“дидактикалық ойындар – баланың ойын дамытудағы басты құрал”
ДИДАКТИКАЛЫҚ ОЙЫНДАР – БАЛАНЫҢ ОЙЫН ДАМЫТУДАҒЫ БАСТЫ ҚҰРАЛ
Ойын дегеніміз – адамның ақыл-ойын дамытатын, қызықтыра отырып ойдан-ойға жетелейтін, тынысы кең, алысқа меңзейтін, қиял мен қанат бітіретін ғажайып нәрсе.
Ұлы педагог В.И.Сухомлинский: «Ойынсыз, музыкасыз, ертегісіз, творчествосыз, фантазиясыз толық мәніндегі ақыл-ой тәрбиесі болмайды», – дейді. Демек, шәкірттің ақыл-ойы, парасаты ұлттық салт-сананы сіңіру арқылы баии түседі.
Оқу үрдісінде ұлттық ойын элементтерін пайдалану сабақтың тақырыбы мен мазмұнына сай алынады. Сонда ғана оның танымдық, тәрбиелік маңызы арта түседі. Сондықтан бастауыш сынып оқушыларының ой белсенділігін дидактикалық ойындар арқылы дамыту қажет болып отыр. Ал, дидактикалық ойындар арнайы мақсатты көздейді және нақты міндетті атқарады. Ойынның мақсаты- бағдарламада анықталған пәндер бойынша білім, білік және дағдылар жайында түсінік беру, оларды қалыптастыру, тиянақтау және бекіту, қайталау және пысықтау немесе тексеру сипатында болып келеді. Ойынның міндеті баланың қызығушылығын туғызып, арттыратындай іріктеліп алынған нақты мазмұнымен анықталады.
Дидактикалық ойынды пайдалану жиілігін анықтап және шығармашылықпен түрлендіре отырып, балалардың психофизиологиялық ерекшеліктерін ескеріп, жаңа тақырыпты өткенде, өтілген материалды қайталағанда, білімді тиянақтау және тексеру кезінде, яғни сабақтың кез-келген сәтінде оқыту әдісінің құрамды бөлігіне айналдыруға болады. Бірақ ойын процесі мен оқу процесін бір-біріне етене ұластырып ұйымдастырған жөн. Бала ойын іс-әрекеті үстінде қандай да білімді игеріп жатқанын, ал оқу процесінің өзінде қалай ойынға ұласып кеткенін аңғармай қалуы тиіс. Сонда ғана ойын және оқу іс-әрекеттері табиғи бірлікте болып, пәндік білім, білік және дағдыны игеруге толық ықпал жасайды. Осы шарт орындалған жағдайда дидактикалық ойын шын мәнінде оқушылардың ойын жетілдіре оқыту әдісі өз деңгейіне көтеріледі. Сынып проблемасын алуға негіз болып отырған бұл өзекті мәселеден мен де тыс қалған жоқпын. Алдыма келген бүлдіршіндерді заман талабына сай оқытып, тәрбиелеудің жолдарын іздестірдім. Қай ұстазды болсын алаңдататын бір жәйт ол баланың дербестік іс-әрекеті, сабақта баланың ойын дитактикалық ойындар арқылы дамыта білу қабілеті.
Баланың ойын дидактикалық ойындар жұмысына баулып, олардың ойынға белсенділіктерін, қызығушылығын дамытуда әр түрлі әдіс-тәсілдерді қолдануға болады. Олар мыналар:
1. Логикалық ойлауын дамытатын ойындармен берілген тапсырмаларды шешу (құрастырмалы ойындар, қозғалмалы ойындар, сергіту ойындары тағы басқалар)
2. Берілген тапсырманы түрлендіру бағытта жұмыс, қиялдау ой арқылы сурет салғызу, рөлге бөліп ойнату,ойын балалардың ойлау қабілеттерін арттырады.
3. Әр бөлімінде халқымыздың ұлттық ойындарын қолданамыз.
4. Осы сабақтарды қызықты өткізу үшін математика сабағынан есеп шығару ойындары, әліппеден әріптер жайлы ойындар (әріптерді шапшаң тауып, орнын табу), дене шынықтыру сабағынан қимыл-қозғалыс ойындарын, яғни әр пәнге дидактикалық ойындарды қолдандым.
5. Венн диаграммасын, үлестірмелі карточкаларды, сөзжұмбақтарды, ребустар, дидактикалық ойындарды қолданып, сабақты қызықты жүргізумен балалардың сабаққа қызығушылықтарын,ойлау қабілеттерін қалыптастыру.
6. Мақал-мәтелдер, сөзжұмбақтар, жаңылтпаштар, сауалғылар қолдану арқылы балалардың тілін дамыту, ой-белсенділігін арттыру.
7. Мазмұнды суреттер бойынша әңгіме құрастыру, шығармашылық қабілеттерін, көз зерделерін, есте сақтау қабілеттерін, эстетикалық талғамдарын дамыту.
Бастауыш сыныптарда ойынға қойылатын төмендегі әдістемелік талаптарды біліп, орындап отыруымыз керек:
1. Ойынның мақсаты нақты қойылып, керекті көрнекіліктер мен материалдар күн ілгері дайындалып, оңтайлы жерге қойылуы керек.
2. Ойынға кірісер алдында оның жүргізілу тәртібі оқушыларға әбден түсіндірілгені жөн.
3. Ойынға сыныптағы балалардың түгел қатысуын қамтамасыз ету керек.
4. Ойынның жүру барысында балалардың түгел қатысуын қадағалаумен қатар, олардың ойын үстінде шешім қабылдай білуіне, ойлана білуіне жетелеуі керек.
Ойын түрлерінің материалдары сабақтың тақырыбы мен мазмұнына неғұрлым сәйкес алынса, оның танымдық, тәрбиелік маңызы арта түседі. Оны тиімді пайдалану сабақтың әсерлігін, тартымдылығын күшейтеді, оқушылардың ынтасы мен қызығушылығын арттырады.
