 121–123)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Чи сподобався вам вірш?
— Що викликало здивування?
Словникова робота.
— Прочитайте слова мовчки, потім — «буксиром» із сусідом по парті.
— Знайдіть тлумачення слів у підручнику.
Соловіти — тут: ставати в’ялим, сонним.
Жахтіти — яскраво світитися.
Зорити — пильно вдивлятися.
— Серед прочитаних слів знайдіть синонім до слова дрімав.(Куняв)
3) Читання вірша одне одному в парі.
— Який основний тон виберете для читання вірша?
— З якою гучністю будете читати?
— Які рядки прочитаєте голосніше?
4) Виразне читання вірша учнями.
5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Прочитайте, як описано у вірші Тюхтія і Торохтія.
— Чи схожі між собою герої вірша? Чим саме?
— Чому Тюхтій і Торохтій упустили жар-птицю — шанс на успіх у житті? Знайдіть відповідь у тексті.
— Як ви розумієте виділені вислови?
6) Робота в парі.
— Доповніть речення, скориставшись художніми образами Володимира Коломійця.
Устане раненько, нагодує, теплом зігріє мене бабуся — … (сиве сонечко).
Щоб не прогавити своє щастя, не будь… (Тюхтієм і Торохтієм).
3. Робота за ілюстрацією
— Подивіться на ілюстрацію до цього вірша.
— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?
— Що художник зобразив на картині?
— Що він намалював у центрі картини? Удалині?
— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?
— Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.
5.Опрацювання вірша Степана Жупанина «Музика дощу»(П.с.84 – 85)
VІ.Підсумок уроку
— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?
— Яка його тема? мета?
VІІ.Домашнєзавдання
Виразно читати вірші (с.121–123). У Перлинці с.84 – 85
Урок № _________ Дата ______
Тема: Милуємося красою світанку. Андрій М’ястківський «Курличуть хмари, тьохкає вода…»
Тамара Коломієць «Літо» (П.с.85)
Мета:розкрити учням красу і своєрідність поезії Андрія М’ястківського; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, чуття поетичного слова; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
Робота над чистомовкою
2. Гра «Озвуч малюнок»
Учитель демонструє предметні малюнки, а учні озвучують їх.
Немовля — а-а-а-а.
Мишка — пі-пі-пі-пі.
Півень — ку-ку-рі-ку-у-у.
Коник — іго-го-о-о.
Жабка — скре-ке-ке-е-е.
Тигр — р-р-р-р.
3.Гра «Упізнай слово за ознакою»
— Читайте швидко і доповнюйте речення за змістом.
Рідна, лагідна, найдорожча, ніжна, найдобріша — … (мама).
Запашний, білий, смачний, духмяний, пшеничний — … (хліб).
Білий, холодний, пухкий, іскристий — … (сніг).
Біле, солодке, холодне, вершкове — … (морозиво).
Пухнаста, руда, хитра, прудка, спритна, підступна — … (лисиця).
Нова, цікава, бібліотечна, яскрава — … (книга).
Хитрий, колючий, маленький, спритний — … (їжак).
Швидкий, боязкий, довговухий, куцохвостий — … (заєць).
Весняний, сонячний, теплий — … (день).
Зелена, висока, новорічна — … (ялинка).
III.Перевірка домашнього завдання
1.Конкурс на краще виразне читання віршаВолодимираКоломійця «Тюхтій іТорохтій» (с. 121–123)
IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку
Звучить пісня «На калині мене мати колихала» (сл.А.М’ястківського, муз.В.Верменича у виконанні Костянтина Огнєвого).
— Чи сподобалася вам пісня?
— Який настрій вона у вас викликала?
— Які картини поставали у вашій уяві, коли ви слухали пісню?
— Слова цієї пісні належать перу українського поета і прозаїка Андрія Пилиповича М’ястківського.
Сьогодні ми ознайомимося з його творчістю.
V.Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу
1. Біографічна довідка
— Народився Андрій М’ястківський у селі Соколівці на Вінниччині. Там, у Соколівці, пройшло його дитинство, там закінчив він школу. Рано відчув потяг до слова.
Друкуватися почав ще до війни. Та в творчій біографії письменника була велика перерва, про яку сповістив не дзвінок, а бомби й гарматні постріли. Солдат М’ястківський пройшов війну в роті фронтової розвідки, а це означає, що він воював на передовій, а частіше — в тилу ворога. За бойові заслуги він був нагороджений медаллю «За відвагу», ще й дослужився до найвищого солдатського звання — єфрейтор, чим дуже пишався.
Андрій М’ястківський — відомий автор блискучих новел, талановитих романів, чудових віршів. Писав для дітей і дорослих. Весь його творчий доробок утілився у понад сорок книжок поезії та прози, в численних текстах пісень і перекладів (з білоруської, молдавської, румунської та інших мов.)
2. Опрацювання віршаАндріяМ’ястківського «Курличуть хмари, тьохкає вода…» (с. 124–125)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Чи сподобався вам вірш? Що найбільше запам’яталося?
Фізкультхвилинка
Словникова робота.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, а потім — мовчки
— Прочитайте всі дієслова, іменники, прикметники.
— Знайдіть у підручнику (с.124) тлумачення слова тичина.
3) Повторне читання вірша учнями вголос.
— Словами з тексту доведіть, що поет описує світанок, милується його красою.
4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Якими кольорами й звуками сповнено змальовану в поезії картину природи?
— Яким художнім засобом є виділені в тексті слова?
— До поданих слів доберіть епітети з вірша:
Хміль… (буйний); соняхи… (жовтогарячі); півень… (блакитний).
— Що поет говорить про місяць? Про хмари?
5) Робота в парі.
Знайдіть у тексті загадку і відгадайте її.
6) Гра «Віднови порівняння».
7) Гра «Добери риму».
3. Робота за ілюстрацією
— Подивіться на ілюстрацію до цього вірша.
— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?
— Що художник зобразив на картині?
— Що він намалював у центрі картини? вдалині?
— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?
— Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.
4. Опрацювання вірша Тамари Коломієць «Літо» (П.с.85)
VI.Підсумок уроку
— З творчістю якого поета ми сьогодні ознайомилися?
— Чим вразив вас його поетичний пейзаж?
VII.Домашнєзавдання
Вивчити рядки з вірша, які найбільше сподобалися (с.124), у Перлинці с.85
Урок № _______ Дата ______
Тема: Пейзаж. Микола Вінграновський «Лазить сонечко в травах…»
Самуїл Маршак «Дощ» (П.с. 86)
Мета:поглиблювати знання учнів про творчість Миколи Вінграновського та Самуїла Маршака; вчити розуміти образну мову, уявляти описані картини, розмірковувати над художнім змістом; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
Робота над скоромовкою
Джмелі
2.Гра «Відгадай, хто це»
3. Читай весело! Запам’ятовуй!
МУЗИКИ
III.Перевірка домашнього завдання
Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще виразне читання улюблених рядків поезії А. М’яст-ківського «Курличуть хмари, тьохкає вода…».
IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку
— Послухайте вірш.
Вві сні наш заєць знову задрімав.
Якби не в сні, то де б йому дрімати?
На теплу землю вухонько поклав
І серце своє заяче під лапи.
Додому ніч собі на небо йшла,
І на зорю дивилася мурашка…
Дрімайлику тим часом зацвіла
Під вусом, під самісіньким,— ромашка!
— Чи сподобався вам вірш? Який це вірш за настроєм?
— Автор цього вірша — український поет Микола Вінграновський. З його творчістю ми сьогодні починаємо знайомитися.
V.Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу
1. Біографічна довідка
— Народився поет у м. Первомайську на Миколаївщинi в селянськiй родині. Навчався в Київському iнститутi театрального мистецтва iменi I. Карпенка-Карого, у Всесоюзному державному iнститутi кiнематографiї в Москві. Працював на Київськiй кiностудiї iменi О. Довженка актором, режисером, сценаристом.
2. Опрацювання статті проМиколуВінграновського (с. 125)
Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями
— Які книжки написав Микола Вінграновський для дітей?
Фізкультхвилинка
3. Опрацювання віршаМиколиВінграновського «Лазить сонечко в травах…» (с. 125–126)
1) Читання вірша учнями одне одному в парі.