Оқыту тәжірибесі барысы пікірталасқа негізделген және оқыту үдерісінде қолданылатын дидактикалық ойындар сияқты интербелсенді әдістерді пайдалану тиімді екенін көрсетеді. Соның ішінде дидактикалық ойындар оқушылардың білім алуға деген ынтасын, белсенділігін арттырып, алған білімдерін тәжірибеде дұрыс қолдануына көмектеседі. Ойын барысында оқушылардың бойында жағдаятты (ситуацияны) бағдарлау, яғни жағдайға талдау жасай білу, жағдаят (ситуация) кезінде өзінің атқаратын рөлін сезіну, әңгімеге қатысушы әріптестері арасында байланыс орнату, қарым-қатынас жасауда тілдік ұғымдарды дұрыс пайдалана білу сияқты қабілеттері жетілетіндігі байқалады.
«Қара жәшік» ойыны. Оқушылар екі топқа бөлінеді. Стол үстіне екі жәшік қойып, ішіне көзілдірік, түйме, гүл, желпуіш, айна т.б. заттарды салады. Ойыншының міндеті жәшік ішіндегі затты өмірде қай кезде, қалай қолданатынын сипаттап айтуы керек. Қарсы топ оларды жасырып отырған затын айтқан сөздеріне қарап табуы керек.
«Дұрыс-дұрыс емес» ойыны. Ойынға қатысушыларды екі топқа бөледі. Оларды бір-біріне қарама-қарсы отырғызған дұрыс. Ортаға бос екі орындық қояды. Бір орындық «дұрыс» дегенді білдірсе, екінші орындық «дұрыс емес» дегенді білдіреді. Мұғалім немесе бір оқушы қағазда жазылған ой-тұжырымды оқиды: Ы.Алтынсарин – алғаш мектеп ашушылардың бірі». Бұл тұжырымды дұрыс деп санаса, олар тез барып «дұрыс» орындығына отыруы тиіс. «Дұрыс емес» деп санаса, соған сәйкес белгіленген орындыққа отырады. Қайсысы бірінші барып отырса және жауапты дұрыс тапса, сол жеңімпаз болады.
«Жолға шығу» ойыны. Ойын айналадағы заттарға талдау жасауға мүмкіндік береді.Жолға шыққан жолаушы қандай заттарды алады? деген сұрақ қойылады.Бір топ керекті заттар тізімін айтады, екінші топ ол заттар не үшін қажет екенін айтып беруі керек.
«Кемпірқосақ» ойыны. Бір минут ішінде түстері әртүрлі бес түсті затты ретімен тез айтып шығуға тапсырма береді. Мысалы: қарбыз (қызыл), лимон (сары), аспан (көк), жапырақ (жасыл), топырақ (қоңыр). Кімде-кім түске сәйкес заттың атын таппай қалса, ойыннан шығады
«Еске түсіру» ойыны. Қатар отырған оқушылар бір-біріне теріс қарап отырады да, парталасының аты кім, көзінің түсі қандай, киімі қандай, аяқ киімі қандай, егер қыз бала болса юбкасының түсі қандай, құлағында сырғасы бар ма, осы сияқты белгілерді айтып шығады. Бұл ойын балалардың бір-бірін жақсы тануға, қарым-қатынасын реттеуге көмектеседі. Балалардың есте сақтау қабілеті, бақылағыштығы жақсарады.
Қорыта келгенде, бастауыш сыныптың оқу үрдісінде «ойын» түрлерін пайдалану біріншіден, оқушылардың білімін берік меңгерту құралы болса, екіншіден, балалардың сабаққа деген қызығушылығын, белсенділігін арттырып, білім сапасын көтеру болып табылады.Ойын балалардың достық сезімін оятып, бір-біріне қамқорлығы, ұжымдық бірлігі нығаяды. Ойын арқылы баланы жақсылыққа, қайырымдылыққа, ізгілікке, әдептілікке тәрбиелеуге болады.
«Дидактикалық ойын барысында»
Ингредиенты для приготовления сыра
В основе любого сыра лежит качественное молоко, коагулянт, сырная закваска и соль. Позже, когда вы начнёте совершенствоваться в сыроделии, вам могут понадобиться чистая культура плесени, хлорид кальция и другие добавки, необходимые для прокачки своего уровня сыровара. Давайте разбираться, для чего нужен каждый из этих ингредиентов и на что обратить внимание при его выборе.
Молоко
Молоко является краеугольным камнем сыроварения. От его качества зависит вкус и консистенция сыра, а также все стадии его производства. Для приготовления сыров в основном используется коровье, козье и овечье молоко. Лучшим для сыроделия является пастеризованное молоко, при этом предпочтительней длительный режим пастеризации, когда сырой продукт нагревается до 62-65°С и выдерживается при данной температуре 30 минут.
При отсутствии надёжного поставщика пастеризованного молока лучшим решением будет воспользоваться услугами местных фермеров. Однако вы должны быть на все 110% уверены в его качестве. Сырое молоко должно быть от проверенных на болезни животных и храниться в идеальных условиях.
Если вы не совсем уверены в качестве фермерского молока, его можно предварительно пастеризовать. Сырое, непастеризованное молоко должно созреть минимум 2-3 часа после дойки, прежде чем будет переработано на сыр, но использовать его нужно обязательно в течение 36-48 часов максимум. Во время сыроварения в такое молоко добавляется на 10-20% меньше закваски и коагулянта.
Коагулянт
Коагулянт – это фермент для сыра, способствующий свёртыванию белков и жиров молока в желеобразный сырный сгусток, который можно превратить в сырное зерно и прессовать. Обычно коагулянт называют сычужным ферментом, но это не совсем верно, так как сычужный фермент является лишь одной из разновидностей коагулянтов.