— Чи сподобався вам вірш?
— Які картини ви уявляли, читаючи його?
— До якого жанру належить вірш? (Пейзажна лірика)
Словникова робота.
Довідкове бюро
Воло — відвисле місце під шиєю в багатьох птахів.
3) Повторне читання вірша учнями вголос.
4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Про кого йдеться у вірші?
— У яких рядках змальовано життя в русі? Прочитайте.
— Об’єднайте персонаж з його дією.
— Якими барвами сповнено описаний пейзаж?
— Що із зображеного у вірші тобі доводилося спостерігати?
— Який настрій навіюють такі картини природи?
5) Гра «Добери ознаку».
6)Опрацювання вірша Самуїла Маршака «Дощ» (П.с. 86)
VI.Підсумок уроку
— З яким твором ознайомились на сьогоднішньому уроці?
— Хто є автором цієї поезії?
— Що цікавого ви дізналися про поета?
VII.Домашнєзавдання
Намалювати одного з персонажів вірша. Розповісти про нього.
Виразно читати в Перлинці с.86
Урок № _____ Дата _____
Тема: Урок позакласного читання. «Краса і милозвучність поезії Дмитра Павличка»
Мета:поглибити знання учнів про творчість Дмитра Павличка; розкрити красу і своєрідність його поезії; навчати розуміти поетичну мову; розвивати творчу уяву здатність емоційно реагувати на художнє слово; виховувати емоцію читача.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
Робота над скоромовкою
Вовк ведмедя розбудив:
— Вже весна, гуляти йди!
Виліз велетень з барлогу —
Вовк тікає в ліс від нього.
2. Відчуй настрій твору!
Скрипалі
У вишневому гіллі
Поховались скрипалі,
Забриніли: «Дзень-дзень-дзень!
Ох, який чудовий день!
Гріє сонце золоте,
А навкруг усе цвіте».
Зовсім то не скрипалі,
Не дзвінки сопілки,
То на вишенці малій
Заспівали бджілки.
III.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогоднішній урок позакласного читання ми присвячуємо творчості українського поета Дмитра Васильовича Павличка.
— Що вам відомо про Дмитра Павличка?
— Які його твори читали на уроках?
IV.Роботаз виставкою книг
— Розгляньте виставку книг.
— Які з них ви читали? Які хотіли б прочитати?
V. Обговорення прочитаних творів
— Які вірші Дмитра Павличка ви прочитали, готуючись до уроку?
1.Гра «Упізнай вірш»
Сонце усміхнулося здаля:
— Правда, все я бачу з висоти.
Всі народи рівні. А земля
Там найкраща, де вродився ти! («Де найкраще місце на землі?»)
А в тім колоску — півжмені
Зерна.
А з того зерна колоски довжеленні
Знову добуде сила земна. («Зернина»)
Одягнувся, мов на свята,
Запорозький в нього шик:
Тучі шапка сивувата,
Блискавки червоний шлик. («Дядько дощ»)
Скупатись хоче гриб, але
Купатися у шапці зле.
Йому здається, що оса
Його під шапкою куса! («Капелюх»)
2. Фізкультхвилинка
VI.Читання йобговорення нових творівДмитраПавличка
1. Опрацювання вірша «Птиця»
1) Читання вірша в парі одне одному.
— Яка основна думка вірша? У яких рядках вона висловлена?
— З якою інтонацією слід читати слова хлопчика?
— Як змінюється ця інтонація до кінця вірша?
— З яким почуттям треба читати слова пташки?
2) Конкурс на краще виразне читання вірша.
2. Опрацювання вірша «Заєць»
1) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання тексту учнями.
— Хто є головним персонажем вірша?
— З яким почуттям пише поет про зайця? З чим порівнює його вуха?
— Якими словами говорить про нелегке життя тваринки?
2) Гра «Добери риму».
Рухає — … (дмухає);
копицею — … (рушницею);
зеленими — … (антенами);
вкладається — … (накривається).
3. Опрацювання вірша «Синиця»
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Що ви уявляли, слухаючи вірш?
Словникова робота.
Корифей — провідний, видатний діяч мистецтв.
3) Повторне читання вірша учнями.
— Як люди допомагали синичці пережити люту зиму?
— Чому пташка припинила просити їжу?
— Якою була її вдячність?
— З чим порівнюється спів синиці?
— Чим хата відповідала пташці?
— Чого нас навчає цей вірш?
VII.Підсумок уроку
— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?
— Чого він вас навчив?
— З якими творами Дмитра Павличка ви хотіли б ще ознайомитися?
VІІІ.Домашнєзавдання
— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Весну-красну зустрічаймо!».
ПТИЦЯ
Тріпоче серце спійманої птиці,
В руках моїх не чує доброти.
– Я дам тобі водиці і пшениці,
Моя пташино, тільки не тремти!
– Хіба потоки загубили воду,
Хіба в полях уже зерна нема?!
Пусти мене, мій хлопче, на свободу,
І все, що треба, я знайду сама.
Я ж лагідно тебе тримаю, пташко,
В своїх руках, легеньких, як вітрець.
Хіба неволя це? Хіба це важко –
Від мене взяти кілька зеренець?
Пусти мене! Мені, дитино мила,
Дорожча воля, ніж зерно твоє!
Страшна, хоч навіть лагідна, та сила,
Яка розкрити крилець не дає!
– Лети! Співай у небі гомінкому;
Хоч і маленький, зрозумів я все.
Моя рука ніколи і нікому
Ні кривди, ні біди не принесе!
ДЕ НАЙКРАЩЕ
МІСЦЕ НА ЗЕМЛІ
Де зелені хмари яворів
Заступили неба синій став,
На стежині сонце я зустрів,
Привітав його і запитав:
– Всі народи бачиш ти з висот,
Всі долини і гірські шпилі.
Де ж найбільший на землі народ?
Де ж найкраще місце на землі?
Сонце усміхнулося здаля:
– Правда, все я бачу з висоти.
Всі народи рівні. А земля
Там найкраща, де вродився ти!
ДВА КОЛЬОРИ
Як я малим збирався навесні
Піти у світ незнаними шляхами,
Сорочку мати вишила мені
Червоними і чорними нитками.
Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне – то любов, а чорне – то журба.
Мене водило в безвісті життя,
Та я вертався на свої пороги,
Переплелись, як мамине шиття,
Мої сумні і радісні дороги.
Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне – то любов, а чорне – то журба.
Мені війнула в очі сивина,
Та я нічого не везу додому,
Лиш горточок старого полотна
І вишите моє життя на ньому
Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне – то любов, а чорне – то журба.
ДЕ НАЙКРАЩЕ
МІСЦЕ НА ЗЕМЛІ
Де зелені хмари яворів
Заступили неба синій став,
На стежині сонце я зустрів,
Привітав його і запитав:
– Всі народи бачиш ти з висот,
Всі долини і гірські шпилі.
Де ж найбільший на землі народ?
Де ж найкраще місце на землі?
Сонце усміхнулося здаля:
– Правда, все я бачу з висоти.
Всі народи рівні. А земля
Там найкраща, де вродився ти!
Заєць
Заєць має двоє вух.
Як одним він рухає,
Другим слухає вітрець,
Що за полем дмухає.
Одним вухом чує спів
Миші під копицею,
Другим чує, як іде
Дядечко з рушницею.
Так пасеться він собі
Врунами зеленими,
Так працює цілий день
Вухами-антенами.
А коли настане ніч,
Спатоньки вкладається –
Одне вухо стеле він,
Другим накривається.
Павличко Дмитро
Синиця
Синичка дзьобала сало,
Прив´язане до вікна,
А потім сала не стало,
Та все прилітала вона.
На скрипці грала під хатою,
Але не просила їди,
Бо стала сама багатою –
Минулися холоди.
І з вдячності вона грала,
Неначе скрипаль-корифей.
А хата їй відповідала
Щасливим сміхом дітей.
Весна
До мого вікна
Підійшла весна,
Розтопилася на шибці
Квітка льодяна.
Крізь прозоре скло
Сонечко зайшло
І поклало теплу руку
На моє чоло.
Видалось мені,
Що лежу я в сні,
Що співає мені мати
Золоті пісні,
Що мене торка
Ніжна і легка,
Наче те весняне сонце,
Мамина рука.
Павличко Дмитро
Зажурилась квітка
Небеса прозорі,
Як глибінь ріки.
Падають, як зорі,
З явора листки.
А над полем нитка
Дзвонить як струна,
Зажурилась квітка —
Чує сніг вона.
Павличко Дмитро
Синиця
Синичка дзьобала сало,
Прив´язане до вікна,
А потім сала не стало,
Та все прилітала вона.
На скрипці грала під хатою,
Але не просила їди,
Бо стала сама багатою –
Минулися холоди.
І з вдячності вона грала,
Неначе скрипаль-корифей.
А хата їй відповідала
Щасливим сміхом дітей.
Урок № ______ Дата _______
Тема: Зворушливе звучання. Микола Вінграновський «Приспало просо просеня»
Мета:вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини, пройматися почуттями; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов до поезії.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
Робота над скоромовкою
Цап забрів у двір рогатий —
Цуценя втекло до хати.
Цілу ніч йому не спалось —
Цапа цуценя боялось.
2.Гра «Утвори слово»
— У поданих словах замість першої риски уявляйте букву е, а замість другої — букву а та читайте.
Уперше читайте повільно, вдруге — швидше, втретє — дуже швидко.
III.Перевірка домашньогозавдання
IV.Мотивація навчальноїдіяльності.Повідомлення темиі метиуроку
— Відгадайте загадку.
Довгі вуха, куций хвіст,
Невеличкий сам на зріст.
На городі побував —
Нам капусту попсував. (Заєць)
— Що ви знаєте про зайчика? Як називають дитинчат зайця?
Цікаво знати!
Новонароджених зайченят зайчиха годує і залишає самих на три-чотири доби. Зайченята тремтять: м’язи працюють, виділяючи тепло.
Чому зайченят не відчуває жодний звір?
На тілі зайченят немає потових залоз. Вони знаходяться на підошвах лап, а лапки зайченятка підтискають під себе.
— Сьогодні ми прочитаємо вірш Миколи Вінграновського, який він присвятив цьому милому звіряткові.
Фізкультхвилинка
V. прийняття й усвідомлення новогоматеріалу
1. Опрацювання віршаМиколиВінграновського «Приспало просо просеня» (с. 126)
1) Читання вірша учнями в парі одне одному.
— Чи сподобався вам вірш? Який він за настроєм?
— Як треба читати вірш: голосно чи тихо? Чому?
2) Виразне читання вірша учнями вголос.
3) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Хто розмовляє із зайченям? (Просо — злакова рослина, з зерен якої одержують пшоно.)
— Що просо розповіло зайчикові?
— Знайдіть у вірші слова, які звучать ніжно, лагідно.
— Як авторові вдалося надати їм пестливого забарвлення?
— Знайдіть у вірші уособлення.
— Прочитайте рядки, у яких описано сон зайчика.
— Що надає цьому опису зворушливого звучання?
2.Робота за ілюстрацією
— Подивіться на ілюстрацію до цього вірша.
— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?
— Що зобразив художник на картині? Що він намалював у центрі картини? Удалині?
— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?
— Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.
3. Гра «Добери рими»
Просеня… (зайченя);
просо… (косо);
спи… (снопи);
око… (високо);
вовк… (намок);
укрився… (завовчився);
горби… (води);
пустка… (капуста);
ти… (рости);
лапку… (зайченятко).
VІ.Підсумок уроку
— Чи сподобався вам урок?
— Який настрій панував на сьогоднішньому уроці?
VІІ. Домашнєзавдання
Виразно читати вірш. С. 126
Урок № _______ дата ______
Тема: Коли твір відкриває свої таємниці. Микола Вінграновський «Грім»
Мета:поглиблювати знання учнів про творчість поета Миколи Вінграновського, вчити розмірковувати над текстом, емоційно реагувати на художнє слово; розвивати уяву, асоціативне мислення, мовне чуття, інтуїцію; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
Фонетична зарядка
— Як крапає дощ? (Кап-кап-кап)
— Як гуркоче грім? (Гр-гр-гр)
— Як гуде машина? (Гу-у-у)
— Як дзижчить комарик? (Дз-дз-дз)
— Дмухніть на кульбабу.
Робота над скоромовкою
— Прочитайте скоромовку мовчки; хором повільно; весело, з почуттям гумору; в швидкому темпі, ніби ви біжите до автобуса, а автобус поїхав; виділяючи голосом дієслова.
III.Перевірка домашньогозавдання
Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще виразне читання вірша М. Вінграновського «Приспало просо просеня…» (с.126).
IV.Мотивація навчальноїдіяльності.Повідомлення темиі метиуроку
— Відгадайте загадку.
Ось по небу кінь біжить,yy
З-під копит вогонь летить,
А під ним земля дрижить. (Грім)
— Творчість якого письменника ми вивчаємо?
— Чим особливі його вірші?
Микола Вінграновський оспiвує свiй рiдний край, виражає свою любов до нього, захоплюється його красою. Сьогодні ми ознайомимося з поезiєю «Грiм», у якій яскраво вiдтворена картина лiтньої грози.
V.Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу
1. Опрацювання віршаМиколиВінграновського «Грім» (с. 127–128)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Чи сподобався вам вірш?
— Назвіть персонажів вірша.
— Хто його головний герой?
Словникова робота.
— Прочитайте дієслова, потім — прикметники.
— В якому слові звуків більше, ніж букв? (Щасливий)
— В якому слові букв більше, ніж звуків? (Трусніть)
Фізкультхвилинка
3) Робота в парі. Підготовка до виразного читання вірша.
— Який основний тон виберете для читання?
— Знайдіть у кожному віршованому рядку слова і словосполучення, які будемо виділяти голосом під час читання, тому що вони найбільш важливі. (Під час розвитку думки голос підвищується, наприкінці — знижується.Крапка вказує на завершення думки, вимагає зниження голосу.)
4) Читання учнями вірша в парі одне одному.
5) Виразне читання вірша учнями вголос.
6) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Які дії, властиві живим істотам, виконують персонажі вірша?
— Як називається цей художній засіб? Якими звуками сповнений вірш?
— Прочитайте слова: гроза, грім, гримів, тремтів, горів, у хмарі, згори, яри, трусніть. Які звуки в них найчастіше повторюються?
— Що вдалося передати автору за допомогою повторення саме цих звуків?
— Як називається такий художній засіб?
— Знайдіть у вірші інші слова, які допомагають «почути» грім. Яким у вірші показано грім?
— Зазвичай грiм лякає людей, але у цьому вiршi грiм показаний добрим дядьком, що допомагає дiтям зiбрати врожай, обтрусити гiлки слив, груш:
I натрусив зi сливи слив,
Щоб легше було сливi.
— Навiть буркотiння грому, яке поет передає словами зi звуком «р», с буркотiнням дядька, що хоче здаватися суворим, але насправдi добрий.
7) Гра «Добери риму».
8) Гра «Диктор телебачення».
Учні читають вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на «глядачів».
2. Опрацювання рядків із творуГ.Квітки-Основ’яненка «Грім гуде…» (с. 128)
— Доведіть, що у вірші «Грім» і в рядках із твору Г. Квітки-Основ’яненка «вчувається» гуркіт грому.
VI.Підсумок уроку
Гра «Закінчи речення»
Сьогодні на уроці я вчився…
Мені сподобалося…
Урок завершую… настроєм.
VII.Домашнєзавдання
Виразно читати вірш (с.127).
Урок № _____ Дата _____
Тема: Підсумок за розділом. «Завдання з поетичної збірки»
Мета:узагальнити й систематизувати знання учнів за опрацьованим розділом; удосконалювати навички свідомого виразного читання; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність уявляти описані картини, співпереживати, мислити словесно художніми образами; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
§
Задми свічку.
Понюхай квіточку.
Пий чай із блюдця.
Подми на кульбабку.
Насос.
Годинник.
Оближи варення на губах.
Робота над чистомовкою
Ло-ло-ло — весняне сонце припекло.
Ки-ки-ки — потекли уже струмки.
Чок-чок-чок — заспівав пісню шпачок.