Всего их четыре: химозин (сычужный фермент животного происхождения), пепсин (фермент животного происхождения), вегетарианский химозин (искусственно выращенный фермент из форм плесени) и микробиальный реннин (пепсин из водорослей и грибов). В рецептах сыра обычно указывается, какой из коагулянтов нужно использовать.
Закваска
Закваска для сыра (заквасочная культура) – это чистые штаммы молочнокислых бактерий. Они превращают молочный сахар в молочную кислоту, повышая кислотность сыра, что препятствует развитию в нём патогенных бактерий. Закваски для домашнего сыра могут содержать один штамм молочнокислых бактерий (моновидовые) или несколько таких штаммов (поливидовые).
Сами же бактерии могут быть гомоферментативными и гетероферментативными. Первые производят преимущественно молочную кислоту и практически не меняют текстуру сыра, вторые же в процессе молочнокислого брожения выделяют молочную и уксусную кислоту, этанол и углекислый газ, что приводит к образованию в сырном тесте так называемых глазков (те самые отверстия в породистых сырах).
Также все закваски разделяют на мезофильные, которые подходят для приготовления сыров с низкой температурой второго нагревания (большинство мягких, свежих и твёрдых сыров), и термофильные, предназначенные для сыров с высокой температурой второго нагревания (грюйер, эмменталь, провалоне и т.д.).
Чистая культура плесени
Для приготовления сыров с плесенью (камамбер, бри, рокфор, горгонзола и т.д.) понадобится чистая культура этой самой плесени. Всего выделяют три основных вида плесени: белая (Penicillium Candidum и Geotrichum Candidum), голубая или зелёная (Penicillium Roqueforti)
Хлорид кальция
Хлорид кальция (хлористый кальций, CaCl2, пищевая добавка E509) – не обязательный, но важный ингредиент для приготовления сыров. Он улучшает формирование сырного сгустка, увеличивает выход продукта и нормализует содержание в нём кальция, что очень актуально, если молоко подверглось пастеризации.
Соль и добавки
Соль является обязательным ингредиентом приготовления большинства сыров, за исключением, разве что, мягких сыров, таких как моцарелла и риккота. Она нужна для нормализации вкуса и регулирования микробиологических и биохимических процессов, протекающих во время вызревания сыра.
В домашнем сыроварении рекомендуется использовать морскую не йодированную соль с кристаллами среднего размера. Также для приготовления некоторых сортов сыра могут понадобиться и другие ингредиенты. К примеру, натуральный краситель (аннато, кармин, различные травы), липаза (усиливает пряный аромат некоторых твёрдых итальянских сыров), различные пряности, лимонная кислота или уксус.
Публічне адміністрування
ЗМІСТ
ВСТУП
ВИСНОВОК СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ | ||
ВСТУП
Публічне адміністрування –
академічна дисципліна, що вивчає мистецтво
і науку управління, що застосовується
у публічному секторі.
У першому офіційному американському
виданні „Вступ до вивчення публічного
адміністрування” (Леонард Уайт, 1926 р.)
наведені чотири вирішальних припущення,
які формують основу публічного адміністрування:
· Адміністрування є процесом,
який безперервно здійснюється на федеральному,
державному та локальному рівнях.
· Основа для вивчення менеджменту,
не права.
· Адміністрування залишається
мистецтвом, але ідеал перетворення на
науку є реалістичним і вартим.
· Адміністрування стає і буде
продовжувати бути серцевиною проблем
сучасного уряду.
Актуальність
Об’єкт
Предмет
Задачи:
1. Рассмотреть государственное
и муниципальное управление —
публичное управление.
2. Рассмотреть государственное
и муниципальное управление
как отрасль знания и учебную дисциплину.
1 ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ
ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ЧАСТИНА СУЧАСНОЇ
ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ
Традиційна модель публічного
адміністрування може бути охарактеризована
як адміністрування, що здійснюється під формальним контролем політичного
керівництва, базується на бюрократичних
принципах управління і наявності в органах
публічного адміністрування постійних,
нейтральних та безособових співробітників,
котрі мотивуються тільки суспільними
інтересами, однаково служать будь-яким
правлячим суб´єктам і реалізують політику,
обумовлену цими суб´єктами, не привносячи
в неї нічого свого.
Дослідження публічної політики
в країнах Заходу конституювали її в самостійну
наукову дисципліну як «держава в дії».
Публічна політика трактується як наука про
«публічну дію», тобто вирішує завдання
публічного менеджменту. Вивчення публічної
політики розпочинається від вже загально
визнаної відмінності між двома поняттями:
policy (політика як програма діяльності)
і politics (політика як система поглядів).
Проблема публічної політики розглядається
в аспекті зростаючої нездатності сучасної
держави вирішувати соціальні проблеми
населення. Поняття «публічна політика»
в буденному сприйнятті тісно пов’язане
з політично активно функціонуючим «демократичним
суспільством». Завдання публічної політики
– досягнення консенсусу, тобто суспільної
згоди щодо зафіксованих проблем.
Публічна політика включає
в себе як сукупність об’єктивних соціальних
структур (форма розподілу ресурсів), так
і сукупності суб’єктивних структур (легітимних
практичних схем та понять). Публічна політика
як дійсність об’єктивного порядку «оформлюється»
легітимними практичними схемами, які
є дійсністю суб’єктивного порядку.
Публічну політику можна представляти
як програму дій. Спрямовану на розв’язання певної
проблеми чи комплексу проблем, досягнення
певної мети.
Характерні риси публічної
політики:
1. Публічність політики
– виражає інтереси всієї нації.
Для її успіху потрібна добровільна
підтримка всіх дійових осіб
цієї політики. Реалізація політики – процес,
спрямований як по горизонталі, так і по
вертикалі. Відсутність горизонтальної
складової публічної політики в посткомуністичних
країнах суттєво знижує її ефективність
і збільшує ризик невдачі, оскільки публічна
підтримка реалізації політики та партнерство
з дійовими особами поза управлінською
вертикаллю замінена на двостороннє спілкування
між окремими (переважно державними) агенціями
та органами прийняття рішень. Це призводить
до обмеження ресурсів та інструментів
здійснення, знижує об’єктивну оцінку
результатів здійснення політики, підвищує
ризик хибності в послідовності виконавчих
дій та розподілі ресурсів, закладає помилки
в реалізації наступних планів і політик.
2. Прозорість політики. Обмеження
участі інших дійових осіб
у публічній політиці спілкуванням
з органами прийняття рішень призводить
до фільтрації інформації. Зумисна фільтрація
інформації можлива в випадках прагнення
органів прийняття рішень подати свою
діяльність у вигідному для себе світлі,
а ненавмисна може бути пов’язана з відсутністю
в інших дійових осіб чіткого бачення
всієї політики і небажання витрачати
час та ресурси на збір повної інформації.
3. Безперервність політики.
Будь-яка публічна політика має
початок, але не має кінця. Публічна
політика є ланкою загального стратегічного плану
розвитку нації в цілому чи окремих її
складових, реалізація якої здійснюється
в межах певної системи, розвивається
та трансформується разом з нею. Наявність
горизонтальної складової додає певної
свободи для трансформування цієї системи,
а брак її робить систему мало гнучкою.
Внаслідок цього зміна політичного керівництва
держави не рідко призводить до деформації
чи руйнування попередньої системи здійснення
публічної політики, і відповідно, до призупинення
чи викривлення самої публічної політики.
Постає необхідність докладання значних
зусиль щодо формулювання і реалізації
нової публічної політики, спрямованої
не лише на розв’язання проблеми, а й на
подолання наслідків попередньої публічної
політики.
4. Залучення та використання
ресурсів для реалізації публічної
політики. Горизонтальна складова публічної
політики автоматично передбачає залучення
ресурсів усіх дійових осіб, зацікавлених
у результатах політики. Брак горизонтальної
складової змушує органи прийняття рішень
обмежуватися лише доступними для державних
органів управління ресурсами або зважуватись
на різну конфіскацію ресурсів, втрачаючи
партнерів реалізації публічної політики.
Ідея громадської думки передує
поняттю публічної політики в її сучасному
сенсі, хоча її сучасне значення тісно пов’язане з розвитком
більш колективних моделей політичного
життя. Громадська думка була поняттям,
яке розвивалось разом з розвитком політичних
інституцій і способів її поширення.
- ПУБЛІЧНЕ АДМІНІСТРУВАННЯ
ЯК ПРОЦЕС ВИРОБЛЕННЯ, ПРИЙНЯТТЯ ТА ВИКОНАННЯ
УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
Публічне адміністрування є
важливим інструментом здійснення державного
управління, а його системний розвиток
правомірно розглядати як одну з ключових
умов вдосконалення функціонування всіх
органів влади.
Державне управління, як вид
діяльності – це перманентний процес
прийняття управлінських рішень на всіх
рівнях. Від якості цих рішень залежить
ефективність державного управління,
поступальний розвиток держави чи регіону,
раціональне використання всіх видів
ресурсів.
Сучасні умови розвитку України,
яким притаманні поглиблення демократизації,
спрямованість на європейську інтеграцію,
інформатизація всіх сфер життєдіяльності
людини, потребують існування ефективних
та результативних механізмів державного
управління. У будь-якій системі управління
основним компонентом є управлінське
рішення, від якого залежать структура,
функції та результати роботи системи.
Процес прийняття управлінського
рішення та його впровадження – це два
складники безперервного процесу аналізу
державної політики. Процес вироблення
управлінського рішення складний і багатогранний.
Практика прийняття управлінських рішень
в Україні та інших країнах свідчить про
прийняття їх не за принципом оптимальності,
а скоріше за принципом вимушеної раціональності.
Тому визначальним критерієм для технології
прийняття рішень є якість вирішення проблеми
та кількість якісно вирішених проблем
публічними органами влади. Аналітичні
ж методи залишаються оптимальними для
технологічних процесів прийняття управлінських
рішень.
Особливістю прийняття управлінських
рішень у сфері державного управління
та місцевого самоврядування є те, що вони
стосуються широких верств населення,
приймаються в умовах невизначеності,
дефіциту часу та ресурсів, суперечливості
цілей, нечіткості критеріїв і значної
кількості обмежень. При прийнятті необґрунтованих
рішень зростають витрати. Тому, економія
на якості управлінського рішення є неприпустимою
через високу ціну помилок. Оптимізація
управління загалом і його важливої ланки
– процесів управлінського вибору – є
вагомим аспектом забезпечення ефективного
функціонування не лише окремих суб’єктів,
але й великих організаційно-професійних
структур.
Прийняття рішень, так само
як і обмін інформацією – складова частина
будь-якої управлінської функції. Цикл
управлінської діяльності складається
з цілепокладання, планування, організації,
координації, контролю і корегування цілей
та представлений у вигляді двох елементів
управління: підготовки і здійснення управлінських
рішень.
Управлінське рішення – це свідомий
вольовий акт суб’єкта управління, прийнятий
ним відповідно до закріпленої компетенції
у процесі управлінської діяльності і
спрямований на врегулювання підвідомчих
відносин. Управлінське рішення – основний
інструмент дії державних службовців
та посадових осіб місцевого самоврядування
на керований об’єкт.
Основні ознаки управлінських
рішень:
1) суб’єкт управління
приймає рішення виходячи не
з власних потреб, а в цілях
врегулювання конкретної ситуації
або проблеми;
2) розробка, прийняття та
реалізація управлінських рішень здійснюється
суб’єктами управління в межах закріпленої
законом компетенції;
3) для прийняття управлінського
рішення необхідні наявність
професіоналізму, спеціальних знань,
компетентності;
4) поділ праці полягає
в тому, що вирішення виникаючих
проблем, розробку та прийняття управлінських
рішень здійснюють керуючі суб’єкти (керівники,
менеджери), а їх реалізацію покладено
на виконавчі структури.