Ні-ні-ні — рада дітвора весні.
3. Гра «Доберіть антоніми»
Темний — … (світлий);
тихо — … (голосно);
зустрічає — … (проводжає);
чорний — … (білий);
ранок — … (вечір);
угору — … (униз);
говорить — … (мовчить);
сміється — … (плаче).
III. Перевірка домашнього завдання
Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще виразне читання вірша Миколи Вінграновського «Грім» (с.127).
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Який розділ ми завершили вивчати?
— Сьогодні ми повторимо вивчені твори з поетичної збірки. Перевіримо свої знання і вміння.
V. Повторення й узагальнення вивченого матеріалу
1. Гра «Пригадай твір і його автора»
Вертаюсь до мови тії чарівничої
І щиро бажаю, щоб вічно жили
Такі дорогі родові наші звичаї
І гнулися в нас від достатку столи. (Дмитро Білоус «Щедрий вечір»)
Я заллю тебе водою,
як зрівняюся з тобою,
під ногами в тебе, хлопче,
скоро річка захлюпоче. (Петро Осадчук «Стежка»)
Він лине в зоряну блакить —
Над тишею дзвінкою,
За ним Чумацький Шлях лежить,
Посипаний мукою. (Дмитро Павличко «Вітряк»)
Фізкультхвилинка
2. Гра «Повтори і пригадай»
Як називаються вірші, у яких змальовано картини природи? ( Пейзажна лірика)
Хто написав вірш про смутну діброву? (Олена Пчілка)
Назвіть автора вірша «На щастя». ( Дмитро Павличко)
У яких віршах поети розповіли про дощ? ( Андрій Малишко «Вихопивсь дощик поміж заграв», Петро Осадчук «Стежка», Микола Вінграновський «Грім», Микола Вороний «Ущухла буря», Вадим Скомаровський «Після грози»)
— Чи однаковий настрій цих творів? Поясніть свою думку.
— У якому вірші вечір підійшов навшпиньках (Павло Тичина «Пастелі»), а в якому — зорі ниже ниткою золотою? (Марійка Підгірянка «Вечір іде»)
— Які художні засоби вам відомі? Наведіть приклади. (Епітети, порівняння, уособлення, звукопис)
— Знайдіть у віршах Миколи Вінграновського слово, утворене самим автором. (Завовчився.«Приспало просо просеня»)
3. Гра «З’єднай твір і його автора»
VI. Підсумок уроку
— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?
— Що нового дізналися?
— Чого навчилися?
VII. Домашнєзавдання
Підготувати запитання за змістом опрацьованого розділу (с. 110–128).
Урок № _____ Дата _______
Тема: Світ прози. Оповідання. Леся Воронина «Таємниця пурпурової планети» (П.с.87 – 89 )
Мета:почати ознайомлення учнів з новою темою «Світ прози»; розширювати знання про літературний жанр — оповідання; розкрити красу і своєрідність творчості українських письменників; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
Робота над скоромовкою
Галасливий горобець
Розгорнув собі рівець.
Розгортає грудочки,
Вигрібає черв’ячки.
III.Перевірка домашнього завдання
Робота в парах. Гра «Дуель»
Учні в групах ставлять одне одному запитання за змістом опрацьованого розділу «Поетична збірка».
IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми починаємо вивчати нову тему. Прочитайте її назву.
— На які розділи вона поділена?
V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Опрацювання статті про оповідання (с. 129)
Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання статті учнями
— Що називають оповіданням?
— Як автор розповідає про своїх героїв?
2. Ознайомлення з життєвим і творчим шляхом Лесі Ворониної
1) Розповідь учителя.
2) Опрацювання статті (с. 87).
а) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями.
3) Аналіз змісту статті з елементами вибіркового читання.
4) Опрацювання оповідання «Таємниця пурпурової планети» (П.с.87 – 89 )
VI.Підсумок уроку
VII.Домашнєзавдання
Виразно читати «Таємниця пурпурової планети» (П.с.87 – 89 )
Урок № _____ Дата _______
Тема: Світ прози. Оповідання. Леся Воронина «Таємниця пурпурової планети» (П.с.90 – 92 )
Мета:продовжити знайомство учнів з темою «Світ прози»; розширювати знання про літературний жанр — оповідання; розкрити красу і своєрідність творчості українських письменників; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
Робота над скоромовкою
Галасливий горобець
Розгорнув собі рівець.
Розгортає грудочки,
Вигрібає черв’ячки.
III.Перевірка домашнього завдання
IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку
V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Продовження опрацювання оповідання Лесі Ворониної «Таємниця пурпурової планети»
(П.с.90 – 92 )
а) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями.
б) Гра «Розвідники»
3) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.
VI.Підсумок уроку
VII.Домашнєзавдання
Виразно читати «Таємниця пурпурової планети» (П.с.90 – 92 )
Урок № _____ Дата _______
Тема: Світ прози. Оповідання. Олександр Копиленко
Мета:почати ознайомлення учнів з новою темою «Світ прози»; розширювати знання про літературний жанр — оповідання; розкрити красу і своєрідність творчості українських письменників; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
Робота над скоромовкою
Галасливий горобець
Розгорнув собі рівець.
Розгортає грудочки,
Вигрібає черв’ячки.
III.Перевірка домашнього завдання
Робота в парах. Гра «Дуель»
Учні в групах ставлять одне одному запитання за змістом опрацьованого розділу «Поетична збірка».
IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми починаємо вивчати нову тему. Прочитайте її назву.
— На які розділи вона поділена?
V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Опрацювання статті про оповідання (с. 129)
Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання статті учнями
— Що називають оповіданням?
— Як автор розповідає про своїх героїв?
2. Ознайомлення з життєвим і творчим шляхом ОлександраКопиленка
1) Розповідь учителя.
— Народився Олександр Іванович Копиленко в Констянтинограді на Полтавщині у родині залізничника. Босоноге Сашкове дитинство пройшло в Краснограді, де він закінчив школу та учительську семінарію. Полтавська земля наділила його наснагою та творчим горінням, любов’ю до природи, до людей, до життя. Перша його книжка для юних читачів «Сенчини пригоди» вийшла в 1928 р. Відтоді письменник до кінця своїх днів багато і натхненно писав для дітей і юнацтва, виявляючи у своїх творах неабиякий хист педагога.
«Причин того, чому я почав писати для дітей,— згадував письменник,— чимало. Ще в дитинстві я багато читав про цікаві пригоди, про нашу природу. А я любив її ще з дитинства. Любив бігати по берегах річки Берестової, по яругах і перелісках. Ловив рибу, ганяв за вужами.
У творах, присвячених дітям, Копиленко багато пише про природу, про тварин, і не тільки тому, що діти, як відомо, найбільше цікавляться життям тварин, а тому, що сам, люблячи до самозабуття тваринний світ, вважав, що таку любов треба прищепити кожній людині змалку: тільки та людина, котра знає і вміє любити тварину, може бути порядною, шляхетною, доброю та доброзичливою — так уважав Олександр Іванович.
Копиленко любив дітей. І діти завжди відповідали йому взаємною любов’ю. У школах та Палаці піонерів Копиленко завжди був жаданим гостем і своєю людиною. Можливо, саме любов до природи і єднала письменника з дітьми. А в природу в усіх її проявах Копиленко був закоханий. Пташине щебетання й шум лісу — то була для Олександра Івановича найкраща музика; ліс, степ, луки — байдуже — найкращий пейзаж; аромат квітів — чи польових, чи садових — найліпші пахощі; край неба на світанку, або під захід сонця — найбагатша гама барв; літо, зима, весна чи осінь — однаково — найкраща пора року.
Кохався Копиленко в рибальстві та полюванні, але ніколи нічого не впольовував. Для нього мисливство і рибалка були просто приводом виїхати за місто на природу. Було й таке, що коли приїздив він з друзями на полювання, забував рушницю біля машини, завдавши цим клопоту друзям — шукати рушницю в лісі, коли збиралися додому. І скільки ж було реготу, коли знаходили рушницю біля машини на тому місці, звідкіля рушили на полювання.
Зате після кожного завжди метушливого й галасливого виїзду з’являлися чарівні оповідання про природу, що склали відомий цикл оповідань «Як вони поживають», виданий окремою книжкою у 1961 р.
Передчасно пішов від нас письменник, та ім’я його завжди серед нас. Ним названі вулиці, школи, бібліотеки у багатьох містах. На Дніпрі плаває пароплав з іменем О. Копиленка. Існує премія імені Олександра Копиленка, яку вручають письменникам та художникам за кращі твори, присвячені дітям. Ім’я О. І. Копиленка занесено в Енциклопедію світової літератури.
2) Опрацювання статті про Олександра Копиленка (с. 129).
а) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями.
б) Словникова робота.
Наснага — творчий запал; душевна зарядка.
Митець — той, хто працює в якому-небудь виді мистецтва.
Шляхетний — який відзначається високими моральними якостями; який дістав добре виховання; благородний.
3) Аналіз змісту статті з елементами вибіркового читання.
— Де народився і виріс майбутній письменник?
— Про що він розповідав у своїх творах?
— Про що він згадував?
— Скільки книжок видав письменник?
— Яка збірка оповідань стала найголовнішою в його житті?
— Послухайте оповідання Олександра Копиленка «Ластівка» із цієї збірки. Будьте готові до тестування.
Тестування
1. Хто є головною героїнею оповідання?
а) Оля;
б) Валя;
в) Юля.
2. За якими пташками любила спостерігати дівчинка?
а) За шпаками;
б) за солов’ями;
в) за ластівками
3. Де сиділи пташки?
а) На деревах;
б) на будинках;
в) на дротах.
4. Які пташки пішки вирушають у путь?
а) Дрозди;
б) деркачі;
в) голуби.
5. Яку пташку знайшла дівчинка?
а) Синичку;
б) ластівку;
в) горличку.
6. Що дівчинка зробила із пташкою?
а) Залишила на місці;
б) забрала додому;
в) віднесла в зоопарк.
VI.Підсумок уроку
— Яку нову тему почали вивчати на сьогоднішньому уроці?
— З творчістю якого письменника почали ознайомлення?
— Що нового дізналися?
VII.Домашнєзавдання
Намалювати ілюстрацію до прослуханого оповідання Олександра Копиленка «Ластівка».
Урок № _____ Дата _______
Тема: Людина і природа. Олександр Копиленко «Розбишака Чив» (скорочено)
Мета:вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; навчати учнів помічати красу і неповторність природи; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність співпереживати, уявляти описані картини; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
1. Читай виразно, намагайся передати настрій твору!
Бджілка
Робота над скоромовкою
Вибіг Гришка на доріжку,
На доріжці сидить кішка,
Взяв з доріжки Гришка кішку —
Хай спіймає кішка мишку.
III.Перевірка домашнього завдання
Гра «Вернісаж»
Учні презентують свої малюнки, які вони намалювали до оповідання Олександра Копиленка «Ластівка».
IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку
— З творчістю якого письменника почали ознайомлення на попередньому уроці?
— Про що розповідав у своїх творах для дітей Олександр Копиленко?
— Сьогодні ми ознайомимося з оповіданням Олександра Копиленка, у якому він описав поведінку одного з братів наших менших.
V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1.Гра «Передбачення»
— Прочитайте заголовок оповідання.
— Про кого може йтися в цьому оповіданні?
— Як ви розумієте слово розбишака? (Той, хто любить бешкетувати, пустувати.Той, що б’ється (про птахів).)
— Кого автор міг назвати Чивом?
Загадка на допомогу
Сірі крильця в нього є,
Дзьобом зернятка клює,
Проспівав нам «чив-чив-чив»,
З’їв зерно — і полетів. (Горобець)
2. Опрацювання оповідання ОлександраКопиленка «РозбишакаЧив» (с. 130–131)
1) Виразне читання оповідання вчителем.
— Чи сподобалося вам оповідання?
— Хто є його головним персонажем?
Словникова робота.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, потім — у парі одне одному.
звичка).
— Знайдіть серед прочитаних слів спільнокореневі. (Оселився, оселі)
— Знайдіть у підручнику (с.130) тлумачення слова статечний.
Статечний — розсудливий, розважливий у вчинках, поважний.
Фізкультхвилинка
3) Повторне читання оповідання учнями «ланцюжком».
4) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.
— Чому автор назвав горобчика Чивом?
— Де оселилася пташка?
— Чому письменник називає Чива розбишакою?
— Чи погоджуєтеся ви з думкою, що письменник симпатизує Чиву? Доведіть відповідь рядками з тексту.
— Як ви гадаєте, чи засуджує автор поведінку Чива?
— На чиєму він боці: Чива чи п’ятьох горобців?
5) Робота за ілюстрацією.
— Розгляньте ілюстрацію.
— Кого зобразив художник?
— Знайдіть в оповіданні уривок, якому відповідає малюнок.
6) Гра «Голосування ногами».
Діти встають у дві шеренги — права шеренга: «я вважаю, що твердження правильне»; ліва шеренга: «я вважаю, що твердження неправильне».
— Я читатиму речення, деколи навмисне замінивши слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне, тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.
VІ. Підсумок уроку
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Чого навчилися?
VІІ. Домашнєзавдання
Прочитати статтю «Чи знаєш ти?» за Юрієм Дмитрієвим, дати відповідь на запитання (с.131)
Читати оповідання Олександра Копиленка «Розбишака Чив» (с. 130–131)
Урок № _____ Дата ______
Тема: Дива в природі.ЮрійСтаростенко «Хто це такий?»
Мета:ознайомити учнів із творчістю Юрія Старостенка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; вчити уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність співпереживати; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
1. Звуконаслідувальна вправа.Гра «Що як звучить?»
Жук літає угорі і дзижчить… (жу-жу-жу).
Вуж сховався у норі і шипить… (шу-шу-шу).
Шелестить трава… (ша-ша-ша).
Пилка дзенькає… (дза-дза-дза).
Краплі падають… (дзень-дзень-дзень).
Повний звуків день.
2.Робота над скоромовкою.Гра «Дощик»
Діти читають хором:
накрапає дощ (тихо);
дощ пускається сильніше (голосніше);
злива (голосно);
дощ слабшає (тихіше);
дощ припинився (читання припиняється).
Рак від берега задкує,
Рибка лин над ним кепкує.
— Рак забрів в очерети,
Річку думав перейти.
III.Перевірка домашнього завдання
— Що нового ви дізналися про горобців?
— Які звуки видає горобчик, погрожуючи ворогові?
— Доведіть словами тексту, що серед горобців немає «егоїстів».
— У якому з текстів про горобців розкрито характер цієї пташки, а в якому подані наукові відомості про неї? Обґрунтуйте свою відповідь.
IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з оповіданнями українських письменників.
Наш урок присвячений творчості Юрія Семеновича Старостенка.
V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Біографічна довідка (див. додаток на с. 84)
Фізкультхвилинка
Кря-кря-кря — танцюють каченята.
Няв-няв-няв — ходять кошенята.
Ква-ква-ква — скачуть жабенята.
Хрю-хрю-хрю — шукають поросята.
Гав-гав-гав — сідають собачата.
Кар-кар-кар — літають вороненята.
Все-все-все — закінчили малята.
2. Опрацювання оповіданняЮріяСтаростенка «Хто це такий?» (с. 132)
Робота над загадкою.
Буркотливий, вайлуватий
В лісі ходить звір патлатий,
Одягнувши кожушину,
Мед шукає і малину. (Ведмідь)
2) Гра «Рибки».
Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.
— Чи впізнали ви головного героя оповідання?
Словникова робота.
Читання стовпчиків слів у парах одне одному
— Прочитайте всі дієслова. Поясніть значення слова жвакає.
Жвакати — пережовувати їжу, створюючи відповідні звуки.
4) Повторне читання оповідання учнями вголос.
— Що трапилося з ведмедем?
— Визначте тему твору (про що в ньому йдеться).
5) Гра «Доведи, що…».
— Знайдіть і прочитайте рядки з тексту, які доводять що:
…Ведмідь багато їсть восени.
…Звіру важко дістати ягоди.
6) Робота в групах. Гра «Хто швидше?».