Слід відзначити, що управлінські
рішення мають свою специфіку:
– рішення та їх наслідки
стосуються багатьох людей та можуть
зберігати силу впливу на досить тривалий
час;
– ухвалення рішень є
особливою функцією керівника, який
повинен її виконувати в процесі
управлінської праці та нести
відповідальність за наслідки
рішень;
– рішення займає в процесі
управління центральне місце.
Отже, від ефективності прийняття
управлінських рішень органами публічної
влади залежить забезпечення високих стандартів
якості життя, надання якісних послуг,
сталий розвиток громадянського суспільства
та добробут держави в цілому.
Діяльність з управління, застосування
різних його засобів утворюють управлінський
процес. Він починається з надходження
ззовні інформації в рецептори (до органів
публічного колективу, посадовим особам).
Вони сприймають інформацію, відбирають, відстежують
і частково оцінюють її. На цій основі
регулюючі органи роблять остаточну оцінку
інформації, приймають рішення і видають
управлінські команди, які підтримують
стабільність публічного колективу або,
навпаки, змінюють його.
Управлінський процес – це система
різних відносин. В ньому є прямі і зворотні
зв’язки. Вплив керуючого суб’єкта (органу,
посадової особи і т.д.) на об’єкт – це встановлення
прямих зв’язків з об’єктом. Такий вплив
може бути постійним (наприклад, підпорядкованість
по службі), епізодичним або тимчасовим
(наприклад, введення надзвичайного стану
на термін 30 діб в певному регіоні Росії,
що поширюється на всіх осіб, що знаходяться
на території регіону). Вплив може бути
досить активним, навіть силовим (заходи
державних органів з припинення страйку,
визнаного судом незаконним), а може бути
м’яким «управлінням диригента» або зовсім
зовні непомітним. Для добре налагодженого
управління характерно саме останнє. Чи
не аврали і штурми, надзвичайні і екстрені
заходи, а поточна, непомітна на перший
погляд управлінська робота завжди дає
найкращий ефект. Звичайно, в надзвичайних
ситуаціях необхідні і надзвичайні заходи,
коли форми прямого управління різко змінюються.
Однак застосовувати їх слід вкрай обережно,
оскільки вони можуть зруйнувати управлінський
механізм.
- СУЧАСНІ ІНСТИТУТИ
БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ ДЕМОКРОТІЇ В ПУБЛІЧНОМУ
УПРАВЛІННІ
Інститути демократії — це
легітимні і легальні елементи політичної
системи суспільства, які безпосередньо
створюють демократичний режим у державі
через втілення в них принципів демократії.
Передумовою легітимності інституту
демократії є його організаційне оформлення
і визнання громадськістю; передумовою
легальності — його юридичне оформлення,
узаконення.
Тема хімічний склад і використання мінералів гринява мар яна
ТЕМА: ХІМІЧНИЙ СКЛАД І ВИКОРИСТАННЯ МІНЕРАЛІВ Гринява Мар*яна
МІНЕРА Л — ПРИРОДНА РЕЧОВИНА, ЩО УТВОРИЛАСЬ ПІД ЧАС ГЕОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ В ЗЕМНІЙ КОРІ АБО ЗА ЕКВІВАЛЕНТНИХ ПРОЦЕСІВ НА ІНШИХКОСМІЧНИХ ТІЛАХ У ВСЕСВІТІ. ДОСТАТНЬОЮ УМОВОЮ ДЛЯ НАЗИВАННЯ РЕЧОВИНИ МІНЕРАЛОМ Є ОФІЦІЙНЕ ВИЗНАННЯ IMA. ТИПОВИМ ПРИКЛАДОМ МІНЕРАЛІВ МОЖУТЬ СЛУГУВАТИ СКЛАДОВІ ЧАСТИНИГІРСЬКОЇ ПОРОДИ ГРАНІТУ: ПОЛЬОВИЙ ШПАТ МІКРОКЛІН K(ALSI 3 O 8), КВАРЦ SIO 2, СЛЮДА МУСК ОВІТ KAL 2(ALSI 3 O 10)(OH)2. [2] ЧИСЛО ВІДКРИТИХ МІНЕРАЛІВ ЗРОСТАЄ З РОКУ В РІК І НИНІ ПЕРЕВИЩУЮТЬ 4000. НАУКА, ЩО ВИВЧАЄ МІНЕРАЛИ, НАЗИВАЄТЬСЯ МІНЕРАЛОГІЄЮ.
ПРИРОДНІ МІНЕРАЛИ ЯВЛЯЮТЬ СОБОЮ АБО ХІМІЧНІ СПОЛУКИ, АБО ОКРЕМІ ХІМІЧНІ ЕЛЕМЕНТИЗНАЧНО. ПОШИРЕНІ МІНЕРАЛИ З ВМІСТОМ ВОДИ В РІЗНОМУ СТАНІ. КОЖЕН МІНЕРАЛ МАЄ СВІЙ ПЕВНИЙ ХІМІЧНИЙ СКЛАД, АЛЕ ПРИ ЦЬОМУ СЛІД ЗАЗНАЧИТИ: 1) У СТРУКТУРІ ДЕЯКИХ МІНЕРАЛІВ МОЖУТЬ БУТИ НАЯВНІ Й ІНШІ ХІМІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ (ІЗОМОРФІЗМ); 2) МІНЕРАЛИ ОДНАКОВОГО ХІМІЧНОГО СКЛАДУ МАЮТЬ, ЯК ПРАВИЛО, РІЗНУ ВНУТРІШНЮ БУДОВУ (ПОЛІМОРФІЗМ).