1-ша група — дібрати з тексту 5 дієслів; 2-га група — дібрати з тексту 5 іменників.
VІ. Підсумок уроку
— З творчістю якого письменника ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
— Чи хотіли б ви прочитати інші його твори?
VІІ. Домашнєзавдання
Переказати зміст оповідання від імені Мишка.
Урок № ______ Дата ______
Тема: Дива в природі.ЮрійСтаростенко «І трапиться ж таке…»
Мета:вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; навчати уявляти написані картини, розмірковувати над текстом; розвивати уяву, асоціативне мислення, мовне чуття; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
1.Прочитай, поміркуй!Вислови своє ставлення до прочитаного!
Бджілка
2.Гра «Плутанка»
— Переставте склади так, щоб утворилося слово. З кожної групи вилучте «зайве» слово.
III.Перевірка домашньогозавдання
Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах повертаються одне до одного і переказують зміст оповідання «Хто це такий?» від імені Мишка.
IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку
Гра «Упізнай героя»
— Що ви знаєте про ведмедя?
— Як називає його Юрій Старостенко в своєму оповіданні «Хто це такий?»?
— В яку пору року ми зустрілися з Мишком?
— До чого він готувався?
— Сьогодні на уроці ми дізнаємося про нові пригоди Мишка.
Фізкультхвилинка
V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Опрацювання оповіданняЮріяСтаростенка «І трапиться ж таке…» (с. 132–133)
1) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.
— Якої картини ви уявляли, читаючи оповідання?
— Назвіть його головних персонажів.
Фізкультхвилинка
Словникова робота.
Читання стовпчиків слів «буксиром» за вчителем, потім — у парі одне одному
— Прочитайте іменники; дієслова, прикметник.
— Прочитайте слова, у яких звуків більше, ніж букв. (П’ятами, м’я-кенької)
3) Робота в парах. Підготовка до виразного читання оповідання.
— З якою інтонацією будете читати оповідання?
— Чиї слова прочитаєте злякано? Чиї — з обуренням? Чиї — впевнено, голосно?
4) Виразне читання оповідання учнями.
5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.
— Як автор пише про наближення зими?
— Поясніть вислів купалися за лісом сірі хмари.
— До чого закликали звірі Мишка?
— Чому він не поспішав тікати?
— Яка пригода трапилася з Мишком?
— Хто йому допомагав?
— Визначте тему оповідання.
— Знайдіть у тексті слова, що наслідують звуки природи?
— З якою метою автор використав їх?
— Поміркуйте, чим оповідання Юрія Старостенка подібні до казки, а чим — відрізняються від неї?
— Що письменник розповів про клопоти ведмедя?
2. Цікаво знати!
У індіанців є повір’я, що ведмеді є людською расою. І свої переконання вони підтверджують тим, що у них по п’ять пальців на лапах, всі представники їх роду мають загальні характерні особливості, а також ведмеді можуть ходити і бігати на двох лапах і у них псуються зуби від солодкого, як і в людини. За своєю психологією ведмеді найбільше схожі на людину. У ведмедя універсальна система травлення, яка пристосована до перетравлювання їжі як рослинного, так і тваринного походження. Як відомо, ведмеді взимку впадають у сплячку, і вона триває від 75 до 195 днів на рік.
VІ.Підсумок уроку
— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?
— Що нового ви дізналися?
VІІ.Домашнєзавдання
Скласти оповідання «Зустріч Мишка із сорокою навесні».
Урок № _____ Дата ______
Тема: Дива в природі. Юрій Старостенко «Хто це такий?» Олександр Дерманський «Невидатних людей не буває», «Чудесний особняк», Юрій Старостенко « І трапиться ж таке…»(П.с. 92 – 96)
Мета:ознайомити учнів із творчістю Юрія Старостенка та Олександра Дерманського; вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; вчити уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність співпереживати; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
1. Звуконаслідувальна вправа.Гра «Що як звучить?»
Жук літає угорі і дзижчить… (жу-жу-жу).
Вуж сховався у норі і шипить… (шу-шу-шу).
Шелестить трава… (ша-ша-ша).
Пилка дзенькає… (дза-дза-дза).
Краплі падають… (дзень-дзень-дзень).
Повний звуків день.
2.Робота над скоромовкою.Гра «Дощик»
Діти читають хором:
накрапає дощ (тихо);
дощ пускається сильніше (голосніше);
злива (голосно);
дощ слабшає (тихіше);
дощ припинився (читання припиняється).
Рак від берега задкує,
Рибка лин над ним кепкує.
— Рак забрів в очерети,
Річку думав перейти.
III.Перевірка домашнього завдання
— Що нового ви дізналися про горобців?
— Які звуки видає горобчик, погрожуючи ворогові?
— Доведіть словами тексту, що серед горобців немає «егоїстів».
— У якому з текстів про горобців розкрито характер цієї пташки, а в якому подані наукові відомості про неї? Обґрунтуйте свою відповідь.
IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з оповіданнями українських письменників.
Наш урок присвячений творчості Юрія Семеновича Старостенка.
V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Біографічна довідка
— Народився Юрій Семенович Старостенко 13 червня 1923 р. в місті Забєлишине в Білорусії. Батько його був фельдшером, а мати — медсестрою. Юрко мало не щодня навідувався до лісу, милувався його красою і непомітно для себе переймався глибокою любов’ю до рідної природи…
1934 р. родина Старостенків переїхала до нової столиці України — Києва. Краса зустріла його і тут. Скільки близького, спорідненого до білоруської природи побачив хлопець у цьому краї, і скільки нового, небаченого потрапило в око пильного природолюба! Тут закінчив Юрій десятирічку, якраз напередодні війни з гітлерівцями. Першим бажанням випускника було кинутись у бій з ворогом. Та замість фронту його направили разом з іншими ровесниками в Донецьку область на жнива. Працювали хлопці до знемоги і зібрали все, до останньої зернини.
Але восени 1954 р., коли Юрію Старостенкові виповнилося всього тридцять літ, його спіткало непоправне горе — він тяжко захворів.
Довгими безсонними ночами згадувалось життя, наповнене багатьма незабутніми подіями, марились білоруські бори, українські ліси — в пам’яті, виявляється, не згасли малюнки природи. То чому б не розповісти про все це людям? А тут ще й знайомство нещодавно сталося на пташиному базарі — з письменником Олександром Копиленком.
Знову попливли довгі безсонні ночі, але вже не тільки в спогадах, а й у натхненній творчій праці над аркушами паперу…
І ось 1958 р. з’явилося друком перше оповідання Ю. Старостенка про природу Карпат «Рідні гори». А наступного року вийшла у світ перша книжка його природничих оповідань «Ловись, рибко!».
Твори письменника лаконічні та щирі. Автор часто вдається до персоніфікації — надає явищам природи, тваринам та рослинам людських властивостей. Письменник любив повторювати: «Коли я пишу для дітей про нашу прекрасну природу, я відчуваю, що знайшов своє місце в житті».
Фізкультхвилинка
Кря-кря-кря — танцюють каченята.
Няв-няв-няв — ходять кошенята.
Ква-ква-ква — скачуть жабенята.
Хрю-хрю-хрю — шукають поросята.
Гав-гав-гав — сідають собачата.
Кар-кар-кар — літають вороненята.
Все-все-все — закінчили малята.
2. Опрацювання оповіданняЮріяСтаростенка «Хто це такий?» (с. 132)
Робота над загадкою.
Буркотливий, вайлуватий
В лісі ходить звір патлатий,
Одягнувши кожушину,
Мед шукає і малину. (Ведмідь)
2) Гра «Рибки».
Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.
— Чи впізнали ви головного героя оповідання?
Словникова робота.
Читання стовпчиків слів у парах одне одному
— Прочитайте всі дієслова. Поясніть значення слова жвакає.
Жвакати — пережовувати їжу, створюючи відповідні звуки.
4) Повторне читання оповідання учнями вголос.
— Що трапилося з ведмедем?
— Визначте тему твору (про що в ньому йдеться).
5) Гра «Доведи, що…».
— Знайдіть і прочитайте рядки з тексту, які доводять що:
…Ведмідь багато їсть восени.
…Звіру важко дістати ягоди.
6) Робота в групах. Гра «Хто швидше?».
1-ша група — дібрати з тексту 5 дієслів; 2-га група — дібрати з тексту 5 іменників.
3. Опрацювання оповіданняЮріяСтаростенка «І трапиться ж таке…» (с. 132–133)
4. Олександр Дерманський «Невидатних людей не буває», «Чудесний особняк»
VІ. Підсумок уроку
— З творчістю якого письменника ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
— Чи хотіли б ви прочитати інші його твори?
VІІ. Домашнєзавдання с. 132–133, У Перлинці с.92 – 96
Урок № _____ Дата _____
Тема: Урок позакласного читання.
«Весну-красну зустрічаймо!»
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити аналізувати прочитане,
робити висновки; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
Чого це надворі блищать, мов перлини,
І чисті й прозорі весняні краплини?
Чого це пісні заспівали свої
Веселі, дзвінкі ручаї?
Чого це так сонце ясне пригріває?
Бо час чарівниці — Весни наступає!
Із сонцем яскравим привітна, ясна,
У кожну кімнату заходить… (Весна).
II. Мовленнєва розминка
1. Гра «Віднови слово»
— Прочитайте слова з пропущеними буквами.
— В цих словах уявляйте замість рисок букву Е та читайте їх!
Б_р_з_нь, в_сна, квіт_нь, чов_н, трав_нь, т_пло, з_мля, в_с_ло, сон_чко,
л_л_ка, гнізд_чко.
2. Складання скоромовки із розсипанки
Летів сів прибіг стовпчик хлопчик
на горобчик горобчик утік
(Летів горобчик,
Сів на стовпчик.
Прибіг хлопчик —
Утік горобчик.)
III. Мотивація навчальної діяльності.
Повідомлення теми і мети уроку
— Відгадайте загадку.
Де вона проходить —
Там травиця сходить,
Квіти розцвітають,
Солов’ї співають. (Весна)
— Сьогодні на уроці позакласного читання ми будемо говорити про весну.
Чудова пора року. Про неї кажуть, що вона весела, ясна, чарівна! А з весною у наші віконця все частіше заглядає… (сонце). Сьогодні воно буде на нашому уроці. На своїх промінчиках воно принесло для вас на урок цікаві вірші, казку, прислів’я, приказки.
А які саме, про це ви дізнаєтесь протягом уроку.
IV. Сприйняття й усвідомлення навчального матеріалу
Робота з виставкою книг
— Діти, зверніть увагу на книги, які стоять перед вами. Про що ці книги?
— Чому ви так уважаєте?
— Чи хтось із вас читав якусь із цих книг?
— Яка книжка вам сподобалася? Як вона називається? Хто її автор?
У книжки один твір чи декілька? Чи є ілюстрації? Хто їх намалював?
2. Обговорення прочитаних творів
— Одна з народних легенд розповідає, що казкова жар-птиця приносить
з теплих морів золотий ключик, яким міцно зачиняє двері домівки, куди сховалася
зима. А потім поступово відчиняє троє дверей, з яких виходять три
красеня: Березень, Квітень, Травень. Кожному з них жар-птиця наказ дає
і посилає на землю. Про цих красенів ви прочитали казку «Як Квітень до Березня
в гості їздив».
1) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.
— Назвіть дійових осіб казки.
— Чому Березень не міг дістатися до Квітня в гості?
— Що Травень порадив Березню?
— Чому Березень здивувався?
2) Читання за особами розмови Квітня з Травнем та Квітня з Березнем.
— Тепер ви знаєте, чому в нас навесні така нестійка погода. І навіть
у народі існує прислів’я: «У березні сім погод надворі: сіє, віє, крутить, мутить,
зверху ллє, знизу мете».
3. Робота над прислів’ями
Робота в групах.
— Ви готували прислів’я про весну.
Зараз ми позмагаємося. Кожна група має написати якомога більше
прислів’їв про весну. По закінченні ми визначимо групу, яка перемогла.
Уночі тріщить, а вдень плющить.
Від березневих дощів земля квітне.
Весна днем красна.
Вода з гір потекла, весну принесла.
2) Гра «Розсипанка».
— А тепер подивіться на дошку. Весняний вітер повіяв і розсипав слова прислів’я. Давайте складемо і прочитаємо, що ж це за прислів’я.
пташок, і, Квітень, землю, зустрічає, квітчає.
(Квітень землю квітчає і пташок зустрічає.)
4. Опрацювання нових творів
1) Робота над віршем Павла Грабовського «Веснянка».
А) Словникова робота.
Читання слів «луною» за вчителем
Буяє, проміння, ллє, блищить.
б) Самостійне читання учнями вірша.
— Що ви уявляли під час читання?
в) Виразне читання вірша учнями за строфами.
г) Робота над змістом.
— Які ознаки приходу весни є в цьому вірші?
— А як ви гадаєте, про що виграє струмочок?
2) Опрацювання оповідання І. Соколова-Микитова «Весна-красна».
Читання тексту учнями «ланцюжком». Аналіз змісту прочитаного
— Знайдіть, як описано у тексті прихід весни.
— Чому найбільше радіють птахи, квіти, діти?
— Що сказано в оповіданні про граків?
— Які хлопоти навесні у хліборобів?
— Скільки пташок згадано в тексті?
— Які характерні ознаки кожної з них?
V. Підсумок уроку
— Якій порі року був присвячений сьогоднішній урок?
— Що найбільше сподобалося на уроці?
VI. Домашнє завдання
— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Бережіть природу, діти!».
Урок № ____ Дата ______
Тема: Ми з природою єдині.ГригірТютюнник «Бушля»
Мета:ознайомити учнів з красою і своєрідністю творів Григора Тютюнника; вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність сприймати звукові словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
1. Розучування лічилки
Зозуль, зозуль, зозулиця,
Порахуй, хто жмуриться.
Де літала, кому яйця підкидала.
Раз — вільшанці, два — очеретянці,
Три — плисці, чотири — горихвістці.
Ти літаєш, то й літай,
Хто жмуриться, угадай.
2.Гра «Шифрувальники»
— Читайте, «вивертаючи» слова правильно.
амам, анар, ашак, атав, ялук, афаш, атад, апал, агав, акйам, акйаб, абраф, акшач, акйач, акпап, апмал, атрап, акрам, талас, талах, нажак, нараб, акшатп, акравс, йавмарт.
III.Перевірка домашнього завдання
Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще складене оповідання «Зустріч Мишка із сорокою навесні».
IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми починаємо ознайомлення з творчістю українського письменника Григора Тютюнника. Сподіваюсь, вас зацікавить творчість цієї неординарної особистості.
V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Біографічна довідка— Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931 р. в с. Шилівці Зінківського району на Полтавщині. Коли йому було 5 років, помер батько. З 6 років жив на Донбасі, його забрав до себе батьків брат. Дядько зі своєю дружиною віддали Григора до школи, і через три роки почалася війна. За знищене війною дитинство Тютюнник написав повість «Климко».
Восени 1947 р. він одержав спеціальність слюсаря і почав працювати на заводі імені Малишева в Харкові.
Невдовзі він повернувся до села — захворів на легені. Працював у колгоспі. Орав, вчив, потім завербувався на Донбас. Будував Миронівську ДРЕС, слюсарював, був шофером. Його призвали до армії. Чотири роки служив на Далекому Сході. Потім п’ять років навчався в університеті на філологічному факультеті. Саме тут він захопився літературною працею.
Серед його творів — настільна книга-календар для дітей «Дванадцять місяців» (1974), у підборі матеріалів до якої виявився його літературний смак, мистецька вимогливість, повага до юного читача. Пише він і сам твори для дітей, видає збірки оповідань «Ласочка» (1970), казок «Степова казка» (1973), які по-новому розкрили талант письменника.
2. Опрацювання статті проГригораТютюнника (с. 134)
Гра «Бджілки». Самостійне мовчазне читання статті учнями
— Що писав Григір Тютюнник про оповідання?
— Чому твори цього митця надзвичайно цікаві?
— Яка тема була для Григора Михайловича найважливішою?
3. Опрацювання оповіданняГригораТютюнника «Бушля» (с. 134–135, до слів «а вони сплять — розморило на дощ обох»)
1) Гра «Передбачення».