ІЗОМОРФІЗМ – ЗДАТНІСТЬ ТОГО САМОГО МІНЕРАЛУ ПРИ ОДНІЙ І ТІЙ САМІЙ СТРУКТУРІ МАТИ ВІДМІННОСТІ В ХІМІЧНІЙ БУДОВІ. ЦЕ ПОВ’ЯЗАНЕ З ВЗАЄМОЗАМІННІСТЮ В ЙОГО КРИСТАЛІЧНИХ ҐРАТКАХ ЕЛЕМЕНТІВ, БЛИЗЬКИХ ЗА СВОЄЮ ХІМІЧНОЮ БУДОВОЮ, НАПРИКЛАД, ВЗАЄМОЗАМІНЯЮТЬ ОДИН ОДНОГО НАТРІЙ І КАЛІЙ, КАЛЬЦІЙ І МАГНІЙ І Т. ДМОЖНА ПОКАЗАТИ НА ПРИКЛАДІ: . MG, FЕ) SІО 4 ІОН MG ІЗОМОРФНО ( ЗАМІЩЕНИЙ НА ІОН FЕ. У МІНЕРАЛІ ОЛІВІНІ Піроп
ПОЛІМОРФІЗМ -ЗДАТНІСТЬ МІНЕРАЛУ ПРИ ОДНІЙ І ТІЙ САМІЙ ХІМІЧНІЙ БУДОВІ НАБУВАТИ РІЗНИХ ЗОВНІШНІХ ФОРМ. ПРИКЛАДОМ МОЖЕ СЛУЖИТИ АЛМАЗ. ДО ЙОГО СКЛАДУ ВХОДИТЬ ВУГЛЕЦЬ, А ЗОВНІШНЯ ФОРМА МОЖЕ БУТИ РІЗНОЮ. На фото – великі фрагменти кристалів кухонної солі (мінерал)
ХІМІЧНИЙ СКЛАД МІНЕРАЛУ МОЖЕ БУТИ ВИРАЖЕНИЙ У ВИГЛЯДІ ДВОХ ФОРМУЛ: ЕМПІРИЧНОЇ Й СТРУКТУРНОЇ.
ЕМПІРИЧНА ФОРМУЛА СТВОРЮЄТЬСЯ НА ОСНОВІ ХІМІЧНОГО ВАЛОВОГО АНАЛІЗУ, ДЕ КОЖЕН ХІМІЧНИЙ ЕЛЕМЕНТ ПЕРЕРАХОВУЄТЬСЯ НА ОКСИД, НАПРИКЛАД ФОРМУЛА КАОЛІНІТУ БУДЕ МАТИ ТАКИЙ ВИГЛЯД: А 12 О 3· 2 SІО 2 2 Н 2 О. Каолініт – мінерал класу силікатів, основний силікат алюмінію шаруватої будови
СТРУКТУРНА ФОРМУЛА, КРІМ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ, ДОЗВОЛЯЄ СУДИТИ ПРО ТИП ХІМІЧНОГО ЗВ’ЯЗКУ Й ВЗАЄМНИХ ЗВ’ЯЗКІВ МІЖ ОКРЕМИМИ ХІМІЧНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ. У ЦЬОМУ ВИПАДКУ ФОРМУЛА КАОЛІНІТУ БУДЕ МАТИ ВЖЕ ІНШИЙ ВИГЛЯД – 4[SІ4 О 10]·(ОН)8. А 1 З ЦІЄЇ ФОРМУЛИ МОЖНА ЗРОБИТИ ВИСНОВОК, ЩО В ОСНОВІ КРИСТАЛІЧНИХ ҐРАТОК МІНЕРАЛУ ЛЕЖАТЬ ВІДОСОБЛЕНІ ГРУПИ АТОМІВ, У ЦЬОМУ ВИПАДКУ [SІ4 О 10], З ДУЖЕ МІЦНИМИ МІЖ СОБОЮ ЗВ’ЯЗКАМИ
ФЛЮОРИ Т АБО ПЛАВИКОВИЙ ШПАТ (ПЛАВЕЦЬ, ПЛАВЕНЬ) – МІНЕРАЛ
ГАЛЕНІТ
LEPIDOLITH- МІНЕРАЛ КЛАСУ СИЛІКАТІВ, ПІДКЛАСУ ШАРУВАТИХ СИЛІКАТІВ
Технология приготовления сыра в домашних условиях
Сортов сыра много, но основные этапы их производства не менялись столетиями. Рецепты сыров отличаются лишь нюансами: температурным режимом обработки молока, различными добавками, технологией прессования, посолки, сушки и старения. Но любой из них, независимо от того, идёт речь о домашнем сыроварении или заводском производстве, включает чётко обозначенные этапы, которые мы постарались описать простым языком.
Санитарные процедуры и подготовка ингредиентов
Санитария важна на всех этапах производства сыра. Стерилизация поверхностей и оборудования обеспечит идеальные условия для дружественных микроорганизмов и сведёт на нет возможность бактериального заражения сыра, которое может сделать его непригодным для употребления в пищу.
Для стерилизации можно использовать раствор бытового отбеливателя (2 ст. л. на 4 л воды) или специальные дезинфицирующие средства. После стерилизация оборудование обязательно промыть проточной водой, иначе стерилизующее средство может повредить сычужный фермент или закваску.
Нагревание молока
В рецепте сыра указывает температура, до которой нужно нагреть молоко (обычно 31-33оС). Рекомендуется очень медленный нагрев, в идеале 0,5оС в минуту. На протяжении всего процесса сыроварения нужно точно соблюдать температуру, поскольку это может значительно повилять на качество сыра.
Нагрев молока на водяной бане или в специальной сыроварне с пароводяной рубахой предпочтительней, но прямой нагрев с постоянным помешиванием и точным контролем температуры не исключается. На этом этапе добавляют хлорид кальция, краситель, липазу и лимонную кислоту, если они предусмотрены рецептом.
Добавление заквасок и культур
Когда молоко достигло необходимой температуры, одновременно вносится закваска для домашнего сыра и культура плесени, если готовится плесневый сыр. При добавлении закваски или культур ими посыпают поверхность нагретого молока в нужном количестве, ждут 1-3 минуты и тщательно перемешивают. Для активации закваски потребуется около 30-45 минут.
Добавление коагулянта
После активации закваски вносится сычужный фермент в нужном количестве, предварительно растворённый в холодной воде, а молоко интенсивно перемешивается в течение 1 минуты для равномерного распределения фермента. Превращение молока в сырный сгусток длится в среднем 40-60 минут – время зависит от рецепта, качества молока и самого фермента.
Формирование сырного зерна
Чтобы удалить сыворотку, сырный сгусток нужно нарезать на кубики одинакового размера (0,5-1,5), сформировав сырное зерно. Для этого используется специальный сырный нож или сырная лира. В рецепте обычно указывает размер кубиков, он влияет на плотность и консистенцию будущего сыра.
Сушка сырного зерна (повторное нагревание)
Повторное нагревание помогает сырному зерну «вытеснить» лишнюю сыворотку (этот процесс называется синерзис) и уплотниться. Также на этом этапе можно отрегулировать кислотность, заменив часть сыворотки кипячёной водой. Продолжительность и температуры сушки диктуется рецептом и зависит от сорта сыра (повторное нагревание характерно для полутвёрдых и твёрдых сыров) и типа закваски.
Формирование сырной массы
После получения сырного зерна его перекладывают в дуршлаг, чтобы дать стечь сыворотке. Сыворотку можно сохранить и использовать для приготовления сыра рикотта или приготовить на её основе соляной раствор для посолки сыра. Затем зерно перекладывается в соответствующие формы для сыра, устланные сырной тканью и подвергаются прессованию. Их форма и размер указывается в рецепте.
Прессование сырной массы
Прессование сыра может осуществляться под действием его собственного веса (самопрессование) или внешнего давление (механическое прессование). Самопрессование в основном применяется для мягких и полутвёрдых сортов: сырное зерно оставляют в дренажных формах на указанное в рецепте время, при этом через определённые промежутки времени форма переворачивается вверх дном.
Перед прессованием сыров внешним давлением их сначала подвергают самопрессованию, а затем применяется один из видов механических прессов с постепенным наращиванием веса и постоянным переворачиванием головки сыра. Время прессования и вес пресса указывается в рецепте.
Посолка сыра
Существует два принципиально разных способа посолки сыра:
- Мокрый, или рассольный посол – подходит для большинства полутвёрдых и твёрдых сыров. Мокрый посол применяют после прессования. Головка сыра помещается в ванночку с соляным раствором, концентрация которого указывается в рецепте (18-25%). Время посола мокрым способом длится от нескольких часов до нескольких дней, в зависимости от сорта сыра.
- Сухой посол осуществляется до или после прессования. Кристаллы соли или соляную гущу добавляют или непосредственно в сырное зерно, или обтирают ими уже спрессованную головку сыра.
Некоторые сорта сыров предполагают комбинацию обеих способов посола. Также есть отдельная группа сыров с мытой коркой, посол которых осуществляется на протяжении всего периода созревания протиранием их поверхности соляным раствором.
Сушка сыра
Перед созреванием полутвёрдых и твёрдых сортов сыра его нужно подсушить, чтобы на его поверхности образовалась защитная корочка. Она защищает всю массу головки от бактериального заражения и способствует правильному протеканию биохимических и микробиологических процессов в сырах на стадии их созревания.
Сушка сыра осуществляется на стерильном дренажном коврике или деревянной доске в хорошо проветриваемом помещении при комнатной температуре. Процесс, в зависимости от рецепта, длиться от 2 до 5 дней. Для равномерного высыхания сыр переворачивают 2-3 раза в день. Мягкие сыры в сушке не нуждаются и после посолки сразу отправляются на созревание.
Подготовка к созреванию
Перед отправкой сыра на созревание его нужно подготовить. Сыры с культурой плесени в предварительной подготовке не нуждаются. Твёрдый сыр покрывают воском, латексным покрытием, обмазывают маслом, помещают в термоусадочные пакеты или бандажируют (оборачивают марлей или муслином).
Созревание сыра
Созревание – это процесс, где сыр действительно начинает развивать истинный вкус и само по себе является искусством. Есть даже специально обученные люди, которые занимают исключительно этим процессом, аффинаторы (affineur). Для старения сыра используют специальные камеры или сырные пещеры, где постоянно поддерживают оптимальные условия:
температура 10-15оС и относительная влажность воздуха 75-98%. Обеспечить такие условия в обычном бытовом холодильнике очень сложно, особенно высокую влажность, поэтому при хранении сыров в холодильнике их обязательно нужно помещать в герметичные контейнеры и хранить в зоне с самой высокой температурой.
Купить всё для сыроварения вы можете в интернет-магазине «МирБир» в разделе «Кулинария». Мы предлагаем широкий ассортимент сырных заквасок и культур плесени, качественные коагулянты, большое разнообразие форм для сыра и прочий инвентарь, необходимый для комфортного приготовления сыра.
Также у нас вы можете приобрести готовые наборы для сыра, с помощью которых вы сможете сварить несколько партий вкусного продукта, используя только подручный кухонный инвентарь. Связаться с ними для заказа и консультации можно по бесплатному телефону 8 (800) 333-03-81 или через форму обратной связи на сайте.