— Про що йтиметься в оповіданні з такою назвою?
— Що означає слово бушля?
— Про це ви дізнаєтесь, прочитавши оповідання Григора Тютюнника «Бушля».
2) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання частини оповідання учнями.
— Хто є головними персонажами оповідання?
— Хто така бушля?
Бушля — чапля.
— Що ви знаєте про цю пташку?
Цікаво знати!
Головний харч чапель — риба, проте не нехтують і іншими водяними істотами. Чаплі нерухомо вичікують здобич, а потім різким рухом вихоплюють її з води. Добова потреба у рибі — 300–500 г, але деякі ненажери можуть з’їсти і кілограм.
Фізкультхвилинка
Словникова робота.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, потім — у парі одне одному
— Якою частиною мови є слова першого стовпчика? (Дієслова) Другого? (Іменники)
Довідкове бюро
Лантух — великий мішок з грубої тканини.
Лепешка, лепеха — трав’яниста багаторічна рослина з довгими мечоподібними листками й гострим запахом; аїр.
4) Повторне читання тексту учнями «ланцюжком».
5) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.
— Де ми зустрілися з головним героєм?
— Що він робив біля річки?
— Які зміни в природі сповіщали про наближення дощу?
— Чому риба не клювала?
— Як автор описує танок дощу на воді?
— Чому заснув Арсен?
— Знайдіть у тексті опис бушлі.
— Чому бушля сіла Арсенові на голову?
— Прочитайте, як автор описує мирний сон Арсена та бушлі.
VI. Підсумок уроку
— З творчістю якого письменника почали ознайомлення на сьогоднішньому уроці?
— Які твори для дітей написав Григір Тютюнник?
VII. Домашнєзавдання
Виразно читати опрацьовану частину оповідання (с.134–135).
Урок № ______ Дата ______
Тема: Паола Утевська « Лісова аптека»( П. с. 97 – 100)
Мета:вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; навчати уявляти написані картини, розмірковувати над текстом; розвивати уяву, асоціативне мислення, мовне чуття; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
1.Прочитай, поміркуй!Вислови своє ставлення до прочитаного!
Бджілка
2.Гра «Плутанка»
— Переставте склади так, щоб утворилося слово. З кожної групи вилучте «зайве» слово.
III.Перевірка домашнього завдання
IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку
Фізкультхвилинка
V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Опрацювання оповідання Паоли Утевської « Лісова аптека» (Перлинка с.97 – 100)
1) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.
— Якої картини ви уявляли, читаючи оповідання?
— Назвіть його головних персонажів.
Фізкультхвилинка
Словникова робота.
— Прочитайте іменники; дієслова, прикметник.
— Прочитайте слова, у яких звуків більше, ніж букв. (П’ятами, м’я-кенької)
3) Робота в парах. Підготовка до виразного читання оповідання.
— З якою інтонацією будете читати оповідання?
4) Виразне читання оповідання учнями.
5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.
VІ.Підсумок уроку
— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?
— Що нового ви дізналися?
VІІ.Домашнєзавдання
Читати і переказувати оповідання у Перлинці с.97 – 100
Урок № _____ Дата ______
Тема: Дружба — то найбільший скарб.ВсеволодНестайко «Просто Олесь друг» (скорочено)
Мета:збагачувати і розширювати знання учнів про життя і творчість Всеволода Нестайка; продовжити формувати читацькі навички; навчати визначати настрій твору, передавати своє ставлення до змісту виразним читанням; розвивати образне мислення, творчу уяву, мовне чуття; виховувати товариськість.
Хід уроку
I. Організаційний момент
Нумо, діти, підведіться,
Одне одному всміхніться.
Чули, вже дзвенів дзвінок —
Починаємо урок.
II.Мовленнєва розминка
Робота над чистомовкою
Ла-ла-ла — Алла дівчинка мала.
Ли-ли-ли — в гості ми до неї йшли.
Ло-ло-ло — в Алли тісто підійшло.
Ла-ла-ла — пирогів вона спекла.
Ллє-ллє-ллє — чаю Аллочка наллє.
Лі-лі-лі — ось лимони на столі.
Лю-лю-лю — дуже кисле не люблю.
Робота над скоромовкою
— Прочитайте скоромовку мовчки; хором повільно; весело, з почуттям гумору; в швидкому темпі, ніби ви біжите до автобуса, а автобус поїхав; виділіть голосом дієслова.
Сумно солов’ю у лісі,
Він сидить у нас на стрісі.
Так він солодко співає —
Весну й сонце прославляє!
III.Перевірка домашнього завдання
Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах повертаються одне до одного і переказують зміст оповідання Григора Тютюнника «Бушля» (с.134–136).
IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку
Гра «Розсипанка»
— Складіть прислів’я із слів. Поясніть, як ви його розумієте.
Багатство, дружба, та, найбільше, братство —
(Дружба та братство — найбільше багатство.)
— Сьогодні ми ознайомимося із творчістю дитячого письменника Всеволода Нестайка, який поділиться з нами своїм рецептом дружби.
V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Біографічна довідка
— Всеволод Зіновійович Нестайко народився 30 січня 1930 р. в м. Бердичеві на Житомирщині в сім’ї службовця. Коли Всеволоду було три роки, разом з іншими січовими стрільцями, загинув його батько. Йшов страшний 1933 р. і сім’я, рятуючись від голоду, переїхала до родичів у Київ. Тож все своє свідоме життя Всеволод Нестайко прожив у Києві. Як пише сам письменник: «І хоч би де мені доводилось побувати, хай навіть у найцікавішій подорожі, коли я повертаюсь до Києва, серце у мене б’ється від радісного хвилювання зустрічі з рідним містом». Коли Всеволод Нестайко був маленьким хлопчиком, він страшенно хотів швидше вирости і стати великим та дорослим. «Може тому, що я був справді малий на зріст, чи не найменший у класі. “Малий, худий та ще й рудий”. Як вогонь червоний. Мене дражнили “Море горить!”, “Пожежна команда”. А ще в класі мене називали Рудий африканський їжачок»,— згадує письменник. І щоб швидше вирости, Всеволод годинами стояв під дощем і спати лягав о сьомій. Отак у сні і нетерплячці В. Нестайко і не зогледівся, як несподівано виріс майже під два метри і перестав бути рудим. «І раптом збагнув, що даремно поспішав вирости, що дитинство — найпрекрасніша, найщасливіша пора людського життя. І так мені захотілося повернутися назад! Назад — у дитинство. Та нема у часу дороги назад»,— зізнається він. І все ж таки Всеволод Зіновійович Нестайко знайшов цю дорогу. А пролягла вона через у’яву і фантазію. Він почав подумки повертатися у дитинство — почав писати для дітей веселі і мудрі книги.
Майже п’ятдесятилітній шлях у дитячій літературі він засвідчив виданням близько тридцяти книжок оповідань, казок, повістей і п’єc. Найвідоміші з них «В Країні Сонячних Зайчиків» (1959), «Супутник ЛІРА-3» (1960), «Космо-Натка» (1963), «Робінзон Кукурузо» (1964), «Тореадори з Васюківки» (1973), «Одиниця з обманом» (1976), «Незвичайні пригоди в лісовій школі» (1981), «Загадка старого клоуна» (1982), «П’ятірка з хвостиком» (1985), «Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків» (1988), «Слідство триває», «Таємничий голос за спиною»(1990), «Неймовірні детективи» (1995) та інші непересічні твори. Книги В. З. Нестайка перекладено двадцятьма мовами.
2. Опрацювання першої частини оповіданняВсеволодаНестайка «Просто Олесь друг» (с. 137–138)
1) Виразне читання оповідання вчителем.
— Чи сподобалося вам оповідання?
— Хто є його головними персонажами?
Фізкультхвилинка
Словникова робота.
— Прочитайте слова одне одному, правильно наголошуючи, напівголосно. За потреби, виправте помилку товариша.
— Прочитайте дієслова, прикметники, іменники.
— Як ви розумієте слово кирпатий?
Кирпатий — говорять про людину, у якої короткий задертий догори ніс.
— Хто такий штурман?
Штурман — фахівець з водіння кораблів.