Всё для кулинарии
Төменгі сөрелік қалыптан 30 метрге жүгіру
Ашық сабақ
Сабақтың тақырыбы: Төменгі сөрелік қалыптан 30 метрге жүгіру
Дене тәрбиесі пәні мұғалімі : М.Қазиев
№266 мектеп –лицей 2021 жыл
Сабақтың бөлімі: Жеңіл атлетика
Сабақтың тақырыбы: Төменгі сөрелік қалыптан 30 метрге жүгіру
Сабақтың міндеті: а) Төменгі сөреге отыруды жетілдіру
ә) Төменгі сөреден 30 метрге жүгіру
б) Эстафеталық ойындар ж.л элементтерімен Сабақтың мақсаты: Оқушыларды шапшаңдылықа,шыдамдылықа,төзімділікке тәрбиелеу Сабақтың әдісі: сөз қолдану, көрсету,жарыс.
Сабақтың формасы: жұптық,топтық
Қатынасты класс: 7 «е» ер балдар
Өткізілетін орны: Спорт алаңы:
Өткізілетін күні: 05.09.2021 ж
Керекті құрал жабдықтар: жалауша,секундомер,ысқырық,фишкалар.
Сабақтың бөлімі | Сабақтың мазмұны | Уақыт мөлшері | Әдістемелік нұсқаулар.. |
Кіріспе дайындық бөлімі: 13-15 мин | 1.Сапқа тұрғызу,рапорт қабылдау, сәлемдесу,сабақтың мақсаты міндеттерін түсіндіру. 2.Саптағы жаттығулар.оңға,солға,артқа бұрылу. 3.Жүру жаттығулары. Екі қолды жоғары көтеріп аяқтың ұшымен,қолды желкеде ұстап өкшемен,Қол белде ұстап табанның ішімен және сыртымен жүру.Қол белде жартылай отырып жүру.Қол желкеде толық отырып жүру. 4.Жәй жүгіру. Оң қапталмен қолды алдыға,сол қапталмен қолды артқа айналдыру.Оң қапталмен және сол қапталмен аяқты қайшылап жүгіру. Тізені көтеріп жүгіру,аяқты артқа тастап жүгіру.Жылдамдықпен жүгіру. 5.Жәй жүру алаңның ортасынан төрт қатар сап түзеу. 6.Жалпы дене дамыту жаттығулары. -б.қ.а.а.и.к. қол белде басты оңға 4 рет солға 4 рет айналдыру. -б.қ.а.а.и.к. қолдың басы иықта 4 рет алға,4 рет артқа айналдыру. -б.қ.а.а.и.к. оң қолды 4 рет, сол қолды 4 рет көтеріп қайшылау. -б.қ.а.а.и.к. қол кеуде алдында 1-2 жазбай сермеу,3-4 жазып сермеу. -б.қ.а.а.и.к. оң қол жоғарыда сол қол белде 1-2 оңға иілу,3-4 солға иілу -Аяқтың арасын алшақ ұстап бір оң аяққа отыру ,екі ортаға ,үш сол аяққа отыру. -Қолдың басы тізеде 4 рет ішке,4 рет сыртқа айналдыру. -Оң аяқпен 10 рет, сол аяқпен 10 рет,қос аяқпен 10 рет секіреміз. Дем алу дем шығару 4 қатардан бір қатар сап түзеу | 1 мин 20-30 сек 2 мин 5 мин 20-30сек 6-7 рет 6-7 рет 6-7 рет 6-7 рет 6-7 рет 4-5 рет 6-7 рет 4-5рет | Оқушылардың спорттық киіміне және бұйрықты дұрыс орындалуына көңіл бөлу. Бұйрықты дұрыс орындалуын қадағалау. Денені тік ұстау,басты көтеруге назар аудару. Қолды шынтақтан жазып ұстау,аяқты тізеден бүкпеу, Ара қашықтық сақтап бір-біріне кедергі жасамай орындау. Арақашықтық сақтап тоқтау. Денені тік ұстау,басты толық айналдыру Денені тік ұстау,иықты толық айналдыру Қолды шынтақтан жазып орындау Қолды жанға тік жазып орындау Денені толық 90 гр бұру |
.
Сабақтың бөлімі | Сабақтың мазмұны | Уақыт мөлшері | Әдістемелік нұсқаулар. |
Негізгі бөлім 25-27 мин | Төменгі сөреден шығу; Оқушыларды екі топқа бөліп сызық бойына орналастыру: Сызық бойынан бір табан өлшеп ,өкше тұсқа күш алатын аяқты қойып,екінші аяқты өкше тұсқа орналастырып,аяқ арасын жұдырық сиатындай ашамыз,екі қолды ашып сызық бойына үлкен саусақты өз алдына келесі саусақтардың біріктіріп ,иықты сызық бойына шығарып сөреде отырамыз. «Дайындал» деген уақытта жамбасты көтеріп жүгіруге дайын тұрамыз, «жүгір» деген уақытта жүрелеп барып тұрып жүгіреміз. Төменгі сөреден 30 метрге жүгіру Екі оқушыдан белгіленген жерден 30 метрге жүгірту. Эстафеталық ойындар ж.л элементтерімен | 10 мин 10 мин 5 мин | Оқушылар ысқырық арқылы орындату. Оқушылардың сөреде отруын қадағалау,қателіктерін ескерту,түзеп отыру. Оқушыларды өз беттерінше жұмыс істету Оқушылар жүгіру кезінде мұқият бұйрықты тыңдап ,әр жүгіруші бала өз белгіленген алаңымен сызықтан шықпай жүгіру қажет,мәреден бар жылдамдықпен жүгіріп өту қажет. Оқушыларды екі топқа бөліп әртүрлі элементтерді орындату арқылы жарыстыру |
Қортынды бөлім 5 мин | Оқушыларды сапқа тұрғызып ,жәй жүру арқылы тыныс алу жаттығуларын. Сабақты қортындылау Оқушыларды бағалау Үйге тапсырма беру Оқушылармен қоштасу. | 5 мин | Сабақ барысындағы қателіктерін айту. Жақсы орындаған оқушыларды бағалау. Ескертулер жасау. |
